Ухвала

від 15.02.2019 по справі 361/5519/15-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5519/15-ц

Провадження № 2-з/361/16/19

15.02.2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Радзівіл А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за вищевказаним позовом.

13 лютого 2019 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про накладення арешту на автомобіль марки »КАМАЗ -5511» , 1986 року випуску, шасі (рама) № 55110257518 і заборонити відповідачу ОСОБА_2 та будь-якій іншій фізичній чи юридичній особі користуватися (їздити) ним.

Свою заяву обґрунтовує тим, що в провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа, предметом спору є порушене право відповідачем ОСОБА_2, а у подальшому і ОСОБА_3 право власності на 1/ 2 частину автомобіля марки КАМАЗ -5511» , 1986 року випуску, шасі (рама) № 55110257518, номерний знак НОМЕР_1.

19 серпня 2015 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву про задоволення позову та накладено арешт на вказаний автомобіль.

Однак, вказана ухвала суду не виконана у встановлені строки та порядку, оскільки не була направлена до відповідних органів до виконання, що призвело до того, що відповідач ОСОБА_2 та у подальшому ОСОБА_3 додатково порушили право позивача на цей транспортний засіб, у зв'язку з чим позивач була змушена збільшити розмір позовних вимог.

На сьогодні відповідач ОСОБА_2 продовжує користуватись вказаним автомобілем, а тому позивач зазначає, що у неї є всі підстави вважати, що ОСОБА_2, розуміючи свою безкарність та відсутність арешту на оспорюваний автомобіль, може продовжувати вчиняти дії, направлені на затягування розгляду справ, у тому числі шляхом переоформлення права власності на оспорюваний автомобіль, що у подальшому унеможливить виконання рішення суду та призведе до додаткових порушень прав.

Суд вивчивши подану заяву, наведені в ній обставини та обґрунтування, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи 19 серпня 2015 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт автомобіль марки »КАМАЗ -5511» , 1986 року випуску, шасі (рама) № 55110257518, д.н.з. АІ 3916АС, зареєстрований за ОСОБА_1, проживаючою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 до прийняття судом рішення по суті.

Вказана ухвала направлена сторонам до відома, про що свідчать поштові зворотні повідомлення та отримані сторонами ОСОБА_1 - 02 вересня 2015 року, та ОСОБА_2 - 02 вересня 2015 року.

Одночасно ухвала була направлена на виконання до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

05 травня 2016 року на адресу суду повернулась копія направленої ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2015 року, із постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 02 вересня 2015 року на підставі п.1 ч.1 ст. 19 ЗУ »Про виконавче провадження» , тобто відсутня заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

13 червня 2016 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області залучено до участі співвідповідача ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 149- 153, 157 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Таким чином зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову, оскільки вже з цього приводу винесена ухвала Броварським міськрайонним судом Київської області від 19 серпня 2015 року, яка на даний час не скасована та діє до остаточного прийняття рішення у вказаній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК , ст.ст. 260 , 261 , 354 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Радзівіл А.Г.