Рішення

від 18.02.2019 по справі 620/4109/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року Чернігів Справа № 620/4109/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області від 23.11.2018 про відмову позивачу у затвердженні Технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як для земельної ділянки площею 0,1684 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0,4508 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2;

- зобов'язати відповідача затвердити Технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як для земельних ділянок площею 0,1684 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0,4508 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2, що належать позивачці без погодження меж зі суміжним землекористувачем ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що рішення позачергової п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області від 23.11.2018 про відмову у затвердженні Технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є протиправним та таким, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню, оскільки погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому ст.198 Земельного кодексу України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є "погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами". Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Ухвалою судді від 21.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач надав відзив на позов, в якому з вимогами не погодився та вказав, що в його присутності закріплення межовими знаками межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не проводились. На його думку, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов'язковим при виділенні земельної ділянки у власність. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якого орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність та затверджеє документацію.

Третя особа ОСОБА_2 надав суду пояснення, в яких з вимогами не погодився та вказав, що ні позивачка ні інженер-землевпорядник не повідомляли про закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

28.10.2018 позивачка звернулась до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області з заявами про затвердження Технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як для земельної ділянки площею 0.1684 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0.4508 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, додавши до своїх заяв екземпляри технічної документації (а.с.47-48).

Рішенням позачергової п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області від 23.11.2018, позивачці було відмовлено у затвердженні Технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як для земельної ділянки площею 0,1684 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0.4508 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_2, в зв'язку з невідповідністю вимогам законів (не погоджена межа з сусідом ОСОБА_2.).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.116 та ст.188 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, у тому числі в порядку безоплатної приватизації, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Такі питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п.34 ч.1 ст.26).

При цьому згідно ч.1 та ч.3 ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Так, за змістом ст.198 Земельного кодексу України, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Також, зі змісту ст.55 Закону України "Про землеустрій" вбачається, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (ч.2 ст.50 Закону України "Про землеустрій").

При цьому, ч.10 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

З аналізу викладених правових норм слідує, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов'язковим при виділенні земельної ділянки у власність. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність та затверджує документацію.

Статтею 106 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі - Інструкція), пунктом 3.12 якої передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт.

Тобто, узгодження зовнішніх границь землекористування у натурі з представниками суміжних землекористувачів є первісною дією перед визначенням меж і лише у випадку нез'явлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, дає обґрунтовану підставу для затвердження технічної документації органом місцевого самоврядування.

Втім, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_2 про закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що обумовлює висновок про правомірність дій відповідача при прийнятті рішення від 23.11.2018 про відмову позивачці у затвердженні Технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як для земельної ділянки площею 0,1684 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0,4508 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

Відповідач - Миколаївська сільська рада Менського району Чернігівської області (вул. Домницька,9, с. Миколаївка, Менський район, Чернігівська область, код 04414201).

Третя особа - ОСОБА_2 (АДРЕСА_3).

Повне рішення суду складено 18.02.2019

Суддя Л.О. Житняк