Рішення

від 08.02.2019 по справі 906/708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/708/18

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3427 від 29.08.18, дійсна по 31.01.19, адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 01-51/05/131 від 15.01.19, нач. відділу персон. обліку пільгових категорій;

від третіх осіб-1, 2: не прибули;

від третьої особи-3: ОСОБА_3, довіреність № - від 30.01.18, дійсна по 30.01.2020, предст. ОСОБА_4 селищної ради Житомирської області

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до ОСОБА_5 праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 районної державної адміністрації Житомирської області

за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_5 Державної казначейської служби України у Народицькому районі Житомирської області (Житомирська обл., смт. Народичі);

2. ОСОБА_4 районна рада (Житомирська обл., смт. Народичі);

3. ОСОБА_4 селищної ради (смт. Народичі, Житомирська обл.)

про стягнення 106066,73грн

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходилась справа за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі ЖФ ПАТ "Укртелеком" до відповідача ОСОБА_5 праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 РДА про відшкодування заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб на суму 106066,73грн за період січня - грудня 2017 року.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на те, що останній, як оператор зв'язку, визначений Законом України "Про телекомунікації", надає телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, а відповідач зобов'язаний відшкодовувати їх вартість.

В якості правових підстав позову позивач посилається, серед іншого, на ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року за №256.

Ухвалою від 22 серпня 2018 року господарський суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, зокрема, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 Державної казначейської служби України у Народицькому районі Житомирської області.

10 вересня 2018 року третя особа ОСОБА_5 Державної казначейської служби України у Народицькому районі Житомирської області надіслала суду пояснення, згідно яких проти позову заперечує. Заперечення третьої особи мотивовано тим, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у 2017 році не надходила тому згідно п.1, п. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України фінансові зобов'язання не реєструвалися.

Як правову підставу заперечень третя особа, зокрема, посилається на ст. 22 БК України, згідно якої для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, проте у 2016-2018 році на надання пільг з послуг зв'язку кошти не надходили.

13 вересня 2018 року відповідач надіслав суду відзив на позов, згідно якого заперечує позовні вимоги в повному обсязі. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач мотивує тим, що всі надходження, відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України, надходять до бюджету ОСОБА_4 селищної ради, яка представляє інтереси об'єднаної територіальної громади. Протягом 2017 року розрахунки видатків відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з телекомунікаційних послуг ОСОБА_5 праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 райдержадміністрації не приймали до відшкодування, не реєстрували та не здійснювали контроль через програмний продукт Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, оскільки система передбачає контроль за використанням коштів з Державного бюджету; акти звірки між управлінням та ПАТ "Укртелеком" не складалися і не підписувалися. Як зазначає відповідач у зв'язку з відсутністю фінансування на зазначені виплати, вимога позивача не може бути виконана ОСОБА_5 по незалежним від нього причинам.

13 вересня 2018 року відповідач одночасно подав суду і заперечення на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує вимоги позивача, зокрема, мотивуючи додатково тим, що згідно ст. 614 ЦК України в діях ОСОБА_5 відсутня вина (умисел або необережність), яка призвела до виникнення заборгованості з надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян перед ПАТ "Укртелеком"; в даному випадку непереборною силою є відсутність кошторисів на 2017 рік в яких передбачено сума видатків по КТКВК 0813032 пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку.

14 вересня 2018 року позивач надіслав суду заперечення згідно яких вважає доводи відповідача необґрунтованими з підстав того, зокрема, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 Порядку від 11 січня 2005р №20, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопільської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, пунктом 8 Порядку якого передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків; разом з тим, позивач направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звірки.

25.09.18р відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме Рішення ОСОБА_4 районної ради "Про районну ОСОБА_6 надання інших пільг окремим категоріям громадян Народицького району на 2017-2020 роки" від 22.12.2017 року за №106.

Ухвалою від 25 вересня 2019 року господарський суд відклав розгляд справи по суті, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 районну раду.

