Рішення

від 13.02.2019 по справі 923/861/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року Справа № 923/861/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Анісімов В.В. - уповн. предст., дов. від 26.12.2018р.

від відповідача: Лагутенко В. М. - в.о. керівника

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерне товариство "Херсонобленерго"

до відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон"

про стягнення 301129,42грн.

Описова частина рішення: Провадження у справі відкрито за позовною заявою Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (надалі по тексту рішення - позивач, АТ "Херсонобленерго") про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (надалі по тексту рішення - відповідач, СТОВ "Херсонбекон") оперативно-господарської санкції в розмірі 301129 грн. 42 коп., нарахованої відповідачу за результатами розгляду акту від 14.08.2017р. № 131057 про порушення Правил користування електричною енергією (тут і надалі по тексту рішення ПКЕЕ, які наразі втратили чинність, але які діяли на час виникнення спірних відносин).

Позов обґрунтовано твердженням про вчинення відповідачем порушення п.п.27, п.10.2 ПКЕЕ, яке відображено в акті про порушення від 14.08.2017р., складеному за результатами перевірки об'єкта відповідача за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131. Комісією позивача з розгляду актів про порушення прийнято рішення, яким визначено обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 301129,42грн.

08.11.2018р. за вх.№10883/18 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за яким відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить залишити їх без задоволення.

Так, за твердженнями відповідача без замірів із дотриманням законодавства у сфері метрології проводів самовільного підключення нарахування є необгрунтованими.

На думку відповідача розрахунок в частині періоду є необґрунтованим, оскільки період розрахунку мав би бути з дати останнього контрольного огляду.

29.11.2018р. за вх.№11614/18 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

Позивач зазначає, що в розрахунку визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ по акту про порушення №131057 при визначенні сили струму (І) АТ "Херсонобленерго" застосувало найменшу поперечну площу перерізу алюмінієвого проводу, що використаний у схемі 185 кв.мм та яка відповідно до положень гл.13 ПУЕ склала 390А.

Позивач наголошує, що в акті про порушення №131057 відповідно до норм чинного законодавства вказано засоби вимірювальної техніки, якими визначено поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використанні у схемі самовільного підключення, а також вказано терміни повірки означеної вимірювальної техніки, передбачені законодавством у сфері метрології.

Позивач також вказує, що період за який здійснено розрахунок по акту про порушення №131057 відповідає формулі 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, а кількість днів у періоді відповідає кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення та кількості робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення.

10.12.2018р. від відповідача надійшли заперечення, за яким відповідач вказує, що покази свідків та покази представників позивача надають вичерпну інформацію стосовно демонтажу проводів самовільного підключення саме в день складання акту про порушення - 14.08.2017р., що беззаперечно свідчить про завищення позивачем періоду розрахунку на 15 днів.

За твердженнями відповідача проведення вимірів під час складання акта про порушення ПКЕЕ спростовується тим, що в п.7 акту зазначено, що відключення не проводилось, а отже електроустановка залишалася під напругою 380Вт, що унеможливлює проведення вимірювань.

На думку відповідача переріз проводу у розрахунку до акту про порушення ПКЕЕ №13057 не вимірявся та не відповідає перерізу проводу, вказаному у даному акті, а період розрахунку не відповідає даті усунення порушення - обсяг оперативно-господарської санкції розраховано неправомірно.

10.12.2018р. за вх.№11963 відповідачем було також подано клопотання про витребування доказів, а саме докази фото та відео зйомки подій, що вказані у акті про порушення ПКЕЕ №131057.

Ухвалою суду від 11.12.2018р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, цією ж ухвалою суду було зобов'язано позивача забезпечити можливість огляду електронних доказів у наступному засіданні.

02.01.2019р. за вх.№3/19 від позивача надійшла заява на заперечення відповідача, за якими позивач вважає їх необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні та застосуванні норм діючого законодавства України.

Позивач вказує, що враховуючи, що відповідачем було здійснено самовільне підключення струмоприймачів, приєднаних поза розрахунковим засобом обліку до мереж, що не є власністю енергопостачальника всередині ТП-743, яке належить відповідачу, задля запобігання в майбутньому порушень ПКЕЕ з боку споживача, в п.8 акту про порушення останнього зобов'язано винести трансформатори струму в камеру силового трансформатору, а саме на шпильки 0,4кВ трансформатора для закриття доступу до облікових ланцюгів, підготувати місце до опломбування. Після проведення заходів з ліквідації виявленого порушення 29.08.2017р. між сторонами на виконання вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ було складено двосторонній акт перевірки усунення порушень, зі змісту якого вбачається, що акт був складений після усунення порушень зафіксованих 14.08.2017р. в акті про порушення №131057.

Позивач наголошує, що підтверджуючим фактом усунення виявленого 14.08.2017р. порушення ПКЕЕ є складений сторонами двосторонній акт перевірки усунення порушень, а не демонтаж споживачем проводів, якими здійснено самовільне підключення.

Позивач зазначає, що серед додатків до позовної заяви вже надано фото та відеозапис фіксації порушення, а отже клопотання відповідача про витребування вказаних доказів не підлягає задоволенню з підстав наявності таких доказів в матеріалах справи.

10.01.2019р. відповідачем подано клопотання (вх.№56/19 від 10.01.2019р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи представника Громадської організації "Енергетика і Закон" Чалова О.А.

Обгрунтувань підстав залучення особи до участі у справі подане клопотання не містить.

11.01.2019р. відповідачем до суду подано заяву "Про залучення на стороні відповідача Громадської організації "Енергетика та Закон" третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору".

За заявою відповідачем наведено у повній редакції норми ст.50 ГПК України, а також вказано про закріплене нормами Конституції України право фізичної особи на одержання юридичної (правової) допомоги. На думку відповідача, суб'єктом надання правової допомоги, зокрема, може виступати об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод.

Ухвалою суду від 14.01.2019р. з підстав визначених в ухвалі суду, було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог представника Громадської організації "Енергетика і Закон" Чалова О.А. та було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залучення Громадської організації "Енергетика і Закон" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідач.

Цією ж ухвалою суду було постановлено підготовче провадження закрити та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на 12.02.2019р.

Ухвалою суду від 04.02.2019р. було перепризначено судове засідання на 13.02.2019р. у зв'язку з тим, що відповідно до інформації сервісу "Пошук відключень" АТ "Херсонобленерго" було повідомлено, що у зв'язку з плановим технічним обслуговуванням трансформаторної підстанції 12.02.2019р. з 08год. 30хв. до 16год. 30хв. відбудеться відключення постачання електроенергії до будівлі господарського суду за адресою: м.Херсон, вул.Театральна, 18. Нормами ст.222 ГПК України встановлено обов'язкове здійснення фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу. За відсутності постачання електричної енергії у період часу проведення судового засідання здійснення такого фіксування видається неможливим.

У підготовчому засіданні 13.11.2018р. оголошувалась перерва до 11.12.2018р. о 10год. 30хв., потім до 12год. 30хв. 03.01.2019р., потім до 10.01.2019р. о 12год. 30хв. та до 14.01.2019р. об 11год.

12.02.2019р. за вх.№1396/19 від відповідача надійшло клопотання за текстом якого відповідач просить дослідити електронні докази та скласти протокол огляду електронних доказів; в порядку ст.82 ГПК України оглянути докази за місцем їх знаходження, а саме трансформаторну підстанцію, встановити з якого місця та куди підключено кабель 3х240, скласти протокол огляду відповідно до п.4 ст.82 ГПК України; надати час для підготовки клопотання та питань для проведення судової експертизи в порядку ст.99 ГПК України.

Судом при розгляді справи по суті було задоволено клопотання відповідача в частині дослідження електронних доказів, інші вимоги відповідача викладенні в клопотанні від 12.02.2019р. суд залишив без задоволення, про що було зазначено в протоколі судового засідання від 13.02.2019р.

Так, відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України завдання підготовчого провадження, серед іншого є визначення обставин справи, як підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, а також визначення порядку розгляду справи.

У підготовчому засіданні, як встановлено ч.2 ст.182 ГПК України суд, зокрема, вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження, вирішує питання про призначення експертизи, вирішує заяви та клопотання учасників справи. Окрім того, означеною нормою передбачено, що у підготовчому провадженні суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті.

Під час підготовчого провадження по справі, яке тривало з 16.10.2018р. по 14.01.2019р. відповідачем не заявлялося клопотання про необхідність дослідження доказів за місцем їх знаходження, взагалі трансформаторна підстанція не вказувалась відповідачем в якості доказу, яким відповідач обґрунтовує свою позицію по справі.

Окрім того, під час підготовчого провадження відповідачем не заявлялося клопотання про необхідність призначення експертизи по справі.

