Рішення

від 15.02.2019 по справі 1540/4500/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4500/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря Куща М.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальної установи «Арцизька центральна районна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення від 12.04.2018 року № 943-VII, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальної установи «Арцизька центральна районна лікарня» , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької міської ради від 12 квітня 2018 року № 943-VIII Про надання дозволу щодо уточнення площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні КУ Арцизька центральна районна лікарня для охорони здоров'я і соціальних послуг, за адресою: по пров. Лікарняний, 1 г м.Арциз Арцизького району Одеської області .

Ухвалою від 10.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальної установи «Арцизька центральна районна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення від 12.04.2018 року № 943-VII.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року скасовано, а справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Тарасишиній О.М.

Ухвалою від 23.11.2018 року прийнято до свого провадження справу № 1540/4500/18 та визначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 17.01.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

13.02.2019 року (вх. № 5196/19) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про доручення до матеріалів справи доказу.

13.02.2019 року (вх. № 5197/19) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання 13.02.2019 року за відсутністю представника позивача у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві власності належить квартира №4 в провулку Лікарняному,1 у м. Арциз Одеської області, яка розташована на першому поверсі. Впритул до цієї квартири розташована земельна ділянка, якою позивач тривалий час користувалась для власних потреб. Зазначена земельна ділянка перебуває у власності Арцизької територіальної громади, розпорядження, управління та контроль за використанням щодо якої є виключною компетенцією Арцизької міської ради, відповідно до п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування та ст. 12 Земельного Кодексу України. Поряд з цією земельною ділянкою, розташована земельна ділянка (суміжна), яка перебуває у постійному користуванні Арцизької центральної районної лікарні. На земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні третьої особи розташовані гаражі, якими на підставі договору оренди користується ФОП ОСОБА_2 та естакада, яка також використовується підприємцем. Нещодавно ФОП ОСОБА_2 розпочав добудовувати естакаду, продовжуючи її на земельну ділянку, якою фактично користувалась позивач. У зв'язку з чим між позивачем та підприємцем виник земельний спір, до якого на боці підприємця долучилась (після реорганізації) Комунальна установа Арцизька центральна районна лікарня в особі головного лікаря, як орендодавець. За результатами розгляду Протоколу №3 від 24.04.2018р. комісією Арцизької міської ради позивача попереджено про користування цією земельною ділянкою без відповідних дозволів та зобов'язано усунути порушення. Третій особі рекомендовано перенести естакаду із земельної ділянки Арцизької міської ради на земельну ділянку наданої у постійне користування Арцизькій центральній районній лікарні. 23.02.2108р. позивач звернулась до Арцизької міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,02 га. Однак, 12.04.2108р. Арцизька міська рада з порушенням місячного строку, визначеного ч. 7 ст. 118 ЗК України, на черговій пленарній сесії спочатку розглянула заяву позивача від 23.02.2018р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняла рішення № 942-VII, яким відмовила позивачу у задоволенні заяви без мотивації підстав для такої відмови. Водночас, за результатами розгляду заяви третьої особи від 14.03.2018р. прийнято рішення № 943-VII Про надання дозволу щодо уточнення площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні КУ Арцизька центральна районна лікарня для охорони здоров'я і соціальних послуг, за адресою: по пров. Лікарняний, 1 г м.Арциз Арцизького району Одеської області , яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

До судового засідання 13.02.2019 р. учасники справи не з'явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

13.02.2019 р. (вх. № 5197/19) від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання 13.02.2019 р. всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність Одеському окружному адміністративному суду позовної заяви ОСОБА_1 до Арцизької міської ради.

Згідно наявних у матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що рішенням Арцизької міської ради від 12 квітня 2018 року№ 942-VII відхилено проект рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за адресою: пров. Лікарняний, 1, м. Арциз, Арцизького району Одеської області та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність (а.с. 15).

Рішенням Арцизької міської ради від 12 квітня 2018 року№ 942-VII надано дозвіл на уточнення площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні КУ Арцизька центральна районна лікарня для охорони здоров'я і соціальних послуг, загальною площею 0,2595 га, кадастровий номер земельної ділянки / 5120410100:03:003:0892/ за адресою: пров. Лікарняний, 1 г , м. Арциз, Арцизький район, Одеська область. Також вказано КУ Арцизька центральна районна лікарня звернутись до відповідної землевпорядної організації для здійснення уточнення площі земельної ділянки, вказаної в п.1 даного рішення та надати на затвердження до Арцизької міської ради (а.с. 16).

Позивач вважає протиправним вищевказане рішення та таким, що порушує його законні права та інтереси, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За прписами ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до абз.ч. ч.1 ст. 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що особа, яка зацікавлена одержати у користування земельну ділянку із земель комунальної власності має звернутися із клопотанням про надання дозволу розробку проекту землеустрою до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст.123 ЗК України.

Отже, ЗК України, який регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, не передбачає такий порядок набуття права користування на землю громадянами та юридичними особами як уточнення площі земельної ділянки.

Така правова конструкція, як усунення помилок шляхом уточнення меж земельної ділянки міститься Законі України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011р. (зі змін, та доп.), згідно з абзацом 4 п.4 Перехідних положень якого, у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Оскаржуване рішення містить посилання на приписи ст.ст. 92, 116, 124, 186 ЗК України, проте вказані норми не врегульовують питання уточнення площі земельної ділянки.

Відтак, відповідачем не дотримано порядку надання земельних ділянок комунальної власності у користування, визначеного ст.123 ЗК України, правові норми якої є виключними та імперативно встановленими законом, в зв'язку з діяв не в межах передбачених ст.123 ЗК України, ст. 19, ч.3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноважень.

Так, за приписами ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд звертає увагу, що ухвалу суду від 23.11.2018р., якою прийнято справу до провадження та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів отримано відповідачем, однак відзиву та витребуваних судом доказів по справі не надано, що з урахуванням приписів до ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову. Третя особа також будь-яких пояснень відносно позову до суду не надала.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог судом встановлено наявність підстав для стягнення з Арцизької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 68400; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Арцизької міської ради (місцезнаходження: вул. 28 Червня, буд. 95А, м. Арциз, Одеська область, 68400; код ЄДРПОУ 04057037), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальної установи «Арцизька центральна районна лікарня» (місцезнаходження: вул. Добровольського, буд. 5, м. Арциз, Одеська область, 68404; код ЄДРПОУ01998638) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.04.2018 року № 943-VII - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької міської ради від 12.04.2018 року № 943-VII Про надання дозволу щодо уточнення площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні КУ Арцизька центральна районна лікарня для охорони здоров'я і соціальних послуг, за адресою: пров. Лікарняний, 1 г , м. Арциз, Арцизький район, Одеська область.

Стягнути з Арцизької міської ради (код ЄДРПОУ 04057037) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2019 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.