Ухвала

від 14.02.2019 по справі 640/2078/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2019 року м. Київ № 640/2078/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 7130-17 від 12.06.15, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 7130-17 від 12.06.15.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

З адміністративного позову вбачається, що позивач вважає відповідачем у справі Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, проте, як встановлено судом з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, юридична особа з кодом ЄДРПОУ 38748099 - припинена, про що 02.10.2015р. внесено запис до реєстру за № 10651120004017245.

З огляду на що, такий суб'єкт не може бути відповідачем у справі, а відтак позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З адміністративного позову вбачається, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015р. № 7130-17 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 14 Податкового кодексу України платники податків мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Згідно підпункту 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято 12.06.2015р., однак до суду позивач звертається лише 04.02.2019р., що підтверджується штампом на поштовому конверті, тобто з пропуском строку встановленого ПК України.

Одночасно, суд зазначає, що позивач просить поновити строк звернення до суду з огляду на те, що 25.01.2019р. їй стало відомо, що 30.08.2016р. Вищий адміністративний суд України виніс постанову у справі № К/800/8077/16 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 4154-17 від 11.06.2015р.

Проте, суд вважає, що підстави вказані у заяві про поновлення строку не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

З вищевикладених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що позивач звернулась до суду через 3 роки 7 місяців та 23 дні (1333 дні) після винесення оскаржуваного податкового рішення, факт сплати грошового зобов'язання 06.10.2015р. на суму 25000,0 грн., що підтверджується квитанцією № 86, дає підстави для висновку про те, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення, а відтак з моменту отримання такого рішення, позивач мала можливість оскаржити його у встановленому законом порядку та в строки визначені законом.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, посилання позивача на постанову Вищого адміністративного суду від 30.08.2016р. в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, про яку, як зазначає позивач їй стало відомо 25.01.2019р. є необґрунтованими та не можуть бути визнані поважними підставами пропуску такого строку, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Тобто, ознайомлення з таким рішенням більш ніж через 2 роки після його прийняття, дає підстави для висновку про те, що позивач не звернулась до суду в межах установлених строків нехтуючи своїми правами; а, по-друге, таке рішення взагалі не може бути покладено в основу обґрунтування поважності підстав пропуску строку, оскільки строк обраховується з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, який як встановлено вище, не може обраховуватись пізніше ніж з дати, коли позивач сплатила суму визначену в оскаржуваному рішенні. Більше того, постанова на яку посилається позивач стосується зовсім іншої особи та оскаржуваного нею рішення і жодним чином не впливає на дату з якої підлягає обчисленню строк звернення до суду позивачем у цій справі.

Також, суд враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд зазначає, що позивачем додано до адміністративного позову докази направлення адміністративного позову з додатками відповідачу у справі, однак, суд звертає увагу на те, що вимоги КАС України не містять виключень щодо надання позивачем до позовної заяви її копій, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, окрім тих, що визначені в ч. 2 ст. 161 КАС України, а відтак суд приходить до висновку, що надання доказів направлення адміністративного позову, не є підставою для його ненадання до суду з метою направлення таким учасникам справи.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати до суду копії адміністративного позову з додатками до нього відповідно до кількості учасників справи з метою їх направлення/вручення таким учасникам, судом.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду адміністративного позову з додатками оформленого відповідно до вищевикладених вимог з одночасним наданням до суду копій такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 264 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.

4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська