Вирок

від 15.02.2019 по справі 645/5046/16-к

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5046/16-к

Провадження № 1-кп/645/46/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурорів Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220000000569від 30.07.2015 року з обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, українця, з вищою освітою, на час вчинення кримінального правопорушення працюючого на посаді завідувача сектору

планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на цей час

працюючого на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, раніше не судимого, адреса мешкання: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінальних правопрушень, передбачених ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 364 КК України,

встановив:

Органом досудового слідства ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні умисних дій, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метоюодержання будь-якоїнеправомірної вигодидля юридичноїособи,з використаннямслужбового становищавсупереч інтересамслужби,що завдалотяжких наслідківохоронюваним закономдержавним інтересамта службовепідроблення,тобто внесенняслужбовою особоюдо офіційнихдокументів завідомонеправдивих відомостей,яке спричинилотяжкі наслідки

За висновком досудового слідства кримінальні правопорушення були вчинені при таких обставинах.

Згідно наказу в.о. начальника Харківської ОДШ ГУ Міндоходів у Харківській області №93-0 від 24.10.2013 ОСОБА_8 було призначено на посаді завідувача сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області. Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у ЗСУ, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

ОСОБА_8 будучи ознайомлений з правами та обов`язками, вказаними у посадовій інструкції від 26.06.2014 року, відповідно до яких останній зобов`язується безпосередньо здійснювати всі необхідні організаційні і методичні заходи для забезпечення своєчасного і якісного виконання всіма працівниками покладених на відділ завдань. Також Пунктом 5.1 передбачено, що завідувач сектору несе персональну відповідальність за виконання завдань, передбачених Положенням про відділ.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 знаходячись в службовому приміщенні Харківської ОДПІ за адресою: м.Харків, пров. Пархоменка, 3, у робочий час, будучи службовою особою правоохоронного органу в період часу з вересня 2014 року до травня 2015 року (точний час досудовим слідством не встановлено), зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби сприяв здійсненню фіктивної діяльності СФГ « ОСОБА_9 » при наступних обставинах. Так, громадянин ОСОБА_9 з метою здійснення фіктивної господарської діяльності здійснив реєстрацію у Харківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області СФГ « ОСОБА_9 », де головою СФГ та головним бухгалтером значиться також ОСОБА_9 . Крім того, підприємство було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 31.07.1997, та 01.01.2009 року переведено на спеціальний режим оподаткування. ОСОБА_9 під час складання податкової звітності за 2014 рік до Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надав недостовірні дані щодо загальної площі землі, що перебувають в його власності та оренді, зокрема, неправдивий договір суборенди з СТОВ «Кам`янське», яке розташоване у Старобільському районі Луганської області, з метою здійснення фіктивної господарської діяльності.

Далі, відповідно до наданої до Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звітності, в період часу з січня 2014 року по березень 2015 року СФГ «Васильченко С.А.» проведено нібито ряд фінансово-господарських операцій по реалізації продукції власного виробництва на землях, що перебувають в оренді та власності СФГ «Васильченко С.А.» суб`єктам господарювання - ПНВП «Агролюкс» (код 30377771), ТОВ ТВФ «Промтехснаб» (код 23232500), ОСОБА_10 (номер НОМЕР_1 ), ПП «Агропродукт+» (код 39300820), на загальну суму 16 340 865,00 грн. При цьому, користуючись пільгою сільгоспвиробника, передбаченою законодавством ОСОБА_9 , як головою вказаного підприємства, податок на додану вартість у сумі 2 659 357,00 грн. до Державного бюджету України не сплачено, а перераховано на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, у зв`язку з наявністю у СФГ «Васильченко С.А». пільги по спеціальному режиму оподаткування. Узагальнюючи наявні в Харківській ОДПІ дані щодо СФГ «Васильченко С.А.», завідувач сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_8 , склав завідомо неправдиві довідки №448/22-20-23-06/21174589 від 05.09.2014, №468/22-20-23-06/21174589 від 22.10.2014, №19/22-20-23-06/21174589 від 09.02.2015, №14/22-20-23-06/21174589 від 28.01.2015 та 40/22-20-23-06/21174589 від 27.04.2015 про підтвердження господарських операцій між суб`єктами господарювання, зокрема, щодо документального підтвердження господарських операцій СФГ «Васильченко С.А.» із ПНВП «Агролюс» (код 30377771), ТОВ ТВФ «Промтехснаб» (інд. номер 232325011270), 1111 «Агропродукт+» (код 39300820). Окрім цього, ОСОБА_8 , під час складання вказаних довідок, зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи своє службове становище, за наявності обов`язку щодо проведення зустрічних звірок СФГ ОСОБА_9 з підприємствами - контрагентами ПНВП «Агролюс», ТОВ ТВФ «Промтехснаб», ПП «Агропродукт+», їх не здійснив, що підтверджується відсутністю у-матеріалах будь-яких даних щодо фактичного транспортування товарно-матеріальних цінностей до складських приміщень; також відсутня будь-яка інформація щодо проведення зважування транспортних засобів, які нібито здійснювали вивіз продукції з поля; відсутня інформація щодо проведення закупівель паливно- .і детальних матеріалів, необхідних для проведення польових робіт; відсутня ; і формація щодо реєстрації договору суборенди з СТОВ «Камянське» у державних органах; відсутня інформація щодо проведення закупівель гербіцидів а посівних матеріалів, за рахунок яких нібито збільшено урожайність, хоча про відсутність назначених документів останньому було достовірно відомо, оскільки ним 19.08.2014 складєна відповідно службова записка.

Згідно висновку судово-економічної експертизи ХНДІСЕ імені Бокаріуса №9622 від 02.12.2015 року, висновку спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_11 від 20.04.2015 «Про результати перевірки щодо повноти та правильності визначення ПДВ СФГ « ОСОБА_9 » (код 21174589) за січень 2014 року - січень 2015 року в частині визначення розрахункової суми донарахувань по ПДВ за вказаний період в розмірі 2659 357 грн., підтверджено в обсязі наданих на експертизу документів та виходячи з вихідних даних.

Таким чином, ОСОБА_8 зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи своє службове становище організував та провів неякісні зустрічні звірки СФГ «Васильченком С.А.» з іншими суб`єктами господарської діяльності, тобто будучи зобов`язаний контролювати дотримання податкового законодавства, організовувати, керувати та здійснювати контрольно-перевірочні заходи, являючись службовою особою, наділеного організаційно-розпорядчими функціями, під час проведення зустрічних звірок, без дотримання вимог ст. 19-1, ст. 40; ст. 61; ст. 109 Податкового кодексу України, вимог п. 3.1 наказу ДПА №236 від 22.04.2011 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» та в порушення положення «Про сектор планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндаходів у Харківській області» від 26.06.2014 навмисно провів неякісні перевірки, чим заподіяв державі збитків на суму 2 659 357, 00 грн., та як наслідок спричинив надання податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки на загальну суму понад 14 млн. грн., що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Тобто, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він вчинив зловживання службовим становищем, а саме, умисне, з метоюодержання неправомірноївигоди длясамого себета іншоїфізичної іюридичної особиз використаннямсвого службовогостановища всуперечінтересам служби,що завдалотяжких наслідківохоронюваним закономдержавним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Окрім того, узагальнюючи наявні в Харківській ОДПІ дані щодо СФГ «Васильченко С.А.», завідувач сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_8 , знаходячись в службовому приміщенні Харківської ОДПІ за адресою: м.Харків, пров. Пархоменка, 3, у робочий час склав завідомо неправдиві довідки №448/22-20-23-06/21174589 від 05.09.2014, №468/22- 20-23-06/21174589 від 22.10.2014, № 19/22-20-23-06/21174589 від 09.02.2015, №14/22-20-23-06/21174589 від 28.01.2015 та 40/22-20-23-06/21174589 від 27.04.2015 про підтвердження господарських операцій між суб`єктами господарювання, зокрема, щодо документального підтвердження господарських операцій СФГ «Васильченко С.А.» із ПНВП «Агролюс» (код 30377771), ТОВ ТВФ «Промтехснаб» (інд. номер 232325011270), ПП «Агропродукт+» (код 39300820).

Також ОСОБА_8 , під час складання вказаних довідок, зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи своє службове становище, за наявності обов`язку щодо проведення зустрічних звірок СФГ ОСОБА_9 з підприємствами - контрагентами ПНВП «Агролюс», ТОВ ТВФ «Промтехснаб», ПП «Агропродукт+», їх не здійснив, що підтверджується відсутністю у матеріалах будь-яких даних щодо фактичного транспортування товарно-матеріальних цінностей до складських приміщень; також відсутня будь-яка інформація щодо проведення зважування транспортних засобів, які нібито здійснювали вивіз продукції з поля; відсутня інформація щодо проведення закупівель паливно- мастильних матеріалів, необхідних для проведення польових робіт; відсутня інформація щодо реєстрації договору суборенди з СТОВ «Камянське» у державних органах; відсутня інформація щодо проведення закупівель гербіцидів та посівних матеріалів за рахунок яких нібито збільшено урожайність, хоча про відсутність відсутність зазначених документів останньому було достовірно відомо, оскільки ним 19.08.2014 складена відповідно службова записка.

