Постанова

від 13.02.2019 по справі 5004/1671/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Справа № 5004/1671/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

ПАТ "ПУМБ" - Билень І.М.

арбітражний керуючий Сисун О.І.

ТОВ "Динеро-капітал" - Бігдан О.А.

ПАТ "Промінвестбанк" - Олексюк Т.І.

ТОВ "Сан Енерджі Сістем" - Петров Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Енерджі Сістем" та Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на ухвалу господарського суду Волинської області про прийняття до розгляду заяви ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018р. про визнання недійсним правочину та визнання права власності від 02.10.2018р.

та

на ухвалу господарського суду Волинської області про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018р. про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності від 31.10.2018р.

у межах справи № 5004/1671/12

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Флавія"

до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш"

про банкрутство

У провадженні Господарського суду Волинської області знаходиться справа № 5004/1671/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Флавія про банкрутство Публічного акціонерного товариства Ковельсільмаш .

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року у справі № 5004/1671/12, серед іншого:

1. Заяву ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності прийнято до розгляду.

2. Залучено до участі у справі в частині розгляду заяви ліквідатора Сисуна О.І. про визнання недійсним одностороннього правочину, витребування майна та визнання права власності Товариство з обмеженою відповідальністю Сан Енерджи Сістем (м.Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42370751).

Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на приписах ч.6 ст.12, ст.ст. 42, 50 ГПК України, ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 року) /т.18 а.с. 46-47/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.10.2018 року у справі № 5004/1671/12:

1. Заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства Ковельсільмаш арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоровича про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого кредитором банкрута - Публічним акціонерним товариством Перший український міжнародний банк , витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Сан Енерджи Сістем виробничого корпусу № 3 А-2, розташованого за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, та визнання права власності Публічного акціонерного товариства Ковельсільмаш на зазначений об'єкт нерухомості, задоволено.

2. Визнано односторонній правочин, вчинений Публічним акціонерним товариством Перший український міжнародний банк , шляхом оформлення права власності на виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд.1, реєстраційний номер 1636487107104, недійсним.

3. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Сан Енерджи Сістем об'єкт нерухомості, а саме, виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд.1, реєстраційний номер 1636487107104.

4. Визнано право власності Публічного акціонерного товариства Ковельсільмаш на об'єкт нерухомості, а саме виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд.1, реєстраційний номер 1636487107104.

5. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк на користь Публічного акціонерного товариства Ковельсільмаш судовий збір в сумі 3 524 грн. 00 коп.

За висновком господарського суду першої інстанції, вчинений ПАТ ПУМБ односторонній правочин з переходу права власності на виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1, від ПАТ Ковельсільмаш до ПАТ ПУМБ є таким, що вчинений всупереч приписів ст.ст.38, 42, 49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника (в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 року), що призвело до порушення майнових прав банкрута та його кредиторів.

Враховуючи встановлену судом недійсність одностороннього правочину, вчиненого ПАТ ПУМБ , відсутність правових підстав для набуття права власності на спірне майно у ТОВ Сан Енерджі Сістем , факт вибуття спірного об'єкту нерухомості з володіння ПАТ Ковельсільмаш поза його волею, на переконання місцевого господарського суду, у відповідності до приписів ст.387, ч.1 ст.388, ст.392 ЦК України належним способом захисту порушених майнових прав банкрута є витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ Сан Енерджі Сістем та визнання за ПАТ Ковельсільмаш права власності на вказаний об'єкт нерухомості /т.19 а.с. 98-104/.

ТОВ Сан Енерджі Сістем , не погоджуючись з постановленими ухвалами від 02.10.2018 року та від 31.10.2018 року, звернулося до Північно-західногого апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

1. Скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року у справі № 5004/1671/12 про прийняття до розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності від 01.10.2018 року

2. Прийняти нове рішення у справі № 5004/1671/12, яким відмовити у прийнятті до розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності від 01.10.2018 року.

3. Скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року у справі № 5004/1671/12 про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

4. Прийняти нове рішення у справі № 5004/1671/12, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- ліквідатор звернувся до суду із позовними вимогами про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності. Фактично поданий ліквідатором документ є позовною заявою і відповідно до нього мають бути застосовані норми ст. 162 ГПК України. Однак, подана ліквідатором заява абсолютно не відповідає вимогам ст. 162 ГПК, а отже мала бути залишена без розгляду;

- відповідно до поданої ліквідатором заяви не вбачається, що остання надсилалась усім учасникам справи про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш . З додатків до заяви ліквідатора вбачається, що вказана заява направлена була тільки на адресу ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджі Сістем , проте у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш є 16 кредиторів. Такі дії ліквідатора є зловживанням процесуальними правами, оскільки ускладнюють реалізацію іншими учасниками процесу своїх прав;

- ліквідатор сплатив лише судовий збір в сумі двох прожиткових мінімумів для працездатних громадян - 3 524,00 грн., що є абсолютно необґрунтовано та незаконно. Адже ліквідатор за кожну з майнових вимог мав сплатити судовий збір в розмірі, розрахованому виходячи з вартості нерухомого майна;

- норми ст.20 Закону про банкрутство регулюють виключно відносини, що стосуються правочинів (договорів) або майнових дій, вчинених боржником, проте ліквідатором було подано заяву про визнання недійсним правочину, який не був вчинений боржником ПАТ Ковельсільмаш , що виключає можливість застосування до даних правовідносин положень ст. 20 Закону про банкрутство;

- безпідставним та необґрунтованим є застосування судом першої інстанції до заяви ліквідатора положень п.10 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , що визначає розмір судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство;

- суд не залучив до розгляду справи прямо зацікавлених осіб, реєстраційні дії яких фактично скасовуються - державного реєстратора Волинської філії КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Назарчука С.Ю. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С.;

- п.4 ч.3 ст.277 ГПК України передбачає, що прийняття судового рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення;

- положення ст. ст. 33, 35-37, 39 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 року № 898-IV та положення Іпотечного Договору, дозволяють зробити висновок, що реєстрація права власності на нерухоме майно предмет іпотеки здійснюється на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя. Вказані умови застереження передбачені у п.п.6.2, 6.7 Іпотечного Договору № 1.08-82/І, укладеного між ПАТ Ковельсільмаш та ПАТ ПУМБ ;

- норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.04.2004 року, а також Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року № 553), не передбачають такої підстави для відмови у вчиненні реєстраційної дії, як перебування підприємства у процесі банкрутства;

- п.10 ч.3 ст.2 ГПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Згідно з ч.1 ст.37 Закону про банкрутство, строк ліквідаційної процедури становить 12 (дванадцять) місяців. Однак, в порушення зазначених положень законодавства, встановлені законом строки були порушені. Вимоги кредитора не були погашені протягом 5 (п'яти) з половиною років з моменту порушення провадження у справі про банкрутство;

- Закон про банкрутство (в редакції до 19.01.2013 року) не містить заборони на звернення стягнення на заставне майно в позасудовому порядку. Ліквідатор у заяві свою позицію аргументує лише обмеженням щодо продажу майна боржника, що не є тотожним зверненню стягнення;

- висновок суду першої інстанції про порушення норм ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в результаті звернення Банком стягнення на предмет іпотеки є безпідставними та необґрунтованими. Судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано до спірних правовідносин норми права, що підлягали застосуванню: ст.ст. 1, 33, 35-37 ЗУ Про іпотеку , ч. 1 ст. 27 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ;

- майно, щодо якого суд прийняв рішення витребувати у ТОВ Сан Енерджі Сістем (добросовісного набувача, який законно, на відповідній правовій підставі набув спірне майно), вибуло з власності боржника відповідно до його волі (на підставі укладеного ним іпотечного договору), отже відсутні підстави для застосування до спірних відносин ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України. Інших підстав для відповідних вимог про витребування майна судом не наведено;

- оскільки, вартість спірного нерухомого майна, яка складає 7 982 388,18 грн. (встановлена сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ІНФОКОН УКРАЇНА ) не перевищує суми вимог ПАТ ПУМБ до ПАТ Ковельсільмаш , які мають бути покриті за рахунок реалізації цього майна, то не вбачається жодного порушення прав боржника та інших учасників справи про банкрутство. Отже, висновки суду про порушення прав інших учасників справи про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш є необґрунтовані та безпідставні;

- ліквідатором подано до суду недопустимі докази - завірені ліквідатором копії документів, оригіналів яких у нього немає і бути не може, зокрема копію договору купівлі-продажу № 1689/61.1 від 05.09.2018 року, укладеного між ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджі Сістем та копію акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2018 року, які в порушення ст.ст. 73, 77, 91 ГПК України були прийняті місцевим господарським судом;

- судом першої інстанції допущено грубі порушення норм процесуального права та законних конституційних прав ПАТ ПУМБ на справедливий і неупереджений суд та на рівність учасників процесу перед законом і судом, що передбачені ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7 та 9 Закону України Про судоустрій і статус суддів , а також ст.ст.7 та 13 ГПК України.

Таким чином, на думку скаржника ТОВ Сан Енерджі Сістем , оскаржувані ухвали суду першої інстанції є незаконними, необґрунтованими, постановленими в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають до скасування /т. 20 а.с. 5-20/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Сан Енерджі Сістем на ухвалу господарського суду Волинської області про прийняття до розгляду заяви ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину та визнання права власності, постановлену 02.10.2018 року, та на ухвалу господарського суду Волинської області про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, постановлену 31.10.2018 року, у справі № 5004/1671/12, призначено справу до розгляду на 16.01.2019 року об 12:00 год. /т.20 а.с. 2-4/.

Кредитор ПАТ ПУМБ , не погоджуючись з постановленими ухвалами від 02.10.2018 року та від 31.10.2018 року, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 931/18 від 21.11.2018 року), в якій просить:

1. Скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року у справі № 5004/1671/12 про прийняття до розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності від 01.10.2018 року.

2. Прийняти нове рішення у справі № 5004/1671/12, яким відмовити у прийнятті до розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності від 01.10.2018 року.

3. Скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 31.10.2018 року у справі № 5004/1671/12, якою відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ ПУМБ від 10.10.2018 року та доповнень до нього від 30.10.2018 року про залишення без розгляду заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

4. Прийняти нове рішення у справі № 5004/1671/12, яким задовольнити клопотання ПАТ ПУМБ від 10.10.2018 року та доповнень до нього від 30.10.2018 року про залишення без розгляду заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

5. Скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 31.10.2018р. у справі № 5004/1671/12 про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

6. Прийняти нове рішення у справі № 5004/1671/12, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- подана ліквідатором заява про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, фактично є позовною заявою, відповідно до якої мають бути застосовані приписи ст. 162 ГПК України, проте подана ліквідатором заява абсолютно не відповідає вимогам вказаної норми ГПК України, а тому мала б бути залишена судом без розгляду;

- з поданої ліквідатором заяви не вбачається, що остання надсилалась усім учасникам справи про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш . Згідно з додатків до заяви ліквідатора вбачається, що вказана заява направлена була тільки на адресу ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджі Сістем , проте у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш є 16 кредиторів;

- отримана ПАТ ПУМБ від ліквідатора заява датована 25.09.2018 року, тобто не тотожна тій, що міститься в матеріалах справи, яка датована 01.10.2018 року;

- в порушення п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ліквідатором не зазначено ціни позову і є незрозумілим з якої суми розраховувався судовий збір та чому він сплачений лише в розмірі 3 524,00 грн., згідно платіжного доручення № 851 від 19.09.2018 року;

- в поданій ліквідатором заяві об'єднано відразу кілька вимог, як майнового, так і немайнового характеру, отже ціна позову має визначатись сумою всіх вимог. Згідно ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб. Отже, ліквідатор за кожну з майнових позовних вимог мав сплатити судовий збір в розмірі розрахованому, виходячи з вартості нерухомого майна;

- відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Отже, ліквідатор окрім сплати судового збору за вимогами майнового характеру, повинен був ще оплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (визнання одностороннього правочину, вчиненого ПАТ ПУМБ у вигляді оформлення права власності недійсним) у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних громадян;

- ліквідатором було подано заяву про визнання недійсним правочину, який не був вчинений боржником ПАТ Ковельсільмаш , що виключає можливість застосування до даних правовідносин положень ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Жодна з передбачених ч.1 ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом підстав для визнання недійсними/спростування дій ПАТ ПУМБ зі звернення стягнення на предмет іпотеки відсутня;

- безпідставним та необґрунтованим є застосування судом першої інстанції до заяви ліквідатора положень п. 10 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , що визначає розмір судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство;

- суд першої інстанції прийнявши заяву ліквідатора порушив норми процесуального права, зокрема ст. ст. 162, 164, 172, 173, 174 ГПК України, неправильно застосував норми матеріального права, а саме застосовано закон, який не підлягав застосуванню, а саме ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ;

- ПАТ ПУМБ ніякого одностороннього правочину не укладало, а здійснило реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Отже, ліквідатор насправді намагається скасувати реєстраційні дії державного реєстратора Волинської філії КП Новоселівської сільської ради Регіонального бюро державної реєстрації з реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ ПУМБ , а також шляхом витребування з володіння ТОВ Сан Енерджі Сістем нерухомого майна і шляхом визнання права власності на це майно за банкрутом намагається визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1689/61,1 від 05.09.2018 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим номером 3470;

- у ліквідатора були відсутні поважні причини для невиконання вимог ухвали суду від 02.10.2018 року, оскільки він зміг подати до суду клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 10.10.2018 року, а отже, мав можливість у встановленні ст. 81 ГПК строки подати до суду і витребуванні докази або ж клопотання про продовження строку для подання доказів;

- ч.8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строку, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Суд першої інстанції проігнорувавши норми судового процесу, зокрема ч. 8 ст. 80 ГПК України, прийняв в ліквідатора після закінчення строку на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2018 року докази про надіслання поданої ним заяви від 01.10.2018 року іншим учасникам справи;

- ч.2 ст. 33 Закону України Про іпотеку як підставу для звернення стягнення на предмет іпотеки визначено, зокрема у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше;

- у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним Договором № 1.08-82, а також у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство іпотекодавця (боржника), ПАТ ПУМБ 05.09.2018 року було задоволено забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1;

- пунктом 6.2 Іпотечного Договору № 1.08-82/І, укладеного між ПАТ Ковельсільмаш та ПАТ ПУМБ визначений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених Іпотечним Договором застережень про задоволення вимог іпотеко держателя. Пунктом 6.7 Іпотечного Договору визначений порядок та обумовлена процедура виникнення у іпотекодержателя - ПАТ ПУМБ права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки. При цьому зазначене застереження вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, і є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя - ПАТ ПУМБ на нерухоме майно, що є предметом іпотеки;

- положення ст. ст. 1, 33, 35-37 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 року № 898-IV та положення Іпотечного Договору, дозволяють зробити висновок, що реєстрація права власності на нерухоме майно предмет іпотеки здійснюється на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;

- відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року № 553), дії державного реєстратора Назарчука С.Ю. абсолютно є правомірними, оскільки ПАТ ПУМБ було надано всі передбачені законодавством документи для реєстрації речових прав на нерухоме майно і в державного реєстратора не було жодної підстави для відмови ПАТ ПУМБ у вчиненні реєстраційної дії;

- станом на 05.09.2018 року майно, що є предметом забезпечення ПАТ ПУМБ не було реалізовано, вимоги ПАТ ПУМБ не були погашені. Таким чином, захист порушених прав та інтересів кредитора ПАТ ПУМБ в рамках процесу банкрутства виявилися неефективними (вимоги банку не були погашені протягом більше як п'ять з половиною років з моменту порушення провадження у справі про банкрутство);

- приймаючи до уваги неефективність захисту порушених прав та інтересів кредитора у процесі банкрутства, ПАТ ПУМБ було прийнято рішення застосувати інший передбачений чинним законодавством та більш ефективний спосіб захисту порушеного права кредитора - звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки;

- оскільки, провадження у справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш порушено 02.01.2013 року і тоді ж було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому права застосування вказаного мораторію регулюється Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції до 19.01.2013 року, що була чинна на той момент. Враховуючи абз. 24 ст. 1, ч.4 ст. 12 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013 року), вбачається норми вказаного Закону про банкрутство не містять положень заборони на звернення стягнення на заставне майно в позасудовому порядку;

- дії державного реєстратора Назарчука С.Ю. щодо здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є правомірними та не можуть бути скасовані;

- відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задоволити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному Договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;

- наведені судом норми щодо заборони продажу майна банкрута інакше, ніж в ліквідаційній процедурі, не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки ПАТ ПУМБ не вчиняв правочину, спрямованого на продаж предмету іпотеки. Підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки було застереження в іпотечному договорі, тобто об'єкт вибув з власності боржника не на підставі одностороннього правочину і поза його волею, як дійшов висновку суд, а на підставі укладеного між боржником та банком Договору іпотеки;

- хибним є застосування судом до спірних правовідносин позиції, викладеної в постанові пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року, щодо необхідності захисту прав шляхом подання віндикаційного позову та відсутності потреби визнавати подальші угоди з відчуження майна недійсними, якщо майно вибуло з власності на підставі недійсного правочину;

- майно, яке суд прийняв рішення витребувати у ТОВ Сан Енерджі Сістем (добросовісного набувача, який законно, на відповідній правовій підставі набув спірне) вибуло із власності боржника відповідно до його волі (на підставі укладеного ним іпотечного Договору), отже відсутні будь-які правові підстави для застосування до спірних відносин ст.ст. 387, 388 ЦК України;

- висновок суду про те, що предмет іпотеки нібито коштував 18,5 млн. грн. є безпідставним та необґрунтованим, адже спростовується матеріалами справи, оскільки були відсутні покупці на предмет іпотеки, в т.ч. за ціною 8 000 000,00 грн.;

- на виконання ч.3 ст. 37 Закону України Про іпотеку ПАТ ПУМБ надано державному реєстратору Назарчуку С.Ю. для здійснення державної реєстрації права вланості на предмет іпотеки звіт про оцінку нерухомого майна. Відповідно до висновку про вартість майна, наданого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ІНФОКОН УКРАЇНА від 05.09.2018 року, ринкова вартість нерухомого майна складає 7 982 388,18 грн.;

- оскільки вартість нерухомого майна (встановлена сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності) не перевищує суми вимог ПАТ ПУМБ до ПАТ Ковельсільмаш , які мають бути покриті за рахунок реалізації цього майна, то не вбачається жодного порушення прав боржника та інших учасників справи про банкрутство;

- ліквідатором було подано до суду недопустимі докази - завірені ліквідатором копії документі, оригіналів яких у нього немає і бути не може, зокрема копію договору купівлі-продажу № 1689/61.1 від 05.09.2018 року, укладеного між ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджі Сістем та копію акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2018 року, які в порушення ст.ст. 73, 77, 91 ГПК України були прийняті місцевим господарським судом;

- судом першої інстанції допущено грубі порушення норм процесуального права, законних конституційних прав ПАТ ПУМБ на справедливий і упереджений суд на рівність учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7 та 9 Закону України Про судовий устрій та статус суддів , а також положень ст.ст. 7, 13 ГПК України. Не надано учасника справи строк на ознайомлення із письмовими поясненнями ТОВ Флавія , ліквідатора, які надавались безпосередньо в судовому засіданні, без реєстрації їх в канцелярії. Судом незаконно відмовлено у клопотанні скаржника щодо перенесення розгляду справи, через неотримання учасниками даного провадження про банкрутство заперечень ПАТ ПУМБ , які були направлені всім учасникам 30.10.2018 року.

