Рішення

від 12.02.2019 по справі 908/2710/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/164/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 Справа № 908/2710/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Горохов І.С.,

за секретарі судового засідання Соловйова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Клевер Компані ЛТД, 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129

до відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача Качан О.С., довіреність №6735-К-О від 19.05.2017;

від відповідача-1 не з`явився;

від відповідача-2 не з`явився.

Суть спору:

13.12.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, м. Київ до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Клевер Компані ЛТД, м. Запоріжжя та ОСОБА_1 , м. Київ про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 102221 від 01.11.2010 в розмірі 115 278,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом 69 830,42 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 45 447,97 грн.

13.12.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2710/18, присвоєно справі номер провадження 15/164/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 15.01.2019 о/об 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 15.01.2019 відкладався розгляд справи на 30.01.2019 о 12 год. 30хв.

Ухвалою суду від 30.01.2019 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 13.02.2019 о 12 год. 00хв.

Позов заявлено з тих підстав, що 06.12.2013 ТОВ «Клевер Компані ЛТД» підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 06.12.2013 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Відповідно до договору Відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг. Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 85 000,00 грн. Проте відповідач належним чином не виконував зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого станом на 17.10.2018 за ним склалася заборгованість в розмірі 375 310,76 грн (заборгованість за кредитом 69 830,42 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 145 113,43 грн за період з 03.08.2015 по 17.10.2018; пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань 144 934,48 грн за період з 02.04.2015 по 17.10.2018; заборгованість по комісії за користування кредитом 15 432,43 грн за період з 25.09.2015 по 17.10.2018).

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, позивач має право самостійно визнати спосіб судового захисту та визначити розмір позовних вимог. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 115 278,39 грн, з яких 69 830,42 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 45 447,97 грн - заборгованість за процентами за період з 01.11.2017 по 17.10.2018.

Враховуючи, що виконання зобов`язання ТОВ «Клевер Компані ЛТД» за кредитним договором забезпечено договором поруки № POR1413291487548 від 14.10.2014, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 , позивач просить заборгованість в розмірі 115 278,39 грн. стягнути з відповідачів солідарно.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач 1 у призначені судові засідання не з`являвся, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконані, відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач-2 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за умовами договору поруки обсяг кредитного зобов`язання ОСОБА_1 становить 45 000,00 грн. В той же час банком самостійно збільшено кредитний ліміт до 85 000,00 грн. Повідомлень про таке рішення поручителю не надсилалося, що є порушенням Умов та Правил надання банківський послуг.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію через 15 (п`ятнадцять) років або з моменту закінчення забезпеченого ним зобов`язання.

Згідно з п. 5.1 Договору поруки, сторони домовилися збільшити встановлену законом позовну давність до 15 років.

За викладених обставин відповідач вважає, що зазначені пункти Договору поруки суперечать вимогам чинного законодавства, а саме: строк припинення договору поруки, викладений у пунктах 4.1; 5.1 Договору поруки, перевищує строк, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, який є преклюзивним та не може бути зміненим за домовленістю сторін. Відтак є підстави для визнання п. п. 4.1., 5.1 договору недійсними.

Щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом зазначає наступне.

Відповідно до виписки заборгованості за договором № б/н від 06.12.2013 та виписки з 03.09.2015 по 28.10.2018 з рахунку № НОМЕР_1 - прострочена кредитна заборгованість виникла з 18.09.2015, й, відповідно штрафні санкції мають рахуватися з даної дати.

Крім того, ПАТ КБ «Приватбанк» надано розрахунок боргу, який є необґрунтованим в частині вимог до Відповідача -2, зокрема, розмір основного боргу зазначено у сумі 69 830,42 грн., незважаючи на те, що у Договорі поруки №РОR413291487548 від 14.10.2014 чітко визначено обсяг відповідальності поручителя у сумі 45 000,00 грн.

Також відповідач вважає, що не має нести відповідальність за господарську діяльність товариства, право власності на яке 19.06.2015 ОСОБА_1 було відступлено іншим особам - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .

14.07.2015 ОСОБА_1 було мобілізовано до складу Збройних Сил України на військову службу у в/ч пп НОМЕР_2 . Лише 13.10.2016 Указом Президента №411/2016 від 26.09.2016 ОСОБА_1 був звільнений в запас та зарахований до оперативного резерву першої черги військової частини польова пошта НОМЕР_2 .

Таким чином, прострочена кредитна заборгованість виникла з 18.09.2015р., після відступлення права власності ОСОБА_1 на ТОВ «Клевер Компані ЛТД» та після його мобілізації до ЗСУ.

В той же час, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду (резервістам і військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації та до закінчення особливого періоду) штрафні санкції та пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями, в т.ч. банками, і фізичними особами. А також відсотки за користування кредитами не нараховуються.

За викладених обставин просить відмовити в задоволенні позову.

Також від відповідача-2 надійшла заява про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що відповідно до виписки заборгованості за договором б/н від 06.12.2013 та виписки з 03.09.2015 по 28.10.2018 з рахунку № НОМЕР_1 прострочена заборгованість виникла з 18.09.2015. Отже датою порушення права Позивача є 18.09.2015, і саме з цього часу у позивача виникло право вимоги до заподіювача шкоди. Разом з тим, як вбачається зі змісту ухвали про відкриття провадження у справі, позивач звернувся до суду з позовною заявою у грудні 2018 року, тобто зі спливом строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

12.02.2019 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що копію відповіді позивача на відзив він отримав 09.02.2019 в другій половині дня, а судове засідання призначено на 13.02.2019. Таким чином, відповідачу 2 не надано достатньо часу для підготовки обґрунтованих заперечень на відповідь на відзив та надіслання своїх заперечень сторонам та до суду.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (17.12.2018) суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи на іншу дату.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що сторони досягли всіх істотних умов як в кредитному договорі, так і в договорі поруки, що підтверджується підписами сторін. Підпис сторони в договорі свідчить про її обізнаність щодо всіх умов договору.

Стосовно зміни ліміту п. 3.2.1.1.6. Умов та правил Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду. Клієнт висловлює свою згоду на те. шо зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк. інтернет клієнт банк, зта-повідомлення або інших).

За умовами п. 1.2. та 1.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором зща виконання обов`язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. Включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кадетом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Отже відповідач-2 особисто погодився на такі зміни, підписавши договір поруки, відтак заперечення відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Щодо строку позовної давності зазначає, що в п. 4.1. договору сторони домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. За приписами ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Посилання відповідача-2 на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вважає безпідставними, оскільки в даній справі ОСОБА_1 є поручителем, а не основним боржником, та відповідає перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Застосування зазначеного Закону до поручителів не передбачене.

За викладених обставин просить позов задовольнити.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно апаратного комплексу Оберіг.

В судому засіданні 13.02.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 2 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд встановив.

06.12.2013 відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю Клевер Компані ЛТД приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до змісту даної заяви Умови та Тарифи разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву відповідач засвідчив свою згоду на ведення з ПАТ КБ Приватбанк документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій. що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року змоменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов`язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов`язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на погонному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -"період, в який дебетове сальдо піддягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 85 000,00 грн, що підтверджується виписками про рух коштів по рахунку відповідача та довідкою про розмір кредитного ліміту.

Встановлено, що станом на 17.10.2018 у відповідача існує заборгованість перед ПАТ КБ Приватбанк за договором від 06.12.2013 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок в сумі 375 310,76 грн., що складається з: 69 830,42 грн - заборгованість за кредитом; 145 113,43 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, за період з 03.08.2015 по 17.10.2018; 144 934,48 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, за період з 02.04.2015 по 17.10.2018; 15 432,43 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, за період з 25.09.2015 по 17.10.2018.

Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, позивачем обрано спосіб судового захисту та визначено розмір позовних вимог 115 278,39 грн, з яких 69 830,42 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 45 447,97 грн - заборгованість за процентами за період з 01.11.2017 по 17.10.2018.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов`язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ст. 1069 ЦК України).

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 06.12.2015 в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час вирішення даного спору в суді, відповідачем-1 не надано доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом.

Крім того, 14.10.2014 між ПАТ КБ Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач - 2) укладено договір поруки № POR1413291487548, за умовами п. 1.1. якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Клевер Компані ЛТД (боржник) за угодами-приєднання до:

П. 1.1.1. розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.1. Угоди 1 - 0% річних;

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 36% річних;

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 56% річних;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць.

г) кредиту в розмірі 45 000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

1.1.2. до розділу 3.2.2. Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг Угода 2, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 Угоди 2 - 36% річних;

- За період користування кредитом у разі прострочки згідно з п. 3.2.2.2 Угоди 2 - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Угоді 2.

в) кредиту в розмірі 45 000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

За умовами п. 1.2. договору поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителями кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У справі заявлені однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього пору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні право чинів у господарській діяльності, крім право чинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо право чинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці, п. 1 частини першої статті 20 ГПК України.

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно право чинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Основне зобов`язання в даній справі виникло шляхом підписання заяви уповноваженим представником Товариство з обмеженою відповідальністю Клевер Компані ЛТД від 06.12.2015 про приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua. Тобто, основне зобов`язання з надання кредитних коштів виникло між двома юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб`єктної юрисдикції справи у спорі.

Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до статті 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України судом не встановлено.

Разом з цим, в процесі розгляду справи, судом встановлено, що зобов`язання за Кредитним договором Відповідачем-1 не виконані, до теперішнього часу заборгованість не погашена, у зв`язку з чим станом на 17.10.2018 позичальник має прострочену заборгованість за кредитом договором, розмір якої становить 115 278,39 грн.

Таким чином, зобов`язання по кредитному договору не припинилися, а оскільки договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, то не припинилася і дія договору поруки.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адреси відповідачів 1 та 2 надіслано претензію вих. № 31206К3А1S0FP від 25.05.2016 з вимогою сплатити прострочену заборгованість.

Відповіді на претензію відповідачами не надано, заборгованість не сплачена.

Щодо заяви відповідача-2 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Враховуючи, що заборгованість виникла з 18.09.2015, а позов надіслано до суду 07.12.2018, тобто в межах 15-річного строку, відтак строк позовної давності не пропущено.

Крім того, за приписами п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є поручителем, а не боржником перед АТ КБ «Приватбанк», дія зазначеної норми Закону на нього не розповсюджується.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Дослідивши обставини справи та оцвівши надані сторонами докази, судом встановлено, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводів позивача.

Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Компані ЛТД» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129, ідентифікаційний код 39004772) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором б/н від 06.12.2013 в розмірі 115 278,39 грн. (сто п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 39 коп.), у т.ч. сума основної заборгованості за кредитом 69 830,42 грн. (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять тисяч гривень 42 коп.), сума заборгованості по процентам за користуванням кредитом 45 447,97 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста сорок сім гривень 97 коп.), судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 лютого 2019 року.

Суддя І. С. Горохов