Рішення

від 04.02.2019 по справі 922/3400/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3400/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Верхньоланнівське Плесо" (39540, Полтавська обл., Карлівський р-н, с. Верхня Ланна) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11) про стягнення 172662,22 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, згідно договору про надання правової допомоги б/н від 18.01.2019

від відповідача - ОСОБА_2, згідно договору про надання правової допомоги №3 від 03.12.2018

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Фермерського господарства "Верхньоланнівське Плесо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" про повернення суми авансового платежу за договором у розмірі 136800,00 грн. та 35862,22 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, всього заявлено до стягнення 172662,22 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3400/18 в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 21.01.2019 об 11:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2019 на підставі ч.1 ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.02.2019 о 10:00.

30.01.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №2857), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

04.02.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли: заперечення на відповідь на відзив (вх. №3001) та клопотання про долучення документів (вх. №3000). Надані документи досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти заявленого позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову як у безпідставному та необґрунтованому.

Оригінали документів, які подано позивачем разом із позовною заявою, так і відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, досліджено судом у судовому засіданні 04.02.2019.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне:

Аргументи сторін.

Позиція позивача:

Між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено Договір поставки № 22/12/2016-ХИМ-A3 від 22.12.2016 (далі - Договір) згідно умов якого, позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію, а відповідач прийняти та оплатити мінеральні добрива - рідкі азотні (КАС) ТУ У 24.1-00203826.024-2002 марки КАС-32 продукцію на суму 136800,00 грн.

Продукція поставляється в кількості 24,000 тон. (п. 2.1. Договору). Поставка продукції здійснюється згідно транспортної інструкції покупця, в якій зазначається кількість продукції, станція призначення, одержувач продукції, його код ЄДРПОУ, залізничний код, під'їзний шлях або гілка та поштова адреса. Транспортна інструкція може бути включена до заявки покупця (п. 5.1. Договору).

Позивачем наголошено на умови п. 3.4. Договору, де покупець здійснює оплату в формі банківського переводу безготівкових грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника платіжним дорученням в строк до 22 грудня 2016 р. (включно). Позивачем зазначено, що останнім свої зобов'язання за Договором виконано своєчасно та належним чином.

Так, на виконання умов Договору, позивачем було подано заявку на поставку продукції та здійснено 100% попередню оплату за продукцію згідно виставленого рахунку на оплату №22-1216-7 від 22.12.2016 на суму 136800,00 грн. (т.с. І а.с. 16).

Таким чином, позивачем наголошено, що останнім (як покупцем) здійснено попередню оплату продукції у розмірі 136800,00 грн. за Договором поставки № 22/12/16- ХИМ-АЗ від 22.12.2016 р.

Постачальник зобов'язаний поставити продукцію в строк до 15 березня 2017 р., за умови своєчасного та повного надходження від покупця 100%-го авансового платежу за продукцію у відповідності до виставленого рахунку-фактури постачальника (п. 5.4. Договору).

З урахуванням умов вищевказаного пункту 5.4. Договору, строк поставки продукції згідно договору поставки № 22/12/2016- ХИМ-АЗ минув 15.03.2017 р.

Однак відповідач продукцію у встановлений Договором строк не поставив.

У зв'язку із порушенням термінів поставки продукції, 04.09.2017 відповідачу була надіслана Претензія за вих. № 5 від 04.09.2017 з вимогою повернути суму попередньої оплати за продукцію, яку не було поставлено. У відповідь на Претензію позивача, відповідачем надано Відповідь за вих. №1909/17-2пр від 19.09.2017 , в якій відповідач визнав вимоги з повернення авансового платежу необґрунтованими, а повернення сплачених коштів до закінчення строку ді договору - 30.12.2017 - передчасними.

Між сторонами існувало листування з приводу порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної поставки продукції позивачу (т.с. І а.с. 18 - 20).

Однак відповідач і надалі продукцію позивачу не поставив та сплачений позивачем авансовий платіж останньому не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Заперечення відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав:

У п.1.1 Договору поставки №22/12/16-ХИМ-АЗ від 22.12.2016 зазначено, що предметом поставки є добрива рідкі азотні КАС ТУ У 24.1-00203826.024-2002, тобто, українського походження, виробниками якого можуть бути виключно зазначені вище три заводи, які згідно довідок з 06.03.2017 зупинились.

Позиція відповідача у даній справі базується на ч.4 ст.219 ГК України, за якою сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини , а також на ч.4 ст.226 даного кодексу, згідно якої не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

На підставі вищевказаного, відповідачем наголошено про те, що сторони у п.9.2 Договору в якості додаткової обставини форс-мажорного характеру передбачили: якщо неможливість поставки продукції постачальником була викликана діями (бездіяльністю) заводу-виробника, як-то: заборонами на реалізацію продукції, зниження обсягів виробництва або реалізації продукції заводом-виробником, повне припинення її виробництва тощо, постачальник має право в односторонньому порядку призупинити поставки за ним Договором або розірвати Договір в односторонньому порядку, а штрафні санкції за прострочення поставки в даному випадку не нараховуються. З урахуванням чого, правомірна відмова від виконання зобов'язання звільняє зобов'язану сторону від відшкодування збитків (прямих витрат у вигляді авансового платежу по договору, зроблених управленою стороною, в розумінні ч.2 ст.244 ГК України).

Таким чином, відповідачем наголошено про те, що оскільки предметом стягнення у даній справі є саме збитки позивача, то предметом встановлення є правомірність відмови відповідача від виконання зобов'язання за договором поставки, тобто, існування такої обставини як зниження обсягів виробництва або реалізації продукції заводом-виробником, повне припинення її виробництва.

Від заводів на адвокатський запит відповів лише ПАТ Рівнеазот , що після відновлення виробництва в липні 2017р. реалізація готової продукції заводом не здійснювалась (підприємство працювало виключно на давальницьких умовах). Фіскальні органі на адвокатські запити інформацію не надали.

17.10.2018 на ухвалу господарського суду Харківської області у справі №910/3459/18 отримана відповідь Офісу великих платників податків ДФС України від 11.10.2018 із зазначенням показників звітів про фінансові результати ПАТ Азот м. Черкаси, якою підтверджена позиція відповідача щодо існування такого факту як зниження обсягів виробництва та реалізації продукції даним заводом в 2017р. та 1 кварталі 2018р. Від фіскального органу, де перебуває на обліку ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот , відповіді на дану ухвалу суду не отримано.

Таким чином, відповідачем наголошено про те, що належними та допустимими доказами у даній справі доведено існування по двом із трьох заводів-виробників такої обставини, як зниження обсягів виробництва та реалізації продукції заводами-виробниками, яка надає відповідачу право в односторонньому порядку призупинити поставки, що в якості правомірної відмови від виконання зобов'язання звільняє його від відшкодування збитків позивача.

Заперечуючи проти позову в частині заявлених до стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відповідачем наголошено про те, що наведений позивачем розрахунок пені охоплює період з 16.03.2017 по 05.12.2018 (тобто, один рік та вісім з половиною місяців). Між тим, згідно п.9.1 Договору він діє до 30.12.2017, а в частині розрахунків за поставлену продукцію - до їх повного проведення покупцем, тобто, передбачена договором можливість нарахування будь-яких санкцій за прострочення поставки оплаченого товару припинила свою дію 31.12.2017 і вимога про стягнення будь-яких оперативно - господарський санкцій після цієї дати є необґрунтованою.

Крім того, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України та умов п.5.4 Договору (де строк поставки продукції - 15.03.2017), тому шестимісячний строк нарахування санкцій закінчився 15.09.2017.

Додатково відповідачем наголошено про те, що укладеним між сторонами спору Договором не передбачено розмір процентів, які відповідач має сплатити отримавши суму попередньої оплати товару, у випадку прострочення виконання своїх зобов'язань з поставки товару. Такий розмір процентів також не встановлено і законом, а передбачена п.6.1 Договору, виключна неустойка за прострочення поставки оплаченої продукції має іншу правову природу ніж проценти на суму попередньої оплати за користування чужими коштами в розумінні процитованих норм ЦК України.

Обставини справи.

22.12.2016 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено Договір поставки № 22/12/2016-ХИМ-A3 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 14 - 15), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію, а відповідач прийняти та оплатити мінеральні добрива - рідкі азотні (КАС) ТУ У 24.1-00203826.024-2002 марки КАС-32 продукцію на суму 136800,00 грн.

Згідно з умовами п. 2.1. Договору, продукція поставляється в кількості 24,000 тон.

Поставка продукції здійснюється згідно транспортної інструкції покупця, в якій зазначається кількість продукції, станція призначення, одержувач продукції, його код ЄДРПОУ, залізничний код, під'їзний шлях або гілка та поштова адреса. Транспортна інструкція може бути включена до заявки покупця (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору Покупець здійснює оплату в формі банківського переводу безготівкових грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника платіжним дорученням в строк до 22 грудня 2016 р. (включно).

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.

На виконання умов Договору, позивачем було подано заявку на поставку продукції та здійснено 100% попередню оплату за продукцію згідно виставленого рахунку на оплату №22-1216-7 від 22.12.2016 на суму 136800,00 грн. (т.с. І а.с. 16).

Позивачем (як покупцем) здійснено попередню оплату продукції у розмірі 136800,00 грн. за Договором поставки № 22/12/16- ХИМ-АЗ від 22.12.2016 р.

Згідно п. 5.4. Договору, постачальник зобов'язаний поставити продукцію в строк до 15 березня 2017 р., за умови своєчасного та повного надходження від покупця 100%-го авансового платежу за продукцію у відповідності до виставленого рахунку-фактури Постачальника.

Таким чином, строк поставки продукції згідно договору поставки № 22/12/2016- ХИМ-АЗ минув 15.03.2017 р.

Однак відповідач продукцію у встановлений Договором строк не поставив.

У зв'язку із порушенням термінів поставки продукції, 04.09.2017 відповідачу була надіслана Претензія за вих. № 5 від 04.09.2017 з вимогою повернути суму попередньої оплати за продукцію, яку не було поставлено (т.с. І а.с. 21-23).

У відповідь на Претензію позивача, відповідачем надано Відповідь за вих. №1909/17-2пр від 19.09.2017 , в якій відповідач визнав вимоги з повернення авансового платежу необґрунтованими, а повернення сплачених коштів до закінчення строку ді договору - 30.12.2017 - передчасними (т.с. І а.с. 24).

З приводу вказаного, між сторонами існувало листування (т.с. І а.с. 18 - 20).

Однак відповідач у подальшому продукцію позивачу так і не поставив та сплачений позивачем авансовий платіж останньому так і не повернув.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано умови Договору та перераховано на банківський рахунок відповідача передоплату в розмірі 136800,00 грн.

Отже, свій обов'язок з оплати товару позивач виконав повністю, а відповідач порушуючи умови Договору, не здійснив передачі товару.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про повернення суми попередньої оплати у розмірі 136800,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача, оскільки предметом спору у справі, що розглядається, є вимога про повернення суми авансового платежу, а не стягнення з відповідача збитків, про що відповідачем неодноразово наголошено у своїх запереченнях. Що стосується посилання відповідача на пункт 1.1. Договору (стосовно продукції українського походження, виробниками кого можуть бути виключно три заводи, які з 06.03.2017 зупинились), то таке не впливає на правильність правової оцінки. Адже зазначене не припиняє зобов'язань за Договором, які з нього випливають.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення 35826,22 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, суд вирішив наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За загальним правилом, розмір і порядок одержання, процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відтак, після здійснення перерахунку, суд визнав обґрунтованим розрахунок позивача, у зв'язку із чим, заявлені до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 35862,22 грн. підлягають до задоволення.

Одночасно, відхиляючи доводи відповідача з приводу періоду, наведеного у розрахунку, а також того, що укладеним між сторонами Договором не передбачено розмір процентів, які відповідач має сплатити отримавши суму попередньої оплати товару, суд звертає увагу відповідача на:

- приписи статті 536 ЦК України, згідно якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати;

- розмір і порядок одержання, процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Вищевказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018 р. у справі № 914/120/17.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 2589,93 грн. у даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, код ЄДРПОУ 40076295) на користь Фермерського господарства "Верхньоланнівське Плесо" (39540, Полтавська обл., Карлівський р-н, с. Верхня Ланна, код ЄДРПОУ 38176350) - 136800,00 грн. авансового платежу; 35862,22 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2589,93 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_3