Постанова

від 14.02.2019 по справі 642/5065/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року

м. Харків

Справа № 642/5065/18

Провадження № 22-ц/818/874/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Сащенко І.С., Піддубного Р.М.,

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №642/5065/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Б.А.Т. про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Б.А.Т. на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року, ухвалене суддею Проценко Л.Г., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Б.А.Т. про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначає, що 05 липня 2018 року він звернувся до медичної лабораторії ТОВ Фірма Б.А.Т. з метою здавання медичних аналізів. Співробітник лабораторії запропонувала сплатити за цю послугу близько 370грн. Він надав купюру в 500 грн., на що співробітник лабораторії зазначила, що в неї немає здачі та йому необхідно десь розміняти гроші. На його прохання прийняти оплату та надати здачу, оскільки він погано себе почуває і в цю пору доби (07.30 год.) не зможе знайти працюючий магазин на вулиці, щоб розміняти гроші, співробітник лабораторії категорично відмовила в заборі аналізів без сплати за послугу купюрами без здачі. Протиправною та безпідставною відмовою від надання медичної послуги у вигляді лабораторних досліджень, відповідач порушив його права як споживача та спричинив йому моральну шкоду в розмірі 5000 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позов не визнає. ТОВ Фірма Б.А.Т. після отримання скарги ОСОБА_1 попросило прийняти вибачення за можливо завдані незручності, пов'язані з обслуговуванням. ОСОБА_1, в свою чергу, невірно витлумачив слова працівників фірми, сам спровокував конфліктну ситуацію і грубо поводився з персоналом фірми під час надання йому послуг. ТОВ Фірма Б.А.Т. чітко додержується вимог законодавства щодо обслуговування споживачів та ведення касових операцій. Порушення прав ОСОБА_1 як споживача з боку ТОВ Фірма Б.А.Т. не було. Це підтверджується також довідкою ДФС, складеною за результатами фактичної перевірки ТОВ Фірма Б.А.Т. за період з 15.03.2017р. по 03.08.2018р., яку було проведено за скаргою ОСОБА_1 Щодо спричинення позивачу моральної шкоди в розмірі 5000грн., то надані позивачем пояснення не доказують, що йому завдано моральної шкоди, а саме фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, або приниження честі та гідності чи ділової репутації. Позивачем не обґрунтовано та не доведено розмір моральної шкоди у розмірі 5000грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. В рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто з ТОВ Фірма Б.А.Т. на користь ОСОБА_1 500грн.

Стягнуто з ТОВ Фірма Б.А.Т. на користь держави судовий збір у розмірі 1762грн.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, що полягали у ненаданні публічно обіцяних послуг було порушено права ОСОБА_1, чим йому завдано моральної шкоду, і це є достатньою підставою для її відшкодування.

Виходячи із засад розумності та справедливості суд вважає, що співмірною та достатньою компенсацією моральних страждань ОСОБА_1 є стягнення з відповідача в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 500грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Фірма Б.А.Т. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Висновок суду про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу на підставі Закону України Про захист прав споживачів є помилковим та грунтується на припущеннях.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 05 липня 2018 року ОСОБА_1 працівниками ТОВ Фірма Б.А.Т. не надано пропонованих цією фірмою послуг через відсутність у касі коштів для видачі здачі при розрахунку з клієнтом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Пунктом 23 Порядку провадження торгової діяльності та правил торгового обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України нід 15 червня 2006 р. N 833 встановлено, що касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

05 липня 2018 року з боку ТОВ Фірми Б.А.Т. мало місце порушення п.23 Порядку провадження торгової діяльності та правил торгового обслуговування, а саме - касиром (або іншим працівником, що має право одержувати від споживача гроші) не забезпечено наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі. Дане порушення призвело до неможливості розрахунку за надання медичної послуги із ОСОБА_1

Таким чином, було порушено право ОСОБА_1 як споживача на отримання медичної послуги від ТОВ Фірми Б.А.Т. , яка є суб'єктом господарювання та виконавцем у публічному договорі.

Згідно п.5 ч.1 ст.4, ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 ЦК України.

Пунктом 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, умовами виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди є: шкода; протиправність поведінки завдавача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та її результатом - шкодою; вина завдавача шкоди. При відсутності хоча б однієї із вказаних умов, зобов'язання з відшкодування шкоди не виникає.

Протиправність поведінки завдавача шкоди, тобто, ТОВ Фірми Б.А.Т. , підтверджується поясненнями самого позивача; відповідним записом в Книзі відгуків і пропозицій ТОВ Фірми Б.А.Т. , де мається запис від 05 липня 2018 року, вчинений ОСОБА_1 саме щодо цих обставин; листом відповідача щодо вибачень та проведенням з працівниками відповідної бесіди з метою виключення повторення такої ситуації у майбутньому.

В якості обгрунтування спричинення відповідачем моральної шкоди ОСОБА_1 зазначає, що він для здавання біохімічних аналізів крові (з вени) протягом 3-х днів здійснював відповідну підготовку згідно рекомендації лікаря та загальних рекомендацій, розташованих на офіційному сайті відповідача. Ця підготовка включала певні обмеження у харчуванні, а також повне голодування протягом доби напередодні здавання аналізів. У зв'язку з відмовою відповідача у заборі аналізів він вимушений був перенести раніше призначене відвідування лікаря на іншу дату, звертатися до іншої лабораторії, проходити додатковий курс підготовки до здачі аналізів, витрачати додатковий час та кошти, змінювати раніш досягнуті домовленості, здійснювати запис відвідування лікаря на інший час та відчувати постійні незручності і хвилювання у зв'язку з зміною його планів на лікування.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд правильно визначив її розмір, який є необхідним і достатнім, доведеним і таким, що підлягає стягненню з відповідача, враховуючи принцип розумності і справедливості.

З урахування викладеного суд не вбачає підстав для скасування рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Б.А.Т. - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 14 лютого 2019 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Піддубний Р.М.

Сащенко І.С.