Постанова

від 06.02.2019 по справі 910/28256/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. Справа№ 910/28256/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання : Романової Ю.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 06.02.2019

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р.

у справі №910/28256/15 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

в межах справи №910/28256/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" , оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28256/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" на суму 10 016 791 грн. 91 коп., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. Попереднє засідання призначено на 19.01.2016.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" визнано банкрутом відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.

08.06.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" про визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 910/28256/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду на 19.07.2016 (суддя Пасько М.В.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 вищезазначену ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркер" та Бабій С.Ю. задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2016 скасовано, справу № 910/28256/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" про визнання недійсним договору купівлі-продажу прийнято до провадження в межах справи № 910/28256/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та призначено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.03.2017 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.06.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" відмовлено. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" про забезпечення заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.06.2014 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.03.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 01.08.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.03.2017 в межах справи №910/28256/15 про банкрутство ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.08.2017 справу №910/28256/15 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ" визнання недійсним договору купівлі-продажу прийнято до свого провадження суддею Яковенко А.В. та призначено до розгляду на 18.09.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 відмовлено в задоволені заяви ТОВ Будхаус про визнання недійсним договору куплі-продажу від 23.06.2014.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус" звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у даній справі та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір.

Апеляційна скарга мотивована тим, що майно боржника було реалізоване з грубим порушенням положень ст.ст. 104, 110-112 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 апеляційну скаргу ТОВ „Будхаус" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Грека Б.М., судді: Отрюх Б.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., суддів: Отрюха Б.В., Кравчука Г.А.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019 апеляційну скаргу ТОВ „Будхаус" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Грека Б.М., судді: Отрюх Б.В., Разіної Т.І., в зв'язку з лікарняним судді Кравчука Г.А.

18.06.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" надійшли відзиви.

20.06.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" надійшли додаткові пояснення.

21.06.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" надійшли відзиви.

11.07.2018 від Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшов відзив.

В матеріалах справи наявне клопотання про призначене оціночно-будівельної, оціночно-земельної та товарознавчої експертизи.

Вищезазначене клопотання відхилене судом, внаслідок того, що наведені доводи та вимоги в ньому, вже неодноразово вирішувались та спростовувались судами різних інстанцій, і відповідно не потребують повторної переоцінки.

Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах Тьерс та інші проти Сан-маріно , Романов проти Росії , Бадер та інші проти Швеції . Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Будхаус" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1", (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" передало у власність покупцю - ТОВ "Енерджи Продакт" нежитлову будівлю заводу, загальною площею 1571,4 кв.м, за адресою : Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 та земельну ділянку, площею 7,1757 га, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 та основні засоби за переліком, а ТОВ "Енерджи Продакт" сплатило продавцю за нежитлову будівлю заводу - 31 307 746 грн., за земельну ділянку - 934 900 грн. та за основні засоби - 107 757 354 грн., з урахуванням додаткової угоди до договору від 23.06.2014. Загальна ціна за яку було відчужено майно боржника становить 140 000 000 грн.

В заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.06.2014 укладений між ТОВ "Завод будівельних матеріалів N 1" та ТОВ "Енерджи Продакт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Л.І. Голій 23.06.2014 за реєстровим N 780 з відповідними змінами, в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскільки, за переконанням заявника, ТОВ "Завод будівельних матеріалів N 1" здійснено продаж майна за цінами значно нижчими від ринкових, в наслідок чого майна для задоволення вимог кредиторів стало недостатньо, що призвело до значних збитків кредиторів. Крім того, заявник вказує, що оспорюваний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а також здійснювався особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, а також заявник посилається на те, що на час укладення оспорюваних договорів діяли арешти та заборона на відчуження всього нерухомого майна боржника, накладені відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю Будхаус , що спірне майно було продано під час дії ліквідації процедури та по заниженій ціні, що це призвело до порушення вимог ст.ст. 110, 111, 203, 215 ЦК України.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

З огляду на сферу регулювання Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" загалом і за змістом зазначеної норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 Цивільного кодексу України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Таким чином і з огляду на положення статей 4, 104, 110-112 Цивільного кодексу України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм Цивільного кодексу України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Зокрема, як на підставу для визнання спірного правочину недійсним скаржник посилається на те, що у Суічмезова Р.В., як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", не було повноважень на вчинення правочину. Свою позицію заявник обґрунтовує тим, що 20.06.2014 Президент Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" Шиян М.М. видав довіреність Суічмезову Р.В. з повноваженнями на відчуження всього майна товариства, при цьому 20.06.2014 єдиним учасником боржника - Компанією Натавіль Лімітед прийнято рішення про припинення боржника та призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" Шияна М.М., відтак останній міг видавати довіреність на представництво інтересів боржника виключно як ліквідатор.

Водночас, як вірно встановлено судом та вбачається з протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" від 20.06.2014, а саме п. 3 протоколу, Шияна М.М. звільнено з посади Президента товариства з 22.06.2014.

Враховуючи вищевикладене, Шиян М.М., як Президент Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1", мав правові підстави на видачу довіреності на представництво інтересів товариства та таке представництво не суперечить положенням ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Крім того, у відповідності до абз. 2 ч. 12 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Таким чином, з моменту внесення державним реєстратором запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи, таке рішення набирає чинності і є підставою для початку проведення ліквідаційної процедури.

При укладанні договору сторони засвідчили, що при підписанні договору представники мають законні повноваження на укладення та підписання договору; укладання та виконання договору, у тому числі, виконання покладених на сторін зобов'язань не буде порушувати вимоги чинного законодавства України, а також права та інтереси осіб, що охороняються Законом, про що зазначено у п. 5.5 договору.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом, що матеріалами справи спростовується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю Будхаус , що спірне майно було продано під час дії ліквідаційної процедури, що це призвело до порушення вимог ст. 110, 111, 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 12 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що запис про рішення засновників про припинення юридичної особи до Єдиного реєстру було внесено 04.07.2014 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ Завод будівельних матеріалів №1 від 20.06.2014 відповідно до якого було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, таким чином з моменту внесення державним реєстратором запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи, таке рішення набирає чинності і є підставою для початку проведення ліквідаційної процедури.

Щодо тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю Будхаус в апеляційній скарзі про реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" в за цінами відповідно нижчими від ринкових, при цьому фактом заниження вартості нерухомого майна є оцінка нерухомого майна, зазначена в іпотечному договорі № 91/09 від 02.03.2009, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, з огляду на наступне.

Пунктом 3.6 іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки оцінюється у розмірі 249 025 874 грн. 00 коп., у тому числі об'єкт незавершеного будівництва, що входить до предмету іпотеки в розмірі 240 025 874 грн. 00 коп.; земельна ділянка в розмірі 8 399 874 грн. 00 коп.

За змістом пункту 3.7 іпотечного договору експертну грошову оцінку земельної ділянки провів ПП "Аргумент" про що складено відповідний звіт від 20.03.2008.

Суд першої інстанції правомірно визнав вищезазначені доводи необґрунтованими зважаючи на те, що оцінка нерухомого майна боржника, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу, наведена в договорі іпотеки від 02.03.2009, була проведена суб'єктом оціночної діяльності ще в 2008 році, відтак припущення, що вартість нерухомого майна, станом на дату укладення договору купівлі-продажу, а саме 2014 рік, могла становити відповідну суму, визначену в наведеному договорі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, не підтверджені належними доказами доводи заявника щодо того, що спірний правочин не був спрямований на реальне настання наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, жодна з наведених ознак не характерна для спірного правочину, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" здійснивши продаж майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" частково погасило заборгованість за кредитним договором перед Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк", яке було іпотекодержателем вказаного майна, а також продало власне майно в три рази дорожче оціночної вартості.

Факт припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" на вказане майно підтверджується балансом підприємства та додатково свідчить про реальність правочину.

Відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 кредитором/іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" була надана згода за № 54608-38-171328 від 23.06.2014 на відчуження нерухомого майна, яке є предметом Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підтвердили, що у них відсутні обставини, які примусили їх укласти Договір на невигідних умовах і ніяких зауважень до Договору вони не мали. При цьому, вони не обмежені у праві укладати правочини, не визнані у встановленому порядку недієздатними повністю або частково; Договір укладався не під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини; їх свідчення та заяви подані без будь-якого тиску та є достовірними; укладання Договору відповідало інтересам Сторін; волевиявлення було вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови Договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості Сторін; Договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обмовлені у ньому, про що зазначені у п. 5.6 Договору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.06.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1".

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що не може визнаватись недійсною укладена угода здійснена в рамках звичайної ділової активності платника, а також у разі якщо від контрагента отримані кошти.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхаус" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі №910/28256/15 залишити без змін.

Матеріали справи №910/28256/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.В. Отрюх

Т.І. Разіна