ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Булгакова І.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зубець Л.П., Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
від 31.01.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про визнання недійсним рішення
за участю представників:
позивача - Власенко В.В.
відповідача -Гучок В.В.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" прo визнання недійсним рішення ПАТ "Київобленерго", оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акту № К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача (далі - оскаржуване рішення).
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням позивачу на підставі Акту про порушення проведено нарахування вартості необлікованої електроенергії згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на дату складання Акту про порушення та виконаної технічної перевірки від 29.11.2017. Зокрема, згідно з п. 6.40 ПКЕЕ, п. 2.1.3 Методики розрахунок ф. 2.4; п. 2.5, величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності 129,97кВт за період 183 дні з 31.05.2017 по 29.11.2017 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Згідно наданого відповідачем позивачу розрахунку нараховано вартість недоврахованої електроенергії у сумі 928518,71 грн. Позивач заперечував вищенаведене нарахування, оскільки стверджував, що ним не вчинялось порушення Правил користування електричною енергією, наведені в акті про порушення обставини не відповідають дійсності, оскільки позивачем не застосовувались будь-які прилади з метою впливу на лічильник електричної енергії, у тому числі з метою зупинки обліку та безоблікового використання електричної енергії. Крім того, доступ до засобу обліку та його огляд було проведено представниками відповідача з порушенням абзацу 2 п. 3.34 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (в редакції, чинній на момент порушення). Зокрема, перевіряючими здійснено доступ до лічильника за відсутності представника споживача.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
25.01.2011 між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є відповідач, та позивачем був укладений Договір про постачання електричної енергії №10896003 (надалі по тексту - Договір).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що точка продажу електричної енергії встановлена сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із п. 2.1 договору під час виконання умов даного договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
У відповідності до пункту 3.1.5 договору сторони погодили, що постачальник має право доступу до належних позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв, які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії; електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності , контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
Пунктом 4.2.3 договору сторони передбачили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
При цьому пунктом 4.2.7 Договору встановлено, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).
Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) Субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку №5(5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
25.04.2018 відповідачем було прийняте рішення, оформлене протоколом №228 від 25.04.2018, засідання комісії по розгляду Акту №К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, яким до позивача була застосована оперативно-господарська санкція за допущене порушення умов Договору.
Зазначеним рішенням позивачу на підставі Акту про порушення проведено нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на дату складання Акту про порушення та виконаної технічної перевірки від 29.11.2017. Зокрема, згідно з п. 6.40 ПКЕЕ, п. 2.1.3 Методики розрахунок п. 2.4; п. 2.5, величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності 129,97кВт за період 183 дні з 31.05.2017 по 29.11.2017 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Згідно наданого відповідачем позивачу розрахунку нараховано вартість недоврахованої електроенергії у сумі 928518,71 грн.
Позивач заперечував вищенаведене нарахування, оскільки стверджував, що ним не вчинялось порушення Правил користування електричною енергією, наведені в акті про порушення обставини не відповідають дійсності, оскільки позивачем не застосовувались будь-які прилади з метою впливу на лічильник електричної енергії, у тому числі з метою зупинки обліку та безоблікового використання електричної енергії, що стало підставою для звернення до суду.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2018 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акту №К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що з урахуванням норм ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України, в силу яких підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною, за наслідками розгляду спору за допомогою належних та допустимих доказів не доведено, що мало місце втручання позивача в роботу засобу обліку електричної енергії, про яке йдеться у оскаржуваному рішенні відповідача; що прилад, про який зазначено у Акті про порушення, дійсно знаходився на (у) трансформаторній підстанції у момент огляду 29.11.2017; що фактично підключена потужність установок позивача станом на 29.11.2017 на момент перевірки, складала 129,97 кВт.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 у справі №911/962/18 - задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 у справі №911/962/18 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" прo визнання недійсним рішення - відмовлено в повному обсязі.
Постанова суду мотивована з посиланням на приписи частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, вважав, що матеріали справи містять достатній обсяг документів, які містять відомості щодо предмету спору та предмету доказування в контексті спірних правовідносин сторін спору.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що експертиза була проведена на замовлення відповідача у справі, про що свідчить висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9010 від 12.03.2018, в якому експертом Пампуха Г.Г. (свідоцтво судового експерта НОМЕР_1, видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016) зокрема зазначено, що об'єкти дослідження надійшли упакованими в полімерному упакуванні типу сейф-пакет серійний № ІІА 00071521, в якому містились: електролічильник серії НІК 2023АРК1 №0245612 2014 року, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190x135x70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору (також здійснена фотофіксація об'єктів дослідження). За результатами дослідження експертом надано висновок, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц, потенціометр у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (чорного приводу з відгалуженнями) біля лицьової частини електролічильника НІК 2023АРК1 №0245612 2014 року, здійснюються високочастотний вплив на електролічильник, а саме: повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду впливу.
Суд апеляційної інстанції прийняв висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9010 від 12.03.2018 в якості належного доказу в розумінні ст.ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що не була обов'язковою участь представника споживача та представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, при проведенні експертизи, яка оформлена Висновком експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9010 від 12.03.2018. При цьому суд виходив з того, що електротехнічне дослідження стосувалося не дослідження відповідності засобу обліку нормованим метрологічним характеристикам та умов експлуатації, а стосувалося саме встановлення експертним шляхом впливу у увімкнутому стані пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору на лічильник.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, дійшов висновку, що зі змісту висновку експертного дослідження вбачається, що експертом встановлено обставини втручання в засіб обліку та, відповідно, вчинення позивачем дій, які призвели до зміни показників лічильника, у зв'язку з чим скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове про відмову в задоволені позову.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" 07.03.2019 звернулося до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі №911/962/18, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі №911/962/18, а рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2018 залишити в силі.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані як норми матеріального права, так і норми процесуального права.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував матеріальні норми права, а саме: статті 216, 235, 237 ГК України.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину 2 статті 87 ГПК України, безпідставно не взяв до уваги нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_7 (від 08.05.2018), ОСОБА_8 (від 10.05.2018р.), ОСОБА_9 (від 10.05.2018), помилково вважаючи, що має бути застосована ч. 2 ст. 87 ГПК України, не вказавши при цьому на конкретну норму законодавства та (або) не зазначивши звичай ділового обороту, на підставі яких (якого) факти (обставини) самовільного проникнення представників відповідача до трансформаторної підстанції шляхом зламу замків, проведення перевірки без залучення до цього процесу будь-якого, хто хоч би формально міг вважатися незацікавленою особою, факт внесення до Акту про порушення недостовірної інформації (про залучення до перевірки представника Позивача, директора ОСОБА_9), - мають відображатися (обліковутися) у відповідних документах та у яких саме документах.
Крім того, апеляційним судом не взято до уваги та не надано правової оцінки тому факту, що відповідачем не подано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз , яке проводило експертизу та надало Висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 12.03.2018, - є спеціалізованою організацією (підприємством), яке має право на проведення відповідної перевірки та те, що даним підприємством залучався представник Держспоживстандарту для проведення експертизи.
Крім того, позивач наголошував на тому, що Акт тимчасового вилучення від 29.11.2017 містить запис про вилучення двох приладів (лічильника і високочастотного генератора), але не містить жодного запису про пакування цих об'єктів у пакет, конверт, контейнер, як не містить і записів про їх пломбування.
Перевірка проведена без присутності представника споживача чи інших незацікавлених осіб, тому вважається односторонньою, Акт містить недостовірні відомості про присутність під час перевірки керівника позивача та не містить даних про опломбування вилученого лічильника, що ставить під сумнів достовірність викладених в ньому обставин та проведеного експертного дослідження.
Надані відповідачем матеріали перевірки ставлять під сумнів висновки про використання позивачем приладу, про який йдеться у Акті про порушення; направлення на експертизу лічильника, в стані, який існував на момент виявлення порушення, факт направлення на експертизу саме того приладу, який був вилучений при огляді засобу обліку та про який йдеться у Акті про порушення.
В порушення зазначеної вище норми ПКЕЕ, - позивача не було повідомлено про час та місце проведення експертизи, дослідження було здійснене без присутності представника позивача, що ставить під сумнів належність та допустимість такого доказу (висновку експертного дослідження), який має підтвердити факт порушення споживачем Правил.
Тобто, - суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги недопустимий доказ (висновок № 9010 від 12.03.2018р.) та в зв'язку з цим прийшов до хибного висновку про доведеність факту вчинення Позивачем господарського правопорушення.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Причиною виникнення спору стало в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення ПАТ "Київобленерго", оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акту № К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Системний аналіз положень статей 175, 235, 237 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у даному випадку, в сфері електроенергетики. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996 (в редакції на момент спірних правовідносин).
П. 3.34 Правил користування електричною енергією визначає, що роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.
За умовами Правилами користування електричною енергією та п. 2.3.5 Договору позивач зобов'язався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.
Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Позивач зазначав, що засіб обліку електроенергії, спір щодо використання якого виник, був розміщений у приміщенні трансформаторної підстанції КТП №1215, яка є власністю позивача та знаходиться за адресою: Київська область, с. Рудня-Димерська, вул. Центральна, 50. КТП № 1215 знаходиться на відкритій місцевості, а тому згідно вимог нормативної документації та техніки безпеки тримається позивачем зачиненою на замки.
Доступ представникам відповідача до приладу обліку забезпечується уповноваженою особою позивача на їх вимогу. Тобто, прилад обліку захищений та до нього не має вільного доступу сторонніх осіб.
29.11.2017 близько 18.00 годин, представники Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" проводили рейд з перевірки засобів обліку електроенергії ТОВ "ВП ЕКОРЕСУРС", в зв'язку з чим прибули до КТП № 1215 (трансформаторна підстанція), яка знаходиться за адресою: Київська область, с. Рудня-Димерська, вул. Центральна, 50.
29.11.2017 Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" складено Акт про порушення №К036718, в якому зазначено, що комісією у складі представників відповідача (з зазначенням номерів посвідчень), за участю споживача (уповноваженої ним особи) керівника ОСОБА_9 (зі слів), встановлено, що на деревообробному виробництві ТОВ "ВП Екоресурс" в с. Рудня-Димерська, вул. Леніна, 50 порушив п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: зупинка приладу обліку електричної енергії шляхом впливу на нього дії високочастотного генератора; електрична енергія, що споживається - не враховується.
У пункті 8 Акту про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що за виявленими порушеннями споживачу необхідно з'явитись на комісію по розгляду Акту про порушення, а у пункті 14 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 14.12.2017 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а, о 13:30.
У пункті 9 Акту про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що прилад обліку знятий, укладений у пакет, пакет опломбований пломбою № UA 00071521, акт пломбування від 29.11.2017 № 544314.
Також, у Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що споживач з вищенаведеним ознайомлений, від зауважень відмовився, від підпису представники споживача також відмовились.
При цьому, в Примітках до Акту зазначено, що у разі відмови споживача або представника споживача, в присутності якого було складено акт про порушення, від підпису цього акта, в рядку "Споживач або представник споживача (у разі порушення ПКЕЕ" зазначається: "Від підпису відмовився"). Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три представники енергопостачальника.
В свою чергу, в Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017 зафіксовано, що його підписано представниками енергопостачальника у кількості 9 осіб: Пояснік В.О. (начальник служби контролю та нагляду за енергоспоживанням, його заступник Бортник А.М., інспектори Пилипенко А.А., Фріцак А.О., Сухоруков Д.О., Бабаєв В.М., Лихолєтов Є.Ю., Миколаєнко А.В., Гончаров Є.О.), зазначення номерів посвідчень яких наведені у вступній частині акту, і якими зокрема зафіксовано, що представник споживача від підпису Акту відмовився, що відповідає пункту 6.41 Правил користування електричною енергією.
Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ споживачем, у випадку, якщо представник останнього відмовляється від підписання, як лише підписи на акті про порушення ПКЕЕ трьох уповноважених осіб постачальника.
Відсутність підпису представника позивача на спірному акті не ставить під сумнів його правомірність та не спростовує факт порушення споживачем ПКЕЕ.
Акт про порушення, відповідно до приписів законодавства та умов договору, вважається дійсним та допустимим доказом на підтвердження факту порушення позивачем ПКЕЕ.
Отже, доводи позивача про те, що доступ до засобу обліку та його огляд було проведено представниками відповідача з порушенням абзацу 2 п. 3.34 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (в редакції, чинній на момент порушення), а саме, що перевіряючими здійснено доступ до лічильника за відсутності представника споживача - є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема відомостями, зафіксованими дев'ятьма представниками енергопостачальника у Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017, що узгоджується з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією.
Крім того, 29.11.2017 представниками енергопостачальника (Фріцак А.О., Сухоруков Д.О., Лихолєтов Є.Ю., та за їх підписом; споживач від підпису відмовився) було складено Акт тимчасового вилучення до Акту про порушення №063718, в якому зафіксовано, що за адресою: с. Рудня-Димерська, вул. Леніна, 50, за підозрою на те, що споживач порушив п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: зупинка приладу обліку електричної енергії шляхом впливу на нього дії високочастотного генератора, а електрична енергія, що споживається - не враховується, - вилучено лічильник НІК 2023АРК1 № 0245612, високочастотний генератор чорного кольору з довгою антеною, а об'єкти у кількості 2 шт. вилучені для доставки представниками РП на комісію по розгляду акту про порушення в якості речових доказів за фактом виявленого порушення.
Також, 29.11.2017 представниками енергопостачальника (Фріцак А.О., Сухоруков Д.О., Лихолєтов Є.Ю., та за їх підписом; споживач від підпису відмовився) складено Акт № 279738 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380В, яким зафіксовано, що при первинній перевірці виявлено встановлення високочастотного генератора на корпусі лічильника; електроенергія, що споживається приладом обліку не обліковується.
Згідно із п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
У грудні 2017 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист №06/280/9420 від 05.12.2017 та додатки до нього: Акт про порушення №К036718 від 29.11.2017, Акт тимчасового вилучення до акту про порушення №063718 від 29.11.2017 та Акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №279738 від 29.11.2017, які складені уповноваженими представниками енергопостачальника у відповідності до Правил користування електричною енергією та вірно прийняті судом апеляційної інстанції в якості належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на самовільне проникнення представників відповідача до трансформаторної підстанції шляхом зламу замків, є безпідставним оскільки, доступ представникам відповідача до приладу обліку забезпечується уповноваженою особою позивача на їх вимогу. Тобто, прилад обліку захищений та до нього не мають вільного доступу сторонні особи. Факт незаконного проникнення до трансформаторної підстанції позивача шляхом зламу замків належними та допустимими доказами не підтверджено.
Позивачем до матеріалів справи були додані нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які обґрунтовано судом апеляційної інстанції не прийняті як належні, допустимі та достатні докази в розумінні ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на приписи частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. В свою чергу, матеріали справи містять достатній обсяг документів, які містять відомості щодо предмету спору та предмету доказування в контексті спірних правовідносин сторін спору.
Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №562 від 04.05.2006 (далі - Методика).
Пунктом 2.2 Методики передбачено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правилами користування електричною енергією процедури.
Відповідно до п. 2.1 п.п. 3 Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
Нормами Правил користування електричної енергії та Методики встановлено, що підставою для здійснення нарахування постачальником до сплати вартості необлікованої електричної енергії є встановлені актом перевірки факти порушень, визначених в п. 2.1 Методики, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У пункті 2.1. Методики визначено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.
Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою (пункт 3.1. Методики).
Таким чином, виходячи із змісту вищенаведеного положення п. 2.1 пп. 3. Методики, за яким відповідач кваліфікував вчинене позивачем порушення Правил користування електричною енергією, необхідною умовою її застосування є наявність зв'язку між виявленим фактом пошкодженням приладу обліку чи фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів приладу обліку. Тобто, предметом доказування у даній справі є встановлення факту вчинення позивачем зазначеного в Акті порушення від 29.11.2017 ПКЕЕ, а саме таких його дій, що призвели до зміни показників приладів обліку електричної енергії.
При цьому, факт впливу на прилад обліку має бути підтверджений експертизою або особистим визнанням споживачем факту умисного пошкодження приладів обліку з відповідним відображенням про це в акті про порушення.
Експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних, зокрема, щодо відповідності засобів обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації (п. 1.2 ПКЕЕ).
Згідно п. 6.38 Правил користування електричною енергією за результатами технічної перевірки розрахункового приладу обліку складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби, проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.
14.12.2017 року комісією відповідача по розгляду Акту про порушення №036718 від 29.11.2017, було прийняте рішення про направлення лічильника для проведення електротехнічного дослідження.
Частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Частинами 5 та 6 статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За результатами проведення електротехнічного дослідження на замовлення відповідача, було складено висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018, в якому експертом Пампуха Г.Г. (свідоцтво судового експерта НОМЕР_1, видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016) зокрема зазначено, що об'єкти дослідження надійшли упакованими в полімерному упакуванні типу сейф-пакет серійний № UA 00071521, в якому містились: електролічильник серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190х135х70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору (також здійснена фото фіксація об'єктів дослідження). За результатами дослідження експертом надано висновок, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц, потенціометр у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (чорного приводу з відгалуженнями) біля лицьової частини електролічильника НІК 2023АРК1 №0245612 2014 року, здійснюються високочастотний вплив на електролічильник, а саме: повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду впливу.
У вказаному висновку експертом Пампуха Г.Г. (свідоцтво судового експерта НОМЕР_1, видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016, стаж експертної роботи з травня 2016 року, за спеціальністю 10.18 "Дослідження технічної експлуатації електроустаткування") зазначено, що він повідомлений про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 КК України, а висновок експерта підготовлено для подання до суду.
З огляду на викладене, посилання в касаційній скарзі на те, що відповідачем не подано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз , яке проводило експертизу - є спеціалізованою організацією (підприємством), яке має право на проведення відповідної перевірки є безпідставним та спростовується матеріалами даної справи.
Тому, судом апеляційної інстанції вірно прийнято висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018 в якості належного доказу в розумінні ст.ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, посилання позивача в обґрунтування підстав для задоволення позову на те, що в Акті про порушення зазначено про встановлення високочастотного генератора на корпус лічильника, а електроенергія, що споживається приладом обліку не обліковується. В той же час, як вбачаєтьсязі "Схеми електропостачання споживача" у Акті про порушення № К036718 від 29.11.2017 року, "генератор високих частот" розміщено окремо від лічильника, а до лічильника йде лише провід, який на схемі підписано як "антена" - судом апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено, оскільки спростовується відомостями висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018, в дослідницькій частині якого експертом зазначено, що під час дослідження для відповіді на поставлене питання був зібраний електричний ланцюг, який складався з приладу обліку електролічильника серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, підключеного до джерела чотирьох провідної системи змінного струму з номінальною напругою 380/220В та частотою 50Гц, і підключеного до нього трифазного навантаження по схемі "зірка з нулем" з номінальною потужністю 3кВт. При цьому, у висновку чітко зазначено, що електролічильник обліковував електроенергію в своєму класі точності; після чого пристрій чорного кольору, потенціометр у положенні максимуму, також було підключено до джерела змінного струму напругою 220В, а робоча частина проводу чорного кольору (його кінцева робоча частина з відгалуженнями чорного кольору), розташовувалися відносно до електролічильника з різних сторін, зокрема у місцях розташування мікросхем, датчиків струму, рідкокристалічного дисплею та контактних клем. Під час дослідження у різних положеннях проводу з відгалуженнями відносно електролічильника була зафіксована повна зупинка обліку при різних положеннях відгалуження проводів, тобто відбулося повне блокування обліку електроенергії.
Таким чином, за висновками експерта, експериментальним шляхом вдалося встановити, що при розміщенні проводу з відгалуженнями чорного та білого кольору на відстані приблизно 5-10 см. від лічильника, відбувався вплив на процес обліку спожитої електроенергії зазначеним пристроєм, облік споживання повністю припиняється на протязі всього періоду впливу. Облік обсягу спожитої електроенергії відновлювався лише при віддаленні проводу з відгалуженнями чорного кольору на відстань більше 20 см через певний час при вимкненні пристрою.
Згідно проведеного експертного дослідження об'єктів дослідження (електролічильник серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190х135х70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору), експертом з підтвердженою фотофіксацією, зроблено висновок, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц, потенціометр у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (чорного приводу з відгалуженнями) біля лицьової частини електролічильника НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, здійснюються високочастотний вплив на електролічильник, а саме: повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду впливу.
Крім того, дефекти акту перевірки не можуть спростувати факту порушення позивачем ПКЕЕ, якщо він знайшов своє підтвердження за сукупністю з іншими доказами.
Доводи позивача про те, що в складених під час перевірки документах відсутні посилання на опломбування вилученого лічильника пломбою №ІІА00071521, однак позивачеві не було надано відривну частину сейф-пакету, на якій зазначено номер сейф-пакету, в який упаковано лічильник, дату та інші дані, а також доводи про те, що запис про вилучення двох приладів (лічильника і високочастотного генератора) не містить відмітки про пакування цих об'єктів у пакет, конверт, контейнер, як не містить і записів про їх пломбування - вірно відхилені судом апеляційної інстанції як підстава для задоволення позову, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема Актом тимчасового вилучення до акту про порушення від 29.11.2017, в якому зазначено, що вилучено 2 об'єкти за описом (лічильника і високочастотного генератора) і вказані об'єкти доставлено на комісію по розгляду акту, і за результатами розгляду 14.12.2017 комісією відповідача Акту про порушення №036718 від 29.11.2017, було прийняте рішення про направлення лічильника для проведення електротехнічного дослідження, яке проведено експертом. При цьому, експертом у висновку № 9010 від 13.03.2018 чітко зазначено об'єкти дослідження (електролічильник серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014, та пристрій в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми 190х135х70 мм з під'єднаними до нього проводами і ізоляції чорного кольору (також здійснена фотофіксація об'єктів дослідження)), а також зазначено, що вони перебували у сейф-пакеті з серійним номером № UA 00071521.
Позивач вказував, що відповідачем допущено порушення п. 3.30 Правил користування електричною енергією, яким передбачено, що експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 9010 від 13.03.2018 стосувався не дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умов експлуатації, а стосувався саме встановлення експертним шляхом впливу в увімкнутому стані пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220В та частотою 50 Гц на викривлення процесу обліку спожитої електроенергії електролічильником серії НІК 2023АРК1 № 0245612 2014 року, який належить споживачу (відповідачу). Таким чином, доводи позивача про те, що при проведенні експертного дослідження допущено порушення п. 3.30 Правил користування електричною енергією - спростовуються наявним у справі належним доказом, а саме вищезазначеним висновком експерта.
В касаційній скарзі скаржник з посилання на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 31.08.2018 у справі №911/1143/16 зазначив, що враховуючи положення Правил, під час проведення енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача у разі виявлення порушення споживачем Правил участь представника споживача є обов'язковою. У такий спосіб забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акта про порушення Правил, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом пошкодження пломби чи засобу обліку, що є підставою для проведення відповідної експертизи.
Як вбачається з зазначеної постанови у справі №911/1143/16, суд зазначив, що факт зірвання або пошкодження пломб енергопостачальником не встановлено, актом порушення не зафіксовано. Наявність стороннього пристрою було виявлено тільки при розкритті корпусу лічильника енергопостачальником під час проведення перевірки та експертного дослідження, що ставить під сумнів можливість втручання в роботу лічильника сторонніх осіб без пошкодження пломб та розкриття корпусу. Експертиза в даній справі проводилась саме засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.
Проте, як вбачається з матеріалів даної справи №911/962/18 Актом про порушення № К036718, встановлено та зафіксовано порушення позивачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: зупинка приладу обліку електричної енергії шляхом впливу на нього дії високочастотного генератора; електрична енергія, що споживається - не враховується. Крім того, висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9010 від 13.03.2018 стосувався не дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умов експлуатації, а стосувався саме встановлення експертним шляхом впливу в увімкнутому стані пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму.
Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції доводи позивача про те, що його не було запрошено на проведення експертного дослідження - жодним чином не спростовують правильності здійсненого експертного дослідження, як і не спростовують належність, як доказу, висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9010 від 13.03.2018. Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким чином присутність представника позивача при проведенні експертного дослідження могла вплинути на таке дослідження з точки зору застосування спеціальних знань при вирішенні поставленого на дослідження питання.
Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що зі змісту висновку експертного дослідження вбачається, що експертом встановлено обставини втручання в засіб обліку та, відповідно, вчинення позивачем дій, які призвели до зміни показників лічильника.
Листом від 30.03.2018 № 06/280/2394 відповідач повідомив позивача про те, що 25.04.2018 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1А відбудеться повторна комісія по розгляду Акту про порушення № 036718 від 29.11.2017, на який запрошено представника споживача.
25.04.2018 відповідачем було прийняте рішення, оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду Акту №К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, яким до позивача була застосована оперативно-господарська санкція за допущене порушення умов Договору.
Зазначеним рішенням позивачу на підставі Акту про порушення проведено нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на дату складання Акту про порушення та виконаної технічної перевірки від 29.11.2017. Зокрема, згідно з п.6.40 ПКЕЕ, п. 2.1. 3 Методики розрахунок п. 2.4; п. 2.5 Методики, величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності 129,97кВт за період 183 дні з 31.05.2017 по 29.11.2017 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Згідно наданого відповідачем позивачу розрахунку нараховано вартість недоврахованої електроенергії у сумі 928 518,71 грн.
У відповідності до п. 2.5. Методики, яким визначено, що якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, "Д пор" визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Відповідачем при проведенні розрахунку застосовано період порушення з 31.05.2017 по 29.11.2017, за тарифами, що діяли протягом періоду порушення, та за формулою 2.4 наведеною у пункті 2.5 Методики.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", оформлене протоколом №228 від 25.04.2018 засідання комісії по розгляду акту №К036718 від 29.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, - не суперечить положенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою №28 від 31.07.1996, у зв'язку з чим законні підстави для визнання його недійсним за наведених позивачем доводів - відсутні.
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс", колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
9. Судові витрати.
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Екоресурс" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 911/962/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Булгакова
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2019 |
Оприлюднено | 09.05.2019 |
Номер документу | 81616423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні