Рішення

від 11.02.2019 по справі 815/3418/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м. Одеса Справа № 815/3418/17

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриалпрогресс до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0015031415 від 20.06.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 року, залишеною в силі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року адміністративний позов ТОВ «Индустриал Прогресс» до Головного управління ДФС в Одеській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №00115031415 від 20.06.2017 року, яким ТОВ «Индустриал Прогресс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 359375 грн., у тому числі 287500 грн. за основним платежем, 78875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Верховного суду від 01.10.2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково.

Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 та Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

У вказаній постанові зазначено, що під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно прийняти передбачені законом заходи щодо встановлення всіх обставин справи, з'ясувати якими об'єктивними доказами підтверджується реальність виконання укладених з між позивачем та ТОВ «Мигарон» та від ТОВ «Маро-Макс» будівельних робіт, пов'язаність цих угод із господарською діяльністю Товариства, запропонувати сторонам надати додаткові докази що дозволять конкретизувати характер, обсяг та умови виконання вказаних робіт та пересвідчитися у їх фактичному виконані, тощо.

03.12.2018 року вищевказана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, та запропоновано сторонам надати на адресу Одеського окружного адміністративного суду, всі наявні в них докази, що підтверджують позовні вимоги, або заперечення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Индустриал Прогресс» (код ЄДРПОУ 40254301) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року, за результатами якої був складений акт перевірки №205/15-32-14-15/40254301 від 09.06.2017 року (далі - ОСОБА_3). На підставі вказаного ОСОБА_3 перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00115031415 від 20.06.2017 року, яким ТОВ «Индустриал Прогресс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 359375 грн., у тому числі 287500 грн. за основним платежем та 71875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає помилковими зроблені ГУ ДФС в Одеській області під час проведення перевірки висновки та зазначає, що вони є протиправними, безпідставними, не доведеними та такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення ТОВ «Индустриал Прогресс» господарської діяльності, первинним документам, які перебувають у Позивача та вимогам діючого законодавства. Позивач зазначає, що законність та дійсність господарських операцій між ним та контрагентами ТОВ «Мигарон» та ТОВ «Маро-Макс» підтверджена договорами та належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема актами наданих послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями та ін. При цьому, Позивач вважає необґрунтованими висновки ГУ ДФС в Одеській області про те, що акти виконаних будівельних робіт, складені не за формами №КБ-2, №КБ-3 та первинні документи на придбання вищевказаних робіт не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв'язок придбаних робіт з господарською діяльністю ТОВ «Индустриал Прогресс» , оскільки об'єкти, на яких здійснювалися будівельні роботи, детальних опис таких робіт, заробітна плата робочих, зайнятих на будівництві, вартість експлуатації машин та обладнання зазначені Позивачем в актах виконаних робіт, договірних цінах на виконання будівельних робіт, підсумкових відомостях ресурсів про виконання робіт, локальних кошторисах на будівельні матеріали, довідці про вартість виконаних підрядних робіт, в яких вказані адреси об'єктів, на яких здійснювалися будівельні роботи, вартість таких робіт, детальних опис таких робіт, вказана заробітна плата робочих, зайнятих на будівництві, вартість експлуатації машин та обладнання, які є невід'ємною частиною договорів укладених між Позивачем та його контрагентами, є в наявності у Позивача, але, при проведені перевірки Відповідачем до уваги не були прийняті. Також Позивач вказує на те, що на момент складання податкових накладних вищевказані контрагенти були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати ПДВ та складати податкові накладні на користь ТОВ «Индустриал Прогресс» . На думку Позивача, контролюючим органом не доведена фіктивність вищевказаних господарських операцій, в ОСОБА_3 перевірки не вказані належні та достатні докази, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б Позивача права на формування податкового кредиту по спірним господарським операціям, а тому податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 20.06.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником відповідача наданий до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Индустриал Прогресс» (код ЄДРПОУ 40254301) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.02.2016 по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року. ОСОБА_3 встановлено факт віднесення до складу податкового кредиту у відповідних періодах податкової звітності сум ПДВ від вартості будівельних робіт отриманих від підприємств ТОВ «Мигарон» (код ЄДРПОУ 40439973) та TOB «Маро-Макс» (код ЄДРПОУ 40605361) не пов'язаних з провадженням господарської діяльності у періоді з 04.02.2016 по 31.03.2017 на суму 287500,01 грн. В ході перевірки Позивачем було надано акти виконаних будівельних робіт, які складені не за формами №КБ-2, №КБ-3 та при цьому не містять реквізитів таких типових або спеціалізованих форм: не зазначено об'єкт, на якомуздійснювалися будівельні роботи, не зазначено детальних опис таких робіт, не зазначено такі розділи, як заробітна плата робочих, зайнятих на будівництві, та вартість експлуатації машин та обладнання тощо. Тобто, первинні документи на придбання вищевказаних робіт не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв'язок придбаних робіт з господарською діяльністю ТОВ «Индустриал Прогресс» . Крім того, як зазначив представник відповідача в запереченнях, в ході проведеного аналізу інформації, наявної в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області по підприємству ТОВ «Маро-Макс» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків, з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період липень-жовтень 2016 року, а по підприємству ТОВ «Мигарон» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків, з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період липень, серпень 2016 року. Так, за твердженнями представника відповідача, у ТОВ «Маро-Макс» відсутні основні засоби та інші необоротні активи, необхідні для здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності, також підприємством не задекларовано послуги по транспортуванню та зберіганню ТМЦ (активів) за період липень-жовтень 2016 року. Тобто, не можливо підтвердити факт руху ТМЦ (активів) від продавця до покупця та місця зберігання ТМЦ (активів). Номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення господарської діяльності наявною кількістю працівників без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для виконання робіт; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників, високого рівня їх оплати праці тощо. Виходячи з наявної чисельності працюючих осіб, у ТОВ «Маро-Макс» фізично не було спроможності виконувати за період серпень-жовтень 2016 задекларовані обсяги послуг в інших регіонах України. Вбачається проведення ТОВ «Маро-Макс» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру. В свою чергу, за твердженнями представника Відповідача, у ТОВ «Мигарон» згідно зареєстрованих податкових накладних вбачається невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності наявною кількістю працівників без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування наявності, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для виконання робіт; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг. Виходячи з наявної чисельності працюючих осіб, у ТОВ «Мигарон» фізично не було спроможності виконувати за період липень, серпень 2016 задекларовані обсяги послуг в інших регіонах України. Вбачається проведення ТОВ «Мигарон» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру. З наведених підстав, на думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведеної перевірки, є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позову та відсутності підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Индустриал Прогресс» зареєстровано 04.02.2016 року, товариство є платником ПДВ. На підставі ліцензії №9-Л від 09.03.2016 року, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, ТОВ «Индустриал Прогресс» має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану з будівельними та монтажними роботами, монтажем інженерних систем, будівництвом транспортних споруд (т. 1 а.с. 84-85).

В період з 26.05.2017 року по 01.06.2017 року згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу від 26.05.2017 року №1728, виданого ГУ ДФС в Одеській області (т. 1 а.с. 19), посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Индустриал Прогресс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року, за результатами якої був складений акт перевірки №205/15-32-14- 15/40254301 від 09.06.2017 року (далі - ОСОБА_3 перевірки) (т. 1 а.с. 20-43).

Відповідно до висновків вказаного ОСОБА_3 перевірки встановлено порушення ТОВ «Индустриал Прогресс» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст.198 ПК України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.2.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287500 грн., у тому числі: за серпень 2016 року в сумі 55557 грн.; за вересень 2016року в сумі 221702 грн.; за грудень 2016 рокув сумі 10241 грн. (т.1 а.с. 43).

На підставі висновків ОСОБА_3 перевірки ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00115031415 від 20.06.2017 року, яким ТОВ «Индустриал Прогресс» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 359375 грн., у тому числі 287500 грн. за основним платежем та 71875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ОСОБА_4 перевірки ТОВ «Индустриал Прогресс» занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287500 грн., у тому числі: за серпень 2016 року в сумі 55557 грн.; за вересень 2016 року в сумі 221702 грн.; за грудень 2016 року в сумі 10241 грн.

ОСОБА_3 встановлено факт віднесення до складу податкового кредиту у відповідних періодах податкової звітності сум ПДВ від вартості будівельних робіт отриманих від підприємств ТОВ «Мигарон» та ТОВ «Маро-Макс» не пов'язаних з провадженням господарської діяльності у періоді з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року на суму 287500 грн.

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ «Индустриал прогресс» з ТОВ «Мигарон» та ТОВ «Маро-Макс» , їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.08.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Мигарон» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №164 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 400000 грн. (у т.ч. ПДВ - 66666,67 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 102-104).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 61-А.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт №1 від 30.09.2017 року на суму 400000 грн.(у т.ч. ПДВ - 66666,67 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторисом на будівельні матеріали, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних (т. 1, а.с. 105-123).

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 30.09.2017 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи загальною вартістю 1000002 грн.

ОСОБА_4 акту приймання - передачи від 31.08.2016 року (т. 1 а.с. 117) матеріали які в ньому зазначені не мають відношення до робіт по договору №164 від 01.08.2016 року, оскільки відповідно до локального кошторису виконувались будівельні роботи з: посилення існуючого дорожнього одягу на проїздах, влаштування дорожнього одягу на проїздах та парковках та влаштування нових тротуарів з плити (т.1 а.с. 117-122).

Крім того в договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена (т. 1 а.с. 106-107).

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які їх склали та підписи (т. 1 а.с. 108-112, 114-116).

Судом встановлено, що будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

ТОВ «Мигарон» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №19 від 18.08.2016 року, на загальну суму 66666,67 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року.

Судом встановлено, що 01.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №134/5 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 60000 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 124-126).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Балковська, 42/1.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт № 1 від 30.09.2016 року на суму 60000 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 127-143).

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 30.09.2017 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

ОСОБА_4 акту приймання - передачи від 19.09.2016 року (а.с. 127) матеріали, які в ньому зазначені не мають відношення до робіт по договору №134/5 від 01.09.2016 року, оскільки відповідно до локального кошторису виконувались будівельні роботи з ремонту укосів та стін.

Крім того в договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена (т.1 а.с. 135).

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі яких вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали (т.1. а.с. 137-142).

Судом встановлено, що будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №49 від 19.09.2016 року, на загальну суму 10000 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Судом встановлено, що 01.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №134/17 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 30000 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 144-146).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Махачкалинська, 7.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт № 1 від 30.09.2016 року на суму 30000 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 147-156)

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 30.09.2017 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

ОСОБА_4 акту приймання - передачи від 19.09.2016 року (а.с. 142) матеріали, які в ньому зазначені не мають відношення до робіт по договору №134/17 від 01.09.2016 року, оскільки відповідно до локального кошторису виконувались будівельні роботи з фасаду стін, а саме утеплення фасадів мінеральними плитами завтовшки 50 мм з обробкою декоративним розчином за технологією CEREZIT гладкі стіни.

Крім того в договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі яких вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали та всі підписи.

Судом встановлено, що будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №48 від 19.09.2016 року, на загальну суму 5000 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Судом встановлено, що 05.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №1/31 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 58000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 157-159).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Гастелло, 90а.

На підтвердження виконання будівельних робіт, суду було надано акт виконаних робіт № 1 від 30.09.2016 року на суму 58000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 160-170).

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 05.09.2017 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

Матеріали передані для виконання замовлених робіт за актом прийому - передачи Замовником підряднику не збігаються з підсумковою відомістю ресурсів (брусок іншого розміру та обсягу - цвяхи).

В договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали та всі підписи.

Судом встановлено, що будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №63 від 27.09.2016 року, на загальну суму 9666,67 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Судом встановлено, що 07.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №134/122 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 171-173).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 45.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт №1 від 30.09.2016 року на суму 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 174-184).

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 07.09.2017 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

В договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали та всі підписи та всі підписи.

Судом встановлено, що будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №49 від 22.09.2016 року, на загальну суму 6666,67 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Судом встановлено, що 12.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №134/118 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 29000 грн. (у т.ч. ПДВ - 4833,33 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 185-187).

Як зазначив представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 75.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт № 1 (без дати) на суму 29000 грн. (у т.ч. ПДВ - 4833,33 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 188-197).

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 (без дати) субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

В договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали та всі підписи.

Судом встановлено, що будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №57 від 22.09.2016 року, на загальну суму 4833,33 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Судом встановлено, що 12.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №134/119 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 198-200).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, 39.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт № 1 від 30.09.2016 року на суму 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 201-210).

В договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи ті підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали та всі підписи.

Оплата за вищевказаним договором підтверджується відповідними податковими накладними, та платіжними дорученнями (т.2 а.с. 17, 40).

Судом встановлено, що 22.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №33/26 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 75000 грн. (у т.ч. ПДВ - 12500 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 211-213).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Пушкінська, 18

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт №1 від 31.10.2016 року на суму 75000 грн. (у т.ч. ПДВ - 12500 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт від 03.10.2016 року, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 214-233).

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 31.10.2016 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

ОСОБА_4 акту приймання - передачи від 31.10.2016 року (а.с. 202) матеріали, які в ньому зазначені частково не мають відношення до робіт по договору №33/26 від 22.09.2016 року (газобетоні блоки - 270 м.куб, листи а/ц +750 - 1460 шт., шпаклівка).

В договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які його склали та всі підписи.

Будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкову накладну №71 від 30.09.2016 року, на загальну суму 12500 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Судом встановлено, що 01.09.2016 року між ТОВ «Индустриал прогресс» (Підрядник) та ТОВ «Маро-Макс» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №153/09 відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи. Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору). Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору, вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 1010000 грн. (у т.ч. ПДВ - 168333,33 грн.). Підпунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт (т. 1, а.с. 234-236).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача будівельні роботи проводились за адресою м. Одеса, вул. Шевченка, 10.

На підтвердження виконання будівельних робіт, було надано акт виконаних робіт № 1 від 31.10.2016 року на суму 1010000 грн. (у т.ч. ПДВ - 168333,33 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів (т. 1, а.с. 237-245, т. 2 а.с. 1-16)

Як зазначено в акті виконаних робіт №1 від 31.10.2016 року субпідрядник виконує роботи використовуючи матеріали надані підрядником згідно акту приймання-передачи.

ОСОБА_4 акту приймання - передачи від 31.10.2016 року (т.1 а.с. 238-245) матеріали які в ньому зазначені частково не мають відношення до робіт по договору №153/09 від 01.09.2016 року.

В договірній ціні на виконання будівельних робіт відсутня дата складення та посилання на договір на підставі якого вона складена.

В локальному кошторисі на будівельні роботи та підсумковій відомості ресурсів також відсутні дата складення та посилання на договір на підставі якого вони складені, відсутні ПІБ сторін які їх склали та всі підписи.

Будівельні роботи були оплачені ТОВ «Индустриал прогресс» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «Маро-Макс» виписало на користь ТОВ «Индустриал прогресс» податкові накладні №67 від 27.09.2016 року, №55 від 22.09.2016 року, №50 від 19.09.2016 року, №23 від 13.09.2016 року, №70 від 30.09.2016 року, на загальну суму 168333,33 грн. ПДВ. Суму ПДВ за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Индустриал прогресс» до податкового кредиту, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, акти здачі - приймання робіт, надання послуг тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Проте, як встановлено судом первинні документи не відповідають вимогам ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме відсутні дати і назва підприємства від імені якого вони складені, посади осіб, які відповідальні за правильність оформлення й здійснення господарської операції та інші дані, які можуть ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

ОСОБА_4 зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

ОСОБА_4 з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

ОСОБА_4 п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином судом встановлено, що у всіх документах, які надані позивач на підтвердження виконання будівельних робіт відсутні дані щодо осіб які їх склали, відсилання до договорів на підставі яких вони складені.

Суд зазначає, що згідно всіх договорів роботи були здійсненні на протязі серпня - жовтня 2016 року.

ОСОБА_4 локальних кошторисів на будівельні роботи, дані роботи потребували великою кількості трудомісткості, а саме:

локальний кошторис на будівельні роботи №7-1-1 (т. 1 а.с. 108-113) - 8,16934 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 137-140) - 1,57375 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 151-153) - 0,77363 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 165-167) - 1,22492 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 178-181) - 1,10563 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 193-194) - 0,63508 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 205-207) - 0,65567 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1 а.с. 221-230) - 2,19905 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 2 а.с. 3-5) - 0,63352 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 (т. 2 а.с. 6-8) - 0,18356 тис.люд.-год.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-3 (т. 2 а.с. 9-12) - 0,96022 тис.люд.-год..

Всього згідно вказаних локальних кошторисів потрібно було затратити 18.1144 тис.люд.-год., протягом 01.08.2016 року по 31.10.2016 року, з яких станом на 30.09.2016 року було затрачено 14.13802 тис.люд.-год.. тобто для виконання вказаних робіт, згідно вказаних локальних кошторисів повинно було працювати 30 працівників щоденно без вихідних днів.

Разом з тим як встановлено перевіркою, у ТОВ МАРО-МАКС недостатньо трудових ресурсів для здійснення вказаних будівельних робіт, оскільки в серпі 2016 року останнє мало 4 працівника, а у вересні 2016 року 10 працівників, в тому числі директор підприємства.

Також як встановлено судом, ТОВ МИГАРОН також не мало фізичної можливості здійснювати вказані будівельні роботи при загальній чисельності працівників у серпні 2016 року 5 осіб.

Надані ТОВ «Индустриал Прогресс» первинні документи на придбання вищевказаних робіт не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв'язок придбаних робіт з господарською діяльністю ТОВ «Индустриал Прогресс» .

Крім того, згідно наявної в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області інформації по підприємству ТОВ «Маро-Макс» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платником податків, з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період липень-жовтень 2016 року, а по підприємству ТОВ «Мигарон» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платником податків, з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період липень, серпень 2016 року. У ТОВ «Маро-Макс» відсутні основні засоби та інші необоротні активи, необхідні для здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності. В свою чергу у ТОВ «Мигарон» згідно зареєстрованих податкових накладних вбачається невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг. Виходячи з наявної чисельності працюючих осіб, у ТОВ «Мигарон» та у ТОВ «Маро-Макс» фізично не було спроможності виконувати задекларовані обсяги послуг в інших регіонах України. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення господарської діяльності наявною кількістю працівників без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування, наявності холодильних установ тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару або надання послуги; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати праці тощо. Вбачається проведення ТОВ «Маро-Макс» та ТОВ «Мигарон» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру.

Крім того ТОВ Мигарон та ТОВ «Маро-Макс» не вказували в податковій звітності форми 1-ДФ щодо оплати робіт за цивільно - правовими договорами з сторонніми фізичними особами у період з серпня по жовтень 2016 року.

В матеріалах справи також відсутні докази поставки зі складу та перевезення використаних матеріалів на об'єкти контрагентами або позивачем.

Суд зазначає, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання робіт у ТОВ «Мигарон» та у ТОВ «Маро-Макс» , а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі роботи виконувались і надання послуг мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не спростовані доводи податкового органу про неможливість виконання зазначених господарських операцій з боку ТОВ «Мигарон» та ТОВ «Маро-Макс» .

Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів, проте, як встановив суд первинні документи не оформленні належним чином.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно, віднесено до складу податкового кредиту грошові суми, сплачені ТОВ «Мигарон» та ТОВ «Маро-Макс» . В зв'язку з викладеним суд вважає обґрунтованими доводи акту перевірки щодо заниження ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287500 грн., у тому числі: за серпень 2016 року в сумі 55557 грн.; за вересень 2016 року в сумі 221702 грн.; за грудень 2016 року в сумі 10241 грн., а спірне податкове повідомлення-рішення №00115031415 від 20.06.2017 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

ОСОБА_4 з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Та відповідач - як суб'єкт владних повноважень довів належними та допустими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

ОСОБА_4 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриалпрогресс до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0015031415 від 20.06.2017 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Іванов Е.А.

.