Ухвала

від 08.04.2019 по справі 640/2078/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 квітня 2019 року м. Київ № 640/2078/19

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 7130-17 від 12.06.15

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 7130-17 від 12.06.15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019р. адміністративний позов залишено без руху, в тому числі з підстав пропуску строку звернення до суду та було запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів, оскільки підстави для поновлення строку визначені позивачем в заяві про поновлення строку, яка додана до адміністративного позову визнані судом не поважними.

Так, представником позивача 13.03.2019р. надано до суду відредаговану позовну заяву.

Одночасно, 13.03.2019р. до суду представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В поданій заяві представник фактично висловлює незгоду з ухвалою суду в частині визнання неповажними підстав пропуску строку та вважає, що судом порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, зазначає, що 25.01.2019р. їй стало відомо, що 30.08.2016р. Вищий адміністративний суд України виніс постанову у справі № К/800/8077/16 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 4154-17 від 11.06.2015р.

З огляду на що, вважає, що про порушення її прав їй стало відомо лише 25.01.2019р., а відтак строк підлягає обчисленню саме з цієї дати.

З приводу зазначеної підстави, суд наголошує, що в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019р. вже була надана правова оцінка зазначеній підставі, як такій, що визнана неповажною для поновлення строку, проте, суд вважає за необхідне повторно зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду через 3 роки 7 місяців та 23 дні (1333 дні) після винесення оскаржуваного податкового рішення, факт сплати грошового зобов'язання 06.10.2015р. на суму 25000,0 грн., що підтверджується квитанцією № 86, дає підстави для висновку про те, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення, а відтак з моменту отримання такого рішення, позивач мала можливість оскаржити його у встановленому законом порядку та в строки визначені законом.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, посилання позивача на постанову Вищого адміністративного суду від 30.08.2016р. в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, про яку, як зазначає позивач їй стало відомо 25.01.2019р. є необґрунтованими та не можуть бути визнані поважними підставами пропуску такого строку, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Тобто, ознайомлення з таким рішенням більш ніж через 2 роки після його прийняття, дає підстави для висновку про те, що позивач не звернулась до суду в межах установлених строків нехтуючи своїми правами; а, по-друге, таке рішення взагалі не може бути покладено в основу обґрунтування поважності підстав пропуску строку, оскільки строк обраховується з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, який як встановлено вище, не може обраховуватись пізніше ніж з дати, коли позивач сплатила суму визначену в оскаржуваному рішенні. Більше того, постанова на яку посилається позивач стосується зовсім іншої особи та оскаржуваного нею рішення і жодним чином не впливає на дату з якої підлягає обчисленню строк звернення до суду позивачем у цій справі.

Так само, суд наголошує, що жодних доказів того, що позивачу стало відомо про зазначену постанову саме 25.01.2019р., а не в будь-який інший день з моменту її винесення, до суду не надано

Більше того, суд повторно наголошує, що представником позивача повністю проігноровані вимоги суду в частині надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів, оскільки "інших", тобто нових підстав з наданням доказів на підтвердження їх існування до суду не надано, більше того навіть не повідомлено про такі підстави.

Доводи позивача про те, що вона не є фахівцем у сфері права, виховує двох дітей та 16.109.2018р. померла її мати не можуть вважатись такими, що підтверджують наявність підстав для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, ознайомившись адміністративним позовом та доданими до нього документами, суд приходить до висновку про те, що підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, а відтак позов підлягає поверненню.

Відповідно до 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Більше того, відповідно до п. 1, п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з неповажних причин та підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні, з огляду на що, суд повертає позовну заяву позивачу.

Керуючись ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.

3. Ухвалу про повернення позовної заяви разом із доданими матеріалами повернути позивачу супровідним листом шляхом їх направлення рекомендованим поштовим відправленням із зворотнім повідомленням про вручення.

4.Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І. Добрянська