Постанова

від 13.02.2019 по справі 201/16851/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1836/19 Справа № 201/16851/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Трещов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Деркач Н.М.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Ткаченко І.Ю.,

за участю секретаря Лященко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року по справі за скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарна, 9 "Ливарний", заінтересовані особи: ОСОБА_1, Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско Ірини Миколаївни та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарна, 9 "Ливарний" (ОСББ "Ливарний") звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско Ірини Миколаївни та скасування постанови.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилався на те, що 29.12.2017р. старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. по виконавчому провадженню № 54930636 винесено постанову про накладання на боржника штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду. Зазначена постанова, на думку заявника, підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що 20.02.2018р. старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2017р. про примусове виконання виконавчого листа № 201/16851/16-ц від 09.10.2017р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. У зв'язку зі скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2017р. скасовуються всі інші процесуальні документи, які були прийнятті на підставі цієї постанови про відкриття виконавчого провадження. Боржником у грудні 2017 року та січні 2018 року виконано рішення суду згідно з виконавчим листом. Тобто на момент прийняття оскаржуваної постанови від 29.12.2017р., боржник частково вже виконав рішення суду згідно з виконавчим листом № 201/16851/16-ц від 09.10.2017р.

На підставі наведеного заявник просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. по ВП № 54930636 по винесенню постанови від 29.12.2017р. про накладання на Боржника (ОСББ Ливарний ) штрафу на користь держави в розмірі 5100,00грн. та скасувати постанову від 29.12.2017р. про накладання на боржника (ОСББ Ливарний ) штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року скаргу ОСББ "Ливарний" задоволено частково.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Муско І.М. по ВП № 54930636 від 29.12.2017р. про накладання на боржника - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарна, 9 Ливарний штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права та не перевірено посилання заявника щодо виконання ним рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ та відкрито виконавче провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 4 статті 367 ЦПК України обумовлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи ОСББ "Ливарний" звернувся до суду у порядку ЦПК зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення ним постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду.

Розглядаючи вказану скаргу по суті, суд першої інстанції залишив поза увагою неможливість розгляду скарги ОСББ "Ливарний" в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Так, у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державноговиконавцяпростягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною другою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої службирозглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

а результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України ).

Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Положеннями статті 287КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Такий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 червня 2018 року (справа № 127/9870/16-ц).

Таким чином, суд першої інстанції, відкриваючи провадження та розглядаючи по суті скаргу ОСББ "Ливарний" на дії державного виконавця, дійшов помилкового висновку про можливість такого розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на допущені судом порушення норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі ст.ст.141,142 ЦПК України, необхідно стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарна, 9 "Ливарний" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379,382-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарна, 9 "Ливарний", заінтересовані особи: ОСОБА_1, Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско Ірини Миколаївни та скасування постанови закрити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарна, 9 "Ливарний" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Судді: Н.М.Деркач

Л.О.Каратаєва

І.Ю.Ткаченко