Постанова

від 13.02.2019 по справі 127/9912/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/9912/18

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

13 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ТВГ "Зв'язківець" про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2018 року позивач ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області (в подальшому справа передана до Вінницького окружного адміністративного суду) з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ТВГ "Зв'язківець" про зобов'язання громадянина ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж по вулиці Максимовича в районні житлових будинків №23-27 (в лісовій зоні), у місті Вінниця ідентифікованого за №95.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2018 адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 привести у відповідність до вимог чинного законодавства об'єкт нерухомості (гараж), що розташований за адресою: вул. Максимовича в районі житлових будинків №23-27 (в лісовій зоні), у м. Вінниці ідентифікованого за №95. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідачем на апеляційну скаргу було надіслано відзив, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки позивачем не враховано усієї нормативно-правової бази та факту виділення Вінницькою міською радою земельної ділянки ТОВ "Зв'язківець", а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Разом з тим, відповідачем та представником третьої особи суду надано доказ оформлений рішенням Вінницької міської ради від 25.01.2019 №1532 про розроблення "Проекту внесення змін до Плану зонування м.Вінниці". (представники позивача не заперечували щодо залучення листа до матеріалів справи).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Крім того, зазначив, що наданні докази відповідачем та третьою особою не підтверджують факт позитивного рішення щодо надання ТВГ "Зв'язківець" (ОСОБА_3М.) земельної ділянки, для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства об'єкту нерухомості (гаража), що розташований за адресою: вул. Максимовича в районі житлових будинків №23-27 (в лісовій зоні), у м. Вінниці ідентифікованого за №95.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 21 квітня 2015 року ОСОБА_5 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва гаражів біля житлових будинків № 23-27 (в лісовій зоні) по вул. Максимовича у м. Вінниці.

Під час перевірки встановлено, що на території в лісовій зоні знаходяться гаражі, які відповідно до довідок виданих ТВГ "Зв'язківець", були збудовані забудовниками ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 в період з 2008 по 2010 роки. Дані роботи є порушенням ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність". За наслідками перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією відповідачу було винесено Припис № 16 від 21 квітня 2015 року, яким проінформовано відповідача, що його гараж був збудований без належно оформленої документації на землю. Також, за матеріалами перевірки по факту вчиненого правопорушення, постановою по справі про адміністративне правопорушення №136 від 27.04.2015 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

28 січня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією на відповідача повторно було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 5100,00 грн., який він сплатив у добровільному порядку.

На думку представника позивача, відповідач систематично ігнорує та порушує законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи щодо задоволення адміністративного позову, у судовому засіданні надав письмові пояснення та зазначив, що він являється членом ТВГ "Зв'язківець" з 1996 року. До 2008 року відповідач стояв у черзі на виділення ділянки під забудову гаража. У тому ж році голова ТВГ "Зв'язківець" ОСОБА_8 проінформував членів товариства, що Якушинецька сільська рада надала додаткову ділянку в користування ТВГ "Зв'язківець", тому правління кооперативу надало дозвіл на будівництво гаражів.

Ділянка під забудову гаража була надана ОСОБА_3, як і іншим членам товариства відповідно до рішення правління ТВГ "Зв'язківець" після проведення жеребкування, щодо надання ділянок під забудову гаражів. Після отримання від правління дозволу на початок будівництва, відповідач протягом 2008-2010 років виконав основний обсяг будівельних робіт та почав використовувати гараж за призначенням. В подальшому, у 2015 році відповідач був повідомлений ОСОБА_5 Державної архітектурно-будівельної інспекції про порушення ним вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил та застосування щодо нього заходів впливу.

Оскільки, ОСОБА_9 не являється індивідуальним забудовником, а є членом ТВГ "Зв'язківець", 02 лютого 2016 року відповідач спільно із колегами по ТВГ звернулись із заявою до Голови правління ТВГ "Зв'язківець", в якій просили захистити їхні інтереси, як членів кооперативу перед Державною архітектурно-будівельною інспекцією, на що отримав відповідь, що правління ТВГ "Звязківець" вживає всіх заходів, щодо усунення перешкод в користуванні своїм майном членами кооперативу. Зокрема, зазначив, що правління звернулось з відповідними клопотаннями до Вінницької міської ради щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок .

Разом з тим, на виконання вимог, викладених у Приписі №16 від 21 квітня 2015 року, відповідач в грудні 2017 року уклав договір на проведення технічного обстеження свого гаража з ТОВ "ВІНБУД-ТЕХНАГЛЯД". Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження будівлі гаража №95 недоліків (дефектів, пошкоджень) не виявлено та встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

В подальшому, відповідач для захисту своїх прав, 22 лютого 2018 року самостійно звернувся із заявою до міського голови з проханням виділити земельну ділянку площею приблизно 0,006 га для відведення земельної ділянки на якій збудовано його гараж.

В березні 2018 року відповідач отримав відповідь від Вінницької міської ради про те, що земельні ділянки в гаражних кооперативах окремо для кожного гаража не передаються у власність. Відповідно до ст.41 Земельного кодексу України гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача, так як вважає, що у даній ситуації він став заручником обставин, на які він особисто вплинути не в змозі, але наслідки задоволення позовних вимог будуть порушувати його право власності, як добросовісного його набувача.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що представник третьої особи пояснив наступне. ТВГ "Зв'язківець" було створене на базі Вінницького обласного радіотелевізійного передавального центру (на сьогодні - Вінницька філія Концерну РТТ). Земельну ділянку під забудову гаражів даному центру було виділено у 1974 році. До 90-х років територія, на якій розміщено ТВГ "Зв'язківець", використовувалась підприємством і забудова гаражів здійснювалась з дозволу керівництва підприємства. В 90-х роках самозбудовані гаражі були об'єднані в гаражний кооператив. У 2006 році Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області погодила ТВГ "Зв'язківець" складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, терміном на 49 років, орієнтовною площею 1,2 га.

Однак, в подальшому дане погодження ТВГ"Зв'язківець" реалізоване не було.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №401-VIII від 13.05.2015 вказана земельна ділянка увійшла до меж м. Вінниця , а тому її розпорядником стала Вінницька міська рада. У зв'язку із даними обставинами, ТВГ "Зв'язківець" неодноразово звертався до Вінницької міської ради з клопотанням надати ТВГ "Зв'язківець" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, збільшивши площу ділянки №1 з 0,5138 га на 0,5819 га, однак йому було відмовлено. На думку представника третьої особи, саме від Вінницької міської ради залежить можливість осіб усунути порушення чинного законодавства.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, настання відповідальності нерозривно пов'язана з фактом вчинення правопорушення. Однак, ОСОБА_3 вчинив всі можливі дії, які залежали від нього для оформлення належної документації, яка відповідатиме чинному законодавству, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи реагування та притягнення винної особи до відповідальності, і за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Факт самочинного зведення відповідачем гаражу по вулиці Максимовича в районні житлових будинків №23-27 (в лісовій зоні), у місті Вінниця ідентифікованого за №95, підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як передбачено ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабіну Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок реалізації повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності 17.02.2011 № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Отже, ч.1 ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Підставою для звернення до суду ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради став виявлений перевіркою факт, що відповідач без дозвільної документації на землю та без розробленої чинним законодавством проектної документації, здійснив роботи з будівництва гаражу. Крім того, згідно з ст.376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

В свою чергу позивачем складався ОСОБА_7 №375-ПП від 21.04.2015, виносився припис №16 від 21.04.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та неодноразово складались протоколи про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Як зазначалось вище, згідно з ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Разом з тим, у п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого гаража знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо наданих доказів, а саме рішення Вінницької міської ради від 25.01.2019 №1532 про розроблення "Проекту внесення змін до Плану зонування м.Вінниці", колегія суддів погоджується з доводами представника позивача, що проект внесення змін до Плану зонування м.Вінниці не є беззаперечним фактом для відповідача про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства об'єкту нерухомості (гаража), а тому судом не може бути врахований.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року скасувати.

Винести нову постанову, якою позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж по вулиці Максимовича в районні житлових будинків №23-27 (в лісовій зоні), у місті Вінниця ідентифікованого за №95.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження визначений згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 лютого 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11