Рішення

від 05.02.2019 по справі 639/6645/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 639/6645/17

Провадження № 2/635/236/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат

Ярічевський Валерій Валерійович,

який діє на підставі договору про

надання правової допомоги

від 01.11.2017,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - адвокат Лобазова Наталія Вікторівна,

яка діє на підставі договору про надання

правової допомоги від 13.07.2017

№ 00034,

третя особа - Харківська обласна рада,

за участю:

представника позивача - адвоката

Ярічевського Валерія Валерійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська обласна рада, про захист честі, гідності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недостовірною, такою, що принижує честь і гідність, інформацію, яку поширив ОСОБА_3 у письмовій заяві на ім'я Голови Харківської обласної ради від 02.10.2017 та в усній заяві, яку зробив 01.11.2017 у приміщенні Харківської обласної ради щодо позивача; зобов'язати відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію письмово на ім'я голови Харківської обласної ради та членам постійної комісії з правових питань, регуляторної політики, законності, громадського порядку, боротьби з корупцією та злочинністю та особам присутнім при усній заяві.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач звернувся 02 жовтня 2017 року до Голови Харківської обласної ради з заявою про те, що позивач незаконно втручається у виконання функцій ліквідатора КП Флора-Сервіс та перешкоджає здійсненню прийняття рішень щодо земельної ділянки по вул. Роганській № 184 в м. Харкові. Розгляд цієї заяви Голова Харківської обласної ради було доручено керівництву та депутатам, які читали неправдиві відомості про позивача. 01 листопада 2017 на засіданні постійної комісії з правових питань, регуляторної політики, законності, громадського порядку, боротьби з корупцією та злочинністю відповідач у присутності 13 осіб зробив заяву, що позивач втручається у його службову діяльність, на людях застосовував фізичну силу до нього, провокував його, перешкоджав розгляду заяв, оскільки позивач начебто має особисті інтереси в земельних ділянках КП Флора-Сервіс , що було зафіксовано у протоколі комісії № 24 від 01.11.2017. Тож, відповідач розповсюджує про позивача недостовірну інформацію, яка його ганьбить, ставить під сумнів його ділову репутацію, принижує його перед іншими людьми.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 08 грудня 2017 року о 10 год. 30 хв.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2017 року про відкриття провадження скасована, справа направлена до Харківського районного суду Харківської області за встановленою підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 березня 2018 року відкрито провадження, цивільну справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23 квітня 2018 року о 09 год. 00 хв.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача адвокат Ярічевський В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути за його відсутністю, надав до суду заяву відзив на позовну заяву, в якій проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що його було призначено ліквідатором КП Флора-Сервіс на підставі рішення № 470-VII ХI сесії Харківської обласної ради VII скликання від 25 травня 2017 року Про внесення змін до рішення обласної ради від 08 вересня 2016 року № 287- VII Про припинення Комунального підприємства Флора-Сервіс (код ЄДРПОУ 33414117), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При виконанні своїх обов'язків ліквідатора, відповідач виявив 02 жовтня 2017 року та 28 вересня 2017 року незаконне видалення (знищення) зелених насаджень, що належать КП Флора-Сервіс та входять до складу ліквідаційної маси, що спричиняє збитки підприємству, трьома тракторами під керуванням невідомих осіб, які повідомили, що вони діють за вимогою керівництва. Потім, відповідачу зателефонували та повідомили, що земельна ділянка має власника, особа, яка телефонувала представилася ОСОБА_1, про що і було викладено у заяві на ім'я Голови Харківської обласної ради, оскільки, КП Флора-Сервіс є комунальним підприємством, і його заява була подана з метою припинення незаконного знищення зелених насаджень. Відповідача було запрошено на робочу нараду заступника голови обласної ради ОСОБА_1 на 10.10.2017, відео та аудіо фіксування подій на цій нараді ОСОБА_3 здійснював на мобільний телефон, однак, на цій нараді вирішення питань щодо дерев підприємства не відбулося, ОСОБА_1 не відповів на поставлені питання і відповідача просто згодом не пустили до його кабінету охорона. Також, відповідач негайно звернувся до правоохоронних органів з приводу знищення зелених насаджень, відомості було внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Отже, відповідач вважає заявлені позовні вимоги такими, що не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи та недоведені позивачем, у зв'язку з чим просить суд відмовити у їх задоволенні. Також, відповідачем заявлені клопотання про витребування доказів та виклик свідків.

Представник позивача адвокат Ярічевським В.В. подано відповідь на відзив, в якій він зауважує, що факт звернення відповідача до Голови Харківської обласної ради, в якому містяться недостовірні відомості, підтверджується заявою відповідача, ніякого спілкування між сторонами не відбувалося і тим більше і застосування фізичної сили, отже відповідач незаконно розповсюджує ганебну інформацію про позивача.

22 серпня 2018 року представником позивача - адвокатом Ярічевським В.В. було подано клопотання про уточнення позовних вимог, де він просить суд зобов'язати відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 шляхом письмового листа на ім'я Голови Харківської обласної ради та шляхом усної заяви на засіданні постійної комісії з правових питань, регуляторної політики, законності, громадського порядку, боротьби з корупцією та злочинністю у присутності максимальної кількості громадян - членів комісії та інших, які були присутні при усній заяві.

Від третьої особи Харківської обласної ради відзивів, клопотань та заяв до суду не надходило, представник Ради в судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року було задоволено клопотання відповідача та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл (код ЄДРПОУ: 22859846, поштова адреса: 03038, місто Київ, вулиця Миколи Амосова, 12, Бізнес-центр Горизонт Парк , 14 поверх, місцезнаходження: 03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 11, літера А ) інформацію, виготовлену на паперових носіях: деталізацію вихідних дзвінків (телефонних з'єднань) з абонентського номера телефона НОМЕР_4 на абонентський номер телефону НОМЕР_5 за період: 28 вересня 2017 року з 11:00 години (одинадцятої години 00 хвилин) до 15:00 години (п'ятнадцятої години 00 хвилин) включно із зазначенням типу, дати, часу, тривалості дзвінка, номеру абоненту; повні та детальні відомості: на чиє ім'я (на яку особу) зареєстрований абонентський номер телефонаНОМЕР_8 71.Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25 жовтня 2018 року о 09 год. 30 хв.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі рішення № 470-VII ХI сесії Харківської обласної ради VII скликання від 25 травня 2017 року Про внесення змін до рішення обласної ради від 08 вересня 2016 року № 287-VII Про припинення Комунального підприємства Флора-Сервіс (код ЄДРПОУ 33414117), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, було призначено ліквідатором КП Флора-Сервіс ФОП ОСОБА_3

Зі звернення ліквідатора КП Флора-Сервіс ФОП ОСОБА_3 на ім'я Голови Харківської обласної ради Чернова С.І., поданого 02 жовтня 2017 року вбачається, що 28 вересня 2017 року ліквідатором КП Флора-Сервіс ФОП ОСОБА_3 за місцезнаходженням підприємства за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено незаконне видалення (знищення) зелених насаджень (27-ми декоративних дерев) КП Флора-Сервіс приблизно о 12 год. 30 хв., технікою у складі трьох тракторів під керування невідомих осіб, у зв'язку з чим ліквідатором негайно були вжиті заходи щодо зупинення незаконного знищення зелених насаджень: було повідомлено про вчинене правопорушення за номером 102 , викликано наряд поліції та слідчо-оперативна група, здійснено дзвінок до приймальні Голови Харківської обласної ради та дзвінки до органів прокуратури, Державної екологічної інспекції у Харківській області, однак такі заходи були не ефективними. З пояснень водіїв тракторів на місці події стало відомо, що вони діють за вимогою керівництва та один з водії зателефонував комусь та передав слухавку ліквідатору для розмови, з якої стало відомо, що він розмовляє з депутатом Харківської обласної ради ОСОБА_7, який повідомив, що ліквідатору там нічого робити. Пізніше ОСОБА_3 поступив дзвінок і особа повідомила, що земельна ділянка належить йому на праві власності і що порушень ніяких не відбувається, представився ОСОБА_1. Однак, ліквідатором було встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві постійного користування Харківському обласному комунальному сільськогосподарському підприємству Декоративне садівництво на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 30 квітня 1996 року. Працівники поліції, які прибули за викликом ОСОБА_3 на місце події встановили низку порушень з боку водіїв тракторів, отримані пояснення та складено адміністративні протоколи. Поліцейські поїхали з місця події, відпустивши водіїв та залишивши техніку, тому, ОСОБА_3 негайно звернувся до Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області із заявою про вчинення правопорушення щодо знищення зелених насаджень та завдання майнової шкоди КП Флора-Сервіс , яке перебуває у стадії припинення, та зменшення ліквідаційної маси, що є порушенням прав кредиторів. У зв'язку з тим, що особи, з якими він розмовляв по телефону представилися депутатами Харківської обласної ради, ОСОБА_3 у своїй заяві просив Голову Харківської обласної ради сприяти об'єктивному та неупередженому вирішенню проблеми щодо незаконного видалення (знищення) зелених насаджень КП Флора-Сервіс .

Згідно протоколу № 24 засідання постійної комісії з правових питань, регуляторної політики, законності, громадського порядку, боротьби з корупцією та злочинністю Харківської обласної ради від 01 листопада 2017 року, п. 10, до порядку денного було включено розгляд листів ліквідатора КП Флора-Сервіс ОСОБА_3 щодо незаконного видалення зелених насаджень за вхідним номером 7623/01-37 від 02 жовтня 2017 року та № 7946/01-37 від 11 жовтня 2017 року та вирішено інформацію взяти до відома і направити матеріали заяви ОСОБА_3 до органів прокуратури, Національної поліції та національного агентства з питань запобігання корупції.

На цьому засіданні комісії, окрім інших виступив ОСОБА_3, який проінформував депутатів обласної ради щодо незаконного видалення зелених насаджень та просив узяти під особистий контроль стан розслідування кримінального провадження № 12017220530002715 за ст. 356 КК України.

З витягу з ЄРДР від 29 вересня 2017 року вбачається, що 28 вересня 2017 року до Індустріального ВП надійшло звернення ліквідатора КП Флора-Сервіс щодо прийняття заходів до невстановлених осіб, які самовільно здійснили викорчування 27 дерев, що належать КП Флора-Сервіс , чим спричинили матеріальні збитки.

Народний депутат України ОСОБА_8 05 жовтня 2017 року звернувся до Генеральної прокуратури України та до Національної поліції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій вказав, що йому в ході депутатської діяльності стало відомо про умисне знищення майна - коштовних декоративних насаджень, які належать КП Флора-Сервіс , що відбувається за ініціативи заступника голови Харківської обласної ради ОСОБА_1 та депутата Харківської обласної ради ОСОБА_9, у зв'язку з чим він просив внести відомості до ЄРДР та провести незалежне досудове розслідування.

В мережі інтернет є статті Харківського антикорупційного центру про припущення належності земель КП Флора-Сервіс дружині позивача.

Листом від 06 вересня 2018 року № 00179вк ТОВ Лайфселл повідомило Харківський районний суд Харківської області про неможливість виконати вимоги ухвали суду від 22 серпня 2018 року на надати виготовлену на паперових носіях: деталізацію вихідних дзвінків (телефонних з'єднань) з абонентського номера телефона НОМЕР_4 на абонентський номер телефону НОМЕР_5 за період: 28 вересня 2017 року з 11:00 години (одинадцятої години 00 хвилин) до 15:00 години (п'ятнадцятої години 00 хвилин) включно із зазначенням типу, дати, часу, тривалості дзвінка, номеру абоненту; повні та детальні відомості: на чиє ім'я (на яку особу) зареєстрований абонентський номер телефонаНОМЕР_4, посилаючись на відсутність підстав про розголошення охоронюваної законом таємниці про споживача та про телекомунікаційні послуги, а також на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у листі № 9-1195/0/4-15 від 10.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За положенням ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно абзацу 2 ст. 5 Закону України Про інформацію реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема ділова репутація.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Враховуючи, вказані законодавчі положення, суд при вирішенні справ про захист ділової репутації повинен забезпечити баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на недоторканість ділової репутації, судовим захистом цього права, з іншого боку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4, п. 5 Постанови Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року за № 1, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь /поведінки/ загальноприйнятим уявленням про добро та зло. Фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також, на спростування цієї інформації.

Відповідно до п. 15, п. 21 вказаної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, оціночні судження не можуть бути предметом судового захисту, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Як випливає з Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 зазначеної Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Громадянин, відносно якого поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди їх інтересам, вправі поряд із спростуванням таких відомостей вимагати відшкодування моральної шкоди, завданої їх поширенням.

З відеоматеріалів, наданих суду ОСОБА_3, вбачається, що дійсно відбувався факт його присутності за місцезнаходженням КП Флора-Сервіс де він висловлював те, що незаконно невідомими особами були знищені зелені насадження, що він був присутнім на нараді у заступника голови Харківської обласної ради ОСОБА_1, в якій йому не надали відповіді на його численні запитання та можливості надати свої пояснення, і потім не допустили до кабінету, де проходить нарада, однак, зробити висновок, що цей відеоматеріал є таким, що поширює неправдиві відомості відносно позивача, та таким, що його ганьблять не має підстав.

Разом з тим, суд вважає, що скаржачись на незаконність знищення дерев, належних КП Флора-Сервіс відповідач не розповсюджував у відношенні позивача недостовірну інформацію. Вислови відповідача про те, що позивач йому зателефонував та зазначив, що земельна ділянка по вул. Роганській № 184 в м. Харкові належить йому, суд не може розцінити як достовірну, або ні, чи таку, що не відповідає дійсності, оскільки, факт телефонних розмов між сторонами в ході судового розгляду неможливо дослідити з підстав відмови надання оператором зв'язку такої інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Чітке розмежування між інформацією фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, які не підлягають доведенню і спростуванню визначене у ст. 47-1 Закону України Про інформацію .

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Негативна інформація, поширена про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється судом способами, встановленими главою 3 ЦК України, в даному випадку, способом захисту немайнового права відповідно до вищевказаної глави 3 ЦК України, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яка не являється єдиною, а отже, може бути відшкодована іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації (ст. 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушується особисті немайнові права (ст. 278 ЦК України).

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27.02.2009 способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім інших і право на спростування недостовірної інформації. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного суд виходить із недоведеності позивачем факту того, що поширена про нього інформація є відомостями, які містять фактичні дані, інформація поширена відповідачем з явним злим умислом, а не з метою сформувати свою думку про позивача. У заяві відповідача на ім'я Голови Харківської міської ради та виступ на засіданні комісії 01 листопада 2017 року, відсутні факти, які б доводили, що висловлювання щодо позивача, мотивовані цілеспрямованими діями з метою принизити його честь, гідність чи ділову репутацію.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, позивач не зазначає у позові яку саме інформацію про нього необхідно визнати недостовірною, або негативною, взагалі не зазначає, які неправдиві відомості необхідно спростувати, а також, яким чином постраждала його честь та ділова репутацію, а намагання відповідача зашкодити завданню збитків комунальному підприємству не може бути розцінено, як поширення відомостей, які ганьблять та ставлять під сумнів ділову репутацію позивача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська обласна рада, про захист честі, гідності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові витрати залишити за рахунок ОСОБА_1.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: inbox@hr.hr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення відповідно до Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_7, виданий Харківським РВ ГУДМСУ в Харківській області 27.08.2016, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області 09.12.2008, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Харківська обласна рада, код ЄДРПОУ 00131954, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.

Повний текст рішення складений 14 лютого 2019 року.

Суддя Н.М. Токарєва