Згідно висновку судово-економічної експертизи ХНДІСЕ імені Бокаріуса №9622 від 02.122015, висновку спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_11 від 20.04.2015 «Про результати перевірки щодо повноти та правильності визначення ПДВ СФГ « ОСОБА_9 » (код 21174589) за січень 2014 року - січень 2015 року в частині визначення розрахункової суми донарахувань по ПДВ за ний період в розмірі 2 659 357, 00 грн., підтверджено в обсязі наданих на експертизу документів та виходячи з вихідних даних.

Таким чином, ОСОБА_8 зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи своє службове становище організував та провів неякісні зустрічні звірки СФГ «Васильченком С.А.» з іншими суб`єктами господарської діяльності, тобто будучи зобов`язаний контролювати дотримання податкового законодавства, організовувати, керувати та здійснювати контрольно-перевірочні заходи, являючись службовою особою, наділеного організаційно-розпорядчими функціями, під час проведення зустрічних звірок, без дотримання вимог ст. 19-1; от. 40; ст. 61; ст. 109 Податкового кодексу України, вимог п. 3.1 наказу ДПА №236 від 22.04.2011 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» та в порушення положення «Про сектор планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Харківської об`єднаної державної і юдаткової інспекції Головного управління Міндаходів у Харківській області» від 26.06.2014 року навмисно провів неякісні перевірки, чим заподіяв державі збитків на суму 2 659 357, 00 грн., та як наслідок спричинив надання податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки на загальну суму понад 14 млн. грн., що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Тобто, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він вчинив службове підроблення,тобто внесенняслужбовою особоюдо офіційнихдокументів завідомонеправдивих відомостей,яке спричинилотяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 не визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України і пояснив суду, що починаючи з листопада 2009 року він працює на різних посадах в Харківській ДПІ, на час, коли відбувалися інкриміновані йому кримінальні правопорушення, він працював на посаді завідувача секторупланування таінформаційного забезпеченняуправління податковогоаудиту ОДПІГУ Міндоходіву Харківськійобласті, до його обов`язків входило, зокрема проведення перевірок, зустрічних звірок, виконання контрольних завдань, виконання завдань безпосереднього керівництва, тощо. У 2014- 2015 роках були здійснені зустрічні звірки СФГ «Васильченко С.А.». Зустрічні звірки проводились на підставі наказів ДПС (№245 та №110). Управління оподаткування фізичних осіб було складено запити до СФГ «Васильченко С.А.», де зазначено конкретний перелік документів, за конкретний період, за який підприємство було доведено на відпрацювання. Фахівцями оперативного управління були вручені запити СФГ «Васильченко С.А.» під час виїзду, з`ясовувалось місцезнаходження підприємства, чи могло підприємство здійснювати господарську діяльність. Після вручення зазначених запитів працівниками оперативного управління складався висновок, з якого зазначалася адреса, за якою здійснювався виїзд, чи знаходилося за даною адресою підприємство, встановлені його можливості здійснювати господарську діяльність. Після складення висновків та вручення запитів, відповідні посадові особи збирали пакет документів та надавали до канцелярії Харківської ДПІ, після чого безпосередньо передавались до нього, до управління аудиту. На підставі тих документів були зроблені довідки зустрічних звірок та зроблені висновки, що за той період на підставі наданих документів СФГ «Васильченко С.А.» здійснювало господарську діяльність. Також ОСОБА_8 зазначив, що він завжди сумлінно виконував свої посадові обов`язки та діяв у відповідності до закону.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого, у сукупності з іншими у справі доказами, суд приходить до переконання, що його пояснення про відомі йому події у справі, є достовірними, оскільки вони не суперечливі, послідовні логічно пов`язані, узгоджуються в деталях з іншими доказами, а також відповідають встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим чим суд дійшов висновку, що висунуте ОСОБА_8 обвинувачення не доведено, виходячи із такого.

Статтею 8 Конституції України гарантовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Положення статей 62 та 129 Конституції України, ст. 17 КПК України визначають, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Основними засадами судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За правилами ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини, практика якого є частиною національного законодавства України, у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.

У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Коробов проти України, п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Керуючись наведеними правовими нормами суд встановив таке.

