Постанова

від 12.02.2019 по справі 2340/2731/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/2731/18 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Кузьмишиної О.М. та Пилипенко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року (повний текст складено 12 жовтня 2018 року) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Лінк до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 24 квітня 2018 року №0003771402 та №0003761402.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 24 квітня 2018 року №0003771402 та від 24 квітня 2018 року №0003761402.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що під час перевірки позивача не було надано сертифікатів виробника на поставлену від ТОВ Вієн ЛТД продукцію, в той час, як походження товару по ланцюгу постачання не встановлено, а директор ТОВ Вієн ЛТД заперечує свою причетність до діяльності підприємства, що свідчить про фіктивність вчинених позивачем з контрагентом господарських операцій.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що поданими до перевірки та до суду первинними бухгалтерськими документами в повній мірі підтверджується факт здійснення господарських операцій між ПП Лінк та ТОВ Вієн ЛТД , такі документи в повній мірі відповідають вимогам законодавства, розрахунки по господарським операціям проведено в повному обсязі та за наслідком поставки товару були виписані відповідні податкові накладні.

Сторони, будучі повідомлені про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 16 березня 2018 року по 22 березня 2018 року посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову перевірку ПП Лінк з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за червень 2015 року та податку на прибуток за 2015 рік по взаємовідносинах з ТОВ Вієн ЛТД , за результатами якої складено акт від 29 березня 2018 року №138/23-00-14-022-32940606 (а.с.27) в якому зафіксовано порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.134.1.1 пп.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 ПК України, п.19, п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , п.6, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , пп.5.4 п.5 р.ІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства , п.4, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 9641,00 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пп.1 п.4р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2015 року на суму 32154,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Черкаській області 24 квітня 2018 року винесено податкові повідомлення-рішення форми Р :

- №0003771402 (а.с.45), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблений в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 40193,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 32154,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8039,00 грн.;

- №0003761402 (а.с.47), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 9641,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 9641,00 грн.

Позивачем подано скаргу від 26 квітня 2018 року №0426-1 (а.с.79) на вказані податкові повідомлення-рішення, за наслідком розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 25 червня 2018 року №21662/6/99-99-11-01-02-25 (а.с.91) податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Черкаській області 24 квітня 2018 року №0003771402 та №0003761402 залишено без змін, а скаргу ПП Лінк - без задоволення.

Вважаючи наведені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість та суми витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за господарськими операціями з ТОВ Вієн ЛТД на підставі належним чином оформлених останнім бухгалтерських документів.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Вієн ЛТД за червень 2015 року.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП Лінк (покупець) та ТОВ Вієн ЛТД (продавець) укладено договір поставки №2015/0441 від 12 травня 2015 року (а.с.49), за умовами якого продавець бере на суду зобов'язання передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти його від продавця та здійснити оплату в строки і порядку, передбаченими цим договором (п.1.1 договору). Продаж товару здійснюється за видатковою накладною (п.2.1 договору). Поставка товару здійснюється на склад покупця на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010) (п.3.1 договору). Розрахунки за куплений товар здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку покупцем грошових коштів на рахунок продавця (п.4.1 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, матеріали справи містять копії видаткових накладних від 25 червня 2015 року №ВЛ-000291 (а.с.52) на загальну суму 133604,00 грн., в тому числі ПДВ - 22267,33 грн., від 26 червня 2015 року №ВЛ-000298 на загальну суму 59321,92 грн., в тому числі ПДВ - 9886,99 грн.

За наслідком здійснення господарських операцій постачальником були виписані податкові накладні від 25 червня 2015 року №166 (а.с.56) на загальну суму 133604,00 грн., в тому числі ПДВ - 22267,33 грн. та від 26 червня 2015 року №65 (а.с.58) на загальну суму 59321,92 грн., в тому числі ПДВ - 9886,99 грн., які були направлені засобами електронного зв'язку та прийняті контролюючим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №1 (а.с.57, 59).

Факт проведення розрахунків за вказаним договором на підставі здійснених господарських операцій підтверджується копіями платіжних доручень від 30 червня 2015 року №2834 (а.с.54) на суму 59321,92 грн. з призначенням платежу - за кронштейни, згідно накладної №298 від 26 червня 2015 року та від 06 липня 2015 року №2854 (а.с.55) на суму 133604,00 грн. з призначенням платежу - за обладнання згідно накладної №291 від 25 червня 2015 року, за яким платником є ПП Лінк , а отримувачем коштів - ТОВ Вієн ЛТД .

Згідно з детальною інформацією про юридичну особу від 09 липня 2018 року (а.с.16) основним видом діяльності позивача за КВЕД є 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням , в той же час, до видів діяльності позивача також належать код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи та 95.21 Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення .

Таким чином, придбання позивачем у ТОВ Вієн ЛТД спеціалізованого обладнання, а саме оптичного тестеру FOD-1203D та рефлектометра FOD-7302 за видатковою накладною від 25 червня 2015 року №ВЛ-000291 повністю відповідає видам діяльності за КВЕД, якими займається позивач, а вказані прилади були залучені до основних засобів ПП Лінк , що підтверджується копіями актів приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30 вересня 2015 року (а.с.63-64).

Крім того, згідно акту надання послуг №89 від 30 жовтня 2015 року (а.с.101), підписаного між ПП Лінк та ПП Системи безпеки та новітні технології , на підставі договору №2015/0553 від 18 травня 2015 року позивачем були виконані комплекс робіт по монтажу, пуско-наладці та здачі в експлуатацію системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, та при виконанні таких робіт було використано, в тому числі, кронштейни Т041 у кількості 98 шт. та Т043 у кількості 43 шт., що були придбані у ТОВ Вієн ЛТД відповідно до видаткової накладної від 26 червня 2015 року №ВЛ-000298.

Отже, матеріалами справи в повній мірі підтверджується придбання позивачем у ТОВ Вієн ЛТД товару на підставі договору поставки №2015/0441 від 12 травня 2015 року, проведення розрахунків за вказаним договором, залучення придбаного товару до основних засобів підприємства та використання його у власній господарській діяльності з метою виконання робіт, що відповідають видам діяльності позивача за КВЕД

Отже, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаного правочину, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

Крім того, згідно з детальною інформацією про юридичну особу (а.с.76) ТОВ Вієн ЛТД зареєстроване в якості юридичної особи 29 січня 2015 року запис №10701020000056853 та з 30 січня 2015 року перебуває на податковому обліку, та до видів діяльності товариства належить, зокрема, код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього та код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля .

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та складення згаданих вище первинних документів контрагент позивача мав статус платника податків та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку, а господарські операції з поставки товарів за договором поставки №2015/0441 від 12 травня 2015 року, відповідали видам діяльності ТОВ Вієн ЛТД .

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність передбачених умовами договору сертифікатів відповідності на поставлений товар.

Колегія суддів зазначає, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як сертифікат відповідності, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною сертифікатами підтверджується якість придбаного товару, а не факт його придбання.

Крім того, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність у ПП Лінк мети та економічної обґрунтованості придбання у ТОВ Вієн ЛТД товарів, зокрема, щодо подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Стосовно не підтвердження купівлі ТОВ Вієн ЛТД придбаного позивачем товару по ланцюгу постачання, колегія суддів зазначає, що поставлені позивачу товари могли придбаватись ТОВ Вієн ЛТД у контрагентів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та не є платником ПДВ, у зв'язку з чим такі операції не відображаються в ЄРПН, а тому наведені посилання апелянта є припущенням, не підтверджені жодним чином та в будь-якому разі не свідчить про нереальність поставки підприємством товару до позивача, оскільки відповідні господарські операції підтверджуються матеріалами справи.

Посилання апелянта на не подання контрагентом позивача ТОВ Вієн ЛТД податкової звітності в жодному разі не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій щодо поставки товару від ТОВ Вієн ЛТД до ПП Лінк за договором поставки №2015/0441 від 12 травня 2015 року.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач або контрагент позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов'язань, матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотнього не доведено.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального здійснення договору, укладеного позивачем з ТОВ Вієн ЛТД , а твердження апелянта щодо відсутності реального здійснення господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи.

Апелянт звертає увагу суду на протокол допиту свідка від 12 січня 2017 року (а.с.114) в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 20 жовтня 2016 року за №3201623000000100, відповідно до якого у вступній частині зазначено прізвище свідка ОСОБА_2 (в іншій частині ОСОБА_3.), який надав свідчення, що підприємство Вієн ЛТД він зареєстрував на себе на весні 2015 року на пропозицію його батька ОСОБА_4, однак фінансово-господарською діяльністю ТОВ Вієн ЛТД він не займався, накладних не підписував, грошових коштів не отримував та не перераховував, зазначив, що товариство зареєстроване ним за винагороду та є фіктивним.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за вказаним кримінальним провадженням.

Разом з тим, сам факт того, що ОСОБА_3 заперечує свою участь у господарській діяльності ТОВ Вієн ЛТД не може свідчити про відсутність фактично здійснених господарських операцій між позивачем та його контрагентом на підставі договору поставки №2015/0441 від 12 травня 2015 року, оскільки жодних пояснень стосовно діяльності ТОВ Вієн ЛТД при взаємовідносинах з ПП Лінк надано не було, ОСОБА_3 міг надати відповідні довіреності на здійснення повноважень іншими особами від його імені та від імені ТОВ Вієн ЛТД , що в рамках процедури допиту свідка не встановлювалось, жодних експертиз щодо невідповідності підпису ОСОБА_3 як директора ТОВ Вієн ЛТД на договорі поставки №2015/0441 від 12 травня 2015 року, укладеного з позивачем, та на інших первинних документах не проводилось.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є КПК України.

У ч.1 ст.23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Матеріали досудового розслідування за вказаними вище кримінальними провадженнями не можуть бути враховані як доказ фіктивності ТОВ Вієн ЛТД .

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Висновки податкового органу, щодо порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.134.1.1 пп.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 9641,00 грн. та п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2015 року на суму 32154,00 грн. ґрунтуються виключно на припущеннях щодо відсутності факту здійснення господарських операцій ПП Лінк з ТОВ Вієн ЛТД , що не відповідає фактичним обставинам.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується правомірність формування ним податкового кредиту та валових витрат на підставі первинних документів, з огляду на встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності придбаних товарів та використання їх в господарській діяльності позивача, дотримання позивачем вимог податкового законодавства, а тому спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 24 квітня 2018 року №0003771402 та №0003761402 є такими, що порушують права позивача, як платника податків та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді О.М.Кузьмишина

О.Є.Пилипенко