Ухвала

від 11.02.2019 по справі 304/831/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 304/831/17

Провадження № 22-ц/4806/246/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

11 лютого 2019 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду від 23 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Метаніка та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та штрафу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Перечинського районного суду від 23 січня 2018 року.

В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, зазначаючи, що він не був присутнім під час проголошення оскаржуваного рішення та таке ним отримано 19.02.2018 року. Вважає, що рішення суду оскаржується в строк передбачений нормами ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, оскільки, як слідує з матеріалів справи, зокрема з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, оскаржуване рішення суду ОСОБА_1 отримав 02.02.2018 року, що стверджується його особистим підписом (а.с.54). З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 01.06.2018 року (відповідно до вхідного штампу суду першої інстанції) тобто з пропуском строку на оскарження такого. Натомість апелянт не наводить належних доказів пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. Крім того, апеляційну скаргу також залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам Закону України "Про судовий збір", оскільки такий не сплачений.

Апелянту надано строк на протязі десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків та роз'яснено, що якщо відповідно до ухвали суду апелянт у встановлений строк не подасть належні докази щодо поновлення строку на оскарження рішення суду, то у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання вимог ухвали щодо оплати судового збору - апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.

Відповідно до Указу Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано Апеляційний суд Закарпатської області та утворено Закарпатський апеляційний суд.

Згідно частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів повідомлення голови Закарпатського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду опубліковано в газеті Голос України від 03.10.2018 № 185 (6940). Судові справи та матеріали проваджень, що перебували у володінні Апеляційного суду Закарпатської області, передані до новоутвореного Закарпатського апеляційного суду та здійснено їх автоматизований розподіл. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, в даній справі №304/831/17 визначений суддя-доповідач ОСОБА_3

До Закарпатського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору.

У поданій заяві апелянт також зазначає, що у частині пропуску строків на апеляційне оскарження рішення, зокрема наявність відмітки про отримання вказаного рішення апелянтом, повідомляє про те, що він є громадянином Угорщини, у достатній мірі не володіє українською мовою, оскільки переважну більшість часу проживає у місті Сегед, Республіка Угорщина, вчасно не скористався своїм правом на отримання правової допомоги у даній цивільній справі. Тільки після спливу строку на апеляційне оскарження рішення суд першої інстанції апелянт уклав угоду з адвокатом про надання правової допомоги у даній справі, який склав текст апеляційної скарги, після чого відповідна апеляційна скарга була направлена на адресу апеляційного суду.

Щодо наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження, то суд виходить з наступного.

Згідно ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається - протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року," Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, оскаржуване рішення суду ОСОБА_1 отримав 02.02.2018 року, що стверджується його особистим підписом (а.с.54) .

З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 01.06.2018 року (відповідно до вхідного штампу суду першої інстанції), тобто з пропуском строку на оскарження такого.

Так, у заяві апелянтом вказуються підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що він є громадянином Угорщини, у достатній мірі не володіє українською мовою, оскільки переважну більшість часу проживає у місті Сегед, Республіка Угорщина і тільки після спливу строку на апеляційне оскарження ним укладено угоду з адвокатом про надання правової допомоги у даній справі, який склав текст апеляційної скарги.

Однак, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, адже значний пропуск строку на апеляційне оскарження не є виправданим, оскільки ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного рішення ще 02.02.2018 року і мав достатньо часу для оскарження рішення Перечинського районного суду від 23 січня 2018 року і укладення договору про надання правової допомоги, натомість з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 01.06.2018 року.

Учасники судового процесу зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.

Згідно ч. 4 ст. 357, п.4 ч.1 ст 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що наведені апелянтом ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, відтак, слід застосувати положення п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, відповідно до якого суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З врахуванням того, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі, роз'яснити апелянту ОСОБА_1 право на звернення до апеляційного суду із клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду від 23 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Метаніка та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду

Суддя С.Д. Джуга