Постанова

від 12.02.2019 по справі 804/1305/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №804/1305/14

адміністративне провадження №К/9901/5036/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 у справі № 804/1305/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівське Стіл" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріхівське Стіл" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2013 № 0000481501, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість (ПДВ) на суму 6 058 791,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями з контрагентами та на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість висновки контролюючого органу про непов'язаність отриманих позивачем від контрагентів робіт з господарською діяльністю є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, а саме від контрагентів отримано роботи (послуги) по геологічному вивченню Оріхівської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу), які використовувались та використовуються у господарській діяльності позивача, і вказаного контролюючим органом спростовано не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.09.2013 №1047/15-1/35201072, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Оріхівське Стіл з питання правомірності залишку від'ємного значення у сумі 6 058 791,00 грн, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданої за липень 2013 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до безпідставного включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року по рядкам 21 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року у сумі 6 058 791,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що отримані роботи (послуги) по геологічному вивченню Оріхівської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу) не використовуються у господарській діяльності платника податку, оскільки на момент проведення перевірки ТОВ Оріхівське Стіл взагалі не здійснювало будь-якої господарської діяльності у сфері добування залізних руд у перевіряємих періодах.

На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що основним видом діяльності Товариства, згідно реєстраційних документів, є добування залізних руд. Крім того, ТОВ Оріхівське Стіл має право здійснювати наступні види діяльності: надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, розвідувальне буріння, оптова торгівля металами та металевими рудами, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Позивач має ліцензію Державної геологічної служби на пошук, розвідку корисних копалин, що включає: геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт, складання проектів і кошторисів, геолого-економічна оцінка обєктів, розвідка родовищ, дослідно-промислова розвідка, експлуатаційна розвідка, підрахунок запасів корисних копалин, складання звітів про виконані роботи.

Товариство отримало в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України спеціальний дозвіл на користування надрами на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку ділянки Оріхівська корисних копалин залізисті кварцити в Олександрівському районі Кіровоградської області. Строк дії дозволу до 18.11.2014

Між позивачем та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України укладений договір №3215 від 03.12.2009, який є невідємною частиною спеціального дозволу на користування надрами. Згідно договору надрокористувач повинен забезпечити розробку технічного проекту геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки ділянки надр.

Між позивачем та Державною службою геології і надр України укладена угода №3215 від 04.04.2013 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин. Угодою передбачено, що умови користування надрами, види і строки виконання надрокористувачем робіт з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин визначається в програмі робіт з геологічного вивчення родовищ корисних копалин.

Програмою з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, Оріхівської ділянки передбачено геологічне вивчення залізистих кварцитів Оріхівської ділянки, уточнення показників для розрахунку нового варіанту техніко-економічного обгрунтування, розробка техніко-економічного обгрунтування кондицій на основі нових економічних показників, доопрацювання екологічного звіту, затвердження запасів залізних кварцитів Оріхівської ділянки в ДКЗ України, складання техніко-економічного обгрунтування розробки ділянки надр

Судами також встановлено, що позивач з метою виконання вищезазначених договорів та програми укладав угоди з рядом контрагентів, зокрема договори з технологічного дослідження проб детальної розвідки, на буріння і геологічні дослідження гідрогеологічних свердловин на Оріхівському родовищі, на виконання геофізичних досліджень в свердловинах при розвідці Оріхівського родовища залізистих кварцитів, на виконання геологічного супроводу геологорозвідувальних робіт, на буріння розвідувальних свердловин, купівлі-продажу результатів геологорозвідувальних робіт тощо.

На підтвердження виконання таких договорів позивачем надано належно оформлені первинні документи (договори, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, податкові накладні, платіжні доручення, картки рахунку 631, звіти про дослідження на відповідних ділянках, проектно-кошторисна документація на проведення детальної розвідки Оріхівського родовища залізистих кварцитів, звіт про геологічну інтерпретацію і ревізійне компютерне моделювання Оріхівського родовища залізистих кварцитів вартістю та інші).

ТОВ Оріхівське Стіл декларувало від'ємне значення податку на додану вартість, що складається з сум від'ємного значення попередніх періодів (по декларації за липень 2013 року (вх. № 9047552012 від 20.08.2013 року) від'ємне значення складає 6 058 791,00 грн.). До складу податкового кредиту попередніх періодів Товариством включено суми ПДВ по податковим накладним надані контрагентами, за отримані роботи по геологічному вивченню Оріхівської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу, тощо), що обліковується на рахунках бухгалтерського обліку: 15 Капітальні інвестиції , 151 Капітальне будівництво .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є аналогічною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано.

Касаційна скарга не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи.

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1. статті 14.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

12. Таким чином право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту можливе лише у разі придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Поряд з цим право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

13. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема й щодо податкового кредиту з ПДВ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків допущено порушення вимог податкового законодавства платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) акті перевірки, в апеляцій скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

22. У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, підтверджують їх фактичне здійснення та безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Як вже зазначалось вище судами встановлено, що основним видом діяльності позивача є не тільки добування залізних руд, але й розроблення кар'єрів, розвідувальне буріння, діяльність в сфері геології, геодезії, на що позивач має необхідні дозвільні документи. За договорами з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Державною службою геології і надр України, позивач повинен забезпечити розробку технічного проекту геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки ділянки надр.

Таким чином обов'язковою передумовою використання надр є детальна розвідка горизонту на певних глибинах, оцінка запасів корисних копалин, виконання топографо-геодезичних робіт, дослідження проб, отримання результатів геофізичних досліджень в свердловинах, встановлення фізико-механічних властивостей магнетитового складу, проведення хімічного і спектрального аналізів, створення електронних карт, комп'ютерної бази даних, проектно-кошторисної документації, проведення геологічної експертизи тощо. Саме з метою виконання вказаних робіт позивачем і укладались відповідні договори з контрагентами, які були виконані та оплачені, що контролюючим органом не заперечується, та за якими Товариством і було правомірно сформовано податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що наслідком геологічного дослідження певної ділянки не обов'язково є наступна розробка родовища. Адже результатом такого дослідження може бути висновок про відсутність корисних копалин або про економічну невигідність їх добування. Але в будь якому випадку витрати на геологічне вивчення є обов'язковими і становлять обов'язкову частину діяльності позивача.

Крім того, судами було встановлено, що згідно акту перевірки Державної служби геології і надр України №10/3215-К від 25.01.2014, отримані Товариством результати досліджень Оріхівського родовища використовуються у подальшій діяльності підприємства з дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, що також спростовує доводи контролюючого органу про непов'язаність отриманих позивачем від контрагентів робіт з його господарською діяльністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача з контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки, так і в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

24. Колегія суддів приходить до висновку, що за встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли правильного висновку, що позивач має право на податковий кредит за спірними господарськими операціями, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 у справі №804/1305/147 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду