Рішення

від 04.02.2019 по справі 201/12632/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12362/18

Провадження № 2/201/1205/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

20.11.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди (а.с. № 3 - 20).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 26.11.2018р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до положень ч.1 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України (а.с. № 84).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працює на посаді водія транспортних засобів сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС з 04.01.2016р. Наказом начальника РСЦ МВС ОСОБА_2. №297 від 03.10.2018р. його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за постійне порушення трудової дисципліни, що виразилось у експлуатації службового автомобіля у вихідні та неробочі дні.

Позивач не погоджується з підставами притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки догану оголошено за результатами службової перевірки, якою взагалі не встановлений факт порушення ним трудової дисципліни, жодних доказів того, що саме він використовував службовий автомобіль у вихідні дні немає, адже службовий автомобіль був закріплений також за іншими працівниками РСЦ МВС. Вважає, що оголошення догани є наслідком лише неприязних стосунків, що склалися у нього з керівництвом.

Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 139, 147, 149, 231, 232, 233, 237-1 КЗпП України, просив суд визнати неправомірним і скасувати наказ начальника РСЦ МВС № 297 від 03.10.2018р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, стягнути з РСЦ МВС моральну шкоду в сумі 5 000 грн., компенсувати понесені судові витрати на правничу допомогу.

Відповідач позовні вимоги не визнав. 15.01.2019р. представник відповідача - начальник РСЦ МВС ОСОБА_2 (діє на підставі наказу МВС України від 29.08.2018р. № 1044/о/с - а.с. № 97) надав відзив на позовну заяву, в якому не погодився із доводами позивача, посилаючись на те, що наказом №297 від 03.10.2018р. ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме, порушення вимог п. 1.1 та п. 3 наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018р. № 16, що виразилось у експлуатації службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2 у вихідні та неробочі дні, з 24 по 26 серпня 2018р., без відповідного дозволу керівництва. Догану оголошено з урахуванням висновку перевірки від 03.10.2018р. №31/4-3926, проведеної за фактами, викладеними у доповідній записці завідувача сектору КЕАГД РСЦ ОСОБА_3 До висновку якого долучені докази, що підтверджують той факт, що службовий автомобіль Шкода Суперб було зафіксовано з 24 по 26 серпня 2018р. у м. Дніпро, а не на службовій стоянці. Були опитані працівники РСЦ МВС в Дніпропетровській області, за якими закріплений цей службовий автомобіль, які підтвердили, що не використовували автомобіль у ці дні. Вважає, що наказ про оголошення догани винесено на законних підставах, з дотриманням процедури передбаченої КЗпП України, що виключає підстави відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач 21.01.2019р. надав відповідь на відзив відповідача (а.с. № 137 - 141), в якій не погодився з тим, що його вину встановлено проведеною службовою перевіркою. Наданий відповідачем єдиний доказ - фотографії і з відеореєстратора, фотографії з камер відеоспостереження, встановлених у рамках програми Безпечне місто не підтверджує, що саме він у ці дні і у цих містах керував автомобілем, оскільки на фото не видно водія, а інших доказів відповідачем не надано.

Враховуючи категорію спору (справа, що витікає з трудових правовідносин), наданий відповідачем відзив, надана позивачем відповідь на відзив, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши позиції сторін, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

При розгляді справи встановлено, позивач ОСОБА_1 працює на посаді водія транспортних засобів сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС з 04.01.2016р. на підставі наказу №1 о/с від 04.01.2016р. РСЦ МВС, що сторонами не заперечується.

Наказом начальника РСЦ МВС ОСОБА_2. № 297 від 03.10.2018р. ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме - вимог наказу (п. 1.1, п. 3) РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018р. №16, що виразилось у експлуатації службового автомобіля Шкода Суперб, номерний знак НОМЕР_2, у вихідні та неробочі дні з 24 по 26 серпня 2018р., без відповідного дозволу керівництва РСЦ, а також з номерними знаками НОМЕР_1, які не належать даному транспортному засобу (а.с. № 98).

Підставою притягнення до відповідальності стали матеріали службової перевірки, оформленої висновком № 31/4-3926 від 03.10.2018р. (а.с. № 103 - 108).

Так, в ході перевірки було встановлено, що 06.09.2018р. завідувачем сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС ОСОБА_3 на розгляд керівництва РСЦ МВС була надана доповідна записка Щодо заходів реагування на недоліки під час експлуатації транспортних засобів РСЦ МВС в Дніпропетровській області № 31/4-3552 від 06.09.2018р. (а.с. № 110), у якій він повідомив про те, що водій транспортних засобів сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_1 постійно і безпідставно порушує вимоги наказу (п.1.1) РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018р. № 16 в частині зберігання та використання службового автомобіля Шкода Суперб, номерний знак НОМЕР_2. Так, до 28.08.2018р. службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, використовувався виключно водієм ОСОБА_1 в неробочий час та у власних цілях. Поза робочим часом авто (розпорядчі документи відсутні) не зберігалося за адресою місця стоянки: АДРЕСА_1, що є позагаражним зберіганням. Службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 в неробочий час та вихідні дні постійно бачили під час руху в місті і поза його межами. При цьому, зі слів ОСОБА_3, службовий автомобіль весь цей час обслуговувався та заправлявся паливом за бюджетні кошти. Як вказав ОСОБА_3, водій ОСОБА_1 заявляв, що всі його дії узгоджено з керівництвом, але ніяких розпорядчих документів до сектору КЕАГД РСЦ МВС не надходило. Зі слів ОСОБА_3, на його зауваження ОСОБА_1 не реагував.

Будучи опитаним ОСОБА_1 пояснив, що він як водій закріплений за всіма службовими транспортними засобами РСЦ МВС, в неробочий час жодний зі службових автомобілів ним не експлуатувався, а у доповідній записці завідувача сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_3 викладена неправдива інформація.

Будучи додатково опитаним, завідувач сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_3 додав, що 24, 25 та 26 серпня 2018р. службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, за адресою місця стоянки: м. Дніпро, проспект Праці, 16, не зберігався та був відсутній. Зі слів ОСОБА_3, 25.08.2018р. він спостерігав даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 неподалік від адміністративної будівлі, у якій розташовано РСЦ МВС в Дніпропетровській області, хоча в цей день він був вихідний. Також ОСОБА_3 вказав, що наступного дня, в неділю 26.08.2018р., він також бачив даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на мосту № 2 в м. Дніпро. На підтвердження своїх слів ОСОБА_3 додав записи з відеореєстратора. Крім цього, ОСОБА_3 зазначив, що до 28.08.2018р. окрім ОСОБА_1 на службовому автомобілі Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, ніхто н е їздив, ключі від цього автомобіля постійно знаходились у ОСОБА_1 і їх він нікому не передавав й не здавав. Зі слів ОСОБА_3, він особисто в період з 24 по 26 серпня 2018р. службовим автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, не керував. Також, ОСОБА_3 зазначив, що до сектору КЕАГД РСЦ МВС ніяких розпорядчих документів щодо використання службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, у святкові та вихідні дні, а саме в період з 24 по 26 серпня 2018р. не надходило, але за місцем зберігання зазначений автомобіль був відсутній.

З фотографій, зроблених з відеозапису, наданого ОСОБА_3, вбачається, що на автомобілі Шкода Суперб, встановлені номерні знаки НОМЕР_1 (а.с. № 26 - 28).

За даними ЄДР МВС, номерний знак НОМЕР_1 був закріплений за автомобілем Шкода Суперб 19.02.2016р. при проведенні перереєстрації на нового власника (РСЦ МВС) за актом прийому - передачі.

В подальшому, 27.12.2017р. за автомобілем Шкода Суперб був закріплений номерний знак НОМЕР_2 при проведенні перереєстрації при заміні номерного знаку, власник - РСЦ МВС.

За даними ЄДР МВС, станом на 01.10.2018 номерний знак НОМЕР_1 не закріплений за жодним транспортним засобом.

Згідно з пунктом 1.1. наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018р. №16, одним з закріплених за службовим автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, є водій автотранспортних засобів сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_1 Цим же наказом визначена адреса місце стоянки зазначеного службового автомобіля: м. Дніпро, проспект Праці, 16 (територія ПрАТ Дніпропетровськ-Авто ).

Згідно з п. 3 наказу режим роботи службових транспортних засобів РСЦ МВС встановлюється з 9.00 до 18.00 з понеділка по п'ятницю та до 16.45 у суботу. Після 18.00 по будням та після 16.45 у суботу, у вихідні і святкові дні автомобілі можуть використовуватися виключно з письмового дозволу (наказ про відрядження, доручення) керівництва РСЦ МВС (а.с. № 46 -53).

Як йдеться у висновку, інформація завідувача сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_3 про зберігання службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, протягом тривалого часу поза визначеним місцем стоянки свого підтвердження не знайшла, оскільки відповідно до дорожнього листа за серпень 2018р. № 59 у дні експлуатації зазначений службовий автомобіль повертався до місця стоянки, про що свідчать підписи ОСОБА_3 (а.с. № 132).

В той же час, у дорожньому листі відсутня інформація про експлуатацію службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, у період з 24 по 26 серпня 2018р. (вихідні і неробочі дні), а будь-які накази або доручення керівництва РСЦ МВС про дозвіл на експлуатацію зазначеного автомобіля у вказані дні відсутні.

У зв'язку з цим на запит РСЦ МВС до ПрАТ Дніпропетровськ-Авто останнім листом № 12.09.2018р. № 201 повідомлено, що автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, за місцем стоянки, на території ПрАТ Дніпропетровськ-Авто (м. Дніпро, проспект Праці, 16) у період з 24 по 26 серпня 2018р. був відсутній на території ПрАТ Дніпропетровськ-Авто (а.с. № 114).

На запит РСЦ МВС щодо надання записів (фотографій) з камер відеоспостереження, встановлених у рамках програми Безпечне місто , за період з 24 по 26 серпня 2018р., на яких видно автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2 (на синьому фоні) або НОМЕР_1 (на білому фоні), КП ІНФО-РАДА-ДНІПРО Дніпровської міської ради листом № 14/09-2 від 14.09.2018р. надана відповідь з посиланням на фотофіксацію з камер системи ситуаційного спостереження у м. Дніпрі з 24.08.2018р. по 26.08.2018р. (а.с. № 116 - 128).

З фотографій встановлено, що автомобіль Шкода Суперб, сірого кольору з номерними знаками НОМЕР_1, було зафіксовано: 24 серпня 2018р.: о 15:58:07 на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Січових Стрільців, м. Дніпро; о 15:58:20 на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Січових Стрільців м. Дніпро; о 17:39:52 на площі Успенській, м. Дніпро; о 17:45:03 на перехресті пр. Гагаріна та вул. Чернишевського, м. Дніпро; о 17:59:17 в м. Дніпро. 25 серпня 2018 року: о 13:06:21 на перехресті пр. Гагаріна та вул. Чернишевського, м. Дніпро. 26 серпня 2018 року: о 16:09:46 на Успенській площі, м. Дніпро; о 16:15:13 на перехресті пр. Гагаріна та вул. Чернишевського, м. Дніпро; о 17:16:25 на перехресті вул. Запорізьке шосе та вул. Панікахи, м. Дніпро; о 18:29:52 на перехресті вул. Запорізьке шосе та вул. Панікахи, м. Дніпро.

Були опитані працівники РСЦ МВС в Дніпропетровській області, за якими також закріплений службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2.

Так, спеціаліст з охорони праці сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС ОСОБА_5 вказав, що в період з 24 по 26 серпня 2018р. автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, не керував, оскільки перебував у відпустці. Цим автомобілем керував виключно водій ОСОБА_1,на автомобілі були встановлені номерні знаки НОМЕР_1.

Спеціаліст сектору організації закупівель РСЦ МВС ОСОБА_6 вказав, що в період часу з 24 по 26 серпня 2018р. автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, не керував, оскільки перебував у відпустці. Цим автомобілем в даний період часу міг керувати виключно водій ОСОБА_1 та на автомобілі були встановлені номерні знаки НОМЕР_1.

Завідувач сектору закупівель РСЦ МВС ОСОБА_7 вказав. що в період з 24 по 26 серпня 2018р. автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, не керував, оскільки був вихідним. Цим автомобілем керував переважно водій ОСОБА_1

Факт експлуатації автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, ОСОБА_1 підтверджується: дорожнім листом №59 за серпень 2018р., оскільки у графі Справний автомобіль прийняв (підпис водія) зазначено один і той же підпис; наказами Про відрядження працівників РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 01.08.2018р. №225, від 08.08.2018р. №229, від 13.08.2018р. №233, на підставі яких ОСОБА_1 направлявся у відрядження до м. Києва в якості водія на вказаному автомобілі.

Висновком перевірки встановлено, що водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги пунктів 1.1. та 3 наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018р. № 16, що виразилось в експлуатації службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, у вихідні та неробочі дні, з 24 по 26 серпня 2018р., без відповідного дозволу керівництва РСЦ МВС, а також з номерними знаками НОМЕР_1, які не належать даному транспортному засобу. Отже, автомобіль використовувався позивачем у власних потребах.

Як видно з чинної на момент винесення спірного наказу Посадової інструкції водія автотранспортних засобів сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС в Дніпропетровській області, затвердженою як додаток № 14 до наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 27.08.2018р. № 247, з якою позивач ознайомлений 10.09.2018р. (а.с. № 54 - 35), водій автотранспортних засобів несе відповідальність:за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України; за правопорушення, скоєнні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з заходи стягнення в виді догани або звільнення, але законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші види дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Такої правової позиції щодо притягнення робітника до дисциплінарної відповідальності дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 18.01.2018р. № 757/16203/16-ц.

Отже, догана застосовується за порушення трудової дисципліни за умови наявності складу дисциплінарного проступку.

Як зазначає ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець зобов'язаний взяти від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

При цьому, мета цього пояснення - з'ясувати, чи вчинив працівник проступок і чи визнає він себе винним. Крім того, обов'язковість надання працівником пояснення з приводу вчинення проступку - одна з гарантій того, що накладення стягнення буде правомірним.

Отже, на підставі пояснень працівника і з урахуванням відповідних доказів, документів, що підтверджують факт порушень з боку працівника, роботодавець може видати наказ (розпорядження) про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.

Оспорюючи наказ про оголошення догани, позивач посилається на необґрунтованість накладення дисциплінарного стягнення, оскільки ним не використовувався службовий автомобіль у неробочий час, доказів того немає, про що він вказував у своїх поясненнях

Позивач у поясненнях від 06.09.2018р. вказав, що відомості, викладені у доповідній записці завідувача сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_3 є неправдивими, обумовленими неприязними стосунками (а.с. № 22).

Як видно з матеріалів справи, пояснення позивача жодним чином не враховані піж час накладення дисциплінарного стягнення.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали, вважає, що відповідачем не надану суду належних і допустимих доказів того, що дійсно позивачем вчинено порушення, на яке вказує відповідач - використання службового автомобіля у неробочий час у власних цілях.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів (фотографій) (а.с. № 26 - 28, 33 - 42, 117 - 126) неможливо встановити, що саме водієм ОСОБА_1 у період з 24 по 26 серпня 2018р. використовувався службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, н/з НОМЕР_1.

Тому суд не може прийняти у якості належних, достовірних і допустимих доказів фото з відеореєстратора автомобіля ОСОБА_3 і камер відеоспостереження, на яких зафіксований автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, н/з НОМЕР_1, оскільки на цих фото взагалі не видно, хто керує автомобілем.

Як не заперечують сторони, посилаючись на подорожній лист № 59 на серпень 2018р., завідувач сектору контролю за експлуатацією автотранспорту ОСОБА_3 23.08.2018р. о 17 год. прийняв службовий автомобіль Шкода Суперб, номерний знак НОМЕР_2, у справному стані від водія ОСОБА_1, а 27.08.2018р. ОСОБА_3 видав той же автомобіль ОСОБА_1 (а.с. № 29).

Наказом №16 від 23.01.2018р. РСЦ МВС, на порушення якого посилається відповідач, за службовим автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_2, окрім водія ОСОБА_1, користуються й інші працівники РСЦ МВС: начальник ОСОБА_8, заступник начальника ОСОБА_9, завідувач сектору організації закупівель ОСОБА_7, спеціаліст сектору організації закупівель ОСОБА_6, завідувач сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності ОСОБА_3, спеціаліст з охорони праці сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності ОСОБА_5 (а.с. № 46).

Пояснення вказаних осіб про те, що вони у період з 24 по 26 серпня 2018р. не керували службовим автомобілем, суд не може прийняти до уваги у якості належного і достовірного доказу того, що автомобілем керував виключно ОСОБА_1, оскільки ці пояснення не вказують прямо на останнього, в них не зазначено, що хтось з них бачив ОСОБА_1 під час керування службовим автомобілем у вихідні, святкові і неробочі дні. А тому твердження відповідача про керуванні у ці дні саме ОСОБА_1 є припущенням, доказування на якому ґрунтуватися не може.

Відповідно до законодавства роботодавець має право вибирати вид стягнення, але зобов'язує його враховувати при цьому цілу низку факторів, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого проступку, який включає форму вини; заподіяну порушенням шкоду; обставини, за яких вчинено проступок; попередню роботу працівника.

У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснено, що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали, вважає, що відповідачем не надану суду належних і допустимих доказів того, що при накладенні на позивач стягнення у вигляді догани, враховані: ступінь тяжкості вчиненого проступку (форму вини), заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зі ст. 79 ЦПК, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

З урахуванням того, що відповідачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, вимоги позивача про скасування наказу про оголошення докази від 03.10.2018р. № 297 підлягають задоволенню.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі відповідними змінами) від 31.03.1995р. № 4 роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

При цьому конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст. ст. 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Отже, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Разом з тим, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України № 6-23цс12 від 25.04.2012р.

Як встановлено матеріалами справи, неправомірним застосуванням засобу стягнення у вигляді догани на підставі наказу від 03.10.2018р. № 297 порушено трудові права позивача. Тому, враховуючи роз'яснення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. № 4, яким передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Доходжу висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в цій частині та стягнути з відповідача розмір моральної шкоди, що відповідає перенесеним позивачем моральним стражданням у сумі 1 000 грн. Сума, на стягненні якого наполягає позивач та яка дорівнює 5 000грн., є завищеною, оскільки втрати нормальних життєвих зв'язків у позивача не відбулося, не було й додаткових зусиль для організації свого життя.

Накладення на нього дисциплінарного стягнення вимагало від нього лише по підготовці позовних вимог до суду.

Строки звернення до суду з даними вимогами, визначені ст. 233 КЗпП України, позивачем не порушені.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 845грн.76коп. (за одну вимогу немайнового характеру 704 грн.80коп. та за другу вимогу немайнового характеру 140грн. 96коп. (1000грн. х 704грн.80коп. : 5000грн.)).

Судові витрати по сплаті судового збору за ту частину позов про стягнення моральної шкоди, в задоволені якої позивачу відмовлено, відносяться на рахунок держави, оскільки позивач є учасником бойових дій та за законом звільнений від сплати судового збору (а.с. № 2).

Доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 139, 147, 221, 232, 233, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.1992р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , правовими позиціями, які були викладені у постановах Верховного Суду України № 6-23цс12 від 25.04.2012р. та Верховного Суду № 757/16203/16-ц від 18.01.2018р., ст.ст 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.1 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суддя,

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати наказ начальника Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області № 297 від 03.10.2018р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути з Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

В задоволенні решти вимог позову про стягнення моральної шкоди - відмовити .

Стягнути з Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області на користь держави судовий збір у розмірі 845 грн. 76коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Ткаченко