Ухвала

від 21.01.2019 по справі 901/2026/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" січня 2019 р. Справа № 901/2026/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши скаргу № 1344/18 від 22.11.2018 акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз на дії державного виконавця та посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Южфлотсервіс

до публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз

про стягнення 593 786,00 грн.

за участю представників учасників справи: не з'явились;

встановив:

До господарського суду Київської області звернулось акціонерне товариство Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз (далі - скаржник, боржник, ДАТ Чорноморнафтогаз ) із скаргою на дії державного виконавця та посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області), у якій просить суд:

- визнати неправомірними дії начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 02.11.2018 про передачу виконавчого провадження № 40037145;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Осіпової Ірини Геннадіївни щодо винесення постанови від 07.11.2018 про прийняття виконавчого провадження № 40037145;

- зобов'язати начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області скасувати постанову від 02.11.2018 про передачу виконавчого провадження № 40037145 та постанову від 07.11.2018 про прийняття виконавчого провадження № 40037145.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2018 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ДАТ Чорноморнафтогаз № 1344/18 від 22.11.2018 на дії державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби до повернення матеріалів справи № 901/2026/13 до господарського суду Київської області з суду апеляційної інстанції.

Враховуючи повернення матеріалів справи № 901/2026/13 з суду вищої інстанції, ухвалою суду від 14.01.2019 розгляд скарги № 1344/18 від 22.11.2018 призначено на 21.01.2019.

Представники сторін та органу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що стягувач, боржник та орган державної виконавчої служби належним чином повідомлялись про час та місце розгляду скарги, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за наявними матеріалами та за інформацією, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Дослідивши скаргу ДАТ Чорноморнафтогаз на дії державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2013 у справі № 901/2026/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Южфлотсервіс (далі - стягувач, ТОВ Южфлотсервіс ) до ПАТ Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз про стягнення 593 786,00, позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ПАТ Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз на користь ТОВ Южфлотсервіс 590 651,71 грн., у т. ч. 589 398,00 грн. основного боргу, 1 253,71 грн. трьох процентів річних, а також присуджено до стягнення з ПАТ Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз на користь ТОВ Южфлотсервіс витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 813,03 грн.

22.08.2013 на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - Центральний ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК) від 07.10.2013 відкрито виконавче провадження № 40037145 з примусового виконання наказу № 901/2026/13, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 22.08.2013, про стягнення з ПАТ Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз на користь ТОВ Южфлотсервіс витрат по сплаті судового збору у розмірі 11 813,03 грн., за відповідною заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК від 15.10.2013 зупинено виконавче провадження № 40037145.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2018 у справі № 901/2026/13 заяву ТОВ Южфлотсервіс про видачу дублікатів наказів задоволено та, зокрема, видано дублікат наказу господарського суду АРК по справі № 901/2026/13 від 22.08.2013 про стягнення з ПАТ Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз на користь ТОВ Южфлотсервіс витрат по сплаті судового збору у розмірі 11 813,03 грн.

02.11.2018 стягувач звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області з заявою від 30.10.2018 про відновлення виконавчого провадження № 40037145, відкритого 07.10.2013 Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК.

02.11.2018 начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_1 винесено постанову про передачу виконавчого документа у виконавчому провадженні № 40037145.

07.11.2018 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Осіповою І.Г. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 40037145

07.11.2018 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Осіповою І.Г. проведено виконавчу дію щодо передачі виконавчого провадження (виконавчого документа), за наслідками якої у виконавчому провадженні № 40037145 винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження. Старшим державним виконавцем встановлено наступне. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник зареєстрований за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, офіс 505. 02.11.2018 на адресу відділу надійшла заява стягувача про направлення до Шевченківського районного відділу ДВС ГТУЮ м. Києва. Перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі провадження про стягнення з ПАТ ДАТ Чорноморнафтогаз знаходяться на виконанні у Шевченківському районному відділі ДВС ГТУЮ м. Києва.

Наведені обставини стали підставами для проведення виконавчої дії, внаслідок якої винесено спірну постанову від 02.11.2018.

13.11.2018 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 40037145.

Скаржник вважає, що при винесенні постанови від 02.11.2018 про передачу виконавчого провадження № 40037145 і постанови від 07.11.2018 про прийняття виконавчого провадження № 40037145 посадовими особами ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області порушено процедуру відновлення втраченого виконавчого провадження та процедуру передачі матеріалів виконавчого провадження.