18 жовтня 2018 року третя особа ОСОБА_4 районна рада надіслала суду письмові пояснення в яких вказала, що 13.02.2017 року відповідач звернувся з листом до районної ради про виділення на відшкодування пільг зв'язку та на який було роз'яснено, що районна рада може виділити кошти тільки під відповідну програму при умові фінансування її ОСОБА_4 селищною радою, оскільки в ОСОБА_4 районній раді у бюджеті на 2017 рік не вистачало коштів навіть на фінансування захищених статтей. 01.11.2017 року ОСОБА_5 звернулося з проханням до ОСОБА_4 районної ради затвердити на сесії районної ради ОСОБА_6 надання інших пільг окремим категоріям громадян Народицького району на 2017-2020 роки. ОСОБА_6 була затверджена на черговій шістнадцятій сесії районної ради сьомого скликання 22.12.2017 року рішення №106, яка передбачала фінансування на першому етапі (2017 року) в обсязі 161,3 тисяч гривень із коштів селищного бюджету, оскільки дані кошти з бюджету ОСОБА_4 селищної ради до бюджету ОСОБА_4 районної ради не надходили, тому ОСОБА_4 районна рада не могла виділити відповідачу кошти під ОСОБА_6.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року господарський суд ухвалив розглянути справу №906/708/18 за правилами загального позовного провадження та замінив судове засідання, призначене на 22.10.18 для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням, одночасно залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 селищну раду.

31 жовтня 2018 року третя особа ОСОБА_4 селищна рада Народицького району надіслала суду без ЕЦП свою правову позицію щодо позову, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на ст. 91 Бюджетного кодексу України, яка прямо передбачає можливість, а не зобов'язання фінансування пільг, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, а враховуючи, що селищний бюджет вже на стадії формування має недостатність фінансування навіть на заробітну плату працівникам бюджетних установ, тому селищний бюджет не має можливості забезпечити відповідне фінансування.

Ухвалою від 05 листопада 2018 року господарський суд зобов'язав відповідача перевірити надану позивачем у 2017 році у формі "2-пільга" інформацію з тією, що містилася в Реєстрі впродовж 2017 року, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надавалися конкретному пільговику ОСОБА_4 селищної ради впродовж 2017 року, зафіксувати останні, а також третій особі ОСОБА_4 селищній раді перевірити надану відповідачем інформацію в частині загальної кількості пільговиків, що проживали в межах адміністративно- територіальних одиниць, на які поширюються повноваження органу місцевого самоврядування, впродовж 2017 року.

09 листопада 2018 року позивач листом повідомив суд про відсутність надходження на його рахунок будь-яких сум по відшкодуванню наданих пільг з послуг зв'язку за 2017 рік.

09 листопада 2018 року позивач надіслав суду заперечення на відзив від 31.10.2018р, вважає доводи третьої особи ОСОБА_4 селищної ради Народицького району необґрунтованими, з посиланням на правові підстави заперечень ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.п. 5-6, 8 Порядку КМУ від 11.01.2005р №20, ч. 4 п. 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 11.04.12 №295.

26 листопада 2018 року відповідач надіслав суду інформацію за наслідками перевірки розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у 2017 році за формою "2-пільга" з інформацією, що міститься в базі Єдиного державного автоматизованому реєстрі пільговиків впродовж 2017 року, а також подав суду розрахунок нарахованих пільг за телекомунікаційні послуги за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на загальну суму боргу 103 287, 31 грн.

10 грудня 2018 року третя особа ОСОБА_4 селищна рада Народицького району повідомила суд про те, що селищна рада не веде облік пільговиків, які користуються пільгами з послуг зв'язку і не зобов'язана вести облік таких осіб, разом з тим вказав, що в разі надання інформації ПІБ пільговиків по населених пунктам селищної ради, зможуть перевірити надану інформацію.

14 січня 2019 року відповідач надіслав суду інформацію щодо знятих сум з послуг зв'язку по пільгових категоріях громадян Народицького району, які померли, вибули або перереєструвалися в інший населений пункт в 2017 році на суму 2848,85грн.

Ухвалою від 17 січня 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/708/18 до судового розгляду по суті.

В засіданні суду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позову.

Заслухавши уповноважених представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03р за №1280-ІV передбачено, що сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Згідно статті 6 вказаного Закону визначено принципи діяльності у сфері телекомунікацій, основним принципами діяльності у сфері телекомунікацій є, зокрема доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором зв'язку з надання телекомунікаційних послуг та включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74.

У період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року позивач надавав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території Народицького району та які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про охорону дитинства" , тощо (а.с. 14-42 т. 1).

За даними позивача, у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 пільговим категоріям населення надано послуги зв'язку на загальну суму 106 066, 73 грн., про що повідомлено відповідача відповідною інформацією за формою "2-пільга".

Однак відповідач визнав , що протягом 2017 року не здійснював перевірку наданої інформації у формі "2-пільга" через програмний продукт Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, не складав та не підписував з позивачем акти звірки заявлених до відшкодування сум, не реєстрував в органах державного казначейства бюджетні зобов'язання, у зв'язку з відсутністю будь-якого фінансування таких видатків , як з Державного бюджету України, так і з місцевого бюджету ОСОБА_4 селищної ради.

Спір , що виник між позивачем та відповідачем щодо компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян в період з 01.01.17р по 31.12.17р. на суму 106 066, 73 грн передано на вирішення суду.

В ході вирішення спору позивач, відповідач та третя особа ОСОБА_4 селищна рада перевірили інформацію за формою "2-пільга" з інформацією, що містилася в базі Єдиного державного автоматизованому реєстрі пільговиків впродовж 2017 року, та встановили , що позивач вправі вимагати компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян на суму 103 287, 31 грн. Натомість заявлена до компенсації сума 2848,85грн є необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо, в порядку ст. 86 ГПК України, розглянув наявні у справі докази, прийшов до висновку позов задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України Про телекомунікації та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Законом України "Про телекомунікації" та Правилами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Вказані норми законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.

За змістом ч.1, 2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Категорії громадян, яким позивачем надано пільги споживачам у Народицькому районі з оплати послуг зв'язку, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про охорону дитинства".

Згідно п.19 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII учасникам бойових дій надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Пунктом 10 ч.1 ст.13 зазначеного Закону вказано, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів;

Також частиною 6 ст. 12 вказаного Закону передбачено, що учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для інвалідів війни I групи.

Згідно із п.18 ч.1 ст.14 вказаного Закону передбачено, що учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів. Порядок користування послугами та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 20 ч.1 ст.15 визначеного Закону передбачено, що особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги, серед іншого, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів. Порядок користування послугами зв'язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України;

За змістом п.11, 28 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 за №796-XII передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним; позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення.

Частиною 3 ст.20 вказаного Закону зазначено, що пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 ч.1 ст.21 названого Закону вбачається, що особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 21 Закону №796-XII)

За змістом п.4 ч.3 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства" багатодітним сім'ям надаються такі пільги, серед іншого, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Як визначено у ст.178 ГК України та ст.633 ЦК України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов'язаний здійснювати надання послуг зв'язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вищевказаними законами соціальний статус, на отримання послуг зв'язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов'язок провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99 ( справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) розтлумачив принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Насамперед суд звертає увагу, що на відміну від частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, на яку посилалися відповідач та третя особа на його стороні ОСОБА_5 Державної казначейської служби України у Народицькому районі Житомирської області (Житомирська обл., смт. Народичі), частина 6 цієї статті Кодексу містить наступне імперативне правило: бюджетні зобов'язання щодо послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, о б л і к о в у ю т ь с я Казначейством України н е з а л е ж н о від визначених на цю мету б ю д ж е т н и х п р и з н а ч е н ь.

Станом на 01.01.2017 року частина 1 статті 102 Бюджетного кодексу України "Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту" діяла в наступній редакції: видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, до якого відсилає ч.1 статі 102 Кодексу, не передбачено компенсувати видатки місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з д е р ж а в н о г о б ю д ж е т у.

Окрім того, Законом № 1789-VIII від 20.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017 року , із статті 102 Бюджетного кодексу України виключено частину п'яту.

У зв'язку з цим, доводи сторін спору щодо застосування до спірних відносин Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 з наступними змінами та доповненнями після 01.01.2017року не заслуговують на увагу.

Водночас Законом № 1789-VIII від 20.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017 року , частину першу статті 91 Бюджетного кодексу України "Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів" доповнено пунктом 20-4 наступного змісту : п і л ь г и з п о с л у г з в ' я з к у, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Оскільки у статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, застосуванню підлягає стаття 93 цього Кодексу, яка передбачає наступне:

- місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету ( ч.1 ст. 93);

- передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому ( ч.3 ст. 93).

Так, стаття 89 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Стаття 90 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Предметом вирішення цього спору не є питання, яка місцева рада ( ОСОБА_4 селищна, ОСОБА_4 районна чи Житомирська обласна) повинна прийняти рішення про передачу (виділення) коштів на здійснення видатків місцевих бюджетів , про які йдеться у п.20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, на оплату наданих позивачем послуг зв'язку пільговій категорії громадян, що проживають на території Народицького району.

Водночас за визначенням статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

У ч. 1 статті 6 цього Закону передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 2 цієї статті територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Судом встановлено, що на території Народицького району діє одна об'єднана територіальна громада , якою утворено єдиний орган місцевого самоврядування - ОСОБА_4 селищну раду.

Однак спірні відносини між позивачем та відповідачем.

До їх вирішення суд застосовує постанову Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", в редакції, чинній станом на 01.01.2017рік ( надалі за текстом - Положення № 117).