Як вбачається з протоколу підготовчого засідання від 14.01.2019р. за результатами якого було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі та призначення розгляду справи по суті, суд з'ясовував наявність заяв та клопотань у представників сторін, відповідачем було зазначено про відсутність заяв та клопотань.

Як зазначалося вище, відповідно до ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також зазначає, що після закриття підготовчого провадження по справі 14.01.2019р. та призначення розгляду справи по суті на 12.02.2019р. відповідач протягом місяця не звертався до суд з жодними клопотаннями, а звернувся лише напередодні судового засідання з розгляду справи по суті, при цьому не обґрунтувавши поважність причин не подання означеного клопотання на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ст.194 ГПК України одним з завдань розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені у підготовчому провадженні (ч.2 ст.207 ГПК України).

Суд критично оцінює пояснення відповідача про те, що ним не заявлялося раніше клопотання про призначення експертизи оскільки в підготовчому засіданні не було оглянуто електронні докази, а саме фото та відео надані позивачем до позовної заяви.

Так, суд відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів (від 10.12.2018р. вх.№11963/18) за яким відповідач просив витребувати у позивача, мовою оригіналу: " - усі докази фотозйомки усіх подій що вказані у акті про порушення ПКЕЕ №131057 від 14.08.2017р.

- усі докази відео зйомки усіх подій що вказані у акті про порушення ПКЕЕ №131057 від 14.08.2017р."

За текстом клопотання необхідність витребування вказаних доказів відповідач обґрунтовує тим, що докази, вказані у акті про порушення ПКЕЕ №131057 від 14.08.2017р. мали бути подані до суду, натомість було надано лише три фотографії та не надана вказана в акті як додаток відеозйомка.

Поряд з цим, суд зазначає, що позивачем до позовної заяви було надано сім фотографій і один диск з відеозаписом, які є додатком до акту про порушення №131057 (т.1, а.с.100-107).

Відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, зокрема з фото та відео, які надані позивачем в якості доказів по справі.

Як зазначалося вище, при розгляді клопотання відповідача про витребування доказів, суд зобов'язав позивача забезпечити технічну можливість огляду відеозапису у судовому засіданні.

Суд також зазначає, що у ст.81 ГПК України містить вимоги до клопотання про витребування доказів, у клопотанні про витребування доказів серед іншого має бути зазначено, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Подане відповідачем клопотання не відповідає вище вказаним вимогам та не містить відомостей, які мають бути вказані у клопотанні про витребування доказів, що є окремою підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Норми ГПК України не містять такої вимоги, як складання протоколу огляду фото та відео, наданих в якості доказів по справі, тому означена вимога відповідача не підлягає задоволенню.

Так, при розгляді справи по суті та дослідженні доказів, судом було переглянуто відеозапис, який міститься у матеріалах справи та був поданий позивачем разом з позовною заявою, в якості доказів по справі.

Етап дослідження доказів, як стадія розгляду справи по суті та, зокрема, дослідження відеозапису та фотознімків, які містяться у матеріалах справи, зафіксовано в протоколі судового засідання від 13.02.2019р.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

01.02.2003р. між СТОВ "Херсонбекон", як споживачем та ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (новим найменуванням якого є АТ "ЕК "Херсонобленерго" ), як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії №430.

За умовами Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2009р. та додаткової угоди №2 від 20.01.2017р. (п.п.1, 2.1, 2.2.2, 2.3.2) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 373кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електроенергію, як різновид товару згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2009р. сторонами визначено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, згідно з п.п.4.2.3, 4.2.4 якого споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.п.4.2.1-4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п.7.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2009р. облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з вимогами Додатку №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації"

Відповідно до додатку №6 до Договору "Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" в редакції додаткової угоди №2 від 20.01.2017р. (т.1, а.с.32-33) до об'єктів споживача належить сільськогосподарське підприємство (ТП-743 та ТП-719), за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків,131. Сторони узгодили, що споживач несе відповідальність за відпайки ПЛ-6 кВ ЗАС-50 L=10 м. Від оп.№128 ПЛ-6кВ фідера "3121" ПС "Очисні споруди" до ТП -743, ТП-743 з ТМ-400 кВА, відпайка ПЛ-6 кВ ЗАС-50 L=10 м. Від оп.№119 ПЛ-6 кВ фідера "3121" ПС "Очисні споруди" до ТП-719 з ТМ-630 кВА, будівельна частина та на все електрообладнання ТП-743 та ТП-719, прилади обліку, ПЛ-0,4кВ від ТП-719 до ж/б гуртожитку, все електрообладнання та усі електромережі підприємства.

14.08.2017р. під час проведення перевірки, а саме сільськогосподарського виробництва СТОВ "Херсонбекон", за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131 представниками позивача за участю представника відповідача - енергетика Лагутенко В.М., було виявлено порушення п.10.2.27 ПКЕЕ, а саме, мовою оригіналу: "самовільне підключення споживачем струмоприймачів, приєднаних поза розрахунковим засобом обліку до мереж що не є власністю енергопостачальника. Споживач з метою без облікового споживання електричної енергії за допомогою алюмінієвих дротів здійснив підключення на шини перед трансформаторами струму. Дані дроти були приєднанні до рубильника з кабелями до струмоприймачів споживача. Демонтовані проводи споживач забрав та виніс у сусідній об'єкт. Опломбувати проводи можливості не надав. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується та не оплачується в повному обсязі. "

За результатами вказаної перевірки та виявленого порушення, представниками позивача було складено акт про порушення №131057 від 14.08.2017р. (т.1, а.с.86-87).

Акт про порушення підписаний чотирма представниками позивача і також в акті зазначено, що представник відповідача від підпису відмовився.

Відповідача повідомленням від 12.09.2017р. було запрошено 07.11.2017р. на засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ №131057 від 14.08.2017р.

Докази направлення означеного повідомлення відповідачу містяться в матеріалах справи у т.1 на а.с. 88.

12.09.2017р. відбулося засідання комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" з розгляду акту про №131057 від 14.08.2017р. Як вбачається з протоколу №107, яким оформлено рішення засідання комісії позивача від 12.09.2017р. та витягу з протоколу №107 від 12.09.2017р., яким оформлено рішення означеного засідання комісії, розрахунок по акту про порушення ПКЕЕ №131057 від 14.08.2017р. проведено згідно з п.2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ. Також, у графі вид порушення зазначено: порушення п.2.1.7, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Нарахування було проведено за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення порушення 29.08.2017р. Величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії визначена виходячи з поперечної площі перерізу алюмінієвого проводу 185мм (390А), який було використано у схемі самовільного підключення.

У протоколі №107 від 12.09.2017р. яким оформлено рішення засідання комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" з розгляду акту про №131057 від 14.08.2017р. вказано, що на комісію 12.09.2017р., з'явились представники відповідача. Окрім цього, в протоколі зазначено, що споживач не погодився з порушенням, зазначеним в акті та з сумою нарахування.

На витягу з протоколу зазначено, що представник відповідача витяг з протоколу отримав 12.09.2017р. та з протоколом не згодний.

12.09.2017р. відповідачу під підпис було надано додатковий рахунок про сплату розміру недорахованої електричної енергії у сумі 301129,12грн.

Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів.

На час звернення з позовом вказаний рахунок відповідачем не було сплачено, що і стало підставою позовних вимог АТ ""Херсонобленерго".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом спору є стягнення вартості недооблікованої електроенергії на підставі рішення позивача, оформленого протоколом №107 від 12.09.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Згідно ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

За приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та наданий час втратив чинність) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про електроенергетику" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та наданий час втратив чинність) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями) які діяли на час виникнення спірних відносин, але втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312. Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п.6.40 ПКЕЕ (які були чинні на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (надалі по тексту рішення Методика).

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ (які були чинні на час виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до пункту 4.2 Методики Акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в Додатку 3 до Методики, яким визначені відомості, що в обов'язковому порядку мають бути зазначені в Акті про порушення.

Згідно пункту 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Судом встановлено, що акт про порушення №131057 від 14.08.2017р. відповідає вимогам ПКЕЕ та Методики.

Відповідно до пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Місце (точка) підключення до електричних мереж позивачем в акті про порушення №131057 від 14.08.2017р. зазначена належним чином, позначена на схемі електропостачання відповідача.

Розрахунок обсягу та вартості цієї електричної енергії відповідає вимогам Методики, виконаний позивачем з послідовним визначенням потужності самовільного підключення, виходячи з матеріалу проводу та найменшої поперечної площі перерізу проводу використаного у схемі, допустимого тривалого струму, який може ним перетікати відповідно до положень гл.13 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), номінальної фазної напруги та косинусу кута між напругою і струмом, рівним, з часу використання самовільного підключення протягом доби, який приймається згідно з Методикою за 12 год./добу, а також за період, кількість днів в якому, обчислюється з урахуванням приписів по застосуванню формули 2.6 Методики.

Відповідно до пункту 2.9. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики:

Wдоб.с.п.=Рс.п.tвик.с.п.,

де Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою (2.8) у разі підключення до однієї фази:

Рс.п.=І*Uном.фаз.*соs (фі),

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

Матеріали справи та акт про порушення №131057 не містять доказів того, що між сторонами було досягнуто згоди, що визначення сили струму буде виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки.

Позивачем сила струму визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводу , що використані у схемі самовільного підключення до мережі, яка відповідно до схеми зображеній у акті про порушення №131057 від 14.08.2017р. та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Так, величина найменшої площі перерізу алюмінієвого проводу складає 185мм, що зображено та вказано на схемі самовільного підключення у акті про порушення №131057, а відповідно до глави 1.3 ПУЕ допустимий тривалий струм, який може перетікати означеним алюмінієвим проводом з площою перерізу 185мм, складає 390А.

Відповідно до акту про порушення №131057 від 14.08.2017р. при складанні акту про порушення застосовувалась така вимірювальна техніка, як:

- струмовимірювальні клещі інвентаризаційний №24750133 дата повірки 4 кв. 2016р.;

- ШЦ -1 інвентиризаційний № 60815435, дата повірки 3 кв. 2017р.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos (фі) - косинус кута між фазною напругою та струмом фаз навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

При розрахунку періоду за який розраховано вартість недоврахованої електричної енергії позивачем застосовано, як зазначалося вище формулу 2.6 Методики: Д пер = Д пор + Д усун, де:

Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається, виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Так, матеріали справи містять докази, що остання технічна перевірка проводилась 28.11.2016р.

Відповідно до п.1.2 ПКЕЕ технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.

Проведення технічної перевірки приладів обліку відповідача саме 28.11.2016р. підтверджується актом технічної перевірки (т.1, а.с.84).

В свою чергу, відповідно до формули 2.6 Методики Д пор. кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення не може бути більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Враховуючи означене обмеження, щодо того, що кількість робочих днів споживача не може бути більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, позивач при розрахунку періоду за який нараховується вартість не облікованої електричної енергії, враховуючи, що остання технічна перевірка була більше ніж за шість місяців до дня виявлення порушення (технічна перевірка була 28.11.2016р., а порушення ПКЕЕ виявлено 14.08.2017р.) в якості Д пор. використав період у шість місяців, що передували дню виявлення порушення з 14.02.2017р. по 14.08.2017р.

Окрім того, відповідно до формули 2.6 Методики для визначення Д пер. до Д пор. додано кількість днів Д усун. яка визначається, як кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення.

Так, відповідно до п.8 акту про порушення №131057 від 14.08.2017р. відповідача за виявлене порушення зобов'язано винести трансформатори струму в камеру силового трансформатору, а саме на шпильки 0,4кВ трансформатора, закрити доступу до обліковим ланцюгам, підготувати місце до опломбування.

Після виконання вимог зазначених в п.8 акта про порушення №131057 та усуненні порушень вказаних в акті, 29.08.2017р. між сторонами складено двосторонній акт перевірки усунення порушення (т.1, а.с.85), з урахуванням чого, 29.08.2017р. є саме датою усунення порушення.

Таким чином, Д усун. складається з кількості днів від дня виявлення порушення - 14.08.2017р. до 29.08.2017р. - дня усунення порушення і складання акта перевірки усунення порушення.

Означене вище спростовує твердження відповідача, про те, що позивачем при розрахунку розміру не облікованої електричної енергії застосовано невірний період розрахунку.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем Правил користування електричною енергією (які діяли на час виникнення спірних правовідносин, та втратили чинність на даний час), яке полягає у підключенні до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, електропроводки поза розрахунковим приладом обліку, без порушення схеми обліку, ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували виявлене порушення, застосування позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії в сумі 301129,12грн. є обґрунтованим та правомірним.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за недораховану електроенергію згідно Договору №430 від 01.02.2003р., в тому числі станом на час подання позову, відкриття провадження у справі та вирішення спору по суті - на суму 301129,12грн., а з врахуванням доведеності позовних вимог та відсутності заперечень позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору по справі у розмірі 4516,94грн. покладаються на відповідача з урахуванням ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4516,94грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (73000, м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131, код ЄДР 30768694) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73003, м.Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) вартість недоварахованої електричної енергії у розмірі 301129грн. 42коп. , та судовий збір у розмірі 4516грн. 94коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 18.02.2019р.

Суддя Н.А. Павленко