Таким чином, на думку скаржника, оскаржувані ухвали суду першої інстанції є незаконними, необґрунтованими, постановленими в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржувані ухвали підлягають скасуванню на підставі ст. 277 ГПК України /т.19 а.с. 124-132/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Перший український міжнародний банк на ухвалу господарського суду Волинської області про прийняття до розгляду заяви ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину та визнання права власності, постановлену 02.10.2018 року, та на ухвалу господарського суду Волинської області про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, постановлену 31.10.2018 року, у справі № 5004/1671/12, призначено справу до розгляду на 16.01.2019 року об 12:00 год. з раніше поданою і прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ Сан Енерджі Сістем /т. 19 а.с. 122-124/.

14.01.2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора боржника ПАТ Ковельсільмаш надійшов письмовий відзив на апеляційні скарги ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджи Сістем (вих. № 1 від 08.01.2019 року), в якому ліквідатор заперечує проти апеляційних скарг /т. 20 а.с. 341-348/.

14.01.2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від кредитора ТОВ Дінеро-Капітал надійшов письмовий відзив на апеляційні скарги ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджи Сістем (вх. № 1618/19 від 14.01.2019 року), в якому кредитор боржника заперечує проти апеляційних скарг та вважає, що останні мають бути залишені без задоволення, а оскаржувані ухвали суду без змін /т.20 а.с. 384-386/.

16.01.2019 року ПАТ ПУМБ подано до суду заяву про відвід складу суду (головуючого судді Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., судді Демидюк О.О.) у даній справі /т. 21 а.с. 21-22/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року, апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ Сан Енерджі Сістем та ПАТ ПУМБ у даній справі зупинено у зв'язку з висновком суду про необґрунтованість заяви ПАТ ПУМБ про відвід суддів /т.21 а.с. 25-31/.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 року для розгляду заявленого відводу головуючого судді Крейбух О.Г., судді Юрчука М.І, судді Демидюк О.О. призначено суддю Коломис В.В. /т.21 а.с. 37/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 року у справі № 5004/1671/12 (суддя Коломис В.В.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ ПУМБ про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. /т.21 а.с. 38-41/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 року, апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ Сан Енерджі Сістем та ПАТ ПУМБ на ухвалу господарського суду Волинської області про прийняття до розгляду заяви ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину та визнання права власності, постановлену 02.10.2018 року, та на ухвалу господарського суду Волинської області про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, постановлену 31.10.2018 року, у справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш поновлено, розгляд справи призначено на 13.02.2019 року об 11:00 год. /т.21 а.с.55-56/.

11.02.2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від скаржника ПАТ ПУМБ надійшли письмові заперечення на відзив ліквідатора за апеляційними скаргами ТОВ Сан Енерджи Сістем та ПАТ ПУМБ (вх. № 6324/19), в яких апелянт вказує на те, що наведені аргументи ліквідатора у своєму відзиві є безпідставними та необґрунтованими, зокрема не підтверджені належними та допустимими доказами та жодним чином не спростовують обставин, викладених в апеляційній скарзі ПАТ ПУМБ . За наведеного, скаржник, серед іншого просить, залишити без розгляду відзив ліквідатора Сисуна О.І. (вих. № 1 від 08.01.2019 року) на апеляційну скаргу ПАТ ПУМБ у зв'язку з пропуском встановленого судом строку на подання відзиву /т.21 а.с. 229-232/.

Розглянувши клопотання ПАТ ПУМБ про залишення без розгляду відзиву ліквідатора Сисуна О.І. (вих. № 1 від 08.01.2019 року), апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ст.113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 2 ст.118 ГПК України передбачено, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що норми господарського процесуального кодексу України не містять приписів щодо залишення без розгляду поданих до суду відзивів після закінчення процесуальних строків, зокрема встановлених судом, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись ч.2 ст.118 ГПК України, відхиляє вищевказане клопотання ПАТ ПУМБ за безпідставністю.

В судовому засіданні 13.02.2019 року представники скаржників ТОВ Сан Енерджи Сістем та ПАТ ПУМБ доводи своїх апеляційних скарги підтримали у повному обсязі.

Ліквідатор ПАТ Ковельсільмаш Сисун О.І. та представник кредитора ТОВ Дінеро-Капітал проти задоволення апеляційних скарг заперечили, вважають оскаржувані ухвали суду першої інстанції законними та обґрунтованими, а апеляційні скарги безпідставними, посилаючись на Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, вважають, що у місцевого суду були наявні усі правові підстави для задоволення заяви ліквідатора Сисуна О.І. від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за боржникам ПАТ Ковельсільмаш .

Представник кредитора ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк при розгляді апеляційних скарг ТОВ Сан Енерджи Сістем та ПАТ ПУМБ покладається виключно на розсуд суду.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш , зокрема кредитори, наданим їм правом на участь у судовому засіданні не скористались та не забезпечили явку свої повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомленні апеляційним судом належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки ухвалою суду від 23.01.2019 року явка представників сторін в судове засідання 13.02.2019 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності інших учасників провадження у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш .

Відповідно до част.1, 2 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників ТОВ Сан Енерджи Сістем , ПАТ ПУМБ , ТОВ Дінеро-Капітал та ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш , дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2008 року між ПАТ Перший український міжнародний банк (Банк) та ПАТ Ковельсільмаш (Позичальник) укладено кредитний договір № 1.08-82 (з додатковими угодами та додатками до нього), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у 5 300 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором, але не пізніше 25.08.2011 року /т.2 а.с. 49-68/.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1.08-82, 08.10.2008 року між ПАТ Перший український міжнародний банк , як Іпотекодержателем, та ПАТ Ковельсільмаш , як Іпотекодавцем, укладено Іпотечний договір № 1.08-82/1 (з додатковими угодами та додатками до нього), відповідно до умов якого ПАТ Ковельсільмаш надало в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., який розташований за адресою: Волинська обл., м.Ковель, вул.Варшавська (вул.Желябова), буд. 1, реєстраційний номер в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно № 21639356, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19660306 від 25.07.2008 року /т.2 а.с. 69-78/.

08.10.2008 року до Державного реєстру іпотек (із змінами реєстрації) внесено запис про обтяження виробничого корпусу № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., який розташований за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська (вул. Желябова), буд. 1 на підставі Іпотечного договору № 1.08-82 від 08.10.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Ваврищук В.С. /т.2 а.с. 79-82/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.01.2013 року порушено провадження у справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш , введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоровича.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.01.2013 року визнано майнові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ Флавія в розмірі 354 449,56 грн. Зобов'язано заявника в десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш .

Ухвалами господарського суду Волинської області від 21.05.2013 року, 15.10.2013 року, 22.09.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів; введено процедуру санації боржника - ПАТ Ковельсільмаш , керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоровича; здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш - ПАТ Кредобанк на ТОВ Фінансова компанія Ідеа Капітал .

Постановою господарського суду Волинської області від 20.07.2015 року, процедуру санації ПАТ "Ковельсільмаш та повноваження керуючого санацією Сисуна Олександра Ігоровича припинено, ПАТ Ковельсільмаш визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоровича.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.03.2016 року у справі № 5004/1671/12, серед іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ Ковельсільмаш , згідно якого, визнано вимоги ПАТ Перший Український Міжнародний Банк в сумі 7 982 513,18 грн., як такі, що забезпечені майном банкрута.

01.09.2016 року ліквідатор ПАТ Ковельсільмаш Сисун О.І. звернувся до ПАТ ПУМБ із листом № 81, у якому останньому було запропоновано порядок продажу об'єкту нерухомості, що є предметом забезпечення згідно з Іпотечним договором № 1.08-82/1 від 08.10.2008 року. Зокрема, початкову вартість приміщення корпусу № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., який розташований за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська (вул. Желябова), буд.1, пропонувалося встановити в розмірі 24 227 978,50 грн.; на повторному аукціоні в розмірі 19 382 382,80 грн.; на другому повторному аукціоні в розмірі 15 505 906,24 грн. /т.18 а.с.61-62/.

08.09.2016 року ПАТ ПУМБ на запит ліквідатора від 01.09.2016 року № 81 щодо продажу майна ПАТ Ковельсільмаш листом за № 61-05-464 повідомив, що відповідно до вимог ст.42 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ПАТ ПУМБ надає згоду на продаж предмета іпотеки на першому аукціоні виключно за наступних умов:

1. Продаж предмета іпотеки повинен здійснюватися шляхом проведення торгів у формі аукціону;

2.Початкова вартість предмета іпотеки на першому аукціоні не може бути меншою, ніж 18 500 000,00 грн. без ПДВ;

3. Початкова вартість не може знижуватись на тому ж аукціоні. Сума винагороди організатора аукціону не може перевищувати 3% від вартості майна, на яку воно було реалізовано;

4. У разі закінчення першого аукціону без визначення переможця, ліквідатор погоджує з Банком, як іпотекодержателем майна боржника, умови проведення повторного аукціону (в тому числі початкову вартість майна на аукціоні, можливість її зниження, винагороду організатора аукціону та інші умови), а також всіх наступних аукціонів з продажу майна боржника, що знаходиться в іпотеці Банку /т.18 а.с. 63/.

05.12.2016 року ліквідатор ПАТ Ковельсільмаш Сисун О.І. звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про надання згоди на продаж заставного майна банкрута, що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ ПУМБ в порядку, передбаченому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом /т.16 а.с. 4-6/.

16.02.2017 року супровідним листом господарського суду Волинської області № 01-19/5004/1671/12/1099/17 матеріали справи № 5004/1671/12 направлено на адресу Рівненського апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням касаційної скарги ПАТ ПУМБ .

23.06.2017 року згідно з супровідним листом Рівненського апеляційного господарськогосуду на адресу господарського суду Волинської області надійшли матеріали справи № 5004/1671/12.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.06.2017 року справу № 5004/1671/12 призначено до розгляду на 12.07.2017 року.

Відповідно до супровідного листа господарського суду Волинської області № 01-19/5004/1671/12/3932/17 від 06.07.2017 року, матеріали справи № 5004/1671/12 направлено до Рівненського апеляційного господарського суду для подальшого скерування матеріалів справи до суду касаційної інстанції.

28.12.2017 року згідно з супровідним листом Вищого господарського суду України № 04-22/618 від 13.12.2017 року, на адресу господарського суду Волинської області повернулись матеріали справи № 5004/1671/12.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.01.2018 року справу № 5004/1671/12 призначено до розгляду на 07.02.2018 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.02.2018 року, повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 28.02.2018 року.

21.02.2018 року згідно з супровідним листом господарського суду Волинської області № 01-18/5004/1671/12/997/18, матеріали справи № 5004/1671/12 направлено на адресу Рівненського апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням касаційної скарги ТОВ Восток-Транзіт на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року.

Згідно з супровідним листом Верховного Суду № 21-14/1122 від 11.09.2018 року, матеріали справи № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш повернуті до господарського суду Волинської області.

01.10.2018 року до господарського суду Волинської області надійшла заява ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш Сисуна О.І. (вх. № 01-83/2/18) про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності. При цьому ліквідатор боржника заявою від 01.10.2018 року (вх. № 01-90/7/18) просить суд вжити заходи до забезпечення вирішення його заяви по суті /т.18 а.с.48-53, а.с.83-84/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року, заяву ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності прийнято до розгляду; залучено до участі у справі в частині розгляду заяви ліквідатора Сисуна О.І. про визнання недійсним одностороннього правочину, витребування майна та визнання права власності ТОВ Сан Енерджі Сістем (м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42370751); розгляд заяви призначено 10.10.2018 року; зобов'язано учасників справи про банкрутство до 08.10.2018 року подати суду пояснення по суті заяви ліквідатора; ліквідатора Сисуна О.І. до 08.10.2018 року - докази надіслання заяви усім учасникам справи про банкрутство /т.18, а.с. 46-47/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року, заяву ліквідатора Сисуна Олександра Ігоровича від 01.10.2018 року про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: виробничий корпус №3 (А-2), розташований за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, реєстраційний номер 1636487104. /т.18 а.с. 80-82/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.10.2018 року, повідомлено учасників судового процесу про відкладення розгляду справи на 31.10.2018 року; Запропоновано ліквідатору Сисуну О.І подати суду: пояснення на день розгляду справи по суті скарг на його дії, заяв про заміну кредиторів їх правонаступниками, клопотань про надання згоди на продаж майна боржника, скасування обтяжень, накладених на майно боржника, заяви Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про уточнення грошових вимог до боржника; докази надіслання заяви про визнання недійсним правочину усім учасникам справи про банкрутство; Іншим учасникам справи про банкрутство: пояснення по суті заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину, скарг на дії ліквідатора /т.18 а.с. 146-147/.

22.10.2018 року на адресу господарського суду Волинської області від кредитора ПАТ ПУМБ надійшло клопотання № КНО-61.13.3/27 від 17.10.2018 року про залишення без розгляду заяви ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш Сисуна О.І. від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності /т. 18 а.с. 165/.

31.10.2018 року ліквідатором ПАТ Ковельсільмаш Сисуном О.І. подано до суду клопотання про долучення доказів надіслання заяви про визнання недійсним правочину усім учасника справи про банкрутство, а саме копії описів вкладення із штемпелями поштового відділення та копії накладних відправлення /т.19 а.с. 9-24/.

31.10.2018 року на адресу господарського суду Волинської області від кредитора ПАТ ПУМБ надійшло доповнення № КНО-61.1.3.3/29 від 30.10.2018 року до клопотання Банка про залишення без розгляду заяви ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш Сисуна О.І. від 01.10.2018 року /т.19 а.с. 56-57/.

31.10.2018 року господарським судом Волинської області за наслідками розгляду заяви ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш Сисуна О.І. від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі № 5004/1671/12 прийнято оскаржувану ухвалу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 4 ст.10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Положення цих норм охоплює будь-які майнові спори, які випливають із вчинених боржником дій, не залежно від процесуального статусу боржника у відповідному судовому провадженні (в тому числі, коли такі дії боржника стосуються формування ліквідаційної маси та/або реалізації майна у справі по банкрутство боржника).

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За наведеного, заява ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш Сисуна О.І. від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності за боржником, розглядається судом в межах провадження у справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш , а не в окремому позовному провадженні.

При цьому, пунктом 11 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень нової редакції Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Апеляційним судом встановлено, що ПАТ Ковельсільмаш визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 5004/1671/12 на підставі постанови господарського суду Волинської області від 20.07.2015 року. Отже, при здійсненні ліквідаційної процедури та продажу майна банкрута застосовуються вимоги Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що діють з 19.01.2013 року.

Так, обґрунтовуючи обставини, які зумовили необхідність визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності за боржником, ліквідатор ПАТ Ковельсільмаш зазначає наступне.

ПАТ ПУМБ є кредитором у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш , вимоги якого забезпечені майном банкрута, а саме, виробничим корпусом № 3 А-2, розташованим за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1, на підставі іпотечного договору від 08.10.2008 року.

В межах провадження по справі вимоги кредитора окремо внесені до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені майном банкрута, в загальному розмірі 7 982 513,18 грн. У вересні 2018 року ліквідатору стало відомо, що скориставшись умовами іпотечного договору та приписами Закону України Про іпотеку , 05.09.2018 року кредитор вчинив односторонній правочин, здійснивши перереєстрацію права власності на предмет іпотеки з іпотекодавця - ПАТ Ковельсільмаш , на іпотекодержателя - ПАТ ПУМБ . Надалі предмет іпотеки було відчужено ПАТ ПУМБ на користь ТОВ Сан Енерджі Сістем на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2018 року.

Ліквідатор вважає, що односторонній правочин вчинений кредитором із порушенням чинного законодавства, а саме норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який є спеціальним Законом та, зокрема, регулює умови та порядок продажу майна боржника в межах процедур, передбачених Законом. У зв'язку із недійсністю вказаного одностороннього правочину, беручи до уваги, що ТОВ Сан Енерджі Сістем не є його стороною, вказує, що захист порушених майнових прав ПАТ Ковельсільмаш можливий шляхом витребування майна з незаконного володіння ТОВ Сан Енерджі Сістем та визнання права власності ПАТ Ковельсільмаш на об'єкт нерухомості.

Матеріалами справи стверджується, що 05.09.2018 року між ПАТ ПУМБ (Продавець) та ТОВ Сан Енерджі Сістем (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 1689/61.1, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві об'єкт нерухомості, основні характеристики якого наведено в п.2 даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти нерухоме майно і сплатити Продавцеві договірну ціну за нього, у порядку та у строки, визначені Договором.

Відповідно до п.2 Договору, нерухомим майном, що є предметом купівлі-продажу за даним Договором, є виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська (вул.Желябова), буд.1.

Згідно з п.4 Договору, нерухоме майно належить Продавцю (ПАТ ПУМБ ) на підставі іпотечного договору № 1.08-82/1, укладеного між ПАТ ПУМБ та ПАТ Ковельсільмаш , посвідченого Ваврищук В.С., приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області 08.10.2008 року за реєстром № 2585.

У відповідності до п.5 Договору, право власності Продавця на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 05.09.2018 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Волинської філії комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Назарчуком С.О.

Укладений Договір купівлі-продажу № 1689/61.1 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 3470 /т.18 а.с. 64-67/.

05.09.2018 року на виконання умов Договору купівлі-продажу № 1689/61.1, між ПАТ ПУМБ та ТОВ Сан Енерджі Сістем підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого сторони підтвердили, що Продавець передав, а Покупець прийняв нерухоме майно: виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська (вул. Желябова), буд. 1. /т.18 а.с. 68/.

05.09.2018 року відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 136741669 від 06.09.2018 року, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. на підставі договору купівлі-продажу № 3470, зареєстровано право власності ТОВ Сан Енерджі Сістем на виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1; реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1636487107104 /т.18 а.с. 70/.

З пояснень ПАТ ПУМБ вбачається, що підставою для реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості став іпотечний договір № 1.08-82/І, укладений між ПАТ ПУМБ та ПАТ Ковельсільмаш .

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України Про іпотеку , у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи-іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України Про Іпотеку , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що в межах провадження у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш до реєстру вимог кредиторів боржника внесені вимоги кредитора ПАТ ПУМБ як такі, що забезпечені майном боржника на підставі іпотечного договору від 08.10.2008 року, предметом іпотеки якого є виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1, в загальній сумі 7 982 513 грн.

Згідно з ч.1 ст.38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Частиною 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення вчиняє заходи із продажу майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно ч.1 ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

За приписами ч.4 ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Отже, у силу Закону про банкрутство з дня визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури майно банкрута підлягає реалізації з метою задоволення вимог кредиторів. Для цього арешти майна і обтяження щодо розпорядження майном визнаного банкрутом боржника припиняються.

Таким чином, сукупний аналіз положень Закону про банкрутство, а також положень ч.2 ст.33, ч.1 ст.37 Закону України Про іпотеку дають підстави вважати, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, пред'явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника, задоволення останніх може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та в межах провадження у справі про банкрутство (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018р. справі № 914/355/17 та від 17.04.2018р. у справі № 904/6950/17).

Частиною 5 ст.44 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що у разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Так, в межах здійснення ліквідатором заходів із продажу майна частинами, беручи до уваги приписи ч.4 ст.42 Закону про банкрутство, ліквідатором 01.09.2016 року направлено відповідне повідомлення на адресу ПАТ ПУМБ , у якому запропоновано порядок продажу об'єкту нерухомості, належного ПАТ Ковельсільмаш , яким забезпечені вимоги банку. Зокрема, пропонувалося проведення першого аукціону без можливості зниження початкової вартості. У випадку визнання аукціону таким, що не відбувся - проведення повторного аукціону із зниженням початкової вартості на 20 % та із можливістю зниження початкової вартості майна під час аукціону, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% (п'ятдесят відсотків) початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону; у випадку визнання повторного аукціону таким, що не відбувся - проведення другого повторного аукціону із зниженням початкової вартості на 20% та із можливістю зниження початкової вартості майна під час аукціону.

При цьому, початкова вартість корпусу № 3 А-2 на першому аукціоні пропонувалася в сумі 24 227 978,50 грн.; на повторному аукціоні в сумі 19 382 382,80 грн.; на другому повторному аукціоні в сумі 15 505 906,24 грн.

ПАТ ПУМБ листом від 05.10.2016 року надав згоду на проведення аукціону із продажу зазначеного об'єкту нерухомості за умов, що початкова вартість предмета іпотеки буде складати не менш ніж 18 500 000,00 грн., та в подальшому ліквідатор має окремо узгоджувати проведення повторного аукціону із продажу майна.

Оскільки наведена пропозиція кредитора суперечила умовам укладеного між ліквідатором та організатором торгів договору про проведення аукціону з продажу майна ПАТ Ковельсільмаш , 05.12.2016 року ліквідатором подано до суду заяву щодо надання згоди на продаж заставного майна та визначення порядку такого продажу.

У зв'язку з надісланням матеріалів справи до ВГС України для розгляду касаційних скарг на постанови Рівненського апеляційного господарського суду, судове засідання щодо розгляду клопотань не відбулося.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2018 року ПАТ ПУМБ в порядку Закону України Про іпотеку вчинено дії з перереєстрації права власності на заставне майно у період перебування ПАТ Ковельсільмаш в ліквідаційні процедурі, фактично у процедурі продажу майна боржника.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 910/22788/15, відчуження майна, належного банкруту, в межах провадження справи про банкрутство із застосуванням приписів Закону України Про іпотеку , є незаконним та таким, що порушує приписи спеціального закону, а саме Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом .

Окремо слід зазначити, що у відповідності до ч.4 ст.42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Відтак, внаслідок дій кредитора по оформленню на себе права власності на заставне майно, продаж цього майна в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, із можливістю включення відповідних коштів, що є різницею між ціною продажу на аукціоні та вимогами заставного кредитора, до ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів, стало неможливим, що є явним спричиненням майнової шкоди інтересам інших кредиторів боржника.

При цьому колегія суддів не приймає посилання апелянтів на те, що станом на 05.09.2018 року ринкова вартість заставного (спірного) майна за висновком оцінювача ТОВ Інфоком Україна складає 7 982 388,18 грн., а вимоги ПАТ ПУМБ , які забезпечені даним майном банкрута затверджені у сумі 7 982 512,18 грн., тому з дій ПАТ ПУМБ не вбачається жодного порушення прав боржника та інших учасників справи про банкрутство.

Слід зазначити, що вказана оцінка заставного майна банкрута проводилась не в рамках провадження у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш , а майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється виключно за участі ліквідатора в порядку ч.1 ст. 43, ч.3 ст.57 Закону про банкрутство. Окрім того, колегія суддів зазначає, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється шляхом проведення торгів у формі аукціону, метою якого є в першу чергу реалізація майна банкрута за найвищою ціною, яка в процесі аукціону може, як зменшуватись так і збільшуватись в залежності від волевиявлення учасників, які приймають у ньому участь.

Також необґрунтованим апеляційний суд вважає посилання скаржників на те, що вимоги Банку щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором можуть бути задоволені в порядку, встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , однак це не перешкоджає задоволенню вимог іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку (правова позиція Верховного суду України викладена у постанові від 06.07.2015 року у справі № 6-166цс15).

Колегія суддів враховує, що вказана позиція скаржників, зокрема із посиланням на постанову Верховного суду України у справі № 6-166цс15, обґрунтована із врахуванням положень абз.24 ст.1, ч.4 ст.12 Закону про банкрутство (у редакції що діяла до 19.01.2013 року), тоді як у даній справі ліквідаційна процедура (продаж майна банкрута) здійснюється в редакції Закону з 19.01.2013 року, що в свою чергу унеможливлює застосування даної позиції у даних правовідносинах.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до ст.ст.37, 38 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а також шляхом його продажу третій особі.

Набуття права власності на предмет іпотеки реалізується через відповідні дії одноособово іпотекодержателя. Продаж реалізується через укладення відповідного договору із третьою особою.

Таким чином, набуття ПАТ ПУМБ права власності на спірний об'єкт нерухомості є одностороннім правочином у розумінні приписів ст.202 Цивільного Кодексу України.

Стаття 15 Цивільного Кодексу України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 Цивільного Кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, під час вчинення ПАТ ПУМБ одностороннього правочину з переходу права власності від ПАТ Ковельсільмаш на виробничий корпус № 3 А-2, що розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул.Варшавська, буд.1, ПАТ ПУМБ порушено приписи ст.с.38, 42, 49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що є підставою для визнання його недійсним у відповідності до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог ліквідатора про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності на майно.

Відповідно до п.2.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.05.2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання позовів відповідно до статей 387-390 або глави 83 Цивільного кодексу України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, на час розгляду заяви ліквідатора набувачем спірного об'єкту нерухомості є ТОВ Сан Енерджі Систем .

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У зв'язку із визнанням недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПАТ ПУМБ , у ТОВ Сан Енерджі Сістем відсутні правові підстави для набуття права власності на спірне майно.

Спірний об'єкт нерухомості вибув з власності ПАТ Ковельсільмаш поза його волею, на підставі одностороннього правочину, вчиненого ПАТ ПУМБ .

За наведених обставин, беручи до уваги встановлену судом недійсність одностороннього правочину, вчиненого ПАТ ПУМБ , незаконність перебування спірного майна у володінні ТОВ Сан Енерджі Сістем , факт вибуття спірного об'єкту нерухомості з володіння ПАТ Ковельсільмаш поза його волею, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що належним способом захисту порушених майнових прав ПАТ Ковельсільмаш є витребування спірного майна від ТОВ Сан Енерджі Сістем .

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право є спірне, або не визнається іншою особою.

Наявність зареєстрованого за ТОВ Сан Енерджі Сістем права власності на об'єкт нерухомого майна, що був предметом незаконного одностороннього правочину, вчиненого ПАТ ПУМБ , підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що в свою чергу є обставиною, яка перешкоджає визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за ПАТ Ковельсільмаш .

Враховуючи викладене, у зв'язку із наявністю правових підстав для визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ ПУМБ та витребування майна з незаконного володіння ТОВ Сан Енерджі Сістем , з метою захисту прав банкрута, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання права власності за ПАТ Ковельсільмаш на вказаний об'єкт нерухомості.

Наведена правова позиція суду викладена також у постанові Верховного суду України, відображена у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними , відповідно до якої рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником.

Щодо оскарження скаржниками ухвали господарського суду Волинської області від 02.10.2018 року у справі № 5004/1671/12, якою зокрема прийнято до розгляду заяву ліквідатора Сисуна О.І. від 01.10.2018 року про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст.255 ГПК України, визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Предметом апеляційного оскарження в даному випадку є ухвала про прийняття до розгляду заяву (відкриття провадження за заявою) ліквідатора Сисуна О.І. від 01.10.2018 року у справі про банкрутство, оскарження якої окремо від рішення суду першої інстанції не передбачено ст. 255 ГПК України.

Не передбачено можливості апеляційного оскарження вказаної ухвали суду першої інстанції також і нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

З аналізу норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом вбачається, що до числа оскаржуваних належать ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.254 ГПК України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал, які не передбачені статтею 255 цього кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Враховуючи вищенаведені норми ГПК України та Закону про банкрутство, колегія суддів приходить до висновку, що скаржник фактично оскаржує ухвалу, яка спрямована на забезпечення судового процесу, тобто ухвалу про прийняття заяви ліквідатора Сисуна О.І. від 01.10.2018 року у справі про банкрутство та призначення судового засідання для її розгляду по суті, якою не вирішується спір по суті заявлених вимог та яка не визначає майнові права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, а відтак оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Що стосується доводів скаржників, з приводу поданого до суду клопотання ПАТ ПУМБ від 17.10.2018 року № КНО-61.1.3.3/27 та доповнень до нього від 30.10.2018 року № КНО-61.1.3.3/29, якими скаржник просив залишити без розгляду заяву ліквідатора Сисуна О.І. від 01.10.2018 року, через те, що ліквідатором не виконано вимоги ухвали суду від 02.10.2018 року щодо подання судом витребуваних документів. А також з мотивів того, що подана ліквідатором заява є фактично позовною заявою, яка повинна розглядатися в окремому позовному провадженні. Крім того на думку скаржника, заява ліквідатора подана з порушенням вимог ст. 162 ГПК України, зокрема в частині, щодо надіслання заяви усім учасникам справи про банкрутство, сплати судового збору в незрозумілій сумі - 3 524,00 грн. та не залучення до участі у справі усіх зацікавлених осіб, зокрема, державного реєстратора та приватного нотаріуса, чиї дії оскаржуються, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Враховуючи, що даний спір стосується наслідків реалізації майна боржника під час провадження справи про банкрутство поза межами її процедур, а вимоги ліквідатора ПАТ Ковельсільмаш у вказаному спорі безпосередньо спрямовані на реалізацію визначених Законом про банкрутство повноважень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш з урахуванням матеріалів та обставин справи № 5004/1671/12 з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства задля більш ефектного захисту прав та законних інтересів кредиторів.

На думку колегії суддів, ініціюючий кредитор та інші кредитори мають право бути обізнаними та приймати участь у вирішені судом питання про визнання недійсним одностороннього правочину вчиненого ПАТ ПУМБ з переходу права власності на предмет іпотеки, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності за боржником у межах справи про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш .

При цьому слід враховувати, що у відповідності до ч.2 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Таким чином, ліквідатором подано до суду відповідну заяву в межах провадження у справі про банкрутство, яка не є позовною заявою у даній справі, а тому до останньої не мають бути застосовані приписи ст.ст.162, 164 ГПК України.

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи наявні докази направлення ліквідатором копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш /т.19 а.с.9-24/.

Окрім того, згідно з витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта № 4301036623670, ТОВ Сан Енерджі Сістем отримало заяву ліквідатора 08.10.2018 року /т.19 а.с.62/, а тому твердження скаржника, що товариство було позбавлене можливості на ознайомлення із заявою ліквідатора та надання відповідної відповіді на неї визнаються апеляційним судом, як необґрунтовані.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною сплачується судовий збір - 2 розміри прожиткового мінімуму доходів громадян.

З врахування суми прожиткового мінімуму доходів громадян на 01.01.2018 року, яка становить 1 762,00 грн., за подання заяви про визнання недійсним правочину в межах справи про банкрутство до сплати підлягає судовий збір в сумі 3 524, 00 коп. (1 762,00 грн. х 2).

На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку про те, що ліквідатором під час звернення до господарського суду Волинської області з вимогами про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності за боржником у справі про банкрутство ПАТ Ковельсільмаш було сплачено судовий збір у повному обсязі відповідно до п.10 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , що підтверджується платіжним дорученням № 851 від 19.09.2018 у розмірі 3524,00 грн.

Крім того, залучення до участі у справі державного реєстратора та приватного нотаріуса не є необхідним у справі про банкрутство, оскільки, скасування одностороннього правочину стосується лише прав боржника, кредиторів та ТОВ Сан Енерджі Сістем як особи, яка є стороною правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором не заявлялися будь-які вимоги до державного реєстратора, який здійснював державну реєстрацію права власності ПАТ ПУМБ на належне боржнику майно та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, який здійснював державну реєстрацію права власності ТОВ Сан Енерджі Сістем , в тому числі щодо визнання їх дій незаконними чи скасування відповідних реєстраційних дій.

Вчинені державним реєстратором та приватним нотаріусом реєстраційні дії, є похідними діями, які не потребують додаткового розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки вчиняються за результатами, зокрема, прийнятого судом рішення щодо визнання недійсним одностороннього правочину.

За наведеного, місцевий господарський суд з урахуванням положень ст.120 ГПК України дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ПАТ ПУМБ про залишення без розгляду заяви ліквідатора Сисуна О.І. від 01.10.2018 року про визнання недійсним одностороннього правочину. Відтак підстави для застосування приписів п.4 ч.3 ст. 277 ГПК України у апеляційного господарського суду відсутні.

Інші заперечення апелянтів, викладені у апеляційних скаргах не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (част.1 ст.271 ГПК України).

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ТОВ Сан Енерджі Сістем та ПАТ ПУМБ не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування ухвали господарського суду Волинської області від 31.10.2018 року про задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності за банкрутом у справі № 5004/1671/12 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянтів.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018р. про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, постановлену 31.10.2018р. у справі № 5004/1671/12 - залишити без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Енерджі Сістем" та Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 5004/1671/12 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "18" лютого 2019 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Юрчук М.І.