Ухвала

від 13.02.2019 по справі 642/870/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

13.02.2019

Справа № 642/870/19

Провадження № 2/642/796/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши заяву про самовідвід судді Грінчук Олександри Петрівни у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, державний реєстратор Комунального підприємства реєстрація бізнесу Коровницької сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_5 про витребування майна із чужого володіння -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про витребування майна із чужого володіння, а саме: гаражний бокс №3 ГБК Залютіно , скасувати договір купівлі-продажу та рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, металевий гараж №1-а та скасувати запис державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, металевий гараж №16 та скасувати запис державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і передати їх йому.

За допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа була розподілена в моє провадження.

11.02.2019 року мною, на підставі п.5 ч.1 ст. 36 , ч.1 ст. 39 КПК України , до вирішення питання про відкриття провадження у справі заявлено самовідвід, оскільки я розглядала цивільну справу № 642/2957/17 за позовною заявою ОК Залютіно до ОСОБА_1, за результатами розгляду якого 13 березня 2018 року мною було ухвалене рішення, зокрема, Зобов'язати ОСОБА_1 ( 61177 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) повернути Обслуговуючому кооперативу Залютіно по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян ( 61177 м.Харків, вул.І.Муратова буд. 2а, код ЄДР 25858480) гаражний бокс № 3 за адресою : 61177 м.Харків, вул.І.Муратова буд. 2а, для подальшого передання такого боксу іншим членам кооперативу.

Таким чином, мною дана оцінка цим обставинам та висловлено думку з цього приводу. Тому для виключення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи, я заявила самовідвід.

Відповідно до положень ч.8 ст. 40 ЦПК України, вважаю можливим розглянути заяву про самовідвід без повідомлення учасників справи.

Вважаю заяву про самовідвід обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч.3 ст. 39 ЦПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36 , 37 і 38 цього Кодексу , суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч.9 ст.40 ЦПК України ).

Згідно положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При вирішенні питання про самовідвід, враховується те, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 , 129 Конституції України , якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежними та керуються верховенством права.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з'їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді у результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про наявність суб'єктивних обставин, які можуть викликати сумнів неупередженості та об'єктивності судді Грінчук О.П., як головуючого у даній справі.

Враховуючи те, що довіра до суду є однією із ознак, які впливають як на якість судочинства так і на утвердження поваги громадян до закону і судової влади, з метою недопущення під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, державний реєстратор Комунального підприємства реєстрація бізнесу Коровницької сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_5 про витребування майна із чужого володіння обставин, а саме те, що суддя Грінчук О.П. вже висловила свою позицію з приводу позовної вимоги про повернення гаражного боксу №3, що може викликати сумніви в неупередженості судді, з метою гарантування об'єктивності правосуддя, з ціллю підвищення довіри до суду, суд прийшов до переконання, що згідно з положеннями п.5 ч.1 ст. 36 КПК України є підстави для відводу судді. вважаю доцільним заяву, подано відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України про самовідвід - задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 , 39 - 40 ЦПК України , -

у х в а л и в:

Заяву судді Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук Олександри Петрівни про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук Олександру Петрівну від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, державний реєстратор Комунального підприємства реєстрація бізнесу Коровницької сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_5 про витребування майна із чужого володіння (справа №642/870/19 провадження №2/642/796/19)

Справу передати до канцелярії Ленінського районного суду м.Харкова для визначення іншого судді в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: