Рішення

від 12.02.2019 по справі 914/2278/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2019 Справа № 914/2278/18

місто Львів

За позовом: приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", до відповідача:приватного підприємства "Укрриба", предмет позову: стягнення 37'665,27 грн. СуддяРим Т.Я. Секретар судового засіданняКушта А.М. Представники: позивача:Кухар Н.В. - довіреність №119-006/2 від 02.01.2019, відповідача:Марець Ю.І. - довіреність від 15.12.2017. Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до приватного підприємства "Укрриба" про стягнення 37'665,27 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії у лютому 2018 року на 17709 кВт/год. Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії за перевищення договірної величини споживання електроенергії та потужності, споживач повинен сплатити постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. У зв'язку з цим позивач нарахував відповідачу 37' 665,27 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Заперечення відповідача.

Відповідач заперечив аргументи позивача. Зокрема, відповідач звернувся до позивача із заявою про коригування договірної граничної величини споживання електричної енергії. Незважаючи на це, позивач відмовив у збільшенні договірної величини споживання електроенергії у зв'язку з неоплатою відповідачем додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Відповідач стверджує, що не мав можливості сплатити кошти за перевищення договірної величини споживання електроенергії, оскільки позивач виставив рахунок значно пізніше від звернення відповідача із заявою про коригування договірної величини. Крім того, Правила користування електричною енергією не ставлять у залежність попередню оплату споживачем електроенергії до можливості коригування договірної величини, а лише називають звернення про коригування пріоритетним за умови попередньої оплати. Отже відмова позивача у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії є неправомірною.

Відповідь позивача на відзив.

Позивач не погодився з позицією відповідача. Зокрема, договірні величини споживання електроенергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем та узгодженних у Додатку №1 до Договору постачання електричної енергії, де споживачу на 2018 рік визначено 40'000 кВт/год. щомісячно. Відповідно до умов договору відповідач повинен був здійснити передоплату прогнозованої величини споживання електроенергії не пізніше 26.01.2018 та звернутись до позивача із заявою про коригування договірної величини споживання електроенергії не пізніше 19.01.2018. Однак позивач не дотримався зазначених умов договору.

Заперечення відповідача на відповідь.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав суду заперечення на відповідь позивача у встановленні судом строки. Зокрема, в судовому засіданні 09.01.2019 суд ухвалив встановити відповідачу строк у 3 календарних дні, починаючи від 09.01.2019, для подання заперечень на відповідь позивача. Однак свої заперечення відповідач подав у судовому засіданні 06.02.2019, порушивши встановлений судом строк.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на зазначене, суд залишив без розгляду заперечення відповідача, як такі, що подані з порушенням процесуальних строків.

Разом з тим, відповідач усно озвучив позицію, викладену у запереченнях, яка буде проаналізована судом.

Фактичні обставини справи.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №60183/01від 13.09.2008 (далі - Договір). Відповідно до пунктів 1 та 2.1 Договору постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідач у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною у додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема". Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, вони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ).

Додатком №1 до Договору встановлені обсяги споживання електричної енергії, зокрема у 2018 році граничним обсягом споживання електричної енергії для відповідача визначено 40'000 кВт/год. щомісяця (а.с. 39-40).

Відповідач 29.01.2018 подав позивачу заяву про збільшення договірної величини споживання електроенергії та коригування її в таких обсягах: у лютому 2018 року 60'000 кВт/год (а.с. 19).

Позивач повідомив відповідача листом №31-00132 від 06.02.2018 (а.с. 20), що за результатами розгляду заяви відповідачу відмовлено у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії на лютий 2018 року у зв'язку з відсутністю оплати за додатково заявлені обсяги споживання електричної енергії.

Позивач виставив відповідачу рахунок за активну енергію №303502/1390758-1 за лютий 2018 року на суму 137' 290,22 грн. (а.с. 14). Як вбачається з такого рахунку, сума до сплати була розрахована за спожиття 57'709 кВт/г електроенергії. Рахунок був отриманий відповідачем 27.02.2018 о 14:40 год., що підтверджується підписом представника відповідача у відповідній графі. Крім того, в рахунку міститься інформація про те, що такий слід сплатити до 07.03.2018.

Відповідач оплатив рахунок за активну енергію №303502/1390758-1 за лютий 2018 року у сумі 137' 290,22 грн. 22.03.2018, що підтверджується платіжним дорученням №3842 (а.с. 58).

Позивач 03.03.2018 виставив відповідачу рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №303502/1394394-5 за лютий 2018 року на суму 37' 665,27 грн. (а.с. 18). Відповідач отримав зазначений рахунок 10.04.2018 та підтверджує цю обставину інформацією з веб-сайту публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 59).

Позивач надіслав відповідачу лист №31-00208 від 05.03.2018 (а.с. 21, 22), яким повідомив про перевищення граничної величини споживання електричної енергії за лютий 2018 року та запропонував оплатити рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №303502/1394394-5 за лютий 2018 у п'ятиденний строк.

Сторони у судовому засіданні 12.02.2019 підтвердили правильність установлених судом обставини справи, які наведені вище.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов'язання з постачання електричної енергії на підставі укладеного Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відносини між сторонами регулюються, серед іншого, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (надалі - ПКЕЕ).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини між сторонами, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), у момент виникнення спірних правовідносин регулювалися ПКЕЕ (тут і надалі суд зазначатиме положення ПКЕЕ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо прийняття рішення за заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Пунктом 2 Додатку №2 від 28.09.2016 до Договору (а.с. 46) розрахунковим періодом вважається період з 28 числа попереднього місяця до 27 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Положеннями пункту 4.4. ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Отже, ПКЕЕ передбачено загальні умови здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії, що ж до спеціальних умов здійснення такого коригування (зокрема, необхідність попередньої оплати додатково заявлених обсягів електричної енергії тощо), то ПКЕЕ передбачено, що такі встановлюються у договорі.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору.

Суд установив, що 29.01.2018 відповідач звернувся із заявою про збільшення договірної величини споживання електроенергії та коригування її у лютому 2018 року. Зважаючи на пункт 2 Додатку №2 від 28.09.2016 до Договору (а.с. 46), з 28.01.2018 розпочався розрахунковий період лютого 2018 року. Отже, відповідач звернувся із заявою щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду - лютого 2018 року.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величини споживання електричної енергії розглядається постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури, а саме: при умові попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії, виконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії та отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. У разі коригування для споживача договірної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності.

Отже, Договором визначено три умови, за яких розглядається звернення споживача про коригування договірних величин споживання електроенергії:

1) попередня оплата додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії,

2) виконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії,

3) отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Положення пункту 1.2 ПКЕЕ містять визначення попередньої оплати. Так, попередня оплата - це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.

Положеннями пункту 6.6. ПКЕЕ встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Пунктом 2.3.3 Договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з пунктами 4, 5 та 7 Додатку №2 "Порядок розрахунків" від 28.09.2016 до Договору, споживач не пізніше останнього робочого дня, який передує початку наступного розрахункового періоду, здійснює попередню оплату повної вартості прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії у найближчому наступному розрахунковому періоді. Сума належного до сплати платежу визначається шляхом множення прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії розрахункового періоду (Додаток №1), наступного за періодом в якому видається рахунок, на середній тариф поточного розрахункового періоду, визначений для об'єктів, яким встановлюються договірні величини споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Рахунки на оплату платежів, передбачених цим договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунків, крім рахунків для проведення попередньої оплати, термін оплати яких передбачено у пункті 4 цього додатку.

Зважаючи на зазначене, попередня оплата самостійно визначається споживачем та здійснюється без виставленого постачальником рахунка. Отже, аргументи відповідача стосовно строку виставлення позивачем рахунка за використану у лютому 2018 року електричну енергію є помилковими. Відповідач повинен був здійснити передоплату очікуваних обсягів споживання електричної енергії без виставленого позивачем рахунка.

Щодо наслідків перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період.

Положеннями пункту 6.16 ПКЕЕ встановлено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Так, відповідно до пункту 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Положеннями пункту 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з положеннями пункту 1.6 ПКЕЕ Договір на основі типового договору (додаток 3 до ПКЕЕ) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Положеннями пункту 5.1 ПКЕЕ визначено, що Договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Таким чином, права та обов'язки сторін визначені умовами Договору, що укладається на основі типового договору та вимог ПКЕЕ.

Водночас відповідач в заперечення визначеної позивачем двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини послався на положення пункту 6.17 ПКЕЕ, які, на думку відповідача, по-іншому регулюють відносини між сторонами договору постачання електричної енергії. Так, згідно з пунктом 6.17 ПКЕЕ у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом. Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Щодо зазначеної норми, суд звертає увагу відповідача, що така стосується лише споживачів, які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф. Відповідач у цій справі не належить до зазначеної категорії споживачів.

Зокрема, згідно з положеннями пункту 4.2 ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Положеннями пункту 5.1 Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

У Додатку №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" (а.с. 39-40) сторони погодили розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом. Доказів того, що відповідач розраховується за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, відсутні в матеріалах справи.

Зважаючи на зазначене пункт 6.17 ПКЕЕ не може застосовуватись до відповідача - споживача, який розраховується за регульованим тарифом. Таким чином, позивач правомірно використав передбачену Договором двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії за перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії.

Додатково слід зазначити, що навіть у випадку застосування до відповідача пункту 6.17 ПКЕЕ, положення такого встановлюють підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії, що не суперечить пункту 4.2.2 Договору, який передбачає також підвищену, але чітко визначену - у два рази, вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії. Зазначений пункт Договору не суперечить пункту 6.17 ПКЕЕ.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 1'762,00 грн. відшкодування судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Укрриба" (адреса: 79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 355Г; ідентифікаційний код 33863182 ) на користь приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587 ) 37'665 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 27 коп. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та 1'762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.02.2019.

Суддя Рим Т.Я.