Зокрема, скаржник зазначає, що начальник відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_1, отримавши заяву стягувача від 30.10.2018 про відновлення виконавчого провадження № 40037145, до якої було додано дублікат наказу господарського суду АРК по справі № 901/2026/13 від 22.08.2013, виніс постанову від 02.11.2018 про передачу виконавчого провадження № 40037145, що прямо суперечить п. 4 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень), у якому зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження.

Скаржник вважає, що начальник відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області спірною постановою від 02.11.2018 фактично відновив виконавче провадження на підставі постанови про передачу виконавчого провадження самому собі та передав матеріали виконавчого провадження, які фактично відсутні і за інформацією стягувача перебувають на тимчасово окупованій території, старшому державному виконавцю Осіповій І.Г., що не передбачено на Законом України Про виконавче провадження , ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Крім того, скаржник, посилаючись на положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, вказує на те, що передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби. Таким чином, на переконання скаржника, начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області без письмового доручення самостійно передав невідновлене втрачене виконавче провадження старшому державному виконавцю Осіповій І.Г., яка, в свою чергу, в порушення ч. 4 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження , прийняла його до виконання.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, дослідивши документи, додані до скарги, врахувавши інформацію про виконавче провадження № 40037145, яка внесена до автоматизованої системи виконавчих проваджень, суд дійшов висновку, що доводи скаржника є необґрунтованими, а скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 1, ч. 1 ст. 24, ч. 4 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 4 Розділу І, пп. 1, 4 Розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають, зокрема, виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

Поряд з тим, пунктом 1 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

Зі змісту оспорюваних постанов слідує, що начальником відділу та старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області, у відповідності до пункту 1 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, вчинено виконавчі дії щодо передачі виконавчого документа іншому органу виконавчої служби.

Водночас, сама по собі постанова старшого державного виконавця Осіпової І.Г. від 07.11.2018 про прийняття виконавчого провадження, як і назви відповідно винесених начальником відділу та старшим державним виконавцем постанов про передачу виконавчого провадження, про прийняття виконавчого провадження , не свідчать про порушення відповідними особами ч. 4 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження та п. 5 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки за результатами відповідно вчинених виконавчих дій до іншого органу виконавчої служби було передано саме виконавчий документ, а не виконавче провадження, у той час як положеннями п. 5 розділу V Інструкції унормовано порядок передачі виконавчого провадження від одного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби.

Вказаним вище спростовуються також посилання скаржника стосовно передачі начальником відділу старшому державному виконавцю невідновленого втраченого виконавчого провадження.

За таких обставин, оскільки законом стягувачу надано право альтернативного вибору місця вчинення виконавчих дій, у той час як ані положеннями Закону України Про виконавче провадження , ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено можливості відновлення виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні в органі ДВС на окупованій території, поза порядком, визначеним для виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів скаржника стосовно відсутності у посадових осіб вказаного виконавчого органу повноважень на винесення відповідних постанов з передачі та прийняття виконавчого документа.

Доводи скаржника щодо порушення начальником відділу, передбачених пунктом 4 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, строків для винесення постанови визнаються судом безпідставними, з огляду на те, що постанову про передачу виконавчого провадження начальником відділу винесено 02.11.2018 - в день надходження заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження, про що свідчить відповідна відмітка виконавчого органу на вказаній заяві.

Пунктом 4 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено строки для винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, попри те як строків винесення інших постанов, як-то постанови про передачу виконавчого провадження, вказані положення Інструкції не містить.

Решта ж посилань скаржника стосовно передачі начальником відділу старшому виконавцю самостійно, без письмового доручення, виконавчого провадження оцінюються судом критично, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено вимоги стосовно винесення начальником відділу постанов, у тому числі про передачу виконавчого документу/провадження, виключно за письмовим дорученням.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 343 ГПК України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши надані скаржником матеріали та докази, а також інформацію про виконавче провадження, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, на предмет неправомірності дій посадових осіб державної виконавчої служби з винесення постанов про передачу виконавчого провадження та про прийняття виконавчого провадження, суд встановив відсутність порушень норм Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень у діях начальника та старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області, оскільки останні діяли в межах та на виконання повноважень, наданих їм Законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника, викладені в скарзі необґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про виконавче провадження , суд

ухвалив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвалу підписано 13.02.2019.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін