Постанова

від 06.02.2019 по справі 807/1845/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3233/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства Кристал ,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (суддя - Гаврилко С.Є., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - 04.10.2018 року),

в адміністративній справі №807/1845/16 за позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Виробничо-комерційного підприємства Кристал ,

про стягнення коштів,

встановив:

У листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ВКП Кристал , в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток на загальну суму 83680,25 грн., в тому числі пені у розмірі 82184,82 грн., за рахунок коштів, що належить йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках платника, в дохід державного бюджету України.

Відповідач ВКП Кристал позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав заперечення на позовну заяву, просив в позові відмовити.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області задоволено. Стягнено з ВКП Кристал з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих ВКП Кристал , податковий борг у розмірі 83680,25 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 24 вересня 2018 року не погодився відповідач ВКП Кристал та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що привело до її неправильного вирішення, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позовна заява була подана ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області з недоліками, не містила докладного і обгрунтованого розрахунку податкового боргу із зазначенням дат з яких починається та закінчується нарахування пені, кількості днів нарахування, суми боргу на яку нараховується пеня. Посилається апелянт на неправомірність дій позивача та відповідних актів, які ним приймалися під час перевірки та за результатами такої перевірки, безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій та пені. Вважає також апелянт, що ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом. Крім цього посилається апелянт на практику ЄСПЛ та норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права мирного володіння майном.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 24 вересня 2018 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення суду від 24 вересня 2018 року залишити без змін.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ВКП Кристал є юридичною особою та знаходиться на обліку в ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області як платник податків.

Згідно інформаційних податкових відомостей ОСОБА_1 ОДПІ за ВКП Кристал рахується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 83680,25 грн., що включає: 1495,43 грн. - штрафні санкції, нараховані у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 22.12.2014 року; 82184,82 грн. - пеня нарахована на суму заборгованості за податковим боргом, яка включає суму пені 5014,81 грн. (на суму заборгованості 7477,14 грн.) та суму пені 77170,01 грн. (на суму заборгованості 69248,68 грн.) (а.с. 8, 112, 20-23, 76-78, 146-151).

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення із ВКП Кристал заборгованості за податковим боргом суд першої інстанції виходив з того, що визначена і розшифрована позивачем ОСОБА_1 ОДПІ сума податкового боргу відповідача підтверджена матеріалами справи, цей податковий борг добровільно не сплачено у визначені законом строки, а тому сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно зі статтею 59 пунктом 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як підтверджується матеріалами справи, податкова заборгованість ВКП Кристал виникла наступним чином.

На підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВКП Кристал від 12 липня 2006 року ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2006 року № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240, яким ВКП Кристал визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 77065,80 грн.. Вказане податкове повідомлення-рішення ВКП Кристал оскаржувалося в судовому порядку.

Так, постановою господарського суду Закарпатської області від 18 серпня 2006 року, що ухвалена в адміністративній справі №7/268-2006 за позовом ВКП Кристал до ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року, скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області від 17 липня 2006 року № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 77065,89 грн. (а.с. 51-57).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року - постанову господарського суду Закарпатської області від 18 серпня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року в справі №7/268-2006 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВКП Кристал до ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області відмовлено (а.с. 58-60).

Таким чином, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 77065,80 грн., визначена податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області від 17 липня 2006 року № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240 є узгодженою з моменту набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року.

ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області відповідачу надсилалися податкові вимоги, зокрема, перша податкова вимога №1/223 від 04 березня 2010 року вручена 24 квітня 2010 року, друга податкова вимога №2/504 від 25 травня 2010 року вручена 07 червня 2010 року (а.с. 19).

У зв'язку з несплатою позивачем узгодженого грошового зобов'язання, 11 липня 2011 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена в адміністративній справі за №2а-0770/1183/11, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, позов ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській областідо ВКП Кристал про стягнення боргу задоволено повністю та стягнено з ВКП Кристал в дохід державного бюджету суму податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 76725,80 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240 від 17 липня 2006 року (а.с. 61-63).

Як підтверджується даними з інтегрованої картки платника, 10 вересня 2014 року у межах виконавчого провадження на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-0770/1183/11 було сплачено 7477,14 грн. (а.с. 20-23, 76-78, 146-151).

05 грудня 2014 року ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності ВКП Кристал з податку на прибуток, за результатами якої складено акт №5212/15-02/13587840, яким встановлено, що ВКП Кристал порушено терміни сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1634 дні (а.с. 16-18).

На підставі вказаного акту перевірки ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року №0023071502, яким визначено суму штрафу у розмірі 1495,43 грн, яке відповідачем не оскаржувалось (а.с. 13-14).

Доводи відповідача про неотримання вищевказаного податкового повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки таке було направлено відповідачу 24 грудня 2014 року та 12 січня 2015 року вручено, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

09 листопада 2016 року у межах виконавчого провадження на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, що ухвалена в адміністративній справі №2а-0770/1183/11, було сплачено 69248,66 грн. (а.с. 65).

Враховуючи порушення ВКП Кристал строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 ОДПІ у Закарпатській області від 17 липня 2006 року № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 82184,82 грн., з яких 5014,81 грн. пеня, що нарахована за несвоєчасну сплату зобов'язання у розмірі 7477,14 грн. (сплачено відповідачем 10 вересня 2014 року, прострочення на 1633 дні) та 77170,01 грн. пеня, що нарахована за несвоєчасну сплату зобов'язання у розмірі 69248,66 грн. (сплачено відповідачем 08 листопада 2016 року, прострочення на 2423 дні) (а.с. 112).

Судом першої інстанції вірно враховано, що податковий борг відповідача підтверджений вказаними вище судовими рішеннями та Актом перевірки, обліковими (інтегрованою) картками платника податків та розрахунком податкового боргу, розрахунком нарахованої пені, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на необгрунтованість нарахування йому штрафних санкцій та пені.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на неправомірність дій позивача та відповідних актів перевірки, прийнятих позивачем під час перевірки та за результатами такої перевірки, не заслуговують на увагу, оскільки правова оцінка таким аргументам відповідача повинна надаватися судом при оскарженні дій (рішень) контролюючого органу, і не є предметом судового спору у даній адміністративній справі.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 102.4. статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, визначене контролюючим органом грошове зобов'язання в разі його несплати платником податків у визначений чинним законодавством строк набуває статусу податкового боргу. З дня виникнення такого податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною з його стягненням.

Відтак, ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області вправі була на виконання своїх повноважень, визначених згаданими вище нормами ПК України, в межах 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, що свідчить про помилковість доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом.

За результатами апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції також приходить до висновку про безпідставність тверджень апелянта про те, що адміністративний позов містив такі недоліки, які б перешкоджали його прийняттю до розгляду судом першої інстанції.

Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при розгляді даної адміністративної справи не дотримано вимог міжнародного законодавства та практики ЄСПЛ.

Посилання Підприємства на статтю 41 Конституції України та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права мирного володіння майном, законності втручання держави в таке володіння, верховенство права, не заслуговують на увагу, оскільки несплата податкових зобов'язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до Бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме відповідача. Отже втручання держави шляхом нарахування штрафних санкцій та пені на такі суми податкового боргу є правомірним та передбачуваним для відповідача з огляду на встановлену відповідальність за несвоєчасне перерахування податкових зобов'язань, та не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності та правовідносин, що склались.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, а також несплату ВКП Кристал у встановлений ПК України строк узгоджених грошових зобов'язань, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу у розмірі 83680,25 грн. в судовому порядку за рахунок коштів у банках, обслуговуючих ВКП Кристал .

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства Кристал - залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року в адміністративній справі №807/1845/16 за позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Виробничо-комерційного підприємства Кристал про стягнення коштів - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 15 лютого 2019 року.