Постанова

від 02.07.2019 по справі 759/9254/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/9254/18 Головуючий у І інстанції Миколаєць І.Ю.

Провадження №22-ц/824/ 7351 /2019 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Журби С.О., Приходька К.П.

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2019 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Індикатор - 1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,

У С Т А Н О В И В:

у липні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ЖБК Індикатор - 1 є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в даному будинку , на ім`я ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок по сплаті за житлово-комунальні послуги. В квартирі зареєстровано три особи.

Позивачем для обслуговування будинку укладені договори з АЕК Київенерго , ДКО Київводоканал та ПАТ Київспецтранс , згідно яких позивач сплачує постачальникам вартість наданих мешканцям квартир послуг. Відповідно, мешканці квартир сплачують за всі отримані послуги на єдиний банківський рахунок позивача.

Відповідачі не укладали договорів про надання житлово-комунальних послуг, однак споживають такі послуги, у зв`язку з чим за період з 01 червня 2013 року по 31 травня 2016 року виникла заборгованість в розмірі 16344,68 грн. Крім того, позивачем нараховано індекс інфляції за вказаний період в сумі 6561,27 грн., а також 3% річних - 759,03 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2019 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь житлово-будівельного кооперативу Індикатор-1 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 23 644,98 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь житлово-будівельного кооперативу Індикатор-1 судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що позивач, ухиляючись від свого обов`язку підготувати та укласти письмовий типовий договір на надання житлово-комунальних послуг, за допомогою примушення до дій намагається отримати від відповідачів кошти.

Зазначає, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував своє рішення та висновки щодо тарифів, які застосовувались при обліку споживання та підстав застосування саме такого методу обліку спожитих послуг як обрахування за нормами споживання.

Судом також не враховано, що строк повноважень голови правління ЖБК Індикатор-1 ОСОБА_5 закінчився у червні 2014 року. Документів, що підтверджують законність її обрання як членом правління, так і головою правління даного кооперативу в матеріалах справи немає. Таким чином, укладені нею після закінчення строку повноважень договори, видані доручення, підписані розпорядження та інші документи не мають юридичної сили.

Крім того, вказує, що позивачем у суді першої інстанції не доведено, що саме ЖБК Індикатор-1 є особою, якій належить право вимоги, тобто безпосереднім постачальником послуг або особою, яка відповідним чином уповноважена постачальником житлово-комунальних послуг для представництва її інтересів.

Також, суд дав невірну оцінку висновку експерта, не з`ясувавши належним чином, чим підтверджується факт та обсяг наданих відповідачам послуг, чим підтверджується право позивача вимагати стягнення заборгованості з відповідачів, чи вірний розрахунок заборгованості і чим він підтверджується.

02 травня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ЖБК Індикатор - 1 - Корчинської Л.В., в якому остання просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2019 року - без змін.

Зокрема у відзиві зазначено, що надання споживачу відповідних послуг свідчить про існування між сторонами фактичних договірних відносин, що є підставою для стягнення боргу по оплаті отриманих комунальних послуг.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники позивача Корчинська Л.В. , ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечували, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб - учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ЖБК Індикатор - 1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як співвласники квартири, є споживачами житлово-комунальних послуг, а внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов`язань з оплати вартості наданих комунальних послуг у них утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Апеляційний суд не може в повній мірі погодитись із такими висновками, оскільки вони зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення по справі та з порушення норм процесуального права.

Так, відповідно до пп. 1.1, 1.4, 1.5 Статуту, затвердженого протоколом №2 Загальних зборів 14.11.2016 року, ЖБК « Індикатор -1" організований його засновниками з метою забезпечення житлом шляхом будівництва девятиповерхового будинку на 98 квартир і в подальшої експлуатації та управлінні будинком на добровільних засадах. Відповідно до завдань та характеру діяльності ЖБК Індикатор-1 є обслуговуючим кооперативом. Кооператив діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової дпопомоги від добровільних внесків або дотацій Держави, грантів, у тому числі і іноземних.

Згідно з п. 2.3. Статуту одним з принципів діяльності кооперативу є забезпечення доступності інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу. Можливість отримання власниками квартир (приміщень) послуг з централізованого опалення, з централізованого постачання холодної води, з централізованого постачання гарячої води, з водовідведення (з використання внутрішньо будинкових систем) на підставі укладення прямого договору з виконавцем цих послуг (ЗУ Про житлово-комунальні послуги , Правил надання цих послуг та Постанови КМ України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору № 820002 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2000 року, АЕК Київенерго надає послуги з постачання гарячої води до ЖК Індикатор-1 .(а.с. 13)

Також позивачем був укладений договір № 308007/14 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових відходів від 01.04.2011 року із публічним акціонерним товариством Київспецтранс та ЖБК ІНДИКАТОР-1 і договір № 5946/4-11 від 18.11.1998 р. на послуги водопостачання та водовідведення між Державним комунальним об`єднанням Київводоканал та ЖБК ІНДИКАТОР-1 , згідно з яким ДКО Київводоканал є постачальником питної води та отримувачем каналізаційних стоків від ЖБК Індикатор -1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості, у споживача за отримані послуги у зв`язку із їх несплатою за період з 01 червня 2013 року по 31 травня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 16 344,68 грн. (із урахуванням здійснених у цей період відповідачами позивачу платежів на загальну суму 5959,98 грн.).

Крім того, позивачем було нараховано 3 % річних від суми боргу у цей період у розмірі 759,03 грн., а також збитки від інфляції у розмірі 6561,27 грн.

Загальна сума заборгованості, яку нарахував позивач становить 23 664,98 грн. (а.с. 76-81).

Згідно зі статтею 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом положень ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст. ст. 19 - 21, 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року N 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" вбачається, що умовами типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами, вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким, чинним законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови від оплати таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

З огляду на вказане, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги стосовно відсутності повноважень ОСОБА_5 представляти інтереси ЖБК Індикатор-1 . Так, в матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.07.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 є керівником ЖБК Індикатор-1 (а.с. 33-34).

У суді першої інстанції представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, крім іншого посилався також на те, що позивачем по справі не доведено розміру заборгованості, оскільки в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується факт оплати ЖБК Індикатор-1 вартості отриманих послуг на рахунки постачальних організацій. У зв`язку з неможливістю перевірки розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги через відсутність спеціальних знань, просив суд призначити по справі судову економічну експертизу.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року по справі призначено судову економічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок по споживанню та оплаті послуг на утримання прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 , які були нараховані в період з червня 2013 року по травень 2016 Року?

- Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок по споживанню газу по квартирі АДРЕСА_1 , які були нараховані в період з червня 2013 року по травень 2016 року, та якими первинними бухгалтерськими документами це підтверджується?

- Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок по споживанню та оплаті послуг на холодне водопостачання по квартирі АДРЕСА_1 , які були нараховані в період з червня 2013 року по травень 2016 року та якими первинними бухгалтерськими документами це підтверджується?

- Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок по споживанню та оплаті послуг на гаряче водопостачання по квартирі АДРЕСА_1 , які були нараховані в період з червня 2013 року по травень 2016 року та якими первинними бухгалтерськими документами це підтверджується?

- Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок по споживанню та оплаті послуг на опалення по квартирі АДРЕСА_1 , які були нараховані в період з червня 2013 року по травень 2016 року та якими первинними бухгалтерськими документами це підтверджується?

- Чи підтверджується наявними в справі первинними бухгалтерськими документами загальний борг, що розрахований позивачем в доданому до заяви про уточнення позову розрахунку ( а.с. 76-81)?

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.09.2017 року №22/09-17. за змістом якого експерт Центру судових досліджень Експерттранссервіс вказав про те, що йому не видається за можливе підтвердити нормативно і документально розрахунок по споживанню відповідачами вказаних житлово-комунальних послуг (а.с. 134-146). При цьому, у дослідницькій частині експертом зазначено про ненадання ЖБК Індикатор-1 на клопотання експерта актів виконаних робіт щодо надання послуг по договорах з постачальниками житлово-комунальних послуг тапервинних бухгалтерських документів, підтверджуючих виконання вказаних договорів.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, зазначив, що висновок експерта про недостатність матеріалів для проведення судово-економічної експертизи сам по собі не може свідчити про необґрунтованість заявлених до відповідачів вимог. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд фактично виходив із того, що відповідачами не було надано доказів, які б спростували позовні вимоги, що були заявлені до них житлово-будівельним кооперативом.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

За правилами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не дав належної оцінки запереченням сторони відповідачів щодо розміру заборгованості, не перевірив належним чином обґрунтованість розрахунків заборгованості за житлово-комунальні послуги, здійснених позивачем, виходив фактично лише із того, що відповідачами такий розрахунок не спростовано.

В той же час, заперечуючи проти позовних вимог та не маючи можливості самостійно перевірити обґрунтованість зроблених позивачем розрахунків, представник відповідача просив призначити судову економічну експертизу.

Судовий експерт Пилипенко В.В. , якому було доручено проведення експертизи, 29.05.2017 року своїм клопотанням просив суд для проведення судової економічної експертизи забезпечити надання наступних додаткових матеріалів:

1) Наказ Про облікову політику на ЖБК Індикатор ;

2) Статут ЖБК Індикатор ;

3) договір щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між ЖБК Індикатор та Відповідачем;

4) первинні бухгалтерські документи щодо розрахунку надання послуг Відповідачу з утримання будинку та прибудинкової території;

5) протоколи зборів ЖБК Індикатор , де затверджена калькуляція витрат щодо надання послуг мешканцям будинку з розрахунком;

6) первинні бухгалтерські документи, які підтверджують отримання послуг, наданих ЖБК Індикатор Відповідачу та заборгованість Відповідача перед ЖБК (Індикатор за надані послуги за весь період з 01,06.2013р. по 01.05.2016р., а саме: послуги з отримання холодної та гарячої води Відповідачем; послуги по утриманню та експлуатації будинку Відповідачем;

7) первинні бухгалтерські документи щодо відповідності розрахунку по поживанню холодної та гарячої води;

8) інші бухгалтерські документи пов`язані з відповідями на поставлені питання в ухвалі.

На виконання клопотання експерта, 07.07.2017 року головою правління ЖБК Індикатор-1 на адресу суду першої інстанції було направлено:

- копію Статуту на 22 арк.;

- складові тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, розрахованих згідно з постановою КМУ від 01 червня 2011 року №869;

- складові нормативних витрат на утримання будинків споруд та прибудинкових територій, розрахованих відповідно до Порядку формування тарифів, затвердженого Постановою КМ України від 01.06.2011 № 869;

- оборотну відомість по квартирі АДРЕСА_1 з 01.01.2016 по 30.06.2016;

- оборотну відомість по квартирі АДРЕСА_1 з 01.01.2015 по 31.12.2015;

- оборотну відомість по квартирі АДРЕСА_1 з 01.01.2014 по 31.12.2014;

- оборотну відомість по квартирі АДРЕСА_1 з 01.06.2013 по 31.12.2013 року;

- розрахунок нарахованих ЖКП по квартирі АДРЕСА_1.

Таким чином, жодних актів виконаних робіт по договорах, укладених позивачем із постачальними організаціями, а також первинних бухгалтерських документів, які б відповідали вимогам Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , Положенню Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , та містили відомості про господарську операцію та підтверджувала їх здійснення, позивач експерту для проведення дослідження не надав.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаній обставині, не врахував положення ст. 109 ЦПК України, відповідно до яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції в частині обґрунтованості розміру заборгованості, обставинам справи.

З огляду на вказане, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв`язку із не доведенням позивачем заявлених позовних вимог.

Так, докази, надані ЖБК Індикатор- 1 щодо розміру заборгованості відповідачів за житлово-комунальні послуги, не дають можливості суду встановити факт надання та обсяг наданих відповідачам послуг, їх оплату позивачем на рахунки постачальних організацій, а також перевірити правильність здійснених позивачем розрахунків.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В ИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2019 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу Індикатор - 1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2019 року.

Суддя-доповідач Д.О.Таргоній

Судді: С.О.Журба

К.П.Приходько