Органами досудового слідства в основу обвинувачення ОСОБА_8 покладено в якості доказів показання свідків, зокрема: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Так, допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що з 1992 року по 2016 року він був директором СФГ «Васильченко С.А.» займався сільським господарством, мав свою та орендовану техніку, орендував землю. Всю його господарську періодично перевіряла податкова. У 2016 році з`ясувалося , що подальше існування фермерського господарства на таких земельних площах є нерентабельним, у зв`язку з чим було оголошено про банкрутство фермерського господарства, передано ліквідатору всі необхідні документи (статутні, бухгалтерські, податкові), а також печатку, на сьогоднішній день господарство закрито. В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що на рахунках фермерського господарства знаходиться переплата податків, в тому числі ПДВ, порядка 2,5 -2,6 мільйони гривень переплата за землю та іншим податкам, тобто в ході ліквідації підприємства, державі не завдано жодних збитків. В ході досудового розслідування, його допитував слідчий, в провадженні якого перебувала справа, погрожував, під моральним тиском, він змушений був підписати якісь документи, під тиском слідчого, він дав покази, на підставі яких у відношенні нього відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст 205, ч.2 ст. 366 КК України. 11 вересня 2017 року Київським районним судом м.Харкова ухвалено вирок, відповідно якого його виправдано за ч.2 ст. 205 КК України, з ч.2 ст. 366 перекваліфіковано на ч.1 ст. 366 КК України, зараз ним оскаржено даний вирок. Також ОСОБА_12 наголосив на тому, що він не знайомий з ОСОБА_8 .

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , які на час вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопоршень працювали в Харківській ДПІ, кожен окремо пояснили суду лише про те, що існує повний порядок відпрацювання підприємств, підсумком якого є складання довідки зустрічної звірки, що передбачено податковим кодексом України, «Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок», затвердженому Постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок», а також відповідними наказами ДФС, іншими нормативно-правовими актами. Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у Десятиденний строк. Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання не передбачено. Спільно управлінням податкового аудиту, управлінням юридичних осіб та ОУ ХОДШ ГУ Міндоходів у Харківській області було здійснено відпрацювання СФГ «Васильченко С.А.» щодо реальності фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період з визначеними контрагентами.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_16 пояснив суду, що він працює на посаді директора СТОВ «Камянське» займаються вирощуванням зернових та сільськогосподарських культур. ОСОБА_9 він передав в оренду сільськогосподарську техніку: трактор, сіялку, культиватор, а ОСОБА_9 в свою чергу підмінив цей договір на договір суборенди землі.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_18 головний бухгалтер СТОВ «Камянське», а також ОСОБА_17 кладовщик СТОВ «Камянське» надали аналогічні пояснення.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка сторни захисту ОСОБА_20 , яка перебувала на посаді начальника управління податкового аудиту, пояснила суду, що в період, коли ОСОБА_8 складалися довідки зустрічних звірок, на момент складання довідок зустрічних звірок на підставі отриманих на той час матеріалів, іншого висновку ОСОБА_8 зробити не міг. Крім того, свідок пояснила, що за результатами зустрічних звірок можуть складатися: -довідкизустрічних звірок про підтвердження або не підтвердження взаємовідносин (у разі надання або не надання відповіді та документального підтвердження на вручений запит ДТП); -акти неможливості проведення зустрічнихзвірок (у разі неможливості вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, відсутність суб`єкта господарювання за податковою адресою, ненадання документів та інформації для проведення зустрічної звірки). Інші документи не складаються. На питання щодо подальшого відпрацювання СФГ «Васильченко С.А.» свідок ОСОБА_20 зазначила, що коли було отримано інформацію про те," що СТОВ «Кам`янське» не укладалося договору суборенди земельної ділянки, ОСОБА_8 було підготовлено танадано до управління адміністрування юридичних осіб службову записку з пропозицією про позбавлення пільги з ПДВ СФГ «Васильченко С.А.» Податкова інформація направлена на ДПІ, де обліковуються контрагенти « ОСОБА_9 », з метою проведення перевірок та недопущення втрат бюджету.

ОСОБА_8 висунуто обвинувачення про те, що він, будучи службовою особою правоохоронного органу в період часу з вересня 2014 року до травня 2015 року (точний час досудовим слідством не встановлено), зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби сприяв здійсненню фіктивної діяльності СФГ «Васильченко С.А.»

Таке твердження органу досудового слідства не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується наступним.

Об`єктивною стороною зловживання владою або службовим становищем виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв`язку з виконанням нею службових обов`язків; 3) суперечить інтересам служби, 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться в причинному зв`язку із зазначеними наслідками.

Діяння, яке полягає у відповідності до диспозиції ст. 364 КК України у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби.

З пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення не вбачається, в яких саме діях ОСОБА_8 полягало «зловживання службовим становищем».

Так, на першому аркуші обвинувального акту зазначено обвинувачення у «сприянні здійсненню фіктивної діяльності», арк. З, абз.1 обвинувального акту містить обвинувачення у «складанні завідомо неправдивих довідок», на цьому ж аркуші зазначено, що ОСОБА_8 за наявності обов`язку щодо проведення зустрічних звірок «їх не здійснив», а в останньому абзаці - «провів неякісні зустрічні звірки».

Суб`єктивна сторона службового зловживання хартеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння (дія чи бездільність) вчиняється з прямим умислом, а психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у частиназ 1 та 2 ст. 364 КК України, може бути виявлене як у формі умислу, так і необережності. У цілому кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України визнається умисним. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви: корисливі мотиви, інші особисті інтереси, інтереси третіх осіб.

Однак, судом не встановлено наявність у поведінці ОСОБА_8 хоча б одного із зазначених мотивів, як і не встановлено наявність умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, психічне ставлення ОСОБА_8 до своїх дій, отримання ним неправомірної вигоди, із пред`явленого обвинувачення невідомо яку неправомірну вигоду для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи він мав намір одержати чи одержав і в якій формі.

Також обов`язковим елементом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України є його наслідки, оскільки між діянням і наслідком має бути встановлений прямий причинний зв`язок.

Сторона обвинувачення вважає наслідками нібито вчинених ОСОБА_8 злочинів спричинення тяжких наслідків, куди включено: надання податкової вигоди СФГ «Васильченко С.А.» іншим підприємствам реального сектору економіки на загальну суму понад 14 млн. гривень., однак, в матеріалах кримінального провадження відсутнє підтвердження настання таких наслідків, не зазначено, яким саме підприємством реального сектору економіки було надано податкову вигоду і ким саме; не визначена точна сума таких наслідків стороною обвинувачення не зазначено. Також визначено, що податок на додану вартість у сумі 2 659 357,00 грн. не сплачений СФГ «Васильченко С.А.» до державного бюджету України, тобто саме податок на додану вартість у сумі 2 659 357,00 грн. не сплачений СФГ «Васильченко С.А.» до державного бюджету України ставить у вину обвинувачення ОСОБА_8 .

Стосовно обвинувачення щодо не зроблених ОСОБА_8 дій щодо проведення зустрічних звірок, в ході судового розгляду встановлено, що спільно управлінням податкового аудиту, управлінням юридичних осіб та ОУ ХОДШ ГУ Міндоходів у Харківській області було здійснено відпрацювання СФГ «Васильченко С.А.» щодо реальності фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період з визначеними контрагентами.

Відповідно до існуючого алгоритму вказаного відпрацювання, управлінням юридичних осіб складалися запити із переліком документів, які необхідно надати СФГ «Васильченко С.А.» до Харківської ОДПІ. Ці запити містяться в матеріалах справи. Вказані запити після їх підписання керівництвом Харківської ОДПІ надавалися Управлінню податкової міліції з метою їхнього вручення та з`ясування обставин ведення господарської діяльності підприємства. Співробітниками податкової міліції здійснювався виїзд за адресою реєстрації ОСОБА_9 . Після виїзду, вручення посадовій особі підприємства запиту, з`ясування обставин ведення господарської діяльності, надання відповідних документів підприємством, ОУ ХОДШ ГУ Міндоходів у Харківській області складалися висновки, які підтверджували реальність здійснення господарської діяльності СФГ «Васильченко С.А.».

Зазначені висновки містяться в матеріалах справи, зокрема, висновок № 809 від 01.08.2014 року про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, який ліг в основу довідки зустрічної звірки СФГ «Васильченко С.А.» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПНВП «Агролюс» за період 01.04.2014 року - 30.06.2014 року, 05.09.2014 року, містить таку інформацію: «В результаті проведених заходів було встановлено, що СФГ «Васильченко С.А.» у червні місяці 2014 року мало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємством ПНВП «Агролюс» код ЄДРПОУ 30377771 - реалізація зернових культур. Тобто, можливо зробити висновок, що за червень 2014 року фінансово господарська діяльність СФГ ОСОБА_9 не містить ознак фіктивності.

Аналогічні висновкинаявні і при складанні інших довідок зустрічних звірок. Так, у висновку № 980 від 10.10.2014 року про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, що покладений в основу довідки зустрічної звірки щодо СФГ «Васильченко С.А.» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПНВП «Агролюс» та ТОВ «ТВФ Промтехснаб» за серпень 2014 р., вересень 2014 р., зазначено «Вищенаведені обставини свідчать, що за серпень-вересень 2014 року фінансово-господарська діяльність СФГ ОСОБА_9 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 не має ознак фіктивності».

У висновку № 750 від 14.07.2014 року про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, який ліг в основу довідки зустрічної звірки СФГ «Васильченко С.А.» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПНВП «Агролюс» за період 01.04.2014 року - 30.06.2014 року, складену Седлецьким 05.09.2014 року, зазначено «Вищенаведені обставини свідчать, що за квітень-травень 2014 року фінансово-господарська діяльність СФГ ОСОБА_9 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 не має ознак фіктивності».

Зазначені висновки, складені оперативним підрозділом раніше, ніж довідки про проведення зустрічних звірок склав ОСОБА_8 . Більше того, саме оперативні підрозділи безпосередньо контактують із посадовими особами підприємства, виїзжають на адресу його реєстрації, мають можливість переконатися в реальності здійснення господарської діяльності, на відміну від ОСОБА_22 , який лише співставляє дані, спираючись, передусім на інформацію, надану податковою міліцією.

Стосовно складання податкової звітності за 2014 р. що СФГ «Васильченко С.А.» надано до Харківської ОДНІ податкову звітність щодо наявності земельної ділянки у розмірі 22,8 га згідно Акту про постійне користування землею №356 серія В №046452 від 05.1992 року. Договір суборенди з СТОВ «Кам`янське» ОСОБА_9 надав нарочним завірений своїм підписом та печаткою.

Інформація щодо закупівель пального, гербіцидів відноситься до взаємовідносин ОСОБА_9 з його постачальниками тобто з приводу податкового кредиту СФГ «Васильченко С.А.». Натомість ОСОБА_8 зустрічні звірки проводились з питання його податкових зобов`язань. Також СФГ ОСОБА_23 не декларувало податковий кредит що є його правом. Документи щодо зважування та транспортування могли бути запрошені додатково під час проведення документальної перевірки. Під час проведення зустрічної звірки дані документи не впливають на зарахування та сплату ПДВ.

Під час звірки ОСОБА_8 було належним чином проаналізовані отримані документи, зокрема договори між п ідприємствами, податкові та видаткові накладні, підписані сторонами, бухгалтерські документи, інформація про наявність сільськгосптехніки, складських приміщень. ОСОБА_8 використовував відповідні бази податкової служби, які були в його розпорядженні.

Під час співставлення даних було з`ясовано, що податкові накладні були складені без помилок, розходжень між задекларованими зобов`язаннями ОСОБА_9 та податковим кредитом відсутні. Крім того, під час проведення зустрічної звірки ОСОБА_8 вивчалася діяльність СФГ «Васильченко С.А.», було встановлено, що підприємство зареєстровано і працює з 1994 року, перебуває на спеціальному режимі оподаткування, тобто користується пільгою зі сплати ПДВ з 2009 року. Також ним було з`ясовано що у 2013 році на підприємстві була проведена документальна виїзна перевірка, під час якої комплексно перевірялася діяльність СФГ «Васильченко С.А.», в тому числі і умови використання спеціального режиму оподаткування.

Щодо висновку судово-економічної експертизи ХНДІСЕ імені Бокаріуса №9622 від 02.12.2015, висновку спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_11 від 20.04.2015 «Про результати перевірки щодо повноти та правильності визначення ПДВ СФГ « ОСОБА_9 » (код 21174589) за січень 2014 року - січень 2015 року, які містяться в матеріалах справи і на які посилається обвинувачення. Оскільки спеціаліст-бухгалтер, так і судовий експерт доходять висновку про те, що недотримання СФГ «Васильченко С.А.» вимог п.209.2 ст. 209, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України щодо заниження податкових зобов`язань.

Однак, висновок складено про недотримання саме СФГ «Васильченко С.А.», а не ОСОБА_8 вимог законодавства, спеціаліст-бухгалтер виходить з того, що «площа рілля, на яких підприємство провадить вирощування зернових культур складає ; 21,81 гектари.»

Отже, спеціалісти, виходячи з обсягу наданих на дослідження документів, виходять з того, що у СФГ - «Васильченко С.А.» є площа, яка складає 21.81 гектари. Натомість ОСОБА_8 СФГ « ОСОБА_9 » надає зовсім іншу інформацію, а саме, крім земельної ділянки, яка є в його власності надається список пайщиків, землі яких обробляються ОСОБА_9 , а також, як з`ясовується потім, підроблений договір суборенди земельної ділянки

Коли ж ОСОБА_8 отримує інформацію про те, що між СХОВ «Кам`янське» і СФГ «Васильченко С.А.» не укладалося договору суборенди земельної ділянки, саме він направляє податкову інформацію.

Також на вирішення експертизи були поставлені питання стосовно спричинення СФГ «Васильченко С.А.» матеріальної шкоди, і хто саме з посадових осіб підприємства був відповідальний у вказаний період часу за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. І експерт зазначає, що питання щодо встановлення фактів порушення нормативних актів та відповідно виникнення матеріальної шкоди, передбачає визначення фактичних обставин справи та надання юридичної оцінки дій посадових осіб СФГ «Васильченко С.А.», що не відноситься до компетенції судового експерта-економіста.

За відсутності в наданих на дослідження матеріалах справи відповідних податкових повідомлень-рішень про донарахування сум з податку на додану вартість в розмірі 2659357,0 грн., відсутності карток особових рахунків з ПДВ, провести дослідження відносно визначення обов`язкової суми для перерахування в бюджет - не надається за можливе.

Третє питання передбачає визначення фактичних обставин справи та надання юридичної оцінки дій посадових осіб СФГ «Васильченко С.А.», що не відноситься до компетенції судового експерта-економіста.

В матеріалах справи відсутні відповідні податкові повідомлення-рішення про донарахування сум з податку на додану вартість в розмірі 2659357,0 грн.

Відповідно до приписів ст. 41 ПК України сума податку на додану вартість, яка є обов`язковою для перерахування СФГ «Васильченко» до державного бюджету може бути визначена лише за наявності відповідних податкових повідомлень рішень про донарахування зазначених сум податків, прийнятих за результатами складання акту перевірки ДНІ, а прокурором не надано, а матеріали справи не містять відповідних актів перевірки ДПІ та відповідних податкових рішень-повідомлень про донарахування сум з податку на додатну вартість в розмірі 2659357 грн 00 коп. а тому кваліфікаційна ознака ч. 2 ст. 366 КК України, так само як і ч. 2 ст. 364 КК України, щодо спричинення тяжких наслідків, які полягають у завданні матеріальних збитків, не знайшла, свого підтвердження.

Висновок спеціаліста - бухгалтера ОСОБА_11 від 20.04.2015 року та висновок судової економічної експертизи № 9622 від 02.12.2015 року, відповідно до приписів ст 94 КПК України, належними та достовірними для встановлення та підтвердження спричинення тяжких наслідків, які стосуються та полягають у несплати до держбюджету податку на додану вартість, що передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України

Також ОСОБА_8 висунуто обвинувачення про те, що він, будучи службовою особою, зловживаючи службовимстановищем зметою одержаннянеправомірної вигодидля юридичноїособи,використовуючи своєслужбове становищеорганізував тапровів неякіснізустрічні звіркиСФГ «ВасильченкомС.А.»з іншимисуб`єктами господарськоїдіяльності,тобто вчинивкримінальне правопорушення, передбаченеч.2ст.366КК України, яка встановлює відповідальність за службове підроблення, а саме: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних, документів, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

Частина перша п.1 та 2статті 284 КПК Українипередбачає, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Суд приймає до уваги наступне. Відповідно до диспозиціїстатті 366 КК України, винні дії особи (серед інших) полягають у видачі нею завідомо неправдивих офіційних документів. Згідно обвинувального акта, ОСОБА_8 обвинувачується саме у складанні та видачі такого документа. Разом із цим, дослідивши надані докази, суд вважає, що органом досудового слідства не встановлено, що офіційний документ був виданий ОСОБА_8 з прямим умислом будь-якій зацікавленій фізичній чи юридичній особі, органом досудового слідства також не встановлені мотиви таких дій обвинуваченого, що унеможливлює кваліфікацію дій обвинуваченого заст. 366 КК України.

Відповідно до приписів ч. 2ст.17 КПК України, ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправденим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Положення ч.4 цієї норми, а також положенняст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, вказують на те, що усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведена наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2ст.366 КК України, а тому обвинуваченого необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, кримінальне провадження щодо нього закрити з підстав, встановлених п.3 ч.1ст. 284 КПК України.

З диспозиції частини 1ст.366 КК Українита узагальнень Верховного Суду України «Про практику розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст.366 КК України (службове підроблення)»,слідує, що об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативних передбачених у ч.1ст.366 КК Українидій:а)внесення додокументу неправдивихвідомостей;б)інше підробленнядокументів;в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа. Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково - частина відомостей в ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Інше підроблення документів припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, яка не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою.

Суб`єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч.1ст.366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особазавідомоусвідомлює неправдивий характер тих відомостей, яківносяться неюдо офіційних документів. Внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених уст.367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість.

Згідно формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, ОСОБА_8 інкримінується самескладаннязавідомо неправдивого офіційного документу, що включає повне виготовлення документа, який містить інформацію, яка не відповідає дійсності.

Межі судового розгляду визначені положеннямист.337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Аналізуючи нормист.337 КПК Українив сукупності з нормами ст.ст.2,7,8,9,17,20та26 КПК України, суд вважає необхідним зазначити, що в ході судового розгляду кримінального провадження суд не наділений правом змінити висунуте щодо особи обвинувачення, не вправі проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження, не вправі у будь-який спосіб поставити питання про внесення змін прокурором до обвинувачення. Недодержання положеньст.337 КПК Українищодо меж судового розгляду може бути визнано істотним порушенням кримінального процесуального закону і стати підставою для скасування вироку в апеляційному або касаційному порядку.

Під час розгляду кримінального провадження прокурор обвинувачення не змінював, як і не висував додаткового обвинувачення. У зв`язку із цим, та виходячи з положень кримінально-процесуального законодавства, суд не може вийти за межі обвинувачення та кваліфікувати дії обвинуваченого за іншими кваліфікуючими ознаками чи іншою нормою закону.

У зв`язку із цим, ОСОБА_8 підлягає виправданню в частині пред`явленого обвинувачення за ч.2ст.366 КК Україниу зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину, а саме в її діях відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення у виглядіскладання завідомо неправдивих офіційних документів.

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Це кримінальне правопорушення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох дій: внесення до документів неправдивих відомостей, інше підроблення документів, складання неправдивих документів, видача неправдивих документів.

Внесення у офіційні документи завідомо неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Під складанням завідомо неправдивих документів необхідно розуміти внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Під поняттям «завідомо» недостовірної інформації слід розуміти інформацію, недостовірність якої винна особа усвідомлює, знає, однак, свідомо вносить в офіційний документ.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченогост. 366 КК Українихарактеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправомірний характер тих відомостей, які вона вносить до офіційних документів. Тобто, дії обвинуваченого можуть бути визнані протиправними лише у випадку обізнаності та усвідомлення обвинуваченим того, що інформація, яку він вносить до офіційного документа є недостовірною, спотвореною, однак, обвинувачений не відмовляється від вчинення цих дій і вносить недостовірні дані до офіційного документа.

Разом з тим, в чому неправдивість таких довідок, в чому полягає підроблення, «завідомість» при їх складанні, та які наслідки та від чиїх дій настали обвинувачення не визначає, а також наявність у ОСОБА_8 прямого умислу з пред`явленого обвинувачення не вбачається.

Відповідно до 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу, відповідно до яких кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Підсумовуючи все наведене, суд вважає, що сформульоване обвинувачення не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати доведеним поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

Ураховуючи наведене, а саме те, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 364 КК України, в яких він обвинувачується, ОСОБА_8 підлягає виправданню.

Правова позиція, за якої прокурор вимагав доказів від сторони захисту в підтвердження показань обвинуваченого, а за відсутності таких доказів вважав винуватість останніх доведеною, не ґрунтується на приписах ст. 62 Конституції України. У цьому аспекті суд, навпаки, визнає ключовим те, що показання обвинуваченого в суді стороною обвинувачення не спростовані.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Згідно ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Також згідно з практикою Європейського суду (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства), критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що сам прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч. 2 ст. 9 КПК України покладає обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і в ст. 17 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази повинні бути повернуті володільцю.

Так як суд ухвалює вирок про виправдання обвинуваченого, то процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 364 КК України, за недоведеністю, що в його діях є склад даних кримінальних правопорушень, і виправдати його.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, віднести на рахунок держави.

Речові докази після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах провадження, оригінали документів за клопотанням їх належних володільців повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя