Постанова

від 12.02.2019 по справі 922/615/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа № 922/615/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. (вх.№130 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2018, постановлену суддею Швидкіним А.О. в приміщенні господарського суду Харківської області (повний текст ухвали підписано 22.12.2018), у справі №922/615/15

за заявою Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, м.Лисичанськ Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Столиця", м.Лисичанськ Луганської області,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2018 відмовлено в прийнятті додаткової ухвали у справі № 922/615/15 за заявою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. (вх. № 34026 від 05.12.2018).

Місцевий господарський суд зазначив, що надана арбітражним керуючим Шаматріним Є.М. заява про винесення додаткової ухвали у справі № 922/615/15 фактично підміняє собою повторне оскарження та перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/615/15, винесеної за результатами розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди й понесені витрати, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018.

Арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. з ухвалою не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду Харківської області для прийняття в іншому складі суду за заявою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. (вх. № 34026 від 05.12.2018) додаткової ухвали про затвердження звіту арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, - до ухвали господарського суду Харківської області від 13.03.2018 про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута, ТОВ "Полімер-Столиця", та закриття провадження у справі про банкрутство №922/615/15.

Апелянт зазначає, що, як вбачається зі ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при завершенні ліквідаційної процедури із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута приймається одна ухвала за підсумками такої процедури, де, серед іншого, в обов'язковому порядку має вирішуватися (підсумовуватися) питання: повноти здійснених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі, встановлення факту наявності/відсутності активів, їх продаж та розподіл коштів, у т.ч. на оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, затвердження звіту і ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута; розгляд звіту арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури про відшкодування грошової винагороди та витрат ліквідатора за рахунок боржника у разі наявності у нього активів для цього, а у іншому випадку - за рахунок кредиторів; про закриття провадження у справі про банкрутство. Отже, на думку апелянта, розгляд звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури має бути обґрунтовано та відображено в ухвалі про закриття провадження у справі про банкрутство; вирішення цього питання також і окремим процесуальним документом жодним чином не впливає на факт визначеності цього питання у підсумковому судовому рішенні у справі про банкрутство; судове рішення по суті спору в цій частині (щодо винагороди і витрат ліквідатора) за таких обставин не можна вважати ухваленим. Скаржник вважає, що ухвала щодо звіту ліквідатора про нарахування та відшкодування його винагороди та витрат, прийнята в один день з ухвалою про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і закриття провадження у справі про банкрутство, у тому числі й після перегляду першої з таких ухвал в апеляційному порядку, не є остаточним рішенням правомочного суду в розумінні принципу юридичної визначеності і навіть навпаки - суперечить йому.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 12.02.2019.

28.01.2019 кредитор, ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, наводячи наступні аргументи: питання, які заявник просить вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення, розглядалися господарським судом Харківської області і за результатами їх розгляду постановлено ухвалу від 13.03.2018; арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. з 21.03.2018 не є ліквідатором ТОВ "Полімер-Столиця", оскільки 21.03.2018 до ЄДР внесено запис про припинення даної юридичної особи, отже, на думку ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, дії апелянта не узгоджуються з принципом юридичної визначеності. Як вбачається з матеріалів відзиву, ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області не повною мірою дотримано вимог ст.263 ГПК України, а саме - не надано належних доказів (описів вкладень до цінних листів) на підтвердження направлення копії відзиву іншим учасникам справи.

У судовому засіданні 12.02.2019 апелянт, арбітражний керуючий Шаматрін Є.М., підтримав викладену ним письмово правову позицію та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі у даному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.

В ході розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні апелянт погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши апелянта, а також враховуючи, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полімер-Столиця" відповідно до ст. 1 1, 10, 11, 16 , 97, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 26.10.2016 ТОВ "Полімер-Столиця" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою суду від 13.04.2017 задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_2 про звільнення її від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця"; звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця"; призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.

29.12.2017 арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. звернувся до суду з клопотанням вх.№42910, в якому просив замінити кредитора - ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на правонаступника - ГУ ДФС у Луганській області (т.4, а.с.103). Розгляд вказаного клопотання судом неодноразово відкладався.

07.02.2018 до суду від ліквідатора надійшло клопотання вх. № 3422, в якому заявник просив: затвердити звіт ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди в розмірі 110080,00 грн. та про понесені витрати на суму 1764,14 грн., які не відшкодовано; стягнути зазначені суми з Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, а у разі заміни кредитора його правонаступником - з такого правонаступника, ухвалу про стягнення коштів виготовити враховуючи вимоги, що ставляться до виконавчого документа відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", або видати наказ на її виконання (т.5, а.с.9).

07.02.2018 ліквідатором супровідним листом вх.№3500 (т.4, а.с.131) було також подано до суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Ухвалою суду від 12.02.2018 розгляд клопотання вх. № 3422 про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора було призначено на 20.02.2018.

Ухвалою від 20.02.2018 розгляд звіту ліквідатора та клопотання ліквідатора про заміну кредитора правонаступником, про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди і понесені витрати ліквідатора та стягнення вищезазначених сум відкладено на 13.03.2018 об 11:00 годині.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2018 за результатами розгляду двох клопотань ліквідатора (про заміну кредитора правонаступником та про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди і про понесені витрати ліквідатора та стягнення вищезазначених сум), а також звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, судом було постановлено три ухвали.

А саме, ухвалою від 13.03.2018 (т.5, а.с.62) відмовлено у задоволенні клопотання про заміну кредитора правонаступником. Як вбачається з матеріалів справи, вказана ухвала не оскаржувалася в апеляційному порядку та набрала законної сили.

Ухвалою від 13.03.2018 (т. 5, а.с.65) клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та понесені витрати й стягнення сум (вх. № 3422 від 07.02.2018) задоволено частково; затверджено звіт ліквідатора про нарахування грошової винагороди за період з 13.04.2017 по 31.12.2017 на суму 110080,00 грн. та понесені витрати у зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця" у розмірі 1764,14 грн.; в решті клопотання ліквідатора (вх. № 3422 від 07.02.2018), а саме - в частині вимог про стягнення зазначених сум з ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області - відмовлено.

Ухвалою від 13.03.2018 (т.5, а.с.70) затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Полімер-Столиця"; визнано вимоги кредиторів, що не були задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Полімер-Столиця", погашеними; провадження у справі закрито. Зазначена ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2018 щодо вирішення питання винагороди та витрат ліквідатора арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив: замінити кредитора у справі № 922/615/15 про банкрутство ТОВ "Полімер-Столиця" - Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головне управління ДФС у Луганській області на правонаступника - Головне управління ДФС у Луганській області; скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі № 922/615/15 в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про стягнення грошової винагороди та витрат з кредитора; стягнути з Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, а у разі заміни кредитора правонаступником - з такого правонаступника, на користь арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. 110080,00 грн. основної винагороди ліквідатора та 1764,14 грн. відшкодування витрат ліквідатора у справі № 922/615/15, а всього - 111844,14 грн.; стягнути з кредитора на користь арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. 1762,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі № 922/615/15 за результатами розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди за період з 13.04.2017 по 31.12.2017 та понесені витрати у зв'язку з виконанням повноважень ліквідатора, залишено без змін.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора, мотивовано наступними доводами, з якими погодився суд апеляційної інстанції: 25.01.2018 відбулись збори комітету кредиторів ТОВ "Полімер-Столиця" у справі № 922/615/15, на яких ухвалено, зокрема, наступне рішення: "схвалити звіт про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому Шаматріну Є.М. та понесені витрати за час виконання ним повноважень ліквідатора боржника. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника відповідно до норм ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; присутній на даному засіданні арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. не ставив питання щодо інших джерел оплати грошової винагороди ліквідатора; в матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора протягом виконання його повноважень (з квітня 2017 року і до засідання комітету з розгляду питання щодо грошової винагороди ліквідатора у січні 2018) до комітету кредиторів з пропозицією визначення альтернативного джерела оплати послуг ліквідатора, створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого тощо.

Тобто, клопотання ліквідатора вх. № 3422 про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора було розглянуто судом у повному обсязі та прийнято рішення щодо кожної вимоги заявника.

Не погодившись з вищевказаною постановою та ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2018 щодо вирішення питання винагороди та витрат ліквідатора, арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив: замінити кредитора у справі № 922/615/15 про банкрутство ТОВ "Полімер-Столиця" - Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головне управління ДФС у Луганській області на правонаступника - Головне управління ДФС у Луганській області; скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі № 922/615/15 в частині відмови у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про стягнення грошової винагороди та витрат з кредитора та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 з прийняттям в цій частині нового рішення; стягнути з Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, а у разі заміни кредитора правонаступником - з такого правонаступника, на користь арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. 110080,00 грн. основної винагороди ліквідатора та 1764,14 грн. відшкодування витрат ліквідатора у справі № 922/615/15, а всього - 111844,14 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2018 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 р. у справі №922/615/15 відмовлено. Верховний Суд зазначив, що можливість касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції, прийнятого за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про затвердження нарахованої грошової винагороди та витрат ліквідатора згідно положень ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство не передбачена. Крім того, щодо клопотання скаржника про заміну кредитора у справі, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що встановлення обставин в обґрунтування підстав заміни сторони внаслідок процесуального правонаступництва можливе лише на відповідній стадії судового процесу, а враховуючи відмову у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд залишив вказане клопотання про заміну кредитора без розгляду.

05.12.2018 до господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надійшла заява вх.№34026 про прийняття додаткової ухвали у справі № 922/615/15 (т.5, а.с.199), в якій заявник просив: прийняти додаткову ухвалу про затвердження звіту арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, - до ухвали господарського суду Харківської області від 13.03.2018 про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута ТОВ "Полімер-Столиця" та закриття провадження у справі про банкрутство № 922/615/15; затвердити звіт ліквідатора арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про нарахування основної грошової винагороди за період з 13.04.2017 по 31.12.2017 на суму 110080,00 грн. та понесені витрати у зв'язку з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця" на суму 1764,14 грн.; стягнути зазначені суми в солідарному порядку з Головного управління ДФС у Луганській області та Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, а у разі зміни кредитора правонаступником - з такого правонаступника; на виконання додаткової ухвали в частині стягнення грошових коштів видати наказ.

На думку заявника, зазначене питання при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом розглянуті не були.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про прийняття додаткової ухвали у справі № 922/615/15, суд першої інстанції відмовив у її задоволенні - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, для застосування вищевказаної норми судом має бути встановлено, що у відповідному судовому рішенні дійсно не вирішено будь-якого із вказаних у ч. 1 ст. 244 ГПК України питань.

Арбітражний керуючий Шаматрін Є.М., як на підставу для винесення додаткового судового рішення (додаткової ухвали суду), посилається на п. 3 ст. 244 ГПК України, вважаючи, що питання відносно розподілу судових витрат (звіту ліквідатора про грошову винагороду та витрати) фактично не вирішено, оскільки воно мало бути розглянуто в одному процесуальному документі разом із затвердженням звіту ліквідатора й ліквідаційного балансу.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство, господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

За приписами п.6 ч.1 та ч.4 ст.83 Закону про банкрутство, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

В апеляційній скарзі арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. посилається на дані норми, однак ним не надано переконливих пояснень - яким чином з вищенаведених приписів Закону про банкрутство вбачається, що розгляд звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури має бути обґрунтовано та відображено в ухвалі про закриття провадження у справі про банкрутство незалежно від того, чи вирішувалося дане питання також і окремим процесуальним документом.

Колегія суддів зазначає, що відповідної прямої вказівки норми чинного законодавства не містять, натомість затвердження ліквідаційного звіту і ліквідаційного балансу та затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого є різними процесуальними діями, що врегульовані різними нормами Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає сам апелянт, відповідні клопотання про затвердження обох звітів були подані ним до суду першої інстанції в один день, 07.02.2018, але різними листами (вх. № 3422 та вх.№3500).

Викладені в обох клопотаннях вимоги (про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу; про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого) були розглянуті судом у повному обсязі, про результати їх розгляду зазначено у відповідних ухвалах від 13.03.2018.

А саме, як було встановлено вище, однією з ухвал судом частково задоволено клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та понесені витрати й стягнення сум (вх. № 3422 від 07.02.2018), затверджено звіт ліквідатора про нарахування грошової винагороди за період з 13.04.2017 по 31.12.2017 на суму 110080,00 грн. та понесені витрати у зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора ТОВ "Полімер-Столиця" у розмірі 1764,14 грн., в решті клопотання ліквідатора (в частині вимог про стягнення зазначених сум з ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області) відмовлено. Вказана ухвала була залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, а отже набрала законної сили, про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі від 17.12.2018.

Тому твердження апелянта про те, що судове рішення по суті спору в цій частині (щодо винагороди і витрат ліквідатора) не можна вважати ухваленим - спростовується матеріалами справи.

Апелянт посилається на те, що розгляд усіх питань, вирішених ухвалами від 13.03.2018, було призначено господарським судом до розгляду на 13.03.2018 одним процесуальним документом, а саме - ухвалою від 20.02.2018.

Проте, на думку колегії суддів, із даної обставини також не вбачається, що суд першої інстанції повинен був викласти результат розгляду відповідних питань виключно в одному процесуальному документі і що постановлення кількох ухвал (з різних процесуальних питань) будь-яким чином суперечить нормам ГПК України або ж Закону про банкрутство.

Натомість надана арбітражним керуючим Шаматріним Є.М. заява про винесення додаткової ухвали у справі № 922/615/15 фактично підміняє собою повторне оскарження та перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі № 922/615/15, винесеної за результатами розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди й понесені витрати, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідна вимога заявника не узгоджується з приписами ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 326 ГПК України, а також із принципом юридичної визначеності (res judicata), відповідно до якого жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення - про що зазначає Європейський суд з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Христов проти України", "Рябих проти Росії", "Брумареску проти Румунії").

Апелянт вважає, що посилання місцевого господарського суду на практику Європейського суду з прав людини не є належним обґрунтуванням щодо відмови у заявленому ним клопотанні, оскільки, на думку арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., національне законодавство, зокрема, Закон про банкрутство, як таке не відповідає принципу юридичної визначеності через суттєві недоліки юридичної техніки, а саме, можливість неоднозначного трактування в ракурсі необхідності включення результатів вирішення судових міні-процедур у справі про банкрутство до одного судового акта, який би можна було визнати остаточним та ухваленим належним судом, подальшу можливість їх оскарження (коли при одному тлумаченні зазначеного справа підлягатиме перегляду в касаційному порядку Верховним Судом як судом права, а при іншому - таке право обмежується).

Стосовно вказаних аргументів колегія суддів зазначає, що твердження про невідповідність національного законодавства зокрема, Закону про банкрутство, принципу юридичної визначеності зроблено апелянтом при довільному тлумаченні його норм. При цьому самим апелянтом фактично визнано, що вказаний закон не містить імперативних приписів щодо необхідності включення результатів вирішення судових міні-процедур у справі про банкрутство до одного судового акта.

Таким чином, оскільки в ході апеляційного провадження скаржником не спростовано викладених в оскаржуваній ухвалі висновків місцевого господарського суду та не доведено наявності фактичних і процесуальних підстав для прийняття додаткового рішення в порядку ч. 1 ст. 244 ГПК України - колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За результатами апеляційного розгляду справи колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Шаматріна Є.М. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2018 у справі №922/615/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.02.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна