Постанова

від 22.05.2020 по справі 201/16851/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 травня 2020 року

м. Київ

справа № 201/16851/16-ц

провадження № 61-2450св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ливарний ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Муско Ірина Миколаївна,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ливарний на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарг та рішень судів

У травні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ливарний (далі - ОСББ Ливарний ) звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Муско І. М. (далі - старший державний виконавець Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М.), заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій та скасування постанов.

У поданій скарзі заявник посилався на те, що 26 квітня 2018 року йому стало відомо про існування двох постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 549306336 на підставі одного виконавчого листа від 09 жовтня 2017 року № 2-1/16851/16-ц. Перша постанова про відкриття виконавчого провадження датована 18 жовтням 2017 року та оскаржується ним у суді. Друга постанова про відкриття виконавчого провадження датована 20 лютого 2018 року.

Заявник зазначав, що у грудні 2017 року та у січні 2018 року він виконав судове рішення, на підставі якого виданий виконавчий лист від 09 жовтня 2017 року № 2-1/16851/16-ц. Таким чином, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення.

Державний виконавець у порушення вимог законодавства не здійснював перевірку виконання судового рішення, 20 лютого 2018 року безпідставно виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн, а тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Також, 07 березня 2018 року старший державний виконавець Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. винесла постанову про стягнення із боржника виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн. Разом з цим, відповідно до статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, враховуючи те, що судове рішення виконане заявником до відкриття виконавчого провадження - 20 лютого 2018 року, тому зазначена постанова про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Із урахуванням наведених обставин, заявник просив суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. щодо винесення постанови від 20 лютого 2018 року про накладання на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн та скасувати зазначену постанову;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. щодо винесення постанови від 07 березня 2018 року про стягнення із боржника виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн та скасувати зазначену постанову;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. щодо винесення постанови від 12 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України Про виконавче провадження та скасувати зазначену постанову;

- стягнути із Соборного відділу ДВС м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області на користь ОСББ Ливарний витрати, пов`язані із оплатою послуг адвоката, у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року скаргу задоволено частково. Постанову старшого державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. від 20 лютого 2018 року ВП № 54930636 про накладання на ОСББ Ливарний штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн скасовано. Постанову старшого державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. від 07 березня 2018 року ВП № 54930636 про стягнення із ОСББ Ливарний виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн скасовано. Постанову старшого державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. від 07 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України Про виконавче провадження скасовано. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено .

Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення виконано ОСББ Ливарний у грудні 2017 року та січні 2018 року, оскаржувані постанови не відповідають засадам, які передбачені статтею 2 Закону України Про виконавче провадження та порушують законні права та інтереси ОСББ Ливарний .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року скасовано. Провадження за скаргою ОСББ Ливарний у частині вимог про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Муско І. М. та скасування постанов в частині визнання незаконними дій державного виконавця Муско І. М. у ВП № 54930636 по винесенню постанов від 20 лютого 2018 року про накладення штрафу від 07 березня 2018 року про стягнення виконавчого збору та про скасування вказаних постанов закрито. У задоволенні інших вимог скарги ОСББ Ливарний відмовлено.

Закриваючи провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. щодо винесення постанов від 20 лютого 2018 року про накладення штрафу, від 07 березня 2018 року про стягнення виконавчого збору та про скасування вказаних постанов підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 12 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України Про виконавче провадження та скасування зазначеної постанови, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вирішення цієї вимоги безпосередньо випливає із результатів розгляду питання про правомірність постанови про накладення штрафу від 20 лютого 2018 року, яка на момент розгляду справи не скасована.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У січні 2019 року ОСББ Ливарний подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, в якій, посилаючись неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволені вимог скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій частині. Постанова апеляційного суду в частині закриття провадження у справі заявником не оскаржується.

Касаційна скарга мотивована тим, що у порушення вимог статті 367 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги на наявні у справі докази виконання ОСББ Ливарний рішення суду, належним чином не перевірив докази ОСББ Ливарний та не розглянув наявність обставин для закриття виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження , що призвело до неправильного вирішення справи.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСББ Ливарний не підлягає задоволенню із таких підстав.

Встановлені судами обставини

20 лютого 2018 року старшим державним виконавцем Соборного відділу ДВС м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. у виконавчому провадженні № 54930636 винесено постанову про скасування процесуального документа, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 жовтня 2017 року про примусове виконання виконавчого листа від 09 жовтня 2017 року № 201/16851/16-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

20 лютого 2018 року старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. у виконавчому провадженню № 54930636 винесено постанову про накладання штрафу на ОСББ Ливарний у розмірі 10 200,00 грн за невиконання рішення суду. Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

12 березня 2018 року старшим державним виконавцем Соборного відділу ДВС м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І. М. у виконавчому провадженню № 54930636 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з надісланням повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга вказаної статті).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України Про виконавче провадження виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до положень пункту 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню в разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що 12 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із невиконання ОСББ Ливарний передбаченої постановою про накладення штрафу від 20 лютого 2018 року вимоги про виконання судового рішення протягом десяти робочих днів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що вирішення питання законності постанови про закінчення виконавчого провадження від 12 березня 2018 року залежить від результату розгляду питання законності винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 20 лютого 2018 року.

Враховуючи те, що постанова про накладення штрафу від 20 лютого 2018 року на момент розгляду скарги у апеляційному суді не скасована, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання дій державного виконавця щодо винесенню постанови від 12 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження неправомірними та її скасування, оскільки такі вимоги є передчасними.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що заявником у грудні 2017 року та січні 2018 року фактично виконане судове рішення, на підставі якого виданий виконавчий лист, з огляду на те, що встановлення таких обставин не має значення для вирішення цієї справи, оскільки заявник не зазначає про те, що вказане судове рішення виконане після винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 20 лютого 2018 року. Встановлення зазначених обставин матиме значення під час вирішення питання щодо законності винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 20 лютого 2018 року, у зв`язку із невиконанням вимог якої державний виконавець закінчив виконавче провадження.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Постанова суду апеляційної інстанції у частині закриття провадження у справі сторонами не оскаржується, а тому суд касаційної інстанції не переглядає постанову апеляційного суду у цій частині.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ливарний залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков В. В. Яремко