Постанова

від 13.02.2019 по справі 803/1303/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

Київ

справа №803/1303/16

провадження №К/9901/21013/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 803/1303/16

за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Костюкевича С. Ф., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мікули О. І., суддів: Курильця А. Р., Кушнерика М. П.

І. Суть спору

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 11 серпня 2016 року № 691-о "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині звільнення позивача з посади державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС, поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. В мотивування позову позивач зазначає, що працював в митних органах, обіймаючи посаду державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС.

2.1. Вказує, що наказом в.о. начальника Волинської митниці ДФС від 11 серпня 2016 року № 691-о, відповідно до якого звільнено позивача із займаної посади на підставі пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої та частини п'ятої статті 66, статі 67 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII за порушення Присяги державного службовця.

2.2. Позивач стверджує, що наказ про звільнення не містить жодних обставин скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

2.3. Вважаючи наказ про звільнення від 11 серпня 2016 року № 691-о протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Починаючи з 08 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 працював у митних органах на різних посадах, останню посаду з яких, на підставі наказу Волинської митниці ДФС від 04 лютого 2016 року № 93-о обіймав державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС .

4. З метою встановлення причин та умов, що призвели до можливих порушень вимог чинного законодавства з боку службових осіб Волинської митниці ДФС під час митного оформлення товару "деревні гранули (деревні палети)" вагою 22100 кг у режимі "експорт", який 02 березня 2016 року переміщувався за адресою суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), а також за фактом неналежної організації роботи у підпорядкованих структурних підрозділах, що призвело до незаконного переміщення через митний кордон України товару "бурштин" вагою 1444 кг, ДФС України видано розпорядження ДФС України від 23 березня 2016 року № 74-р, на виконання якого у період з 25 березня 2016 року по 19 травня 2016 року проведено службове розслідування стосовно заступників начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 та ОСОБА_4

5. В акті службового розслідування зафіксовано, що доповідною запискою від 03 березня 2016 року № 03-70-61/824/25 заступник начальника митного поста - начальник відділу митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС ОСОБА_5 проінформував виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 про те, що 02 березня 2016 року в телефонному режимі отримана інформація від керівництва митного відділу в Дорохуську (Республіка Польща) про виявлення митними органами товару "бурштин" вагою 1444 кг, який переміщувався транспортним засобом, р.н. НОМЕР_2, з приховуванням від митного контролю.

6. Відповідно до інформації, внесеної до АСМО "Інспектор", транспортний засіб р.н. НОМЕР_2, який згідно з митною декларацією № 125130009/2016/501194 переміщував у митному режимі "експорт" товар "деревні гранули (деревні пелети)" вагою 22110 кг, в'їхав у зону "митного контролю пункту пропуску "Ягодин" для автомобільного сполучення о 19:39 год. 02 березня 2016 року, виїхав о 20:46 год. 02 березня 2016 року. Відправником товару є ТОВ "Теплоальт" (код 39929772, 04210, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Лебединська, буд. 2), отримувачем і одночасно перевізником є ОСОБА_6 (АДРЕСА_1). Водієм вказаного транспортного засобу є громадянин Польщі ОСОБА_7 (НОМЕР_1). Товар "деревні гранули (деревні пелети)" переміщувався без митного забезпечення митниці відправлення.

7. Згідно з ЄАІС Держмитслужби, пропуск за межі митної території України вантажу "деревні гранули (деревні пелети)", що переміщувався згідно з митною декларацією № 125130009/2016/501194 транспортним засобом р.н. НОМЕР_2, провів державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС ОСОБА_1

8. У письмових поясненнях державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 повідомив, що після вивчення товаро-супровідних документів та внаслідок неспрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, візуальний огляд транспортного засобу р.н. НОМЕР_2 не здійснювався, з метою встановлення видимих ознак несанкціонованого доступу, а також переміщуваний товар не ідентифікував.

9. За результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 на неналежному рівні провів аналіз наявних ризиків даного переміщення, не опрацював наявну інформацію в ЄАІС Держмитслужби та в поданих до митного контролю документах, не вжив достатніх заходів щодо виявлення та припинення незаконного переміщення через митний кордон України товару "бурштин".

10. Таким чином, під час проведення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу р.н. НОМЕР_2 з вантажем "деревні гранули (деревні пелети)" ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3,4 ст.318, ч.1 ст.320, ч.5 ст.388 Митного кодексу України, абз.4, п.2.2 абз.5, п.3.6, 6.7 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Ягодин", яка затверджена наказом Луцького прикордонного загону від 20 травня 2014 року № 58-од, п. 4.4, 4.8, 4.27, 4.39. Положення про Волинську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21 серпня 2014 року № 59; п.2.1.9., 2.2.1.4., 2.2.2.2.2, 2.2.3.8 Положення про митний пост "Волинь - центральний" Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 03 лютого 2016 року № 29; п. 2.1.9, 2.2.1.2, 2.2.2.2.2, 2.2.3.11 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 03 лютого 2016 року № 29; п. 2.2, 2.3.3, 2.4.1, 2.5.2, 2.5.6, 2.5.11, 2.17 своєї посадової інструкції.

11. Згідно з наказом Волинської митниці ДФС від 07 липня 2016 року №297 порушено дисциплінарне провадження, за результатами розгляду якого на підставі висновку Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Волинської митниці ДФС від 04 серпня 2016 року встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС ОСОБА_1, що полягає у порушенні Присяги державного службовця.

12. 11 серпня 2016 року Волинською митницею ДФС видано наказ від 11 серпня 2016 року № 691-о "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким звільнено ОСОБА_1 з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС на підставі пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частин першої, п'ятої статті 66 та статті 77 Закону України "Про державну службу".

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено.

13.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 11 серпня 2016 року № 691-о "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині звільнення ОСОБА_1

13.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС з 11 серпня 2016 року.

13.3. Стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4913,46 гривень.

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Волинська митниця ДФС необґрунтовано кваліфікувала дії ОСОБА_1 як порушення Присяги державного службовця, а тому протиправно застосувала винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади.

15. Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

16. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити відмовити в позові.

17. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що факт порушення позивачем Присяги державного службовця встановлено вже після набрання законної сили Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, що підтверджується актом службового розслідування ДФС України від 19 травня 2016 року № 1843/99-99-22-03-01-21-1, а тому застосування норм Закону № 3723-12 було неможливим, оскільки останній втратив чинність.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Статтею 5 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) визначено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

24. Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 10 Закону № 3723-ХІІ та передбачають: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

25. Відповідно до статті 14 Закону № 3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

25.1. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

26. За приписами статті 30 Закону № 3723-ХІІ державна служба може бути припинена у разі: порушення умов реалізації права на державну службу; недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України "Про державну службу"; досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії; виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі; відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу"; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України "Про державну службу".

27. При цьому в пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-ХІІ визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби, що відбувається у формі звільнення.

28. В силу частини другої статті 17 Закону № 3723-ХІІ присяга державного службовця полягає в обов'язку вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

29. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року

№ 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), відповідно до частини першої статті 64 якого за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

30. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

31. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця ;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

32. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

33. За правилами частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

34. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята статті 66 Закону № 889-VIII).

35. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

VI. Позиція Верховного Суду

36. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він 02 березня 2016 року під час проведення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу р.н. НОМЕР_2 з вантажем "деревні гранули (деревні пелети)" порушив вимоги Митного кодексу України, Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Ягодин" та своєї посадової інструкції, а саме: не провів належний огляд товару та зважування транспортного засобу, тобто вчинив дії, які негативно вплинули на репутацію як державного службовця. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на думку Волинської митниці ДФС, полягає у порушенні ним Присяги державного службовця.

37. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

38. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.

39. Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

40. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

41. Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.

42. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

43. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

44. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

45. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

46. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

47. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

48. Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

49. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

50. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

51. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

52. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

53. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

54. Матеріалами справи підтверджується, що дії позивача, які кваліфікувалися Волинською митницею ДФС як дисциплінарний проступок, мали місце 02 березня 2016 року, тобто до набрання чинності Законом № 889-VIII, а відтак відповідач безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_1 на підставі норм цього Закону, оскільки на момент вчинення проступку вказаний нормативний акт не набув чинності.

55. З наведеного слідує, що доводи відповідача про необхідність кваліфікувати дії позивача згідно із Законом № 889-VIII у зв'язку з тим, що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку був встановлений після набрання чинності Законом № 889-VIII є безпідставними.

56. Таким чином, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що після 01 травня 2016 року процедура притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності має проводитись за приписами Закону № 889-VIII, а дисциплінарні проступки, вчинені до 01 травня 2016 року, мають кваліфікуватись за нормами Закону № 3723-XII, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин. Дисциплінарні ж стягнення за такі проступки також мають накладатись саме такі, які були передбачені Законом № 3723-XII, який був чинним на час вчинення цього дисциплінарного порушення.

57. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

58. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

59. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

60. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець