Ухвала

від 15.02.2019 по справі 200/14278/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

15 лютого 2019 р. Справа №200/14278/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-лиман" до Лиманської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-лиман" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лиманської міської ради Донецької області в якій просило:

-визнати неправомірною бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень, який розпоряджається не витребуваними земельними частками (паями), щодо неприйняття рішення по суті звернення про передачу позивачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), що в минулому перебували в колективній власності колишнього КСП "Росія" на території колишньої Кіровської селищної ради за межами с. Торецьке Лиманського району Донецької області, в кількості 24 частки, площею 4,78 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 114,72 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Батьківщина" на території Шандриголівської сільської ради Лиманського району Донецької області, в кількості 12 часток, площею 7,43 умовних! кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 89,16 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Комуніст" на території Дробишевської, Новоселівської, Ярівської селищних рад Лиманського району Донецької області, в кількості 6 часток, площею 4,64 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 27,84 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Калініна" на території Дробишевської селищної ради Лиманського району Донецької області, в кількості 9 часток, площею 4,78 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 43,02 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Ленінська зоря" на території Кіровської селищної ради Лиманського району Донецької області, в кількості 28 часток, площею 5,4 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 151,2 умовних кадастрових гектарів;

-зобов'язати відповідача як суб'єкта розпорядження не витребуваними земельними частками (паями) передати позивачу в оренду не витребувані земельні частки (паї), що в минулому перебували в колективній власності колишнього КСП "Росія" на території колишньої Кіровської селищної ради за межами с. Торецьке Лиманського району Донецької області, в кількості 24 частки, площею 4,78 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 114,72 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Батьківщина" на території Шандриголівської сільської ради Лиманського району Донецької області, в кількості 12 часток, площею 7,43 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 89,16 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Комуніст" на території Дробишевської, Новоселівської, Ярівської селищних рад Лиманського району Донецької області, в кількості 6 часток, площею 4,64 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 27,84 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Калініна" на території Дробишевської селищної ради Лиманського району Донецької області, в кількості 9 часток, площею 4,78 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 43,02 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП "Ленінська зоря" на території Кіровської селищної ради Лиманського району Донецької області, в кількості 28 часток, площею 5,4 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 151,2 умовних кадастрових гектарів.

Розгляд судового засідання призначено на 20.02.2019 року.

14.02.2019 року представником позивача до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

Заборони Лиманській міській раді здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо передачі в оренду будь-яким особам невитребуваних земельних часток (паїв), що в минулому перебували в колективній власності колишнього КСП Росія на території колишньої Кіровської селищної ради за межами с. Торецьке Лиманського району Донецької області, в кількості 24 частки, площею 4,78 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 114,72 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП Батьківщина на території Шандриголівської сільської ради Лиманського району Донецької області, в кількості 12 часток, площею 7,43 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 89,16 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП Комуніст на території Дробишевської, Новоселівської, Ярівської селищних рад Лиманського району Донецької області, в кількості 6 часток, площею 4,64 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 27,84 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП Калініна на території Дробишевської селищної ради Лиманського району Донецької області, в кількості 9 часток, площею 4,78 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 43,02 умовних кадастрових гектарів); колишнього КСП Ленінська зоря на території Кіровської селищної ради Лиманського району Донецької області, в кількості 28 часток, площею 5,4 умовних кадастрових гектарів кожна (загальна площа часток 151,2 умовних кадастрових гектарів) до завершення розгляду даної справи.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову представником позивача вказано, що 30.01.2019 року відповідачем в особі депутатів Лиманської міської ради, які входять до складу Комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи, проведено засідання даної Комісії, на якому підтримано проект рішення про передачу спірних земельних часток (паїв) третім особам.

Крім того, представником позивача зазначено, що 21.02.2019 року призначено пленарне засідання сесії Лиманської міської ради, на якому планується прийняття рішення про передачу спірних земельних часток (паїв) третім особам на підставі підтриманого Комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи проекту рішення.

Разом з цим, заявник звертав увагу суду на те, що встановлення заборони відповідачу приймати будь-які рішення щодо передачі спірних земельних ділянок часток (паїв) є гарантією не настання негативних наслідків для позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати та приймати будь-які рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності дій та прийняття рішень", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Представником позивача в заяві про забезпечення позову зазначено, що 30.01.2019 року відповідачем в особі депутатів Лиманської міської ради, які входять до складу Комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи, проведено засідання даної Комісії, на якому підтримано проект рішення про передачу спірних земельних часток (паїв) третім особам.

На 21.02.2019 року призначено пленарне засідання сесії Лиманської міської ради, на якому планується прийняти вказане рішення.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 11 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Пункт 2 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийнятті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Таким чином, Закон України Про доступ до публічної інформації чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, і передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але на пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.

На електронному сайті Лиманської об`єднаної територіальної громади оприлюдено проекти рішень Лиманської міської ради про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з подальшою передачею їх в оренду на території Лиманської міської ради відносно земельних ділянок, які позивач просить передати в оренду позивачу.

Відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, представником позивача в обґрунтування заявленого клопотання до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу в підтвердження заявлених вимог.

Разом з цим, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що згідно проектів рішень Лиманської міської ради вирішено надати дозвіл на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та звернутись до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом, для укладнення договору на розробленя технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням приписів частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, адже обґрунтування позивача щодо необхідності забезпечення позову базуються виключно на припущеннях останнього про можливе порушення його прав та інтересів, не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у суду відсутні законні підстави для ухвалення судового рішення про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що заява про забезпечення адміністративного позову є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаш Г.П.