Постанова

від 06.02.2019 по справі 642/510/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Харків

справа № 642/510/15-ц

провадження № 22-ц/818/1211/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Плахотнікової І.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - ОСОБА_2, ТОВ Територія виробництва ,

треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ Територія виробництва , треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року, постановлену суддею Ольховським Є.Б.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою , в якій прохала скасувати заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2015 року по цивільній справі № 642\510\15ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ Територія виробництва , треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким було заборонено відчуження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що під час розгляду справи арешти, як заходи забезпечення позову, було накладено на нежитлові приміщення, які є майном ТОВ Територія виробництва щодо яких виник спір, на даний час арештовані відповідно до зазначеної ухвали нежитлові приміщення зареєстровані за ОСОБА_1

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити його заву про скасування заходів забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на ті самі обставини, якими і обґрунтовував заяву про скасування заходів забезпечення позову. Вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року вже було відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 в скасуванні заходів забезпечення позову, вказана ухвала залишена в силі судом апеляційної інстанції, ніяких нових обставин для скасування заходів забезпечення позову не виникло. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року ніколи не оскаржувалася в апеляційному порядку. На даний час рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року по справі № 642/510/15-ц виконано - за ОСОБА_1 зареєстровано раво власності на зазначені нежитлові приміщення, а отже необхідність заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2015 року по цивільній справі № 642/510/15-ц відпала.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 3 статті 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали про забезпечення позову) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (частина 1 статті 158 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову).

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частини 9, 10 статті 158 ЦПК України).

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 09 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розяснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вище вказаним позовом та просив суд визнати недійсними з моменту видачі дублікати вісімнадцяти договорів купівлі-продажу від 5 вересня 2013 року, витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ Територія виробництва на його користь спірне нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вибуло поза його волею, визнати за ним право власності на це майно; зобов'язати реєстраційну службу Головного управління юстиції у Харківській області зареєструвати за ним право власності на нежитлові будівлі по м АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2015 року по цивільній справі №642/510/15ц було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна - нежитлових приміщення, розташованих за адресою: АДРЕСА_1., а саме - нежитлові приміщення підвалу I, II, загальною площею 206,3 кв.м. в літ. "В-2"; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а, 2,3,5-7, 11,14-23,25-28, III, IV, VI площею 612,9 кв.м.; 2-го поверху № 29-44, 44а, 45-53, 99-1-8, VII, VIII площею 615,7 кв.м.; 4-го поверху № 76-82, 82а, 83, 86-88, 91-95, 97,98, XI, XII площею 620,8 кв.м; тех. поверху № 109-119, XII, XV площею 265,7 кв.м., загальною площею 2746,0 кв.м. в літ. "А-4"; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 площею 58,5 кв.м. в літ "Б-2"; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-25, 60,61, II, 26-33, 2-го поверху №34-37, 39-44, 44а, 45-59 площею 5553,5 кв.м. в літ. "Б-2"; нежитлові приміщення1-го поверху № 1-4 загальною площею 381, 6 кв.м. в літ "В-2"; нежитлові приміщення антресолі № 5 площею 132,1 кв.м.; 2-го поверху №6 площею 382,2 кв.м в літ. "В-2", загальною площею 514,3 кв.м.; нежитлові приміщення № 13-18 загальною площею 206,3 кв.м. в літ. "Г-1"; нежитлові приміщення " 1-12 загальною площею 236,4 кв.м. в літ. "Г-1"; нежитлове приміщення №2 загальною площею 154,0 кв.м. в літ. "Д-1"; нежитлове приміщення № 1 загальною площею 240,6 кв.м. в літ. "Д-1"; нежитлові приміщення № 1,2 загальною площею 65,2 кв.м. в літ. "Е-1"; нежитлові приміщення № 4-10 загальною площею 232,0 кв.м. в літ. "Е-1"; нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-5 загальною площею 15,7 кв.м. в літ. "К-2"; нежитлове приміщення № 1 загальною площею 64,9 кв.м. в літ. "К-2"; нежитлові приміщення 2-го поверху №3,4 загальною площею 21,1кв.м. в літ. "О-2"; нежитлові приміщення1-го поверху № 1,2 загальною площею 23,4 кв.м. в літ. "О-2"; 1/2 частину нежитлової будівлі літ. "И-1", площею 15,0 кв.м.; 1/2 частину нежитлової будівлі літ "И-1", площею 15,0 кв.м., зареєстрованих на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія виробництва", код 31555698.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2015 року виправлено описки, допущені в ухвалі суду від 29 вересня 2015 року, а саме у резолютивній частині ухвали, у пунктах 1 та 2 абзацу 2, та вирішено вважати правильними наступні відомості:

- нежитлові приміщення підвалу I, II , загальною площею 38,8 кв.м. в літ А-4 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а, 2, 3,5-7, 11, 14-23, 25-28, III, IV, VI площею 612,9 кв.м.; 2-го поверху № 29-44, 44а, 45-53, 99-108, VII, VIII, площею 615,7 кв.м.; 3-го поверху № 54-61,61а, 62,62а,63-67,67а,68,68а,69,69а,70-73, IX, X площею 630,9 кв.м.; 4-го поверху № 76-82,82а,83,86-88,91-95,97,98,XI, X площею 620,8 кв.м.; тех. поверху № 109-119, XIII, XV,площею 265,7 кв.м., загальною площею 2746,0 кв.м. в літ А-4 .

Справа неодноразово переглядалася судами вищих інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року по справі № 642/510/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, визнано недійсним 18 договорів дарування в частині визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року по справі № 642/510/15-ц було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 - рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року в частині вирішення питання щодо визнання 18 договорів дарування недійсними залишено без змін. Рішення Апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року в частині відмови у задоволенні вимог щодо витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Харківської від 12 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, визнано недійсним 18 договорів дарування та витребувано з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_5 нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року по справі №642/510/15-ц, рішення апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року залишено без змін.

На виконання рішення суду 04 грудня 2017 року Ленінським районним судом міста Харкова видано виконавчий лист.

Висновки суду про те, що спір щодо зняття арешту з цього майна має розглядатися у позовному провадженні, оскільки, з інформаційної довідки вбачається, що майно, на яке накладено арешт і щодо якого позивач заявляє клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідачеві не належать - не ґрунтуються на законі виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Апеляційного суду Харківської від 12 червня 2017 року набрало законної сили та виконано. Право власності на нерухоме майно, яке було предметом спору, зареєстровано за ОСОБА_1, підставою для реєстрації права власності, згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, є рішення Апеляційного суду Харківської від 12 червня 2017 року.

Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив також з того, що таке питання вже було предметом розгляду у суді, у задоволенні цього клопотання було відмовлено та обставини не змінились.

Дійсно заява про скасування заходів забезпечення позову розглядалася судами неодноразово.

Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю Територія виробництва про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що станом на дату звернення із заявою рішення суду не виконано, між сторонами існує спір, пов'язаний з належністю майна, на яке накладено арешт, та який повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні. В апеляційному порядку ухвала не оскаржувалась.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено з тих підстав, що доказів виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року матеріали справи не містять і сторонами в судовому засіданні не надані.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що апеляційний суд Харківської області не вживав заходів забезпечення позову, а відповідно до ст. 154 ЦПК України ( в редакції, що діяла на момент постановлення судового рішення) скасовувати заходи забезпечення позову повинен суд, який розглядав справу та накладав заходи забезпечення позову.

Однак наведені судові рішення, які стосуються вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, не впливають на висновки колегії суддів про наявність підстав для задоволення заяви, що є предметом цього розгляду, оскільки матеріалами справи підтверджено, що державна реєстрація права власності на спірні приміщення за ОСОБА_1 остаточно здійснена 03.08.2018 року.

Судова колегія вважає, що підстави для продовження забезпечення позову відсутні, оскільки рішення Апеляційного суду Харківської від 12 червня 2017 року виконано в повному обсязі.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року - скасувати.

Заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2015 року, а саме: заборону відчуження нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В. Маміна