Рішення

від 09.01.2019 по справі 759/9254/16-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9254/16-ц

пр. № 2/759/161/19

09 січня 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Індикатор - 1 (місце знаходження: 03134, м.Київ, вул.Корольова, 4) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року ЖБК "Індикатор - 1" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів за житлово-комунальні послуги у розмірі 29 612, 51 грн., а також судових витрат у розмірі 1218,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі споживають житлово-комунальні послуги, що надавались позивачем, однак їх не оплачують, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подачі позову складала 29 612, 51грн.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва Мазур І.В. від 03.08.2016 р. провадження у справі відкрито.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.10.2016 року, у зв'язку із закінченням повноважень судді Мазур І.В., справу передано на повторний авторозподіл для визначення іншого складу суду.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва Кириленко Т.В. від 18.10.2016 р. справу було прийнято до провадження і призначено судове засідання на 24.11.2016 року.

Заявою від 26.01.2017 року позивач уточнив вимоги даного позову і просив стягнути із відповідачів 23 664,98 грн. заборгованості, із яких: 16 334,68 грн. боргу за спожиті житлово-комунальні послуги. 6 561, 27 грн. інфляційних втрат і 759,03 грн. 3 відсотків річних, а також 1 378,00 грн. судового збору.

16 лютого 2017 року Святошинським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу про призначення у справі судової економічної експертизи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.05.2017 року, у зв'язку із закінченням повноважень судді Кириленко Т.В., справу передано на повторний автоматичний розподіл для визначення іншого складу суду.

16.11.2017 року даний позов було прийнято до провадження у новому складі суду, відновлено провадження у справі і призначено судове засідання на 06.08.2018 року.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року суд постановив продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було направлено ухвалу суду та встановлено строки для подання відзиву на позов.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Позивач у цій справі є належним балансоутримувачем, а тому він має права, передбачені частиною першою статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщені, які розташовані у житловому будинку (ст. 382 ЦК України).

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ЖБК "Індикатор -1" виконує функції з утримання житлового будинку № 4, по проспекту Корольова в місті Києві і проведення розрахунків з власниками квартир будинку за надані комунальні послуги.

Відповідно до договору № 820002 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2000 року, АЕК Київенерго надає послуги з постачання гарячої води до ЖК Індикатор-1 .

Також позивачем були укладені Договір № 308007/14 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових відходів від 01.04.2011 року із публічним акціонерним товариством Київспецтранс та ЖБК ІНДИКАТОР-1 і договір № 5946/4-11 від 18.02.1999 р. на послуги водопостачання та водовідведення між Державним комунальним об'єднанням Київводоканал та ЖБК ІНДИКАТОР-1 , згідно з яким ДКО Київводоканал є постачальником питної поди та отримувачем каналізаційних стоків від ЖБК Індикатор -1 .

Із АЕК Київенерго та ДКО Київводоканал відповідачами договори не укладались.

За час користування послугами, у зв'язку із їх неоплатою, у відповідачів за період з червня 2013 року по 31 травня 2016 року утворилась заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 16 344,68 грн. (із урахуванням здійснених у цей період відповідачами позивачу платежів на загальну суму 5959,98 грн.).

Крім того, позивачем було нараховано 3 відсотки річних від суми боргу у цей період у розмірі 759,03 грн., а також збитки від інфляції у розмірі 6561,27 грн. Загальна сума заборгованості, яку нарахував позивач становить 23 664,98 грн.

Перевіряючи доданий до позову складений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про те, що при розрахунку заборгованості споживача за отримані послуги гарячого і холодного водопостачання позивачем були застосовані тарифи, встановлені і затверджені у визначеному законодавством порядку (а.с. 76-81).

Разом із тим, судом було досліджено Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.09.2017 року №22/09-17. за змістом якого експерт Центру судових досіджень Експерттранссервіс вказав про те, що йому не видається за можливе підтвердити нормативно і документально розрахунок по споживанню відповідачами вказаних житлово-комунальних послуг (а.с. 134-146).

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Зі змісту наведеного Висновку експерта вбачається, що експертного дослідження поставлених судом питань, фактично, здійснено не було із посиланням експерта на відсутність у матеріалах справи первинних фінансово-господарських документів, складених у ході господарських відносин між позивачем і оранізаціями, які надають наведені житлово-комунальні послуги.

Таким чином, інформація, що міститься у цьому висновку не містить фактичних даних, які би підтверджували, чи спростовували складений позивачем розрахунок заборгованості за спожиті відповідачами послуги. Так, висновок експерта про недостатність матеріалів для проведення судово-економічної експертизи, сам по собі не може свідчити про необґрунтованість заявлених до відповідачів вимог.

Разом із тим, у ході розгляду даної справи відповідачами не було надано належних доказів, які би спростовували позовні вимоги, що були до них заявлені житлово-будівельним кооперативом.

Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті З частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Позивач неодноразово заявляв вимоги боржнику про оплату заборгованості за послуги за комунальні послуги. Так, боржнику направлялись лист про необхідність оплати; однак борг сплачено не було.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши вимоги позовної заяви, а також доводи, якими вони обґрунтовуються, а також, взявши до уваги заперечення відповідачів проти позову, суд дійшов висновку про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань з оплати вартості наданих йому комунальних послуг, у них утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку у загальному розмірі 23 644,98 грн.

Крім того, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені при подачі позову судові витрати у розмірі 1378,00 грн., відповідно до статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 525-527,530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Житлово-будівельного кооперативу Індикатор - 1 (місце знаходження: 03134, м.Київ, вул.Корольова, 4) до ОСОБА_1(АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь житлово-будівельного кооперативу Індикатор-1 (код ЄДРПОУ 24361205, розрахунковий рахунок 26001300577741 в АТ Ощадбанк ТВБВ № 10026/0124, МФО 322669) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 23 644,98 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь житлово-будівельного кооперативу Індикатор-1 (код ЄДРПОУ 24361205, розрахунковий рахунок 26001300577741 в АТ Ощадбанк ТВБВ № 10026/0124, МФО 322669) судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Ю. Миколаєць