Відповідно до змісту ч. 3 Положення № 117 уповноваженими органами на ведення Реєстру осіб, які мають право на пільги можуть бути :

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій;

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідач є структурним підрозділом ОСОБА_4 державної адміністрації та уповноважений на ведення Реєстру осіб, які мають право на пільги на території Народицького району.

Відповідно до п.3 Положення № 117 відповідач, як уповноважений орган , зобов'язаний : організовувати збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечувати її автоматизоване використання для к о н т р о л ю в і д о м о с т е й , які подаються п і д п р и є м с т в а м и та організаціями, що н а д а ю т ь п о с л у г и , для р о з р а х у н к і в за надані пільговикам п о с л у г и.

Таким чином, зміна законодавцем з 01.01.2017 джерел фінансування наданих позивачем послуг зв'язку з коштів державного бюджету на кошти місцевих бюджетів , не відмінила обов'язки відповідача як контролювати надану позивачем інформацію про надані пільги та їх розмір, так і здійснювати розрахунок за надані пільговикам послуги.

В свою чергу, позивач на виконання вимог п.10 Положення № 117 надавав відповідачу щомісяця до 25 числа на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Натомість відповідач всупереч вимог п. 11 Положення № 117 ухилився від виконання обов'язку щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходила від позивача та виявляти розбіжності щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надавалися конкретному пільговику.

П.11 Положення № 117 надає право відповідачу не проводити розрахунки , що стосуються виявлених розбіжностей, лише до уточнення цієї інформації позивачем.

У п.п. 2 п. 11 Положення № 117 передбачено, що після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, уповноважений орган складає:

- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Однак відповідач ухилився від виконання обов'язку скласти та підписати з позивачем акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

У п. п. 3 п. 11 Положення № 117 передбачено, уповноважений орган до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3- пільга".

Однак відповідач не подав будь-яким фінансовим органам ( чи то ОСОБА_4 районної державної адміністрації , чи ОСОБА_4 селищної ради) акти звіряння розрахунків згідно з формою "3- пільга". Судом встановлено, що відповідач вів листування з цими органами. Однак у статті 19 Конституції України чітко передбачено, що органи державної влади, а відповідач має статус місцевого органу державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім того, судом встановлено, що відповідач всупереч вимог ч.6 статті 48 Бюджетного кодексу України не подавав до ОСОБА_5 Державної казначейської служби України у Народицькому районі Житомирської області для обліку бюджетні зобов'язання щодо витрат на оплату послуг зв'язку перед позивачем у 2017 році.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

З огляду на вказані норми законодавства у ПАТ "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, що виникли у зв'язку з наданням послуг зв'язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в ОСОБА_5 як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).

Отже, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007). У цитованих рішення органу конституційної юрисдикції йшлося про видатки державного бюджетного України. Та в спірних правовідносинах надане Конституційним Судом України тлумачення заслуговує на увагу, оскільки позивач не вправі не надавати гарантовані законом пільги з послуг зв'язку лише з тих підстав, що на їх компенсацію не передбачені видатки місцевих бюджетів.

Судом достовірно встановлено, що позивач надав послуги зв'язку пільговій категорії населення Народицького району впродовж 2017 року на загальну суму 103 217, 88 грн. та на суму 2848, 85 грн зняв пільгу абонентам за 2017 рік (а. с. 53, т.2).

Оскільки до ухвалення рішення суду у цій справі позивач не скористався процесуальним правом подати заяву про відмову від позовних вимог на суму 2848, 85 грн на підставі ст.ст. 46,191 ГПК України, суд ухвалює відмовити у цих вимогах.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати щодо судового збору покладаються на сторін спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_5 праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 районної державної адміністрації Житомирської області (11400, Житомирська область, Народичький район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 136, ід. код 03192750) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ід. код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ід. код 01184114) - 103 217,88грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2017 рік та 1714,67грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 2848,85грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2017 рік відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.02.19

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу,

2- 3 позивачу на дві адреси 1. 01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18 (рек. з повідомл.) 2. на адресу ЖФ 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20 (рек. з повідомл.),

4- відповідачу (рек. з повідомл.),

5- третій особі ОСОБА_5 Державної казначейської служби України у Народицькому районі Житомирської області (11401, Житомирська обл., смт. Народичі, вул. Свято-Михайлівська, 177) рек. з повідомл.,

6- третій особі ОСОБА_4 районній раді ( 11400, смт Народичі, вул. 1-го Травня, буд. 15) рек. з повідомл.,

7- третій особі ОСОБА_4 селищній раді (11401, смт. Народичі Житомирської області, вул. Свято-Миколаївська, 175) рек. з повідомл.