Постанова

від 31.01.2019 по справі 911/962/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2019 р. Справа№ 911/962/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 31.01.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 13.09.2018 (повний текст складено та підписано 11.10.2018)

у справі №911/962/18 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

прo визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" (надалі - позивач, ТОВ "ВП Екоресурс") звернувся до Господарського суду Київської області до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (надалі - відповідач, ПАТ "Київобленерго") прo визнання недійсним рішення ПАТ "Київобленерго", оформлене протоколом № 228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акту № К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача (далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням позивачу на підставі Акту про порушення проведено нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на дату складання Акту про порушення та виконаної технічної перевірки від 29.11.2017. Зокрема, згідно з п.6.40 ПКЕЕ, п. 2.1.3 Методики розрахунок п. 2.4; п. 2.5, величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності 129,97кВт за період 183 дні з 31.05.2017 по 29.11.2017 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Згідно наданого відповідачем позивачу розрахунку нараховано вартість недоврахованої електроенергії у сумі 928 518,71 грн. Позивач заперечує вищенаведене нарахування, оскільки стверджує, що ним не вчинялось порушення Правил користування електричною енергією, наведені в акті про порушення обставини не відповідають дійсності, оскільки позивачем не застосовувались будь-які прилади з метою впливу на лічильник електричної енергії, у тому числі з метою зупинки обліку та безоблікового використання електричної енергії. Крім того, доступ до засобу обліку та його огляд було проведено представниками відповідача з порушенням абзацу 2 п.3.34 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (в редакції, чинній на момент порушення). Зокрема, перевіряючими здійснено доступ до лічильника за відсутності представника споживача.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на правомірність дій перевіряючих. Зазначав, що на позивача, як споживача, покладено обов'язок забезпечення доступу уповноважених представників постачальника до приладів обліку та на нього покладено відповідальність за збереження приладів обліку. Відповідач наголошував, що під час проведення 29.11.2017 перевірки за адресою: вул. Леніна, 50, с. Рудня-Димерська, Київської області, було виявлено факт порушення п. 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: зупинка приладу обліку електричної енергії шляхом впливу на нього високочастотного генератора, електрична енергія, що споживається електролічильником, не враховується. За результатами виявленого порушення Правил користування електричною енергією, представником електропостачальника було складено Акт про порушення № К036718 від 29.11.2017, підписаний представниками електропостачальника та за участю представника позивача - керівника ОСОБА_2 та охоронця ОСОБА_3, які відмовились від підписів на відповідному акті. За результатами здійсненої перевірки, 14.12.2017 за участю представника позивача ОСОБА_4 (засновник позивач) було проведено засідання комісії по розгляду акту № К036718 від 29.11.2017, що оформлено відповідним протоколом № 117, за результатами якого було вирішено зокрема, направити речові докази, вилучені під час складання відповідного Акту про порушення, на експертне дослідження. За результатами електротехнічного дослідження № 9010 від 12.03.2018 підтверджено факт порушення споживачем вимог Правил користування електричною енергією та застосування приладу (високочастотного генератора), який здійснює вплив на прилад обліку електричної енергії. 25.04.2018 за участю представника позивача ОСОБА_4 було проведено засідання комісії по розгляду Акту № К 036718 від 29.11.2017, про що складено відповідний протокол № 228, яким оформлено рішення провести нарахування суми заподіяних збитків згідно з п. 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562. Величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності 129,97кВт за період 183 дні з 31.05.2017 по 29.11.2017 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Застосовано формулу 2.4. наведену у пункті 2.5 Методики, нарахування суми заподіяних збитків (вартості недоврахованої внаслідок застосування ВЧ генератора електричної енергії), розмір збитків визначено в сумі 928 518, 71 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2018 (повний текст складено 11.10.2018) позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188), оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 року засідання комісії по розгляду акту №К036718 від 29.11.2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що з урахуванням норм ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України, в силу яких підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною, за наслідками розгляду спору за допомогою належних та допустимих доказів не доведено, що мало місце втручання позивача в роботу засобу обліку електричної енергії, про яке йдеться у оскаржуваному рішенні відповідача; що прилад, про який зазначено у Акті про порушення, дійсно знаходився на (у) трансформаторній підстанції у момент огляду 29.11.2017; що фактично підключена потужність установок позивача станом на 29.11.2017 на момент перевірки, складала 129,97кВт.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення в частині задоволення позовних вимог порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи у вказаній частині, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що:

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів посилань на те, які саме суттєві недоліки і суперечності містяться в Акті про порушення Правил користування електричною енергією та яким чином ці обставини впливають на чинність цього акту; навіть наявність у Акті недоліків не можуть впливати на факт виявленого порушення Правил користування електричною енергією та звільняти споживача від відповідальності за допущене правопорушення у сфері електропостачання;

- судом першої інстанції не враховано того, що за результатами виявленого порушення Правил користування електричною енергією, представникам електропостачальника було складено Акт про порушення № К036718 від 29.11.2017, підписаний представниками електропостачальника та за участю представника позивача - керівника ОСОБА_2 та охоронця ОСОБА_3, які відмовились від підписів на відповідному акті, що засвідчено уповноваженими представниками відповідача;

- судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо недотримання правил пункту 3.30 Правил користування електричною енергією при проведенні електротехнічного дослідження № 9010 від 12.03.2018, висновок за результатами якого є належним та допустимим доказом, не спростованим у встановленому порядку позивачем;

- висновки суду першої інстанції стосовно того, що у складених під час перевірки документах відсутні посилання на опломбування вилученого лічильника пломбою UA 00071521 - не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки у пункті 9 Акту про виявлене порушення № К 036718 від 29.11.2017 зазначено, що прилад обліку знятий, упакований у пакет, опломбований пломбою № UA 00071521, а у пункті 6 протоколу рішення комісії № 117 від 14.12.2017 зазначено про те, що вилучені матеріали до акту порушення упаковані в сейф-пакет №UA 00071521 та опломбовані.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2018, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 (повний текст складено 11.10.2018) у справі №911/962/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 поновлено Приватному акціонерному товариству "Київобленерго" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 (повний текст складено 11.10.2018) у справі №911/962/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 (повний текст складено 11.10.2018), призначено справу до розгляду в судовому засіданні 17.01.2019.

21.12.2018 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначав про те, що ним заперечувалась обставина участі його представника у перевірці, яка проводилась відповідачем, як не надано доказів і участі у такій перевірці незацікавлених осіб, а тому висновки суду першої інстанції про те, що перевірка відбувалась за відсутності уповноваженого представника позивача - є обґрунтованими та узгоджуються з приписами абз 2 п. 3.34, 6.41 Правил користування електричною енергією. Крім того, позивач наголошував на тому, що Акт тимчасового вилучення від 29.11.2017 містить запис про вилучення двох приладів (лічильника і високочастотного генератора), але не містить жодного запису про пакування цих об'єктів у пакет, конверт, контейнер, як не містить і записів про їх пломбування. Також, позивач у встановлений спосіб заперечував проти дій відповідача і жодним чином їх не визнавав.

10.01.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.01.2019

17.01.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів.

17.01.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові документи по справі (судова практика) та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

22.01.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач наголошував на неправомірності дій відповідача та їх суперечності Правилам користування електричною енергією.

В судовому засіданні 24.01.2019 представник позивача не підтримав клопотання про витребування додаткових доказів, відповідно судом апеляційної інстанції вказане клопотання було залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 залишено без розгляду клопотання відповідача про долучення додаткових доказів, в судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2019.

В судовому засіданні 31.01.2019 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Представник скаржника в судовому засіданні 31.01.2019 підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, існують договірні відносини щодо споживання електричної енергії, розрахунки за яку здійснюються на підставі показників приладу обліку електричної енергії.

25.01.2011 між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є відповідач, та позивачем був укладений Договір про постачання електричної енергії №10896003 (надалі по тексту - Договір).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що точка продажу електричної енергії встановлена сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 2.1 договору під час виконання умов даного договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією .

У відповідності до пункту 3.1.5 договору сторони погодили, що постачальник має право доступу до належних позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження , до пристроїв, які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії , пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії; електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності , контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Пунктом 4.2.3 договору сторони передбачили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

При цьому пунктом 4.2.7 Договору встановлено, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) Субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку №5(5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Системний аналіз положень статей 175, 235, 237 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у даному випадку, в сфері електроенергетики. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996 (в редакції на момент спірних правовідносин).

П.3.34 Правил користування електричною енергією визначає, що роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

В той же час, за умовами Правилами користування електричною енергією та п.2.3.5 Договору позивач зобов'язався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Позивач у позові зазначав, що засіб обліку електроенергії, спір щодо використання якого виник, був розміщений у приміщенні трансформаторної підстанції КТП № 1215, яка є власністю позивача та знаходиться за адресою: Київська область, с.Рудня-Димерська, вул.Центральна, 50. КТП № 1215 знаходиться на відкритій місцевості, а тому згідно вимог нормативної документації та техніки безпеки тримається позивачем зачиненою на замки.

Доступ представникам відповідача до приладу обліку забезпечується уповноваженою особою позивача на їх вимогу. Тобто, прилад обліку захищений та до нього не має вільного доступу сторонніх осіб.

29.11.2017 близько 18.00 годин, представники ПрАТ "Київобленерго" проводили рейд з перевірки засобів обліку електроенергії ТОВ "ВП ЕКОРЕСУРС", в зв'язку з чим прибули до КТП № 1215 (трансформаторна підстанція), яка знаходиться за адресою: Київська область, с. Рудня-Димерська, вул. Центральна, 50.

29.11.2017 ПрАТ "Київобленерго" складено Акт про порушення № К036718, в якому зазначено, що комісією у складі представників відповідача (з зазначенням номерів посвідчень), за участю споживача (уповноваженої ним особи) керівника ОСОБА_2 (зі слів), встановлено, що на деревообробному виробництві ТОВ "ВП Екоресурс" в с. Рудня-Димерська, вул. Леніна, 50 порушив п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: зупинка приладу обліку електричної енергії шляхом впливу на нього дії високочастотного генератора; електрична енергія, що споживається - не враховується.

У пункті 8 Акту про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що за виявленими порушеннями споживачу необхідно з'явитись на комісію по розгляду Акту про порушення, а у пункті 14 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 14.12.2017 за адресою: м.Київ, вул. Стеценка, 1а, о 13:30.

У пункті 9 Акту про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що прилад обліку знятий, укладений у пакет, пакет опломбований пломбою № UA 00071521, акт пломбування від 29.11.2017 № 544314.

Також, у Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що споживач з вищенаведеним ознайомлений, від зауважень відмовився, від підпису представники споживача також відмовились.

При цьому, в Примітках до Акту зазначено, що у разі відмови споживача або представника споживача, в присутності якого було складено акт про порушення, від підпису цього акта, в рядку Споживач або представник споживача (у разі порушення ПКЕЕ зазначається: Від підпису відмовився . Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три представники енергопостачальника.

В свою чергу, в Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що його підписано представниками енергопостачальника у кількості 9 осіб: Пояснік В.О. (начальник служби контролю та нагляду за енергоспоживанням, його заступник Бортник А.М., інспектори Пилипенко А.А., Фріцак А.О., Сухоруков Д.О., Бабаєв В.М., Лихолєтов Є.Ю., Миколаєнко А.В., Гончаров Є.О.), зазначення номерів посвідчень яких наведені у вступній частині акту, і якими зокрема зафіксовано, що представник споживача від підпису Акту відмовився, що відповідає пункту 6.41 Правил користування електричною енергією.

З огляду на встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що доступ до засобу обліку та його огляд було проведено представниками відповідача з порушенням абзацу 2 п.3.34 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (в редакції, чинній на момент порушення), а саме, що перевіряючими здійснено доступ до лічильника за відсутності представника споживача - є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема відомостями, зафіксованими дев'ятьма представниками енергопостачальника у Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017, що узгоджується з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією.

Крім того, 29.11.2017 представниками енергопостачальника (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та за їх підписом; споживач від підпису відмовився) було складено Акт тимчасового вилучення до Акту про порушення № 063718, в якому зафіксовано, що за адресою: с.Рудня-Димерська, вул. Леніна, 50 , за підозрою на те, що споживач порушив п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: зупинка приладу обліку електричної енергії шляхом впливу на нього дії високочастотного генератора, а електрична енергія, що споживається - не враховується, - вилучено лічильник НІК 2023АРК1 № 0245612, високочастотний генератор чорного кольору з довгою антеною, а об'єкти у кількості 2 шт. вилучені для доставки представниками РП на комісію по розгляду акту про порушення в якості речових доказів за фактом виявленого порушення.

Також, 29.11.2017 представниками енергопостачальника (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та за їх підписом; споживач від підпису відмовився) складено Акт № 279738 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380В, яким зафіксовано, що при первинній перевірці виявлено встановлення високочастотного генератора на корпусі лічильника; електроенергія, що споживається приладом обліку не обліковується.

Згідно із п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

У грудні 2017 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 06/280/9420 від 05.12.2017 та додатки до нього: Акт про порушення № К036718 від 29.11.2017, Акт тимчасового вилучення до акту про порушення № 063718 від 29.11.2017 та Акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №279738 від 29.11.2017, які складені уповноваженими представниками енергопостачальника у відповідності до Правил користування електричною енергією та приймаються судом апеляційної інстанції в якості належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивачем до матеріалів позову були долучені нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, , які судом апеляційної інстанції не прийняті як належні, допустимі та достатні докази в розумінні ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на приписи частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. В свою чергу, матеріали справи містять достатній обсяг документів, які містять відомості щодо предмету спору та предмету доказування в контексті спірних правовідносин сторін спору.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №562 від 04.05.2006 (далі - Методика).

Пунктом 2.2 Методики передбачено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правилами користування електричною енергією процедури.

Відповідно до п. 2.1 пп. 3 Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Нормами Правил користування електричної енергії та Методики встановлено, що підставою для здійснення нарахування постачальником до сплати вартості необлікованої електричної енергії є встановлені актом перевірки факти порушень, визначених в п. 2.1 Методики, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У пункті 2.1. Методики визначено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою (пункт 3.1. Методики).

Таким чином, виходячи із змісту вищенаведеного положення п. 2.1 пп. 3. Методики, за яким відповідач кваліфікував вчинене позивачем порушення Правил користування електричною енергією, необхідною умовою її застосування є наявність зв'язку між виявленим фактом пошкодженням приладу обліку чи фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів приладу обліку. Тобто, предметом доказування у даній справі є встановлення факту вчинення позивачем зазначеного в Акті порушення від 29.11.2017 ПКЕЕ, а саме таких його дій, що призвели до зміни показників приладів обліку електричної енергії.

При цьому, факт впливу на прилад обліку має бути підтверджений експертизою або особистим визнанням споживачем факту умисного пошкодження приладів обліку з відповідним відображенням про це в акті про порушення.

Експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних, зокрема, щодо відповідності засобів обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації (п. 1.2 ПКЕЕ).

Згідно п. 6.38 Правил користування електричною енергією за результатами технічної перевірки розрахункового приладу обліку складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби, проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

14.12.2017 року комісією відповідача по розгляду Акту про порушення № 036718 від 29.11.2017, було прийняте рішення про направлення лічильника для проведення електротехнічного дослідження.

Частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частинами 5 та 6 статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За результатами проведення електротехнічного дослідження на замовлення відповідача, було складено висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018, в якому експертом Пампуха Г.Г. (свідоцтво судового експерта № 1792, видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016) зокрема зазначено, що об'єкти дослідження надійшли упакованими в полімерному упакуванні типу сейф-пакет серійний № UA 00071521, в якому містились: електролічильник серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190х135х70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору (також здійснена фото фіксація об'єктів дослідження). За результатами дослідження експертом надано висновок, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц, потенціометр у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (чорного приводу з відгалуженнями) біля лицьової частини електролічильника НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, здійснюються високочастотний вплив на електролічильник, а саме: повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду впливу.

Крім того, у вказаному висновку експертом Пампуха Г.Г. (свідоцтво судового експерта № 1792, видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016, стаж експертної роботи з травня 2016 року, за спеціальністю 10.18 Дослідження технічної експлуатації електроустаткування ) зазначено, що він повідомлений про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 КК України, а висновок експерта підготовлено для подання до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приймає висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018 в якості належного доказу в розумінні ст.ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, посилання позивача в обгрунтування підстав для задоволення позову на те, що в Акті про порушення зазначено про встановлення високочастотного генератора на корпус лічильника, а електроенергія, що споживається приладом обліку не обліковується. В той же час, як видно зі "Схеми електропостачання споживача" у Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017 року, "генератор високих частот" розміщено окремо від лічильника, а до лічильника йде лише провід, який на схемі підписано як "антена" - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки спростовується відомостями висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018, в дослідницькій частині якого експертом зазначено, що під час дослідження для відповіді на поставлене питання був зібраний електричний ланцюг, який складався з приладу обліку електролічильника серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, підключеного до джерела чотирьох провідної системи змінного струму з номінальною напругою 380/220В та частотою 50Гц, і підключеного до нього трифазного навантаження по схемі зірка з нулем з номінальною потужністю 3кВт. При цьому, у висновку чітко зазначено, що електролічильник обліковував електроенергію в своєму класі точності; після чого пристрій чорного кольору, потенціометр у положенні максимуму, також було підключено до джерела змінного струму напругою 220В, а робоча частина проводу чорного кольору (його кінцева робоча частина з відгалуженнями чорного кольору), розташовувалися відносно до електролічильника з різних сторін, зокрема у місцях розташування мікросхем, датчиків струму, рідкокристалічного дисплею та контактних клем. Під час дослідження у різних положеннях проводу з відгалуженнями відносно електролічильника була зафіксована повна зупинка обліку при різних положеннях відгалуження проводів, тобто відбулося повне блокування обліку електроенергії.

Таким чином, за висновками експерта, експериментальним шляхом вдалося встановити, що при розміщенні проводу з відгалуженнями чорного та білого кольору на відстані приблизно 5-10 см. від лічильника, відбувався вплив на процес обліку спожитої електроенергії зазначеним пристроєм, облік споживання повністю припиняється на протязі всього періоду впливу. Облік обсягу спожитої електроенергії відновлювався лише при віддаленні проводу з відгалуженнями чорного кольору на відстань більше 20 см через певний час при вимкненні пристрою.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що згідно проведеного експертного дослідження об'єктів дослідження (електролічильник серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190х135х70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору), експертом з підтвердженою фотофіксацією, зроблено висновок, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц, потенціометр у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (чорного приводу з відгалуженнями) біля лицьової частини електролічильника НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, здійснюються високочастотний вплив на електролічильник, а саме: повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду впливу.

При цьому, доводи позивача про те, що в складених під час перевірки документах відсутні посилання на опломбування вилученого лічильника пломбою №ІІА00071521, однак позивачеві не було надано відривну частину сейф-пакету, на якій зазначено номер сейф-пакету, в який упаковано лічильник, дату та інші дані, а також доводи про те, що запис про вилучення двох приладів (лічильника і високочастотного генератора) не містить відмітки про пакування цих об'єктів у пакет, конверт, контейнер, як не містить і записів про їх пломбування - судом відхиляються як підстава для задоволення позову, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема Актом тимчасового вилучення до акту про порушення від 29.11.2017, в якому зазначено, що вилучено 2 об'єкти за описом (лічильника і високочастотного генератора) і вказані об'єкти доставлено на комісію по розгляду акту, і за результатами розгляду 14.12.2017 комісією відповідача Акту про порушення № 036718 від 29.11.2017, було прийняте рішення про направлення лічильника для проведення електротехнічного дослідження, яке проведено експертом. При цьому, експертом у висновку № 9010 від 13.03.2018 чітко зазначено об'єкти дослідження (електролічильник серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190х135х70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору (також здійснена фотофіксація об'єктів дослідження)), а також зазначено, що вони перебували у сейф-пакеті з серійним номером № UA 00071521.

При цьому, позивач вказував, що відповідачем допущено порушення п. 3.30 Правил користування електричною енергією, яким передбачено, що експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018 стосувався не дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умов експлуатації, а стосувався саме встановлення експертним шляхом впливу в увімкнутому стані пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц на викривлення процесу обліку спожитої електроенергії електролічильником серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, який належить споживачу (відповідачу). Таким чином, доводи позивача про те, що при проведенні експертного дослідження допущено порушення п. 3.30 Правил користування електричною енергією - спростовуються наявним у справі належним доказом, а саме вищезазначеним висновком експерта.

Крім того, доводи позивача про те, що його не було запрошено на проведення експертного дослідження - жодним чином не спростовують правильності здійсненого експертного дослідження, як і не спростовують належність, як доказу, висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018. Крім того, позивачем жодним чином не обгрунтовано, яким чином присутність представника позивача при проведенні експертного дослідження могла вплинути на таке дослідження з точки зору застосування спеціальних знань при вирішенні поставленого на дослідження питання.

Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, дійшов висновку, що зі змісту висновку експертного дослідження вбачається, що експертом встановлено обставини втручання в засіб обліку та, відповідно, вчинення позивачем дій, які призвели до зміни показників лічильника.

Листом від 30.03.2018 № 06/280/2394 відповідач повідомив позивача про те, що 25.04.2018 за адресою: м.Київ, вул. Стеценка,1А відбудеться повторна комісія по розгляду Акту про порушення № 036718 від 29.11.2017, на який запрошено представника споживача.

25.04.2018 відповідачем було прийняте рішення, оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду Акту №К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, яким до позивача була застосована оперативно-господарська санкція за допущене порушення умов Договору.

Зазначеним рішенням позивачу на підставі Акту про порушення проведено нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на дату складання Акту про порушення та виконаної технічної перевірки від 29.11.2017. Зокрема, згідно з п.6.40 ПКЕЕ, п. 2.1. 3 Методики розрахунок п. 2.4; п. 2.5 Методики, величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності 129,97кВт за період 183 дні з 31.05.2017 по 29.11.2017 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Згідно наданого відповідачем позивачу розрахунку нараховано вартість недоврахованої електроенергії у сумі 928 518,71 грн.

У відповідності до п. 2.5. Методики, яким визначено, що якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, "Д пор" визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем при проведенні розрахунку застосовано період порушення з 31.05.2017 по 29.11.2017, за тарифами, що діяли протягом періоду порушення, та за формулою 2.4 наведеною у пункті 2.5 Методики.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що рішення Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акту №К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, - не суперечить положенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 від 31.07.1996, у зв'язку з чим законні підстави для визнання його недійсним за наведених позивачем доводів - відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, встановив, що висновки суду першої інстанції зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими обставини справи, які не доведені належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, а також суд першої інстанції застосував норми процесуального права з порушенням та неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: за подачу позову судовий збір в розмірі 1 762, 00 грн. покладається на позивача, а за подачу апеляційної скарги судовий збір в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" (07312, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Рудня-Димерська, вул. Леніна, 50, код 35367284) на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.13 14, 73, 74, 76, 169, 269, 273, 275, 277 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 (повний текст складено 11.10.2018) у справі № 911/962/18 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 (повний текст складено 11.10.2018) у справі № 911/962/18 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" прo визнання недійсним рішення - відмовити в повному обсязі.

4. Матеріали справи № 911/962/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк

Повний текст постанови складено 15.02.2019