Рішення

від 05.02.2019 по справі 905/1758/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.2019 Справа № 905/1758/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛЕКСС» (01042, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок № 22/8; код ЄДРПОУ 35175176)

до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок № 2; код ЄДРПОУ 32001618)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №39/3; код ЄДРПОУ - 34898944) в особі відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби (84313, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 2)

про стягнення 376 920,62 гривень , -

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 (ордер №КС267645 від 30.10.2018)

від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність №282 від 24.11.2017)

від третьої особи : не з'явились

С У Т Ь С П О Р У

До господарського суду Донецької області 20.09.2018 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛЕКСС» до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 376 920,62 гривень, з яких: 64 548,22 гривень 3% річних, 312 372,40 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на тривале невиконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013 у справі №5006/6/134/2012, у зв'язку з чим, останній просить стягнути інфляційні та 3% річні.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2018 відкрито провадження у справі №905/1758/18 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.10.2018.

На адресу суду 25.10.2018 від відповідача надійшла заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Заперечення обумовлені тим, що відповідач не згоден з наданим розрахунком стягуваної суми грошових коштів та порядком його застосування.

У судовому засіданні 30.10.2018 задоволено клопотання відповідача, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження та розпочати підготовче провадження у даному судовому засіданні. Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву. Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання. Вказане клопотання задоволено, оголошено перерву до 28.11.2018.

У судовому засіданні 28.11.2018 судом вирішено витребувати у відповідача оригінали платіжних доручень №238 від 30.10.2013 та №1185 від 22.08.2016. Залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 територіальне управління юстиції у Донецькій області в особі відділу примусового виконання рішень. Відкладено підготовче судове засідання на 11.12.2018.

11.12.2018 на адресу господарського суду Донецької області надійшло:

- заперечення на відповідь на відзив від відповідача;

- письмові пояснення від позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 28.01.2018, підготовче судове засідання відкладено на 04.01.2019. Учасникам судового процесу запропоновано надати певні додаткові письмові докази; пояснення та у разі необхідності - заяви чи клопотання по суті справи, продовжено строк для подання останніх до 03.01.2019.

Відповідачем 17.12.2018 через канцелярію суду надано клопотання за вих. № б/н від 14.12.2018 про долучення доказів, в якому ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» просить долучити до матеріалів справи докази направлення на адресу позивача заперечень на відповідь позивача на відзив з додатками.

На виконання вимог ухвали від 11.12.2018 позивачем на адресу суду направлено заяву, у якій останній зазначає про неможливість надання додаткових письмових доказів по справі, а саме виписок по особовому рахунку №2006210100128 в ПАТ «Банк Камбіо» за жовтень - листопад 2013 року та по особовому рахунку №26004010084558, відкритому в АТ «Укрсімбанк» за серпень 2016 року. Зазначену заяву долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.02.2019.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

16 жовтня 2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Алексс , (далі - постачальник) та Дочірнім підприємством Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - покупець), був укладений договір поставки №16/10-08, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність (поставити), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у заявках, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину

Відповідач в повному обсязі договірних зобов'язань не виконав. У зв'язку з чим, позивач звертався до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства Донецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України суми основного боргу, 3% річних та пені в загальному розмірі 950 864,36 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2013 по справі №5006/6/134/2012 стягнуто з Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Алексс суму основного боргу у розмірі 906 855, 32грн., 3% річних у розмірі 28400, 48грн., пеню у розмірі 59934,03 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 19903,80грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013 у справі №5006/6/134/2012 - залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013 у справі №5006/6/134/2012 - залишено без змін.

30.10.2013 на виконання вищевказаного рішення господарського суду Донецької області видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013 касаційну скаргу Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі №5006/6/134/2012 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, рішення господарського суду від 20.08.2013, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 та Вищого господарського суду України від 18.12.2013 та по справі №5006/6/134/2012 мають преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

У зв'язку з наявністю судового рішення, яке відповідачем не виконано Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 376 920,62 гривень, у тому числі: 3% річних у розмірі 64 548,22 гривень та інфляційних втрат у розмірі 312 372,40 гривень, за період з 18.09.2015 по 30.01.2018, що є донарахуванням на підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму 906 855,32 гривень, яка стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2013 по справі №5006/6/134/2012.

Як вбачається з матеріалів справи 30.10.2013 платіжним дорученням № 238 ДП Донецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України перерахувало на користь ТОВ Компанія Алексс 150 000 гривень. В графі призначення платежу вказано за щебень по дог.№ 02-095 (№ 16/10-08) от 16.10.08 (без тендера) . Списання вищезазначеної суми було проведено з рахунку, який відкритий в ПАТ УКРІНБАНК (копія платіжного доручення а.с.46).

У судовому засіданні та у своїх письмових запереченнях Відповідач зазначає, що на даний час не має можливості надати завірене банком належним чином платіжне доручення № 238 від 30.10.2013, оскільки станом на момент здійснення платежу ДП «Донецький облавтодор» був зареєстрований та знаходився за адресою: місто Донецьк, проспект Комсомольський, будинок №6-а. У 2014 році в результаті захоплення невідомими особами адміністративної будівлі, документи бухгалтерського та податкового обліку були викрадені, що підтверджується копією витязу з кримінального провадження), а підприємство було вимушено переїхати та зареєструватися за адресою: місто Покровськ, Вулиця Захисників України, будинок №2.

Крім того, вказує на неможливість надання засвідченого банком платіжного доручення № 238 від 30.10.2013, адже на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 Про віднесення Публічного акціонерного товариства УКРІНБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2015 № 239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . 29.03.2016 в газеті Голос України № 56 (6310) опубліковано оголошення про ліквідацію банку.

Щодо зазначеного у реквізитах платежу номеру договору 02-095 (16/10-08), відповідач пояснив, що в електронних базах внутрішнього бухгалтерського обліку ДП «Донецький облавтодор» заборгованість перед ТОВ Компанія Алексс за договором поставки № 16/10-08 від 16.10.2018 рахувалась, як заборгованість за договором поставки №02-095 від 16.10.2018 (внутрішній номер договору).

17.04.2014 державним виконавцем Ворошиловського РВДВС м.Донецьк ГТУЮ у Донецькій області за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження № 43033553.

Листом за вих..№ 2/19-08 від 19.08.2016 ТОВ Компанія Алексс повідомило Відповідача про наявність заборгованості з вимогою її погашення.

Копія зазначеного листа (а.с.115) містить резолюцію Бух /Перечислить 300 тыс.грн .

Платіжним дорученням № 1185 від 22.08.2016 ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перерахувало на користь ТОВ Компанія Алексс 300 000 гривень. В графі призначення платежу вказано за щебенева продукцію по дог.№ 02-095 від 16.10.2008 (копія завірена банком а.с.113).

Позивач заперечив проти належності надатих відповідачем доказів часткового погошення заборгованості.

Ухвалою суду від 28.11.2018 судом було запропоновано Позивачу надати виписки по особовому рахунку №26006210100128, відритому в ПАТ "Банк Камбіо" за жовтень-листопад 2013 року та виписки по особовому рахунку №26004010084558, відкритому в АТ "Укрексімбанк" за серпень 2016 року, для спростування або підтвердження доказів, наданих Відповідачем.

Позивач вимоги ухвали не виконав. Заявою від 28.12.2018, яка отримана канцелярією суду 03.01.2019, повідомив, що надати виписку по особовому рахунку №26006210100128, відритому в ПАТ "Банк Камбіо" не має можливості, оскільки в ПАТ "Банк Камбіо" оголошено початок процедури ліквідації.

Виписку по особовому рахунку №26004010084558, відкритому в АТ "Укрексімбанк" Позивач відмовився надати посилаючись на захист комерційної таємниці.

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено право клієнта - юридичної особи відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

У відповідності до пункту 1.7 Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами (Інструкції) або на підставі згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком (п.1.8).

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках (п.1.9).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене суд вважає, що Відповідач належними та допустимими доказами довів факт часткового погашення суми заборгованості перед Позивачем платіжними дорученнями № 238 від 30.10.2013, № 1185 від 22.08.2016 на загальну суму 450 000,00 гривень за Договором № 16/10-08 від 16.10.2018

В свою чергу, Позивач доводи Відповідача в цій частині не спростував.

Позивач у відповіді на відзив та подальших поясненнях не заперечував факт отримання грошових коштів перехованих Відповідачем за спірними платіжними дорученнями, суду не довів факту щодо неотримання коштів .

Позивач не підтвердив факту наявності укладеного між ТОВ Компанія Алексс та ДП «Донецький облавтодор» договору за номером 02-095 від 16.10.2008, або будь-якого іншого договору від 16.10.2008 , за яким Відповідач начебто міг здійснити розрахунки вищезазначеними платіжними дорученнями.

Крім того, Позивач не надав доказів зарахування отриманих грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за будь-яким іншим укладеним між сторонами договором.

Щодо доводів Позивача, що у разі погашення спірної суми заборгованості Відповідач мав зазначити у платіжних дорученнях за рішенням суду від 20.08.2013 , суд вважає їх помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки спірна сума заборгованості виникла не внаслідок прийняття судом рішення №5006/6/134/2012 від 20.08.2013, а через неналежне виконання Відповідачем зобов'язання за Договором № 16/10-08 від 16.10.2018.

Таким чином сума боргу у розмірі 906 855,32 гривень була зменшена 30.01.2013 на 150 000,00 гривень та 22.08.2016 - на суму 300 000,00 гривень. Отже, станом на 22.08.2016 сума заборгованості ДП «Донецький облавтодор» перед ТОВ Компанія Алексс складала 456 855,32 гривень.

Так, 26.01.2018 за вих. № 01-24/67 ДП Донецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області про часткове погашення заборгованості за договором поставки №16/10-08 від 16.10.2008 на суму 450000,00 грн.

Докази, які містять інформацію про дату отримання органом ВДВС листа № 01-24/67 від 26.01.2018 від ДП Донецький облавтодор , в матеріалах справи відсутні.

01.02.2018 державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження № 43033553 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі наказу господарського суду Донецької області № 5006/6/134/2012 від 30.10.2013, відповідно до платіжного доручення №99 від 31.01.2018 на суму 1 014 860,90 гривень.

Отже у господарського суду відсутні докази того, що на момент здіснення органом ВДВС примусового списання заборгованості - 31.01.2018, ним було отримано лист ДП Донецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України за вих. № 01-24/67 від 26.01.2018 про часткове погашення заборгованості.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц, де зазначено, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За розрахунками позивача, що містяться у матеріалах справи, за період з 18.09.2018 по 30.01.2018 сума 3% річних становить 64 548,22 гривень, сума інфляційних втрат за цей період складає 312 372,40 гривень, які розраховані із суми основного боргу 906855,32 гривень, без врахування часткового погашення боргу Відповідачем 30.10.2013 на суму 150 000 гривень та 22.08.2016 на суму 300 000 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013р. саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

У п.5.3 наведеної постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

За здійсненим господарським судом перерахунком 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи ЛІГА Закон , враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року та приписи статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань , враховуючи часткове погашення боргу Відповідачем, господарський суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних за наступні періоди:

- 3% річних за період з 18.09.2015 по 21.08.2016 на суму боргу 756 855,32 гривень, що складає 21 048,50 гривень та з 22.08.2016 по 30.01.2018 на суму боргу 456 855,32 гривень, що складає 19 775,18 гривень;

- інфляційні нарахування за період з 01.10.2015 по 31.07.2016 на суму боргу 756 855,32 гривень, що складає 47 600,13 гривень та з 01.09.2016 по 31.12.2017 на суму боргу 456 855,32 гривень, що складає 101 357,21 гривень.

Таким чином розмір 3%, що підлягає стягненню, становить 40 823, 68 гривень та розмір інфляційних втрат - 148 957,34 гривень.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача повному обсязі, отже позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛЕКСС» до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення суми пені та трьох відсотків річних на загальну суму 376 920,62 гривень підлягають частковому задоволенню на суму 189 781,02 гривень.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛЕКСС» до дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 376 920,62 гривень, з яких: 64 548,22 гривень 3% річних, 312 372,40 гривень інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ 32001618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛЕКСС» (01042, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок № 22/8; код ЄДРПОУ 35175176) 40 823,68 гривень 3% річних, 148 957,34 гривень інфляційних втрат, а також 2 846,72 гривень судового збору.

В частині стягнення 23 724,54 гривень 3% річних, 163415,06 гривень інфляційних втрат - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 05.02.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2019.

Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛЕКСС» (01042, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок № 22/8; код ЄДРПОУ 35175176)

Відповідач: дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок № 2; код ЄДРПОУ 32001618)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 територіальне управління юстиції у Донецькій області (84301, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №39/3; код ЄДРПОУ - 34898944) в особі відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби (84313, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 2).

Суддя С.М. Фурсова