Постанова

від 05.02.2019 по справі 387/708/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 387/708/18

провадження № 22-ц/4809/378/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Кіселика С.А.(доповідач),

суддів Дьомич Л.М, Єгорової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Згода ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Булахова Віктора Дмитровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року у складі судді Цоток В. В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Згода про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Згода (далі - ТОВ) про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі.

Зазначала, що на підставі на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 01.08. 2001 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 7,2761 га, яка розташована на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. ТОВ "Згода", 31.12.2007, уклав з позивачем договір оренди даної земельної ділянки, який було зареєстровано у Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.07.2008 року за №040836900025. Строк дії договору становить десять років. 15.02.2018 року ОСОБА_2 звернулась до орендаря із заявою і просила повернути земельну ділянку, оскільки бажає самостійно її обробляти. Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2018 року ОСОБА_2 дізналася про існування додаткової угоди від 17.01.2017 року до договору оренди землі від 31.12.2007 року, право оренди на підставі якої зареєстроване 14.03.2018 року, на підставі якої було продовжено строк дії договору оренди землі до 08.07.2028 року. З огляду на те, що волевиявлення на укладення зазначеної вище угоди позивач не мала, вказаний правочин не підписувала, вважає, що є підстави для визнання додаткової угоди недійсною .Просила визнати недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2007 року, укладену між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу (а.с.63-64).

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 до ТОВ Згода про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2007 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ Згода . Суд дійшов висновку, що додаткова угода має бути визнана недійсною, оскільки не підписана орендодавцем та не відповідає його внутрішній волі.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в позові, призначити у справі повторну судову почеркознавчу експертизу. Зазначає, що висновок експерта виконаний з порушенням вимог щодо часу виконання наданих на експертизу вільних зразків підпису позивача. З висновку експертизи вбачається, що експерт використовував вільні зразки підпису позивача, які виконані на документах, що не відповідають вимогам Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз. Підпис позивача на додатковій угоді, яка викладена на білому папері формату А4, експерт порівнював з вільними зразками підписів, що виконані на описі до поштового вкладення, квитанціях, довіреності та корінці податкового повідомлення, які не відповідають досліджуваному об?єкту ні за часом виконання, ні за формою, ні за змістом та цільовим призначенням. Висновок експерта обґрунтовано викликає сумніви в його правильності, проте суд не дав йому оцінку. Також судом було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

У відзові на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що рішення суду є законним оскільки постановлено із дотриманням вимог закону.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач є власником земельної ділянки площею 7,2761 га, розташованої на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області .

Між сторонами 31.12.2007 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, договір зареєстровано 09 липня 2008 року, тобто строк дії договору закінчувався 09 липня 2018 року.

17 січня 2017 року укладено додаткову угоду до договору оренди, за умовами якої було продовжено строк дії договору оренди землі до 08.07.2028 року.

Висновком № 210 судово-почеркознавчої експертизи від 22 жовтня 2018 року, яка проведена Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі орендодавець в оригіналі додаткової угоди від 17січня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою із наслідуванням справжнього підпису ( а.с.81-85).

Висновок експерта оцінено судом за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України. Підпис позивача в оригіналі додаткової угоди, який надано відповідачем, був предметом дослідження експертизи. Як порівняльний матеріал, експертом досліджено вільні та експериментальні зразки підпису та почерку позивача.

При дослідженні підписів експертом за формою рухів, протяжністю рухів по вертикалі при виконанні верхньої петлевої частини розчерку у досліджуваному - менше ніж у зразках, розміщенням рухів, напрямком рухів встановлені розбіжні ознаки, які є суттєвими і достатніми для категоричного висновку, що досліджуваний підпис в договорі виконано не позивачем, а іншою особою.

Що стосується виявлених у процесі дослідження збігів почеркових ознак, то вони є малохарактерними, несуттєвими, а отже на зроблений висновок не впливають, оскільки пояснюються виконанням досліджуваного підпису з деяким наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Згода після закриття підготовчого провадження та призначенні справи до судового розгляду заявляло клопотання про призначення повторної експертизи, обґрунтовуючи тим, що висновок судової почеркознавчої експертизи є необґрунтованим, виконаний з порушенням вимог інструкції, оскільки експерту надані вільні зразки підпису, які максимально не наближені до дати підписання додаткової угоди і кількість цих зразків є недостатньою.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено. Ухвала мотивована тим, що передбачені законом підстави для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи відсутні, а наданих експерту порівняльних зразків підписів позивача виявилося достатньо експерту для надання висновку. При цьому суд зазначив, що сама по собі незгода з висновком не може бути підставою для призначення повторної експертизи.

Матеріалами справи підтверджується, що для проведення експертизи були направлені відібрані в присутності учасників справи експериментальні зразки підпису позивача на дванадцяти аркушах, які місять 192 підписи позивача, а також: поштовий опис, лист повідомлення, договір оренди землі, доручення, квитанція, три податкових повідомлень, заява про виплату пенсії від 09.02.2017 року, банківський договір.

Додатково було направлено ще 1 документ, підписаний позивачем, а саме додаткова угода до договору оренди землі від 31.12.2007 року, яка, містить підпис позивача.

Крім того, судом першої інстанції крім висновку експерта досліджено та взято до уваги інші докази по справі, а саме, твердження позивача, яка зазначала, що додаткову угоду не підписувала та лист - повідомлення із якого слідує, що ОСОБА_2 не бажала подальшого продовження укладеного договору оренди землі.

Враховуючи те, що додаткову угоду до договору оренди власник земельної ділянки особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волі орендодавця на її укладення, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про визнання його недійсним.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують та зводяться лише до переоцінки висновку почеркознавчої експертизи. При цьому відповідач не звертає уваги на інші наявні у справі докази, які вказують на відсутність волевиявлення власника земельної ділянки на укладення додаткової угоди.

Експертиза, висновок якої наявний у матеріалах справи, була проведена компетентним експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Висновок експертизи належними доказами не спростовується.

Спірна додаткова угода за формою і змістом відповідає вимогам закону, є зареєстрованою у встановленому законом порядку, але експертизою підтверджено, що власник земельної ділянки її не підписував.

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203,215 ЦПК України).

Враховуючи викладені обставини справи щодо достовірності встановлення факту не підписання позивачем додаткової угоди та збільшення строку оренди з 09.07.2008 року до 08.07.2028 року по мимо волі власника земельної ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про визнання цієї угоди недійсною є законним та справедливим, направленим на ефективний захист його порушеного права.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові не встановлено.

Керуючись керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Булахова Віктора Дмитровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Згода залишити без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2019 року.

Головуючий суддя С.А.Кіселик

Судді: Л.М.Дьомич

С.М.Єгорова