Постанова

від 06.02.2019 по справі 814/435/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/435/18

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Дата і місце постановлення: 08.06.2018р., м.Миколаїв

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису від 19.10.2017 року № 192,

В С Т А Н О В И В:

14.02.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису від 19.10.2017 року № 192 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин по справі.

Апелянт посилався на те, що Управлінням за наслідками проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 18.09.2017 року, було виявлено порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, що виразилось у зазначенні недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зокрема, щодо наявності проектної документації, відповідно до якої здійснюються будівельні роботи.

Апелянт також зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що будівельні роботи на об'єкті будівництва не завершені.

У зв'язку з вказаним вище посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 19.10.2017 року було винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідач вважає, що ним не було допущено жодних вимог чинного законодавства ані при проведенні перевірки, ані при винесенні оскаржуваного припису.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

19.11.2018 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій він просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області та залишити без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 року.

В поданому відзиві позивач посилався на те, що під час перевірки позивачем було надано відповідачу всі необхідні документи по об'єкту Реконструкція житлової квартири, з добудовою мансардного поверху одноповерхового житлового 4-х квартирного житлового будинку , які спростовують зміст акту перевірки.

Позивач зазначив, що відповідач протягом 10 днів з дати надходження до нього декларації перевіряв повноту зазначених у ній даних та за наслідком такої перевірки зареєстрував її. На думку позивача, у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог, орган державного архітектурно-будівельного контролю повернув би її позивачу з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Також зазначено про те, що відповідач не наділений повноваженнями зупиняти виконання будівельних робіт, які не порушують норми чинного законодавства, а тому припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2016 року за вх. № 9183-20-16 відповідачем прийнято від позивача Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового житлового 4-х квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована відповідачем 27.10.2016 року № МК 082163011335.

18.09.2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № МК 141172611423 з реконструкції житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового житлового 4-х квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

У період з 10.10.2017 року по 19.10.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (направлення № 614 від 05.10.2017р. для проведення планового (позапланового) заходу) здійснено позапланову перевірку на об'єкті "Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового житлового 4-х квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1." щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.09.2017 № МК 141172611423.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 19162017011, в якому зафіксовано порушення ч. 1 ст. 31 та ч. 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 5 ст. 1, ст.ст. 7, 9 п. 1-3 ч. 1 ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність та п. 9,16 постанови КМУ від 13.04.2011 року № 461, якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що виразилось у вказанні позивачем недостовірних даних у п.п. 8, 9, 10, 17 декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а саме: 1. Будівельні роботи забудовником виконувались без належним чином затвердженої проектної документації; 2. На об'єкті не завершені будівельні роботи (не виконане оздоблення фасаду та благоустрій прилеглої території).

У зв'язку із виявленими порушеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення від 19.10.2017 року, відповідальність за яке передбачена ч. 1, ч. 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення за надання недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18 вересня 2017 року № МК 141172611423, виконання будівельних робіт без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, які, крім того, не завершені.

Крім того, за результатами перевірки складено припис від 19 жовтня 2017 року №192, відповідно до якого Управління ДАБІ у Миколаївській області вимагало:

- негайно зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового 4-х квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у термін до 19 листопада 2017 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів, що надають право виконувати будівельні роботи на об'єкті Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- виконувати роботи на об'єкті Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 у відповідності до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Вважаючи вказаний припис відповідача протиправним, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавство України про архітектуру та містобудівну діяльність та про відповідальність за порушення у цій сфері, застосовується на певних етапах діяльності суб'єктів, визначених у цих законодавчих актах. Сфера дії цих законів закінчується після завершення будівництва та реєстрації права власності. Суд зазначив, що відповідач під час виготовлення позивачем документації, проведення та завершення реконструкції, здійснював передбачений законодавством контроль та не мав до цього зауважень до позивача. Після завершення реконструкції та реєстрації права власності на об'єкт будівництва відповідач всупереч вимогам законодавства провів перевірку та виніс припис.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції вважав, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 192 від 19.10.2017 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011р. передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача надіслано лист від 03.10.2017р. (вих. № 1014-6209-17), яким повідомлено, що 10.10.2017р. о 11:00 посадовими особами відповідача (на підставі перевірки достовірності даних наведених у Декларації про готовність до експлуатації об'єкта: "Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового житлового 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1") буде розпочато позапланову перевірку. Зазначений лист отримано позивачем 05.10.2017р.

Відповідач зазначив, що перевірка проводилась у присутності замовника будівництва - ОСОБА_2 Позивачем у поданому позові зазначено про те, що під час проведення перевірки ним надавались перевіряючому всі необхідні, на його думку, документи, що свідчать про відсутність порушень ним вимог містобудівного законодавства. Зазначене свідчить про те, що позивач був присутній при проведенні перевірки.

П. 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Як вбачається з матеріалів справи, декларація про готовність об'єкта до експлуатації була зареєстрована 18.09.2017 року, в свою чергу, позаплановий захід був проведений відповідачем у період з 10.10.2017 року по 19.10.2017 року, тобто в межах трьохмісячного строку, передбаченого Порядком № 553 для проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що Управління ДАБІ у Миколаївській області мало право на проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

В ході проведеної перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, що виразилось у здійсненні будівельних робіт забудовником без належним чином затвердженої проектної документації та у не завершенні будівельних робіт (не виконане оздоблення фасаду та благоустрій прилеглої території).

Відповідно до ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Ч, 1 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Ч. 10 зазначеної статті замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

З матеріалів справи вбачається, що у декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивачем вказано, що генеральним проектувальником є ТОВ Експерт Буд (код ЄДРПОУ 35722408), у графі 10 Інформація про проектну документацію вказано - проект Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , затверджений замовником ОСОБА_2 02.06.2016 року.

У спростування тверджень відповідача про відсутність належним чином затвердженої проектної документації позивач посилався на те, що під час проведення перевірки ним було надано контролюючому органу необхідні документи: містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкту будівництва від 24.02.2015 року, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, проект Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ Екперт Буд та ін.

Однак, з наданих позивачем документів вбачається наявність у позивача проекту креслення, розробленого ТОВ Екперт Буд (а.с. 43-47).

Крім того, відповідачем було надано до суду копію листа ОСОБА_6 від 19.10.2017 року, який як вбачається з матеріалів справи, є директором ТОВ Екперт Буд , згідно якого останній повідомив органи ДАБІ про те, що проект Реконструкція житлової квартири з добудовою мансардного поверху одноповерхового 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 для замоника ОСОБА_2 у відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 року № 45 та ДБН А.2.2-3-2014 не розроблявся та не передавався, договір на здійснення авторського нагляду на вказаному об'єкті з ОСОБА_2 не укладався (а.с. 95).

Таким чином, позивачем не було спростовано факту відсутності робочого проекту будівництва.

Також під час виходу на місце проведення будівництва, посадовими особами ДАБІ у Миколаївській області було встановлено, що будівельні роботи не завершені, оскільки не виконано оздоблення фасаду та благоустрій прилеглої території, що підтверджується долученими до матеріалів справи матеріалами фотофіксації (а.с. 94).

Згідно ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Таким чином, оскаржуваний припис від 19.10.2017 року прийнятий Управлінням ДАБІ у Миколаївській області в межах наданих повноважень, у зв'язку із виявленими в ході проведення перевірки порушеннями, що відповідає вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є правомірним та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до наданих повноважень органи державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати перевірку достовірності інформації, зазначеної у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідності заявлених даних вимогам чинного законодавства про містобудівну діяльність, незалежно від того, закінчено будівництво чи ні.

З огляду на зазначене необґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що після завершення реконструкції та реєстрації права власності на об'єкт будівництва відповідач всупереч вимогам законодавства провів перевірку та виніс припис.

Посилання суду першої інстанції на те, що відповідач під час виготовлення позивачем документації, проведення та завершення реконструкції, здійснював передбачений законодавством контроль та не мав до цього зауважень до позивача також є безпідставним.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно п. 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 461 встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

При цьому, згідно п. 2 цього Порядку повнота даних - це інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації

Під час реєстрації такої декларації орган державного архітектурно-будівельного контролю не здійснює перевірку достовірності зазначених у ній відомостей.

А тому факт реєстрації відповідачем декларації по готовність об'єкта до експлуатації не може свідчити про здійснення відповідачем перевірки достовірності зазначених у ній даних та про відсутність порушень вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки при розгляді справи судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи, тому, на підставі ст.317 КАС України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції не розподіляються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису від 19.10.2017 року № 192.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.А. Шевчук