Постанова

від 02.08.2019 по справі 201/12632/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4682/19 Справа № 201/12632/18 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

20.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працює на посаді водія транспортних засобів сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС з 04.01.2016р. Наказом начальника РСЦ МВС Білявського ОСОБА_2 Є. №297 від 03.10.2018р. його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за постійне порушення трудової дисципліни, що виразилось у експлуатації службового автомобіля у вихідні та неробочі дні. Позивач не погоджується з підставами притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки догану оголошено за результатами службової перевірки, якою взагалі не встановлений факт порушення ним трудової дисципліни, жодних доказів того, що саме він використовував службовий автомобіль у вихідні дні немає, адже службовий автомобіль був закріплений також за іншими працівниками РСЦ МВС. Вважає, що оголошення догани є наслідком лише неприязних стосунків, що склалися у нього з керівництвом. Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 139, 147, 149, 231, 232, 233, 237-1 КЗпП України, просив суд визнати неправомірним і скасувати наказ начальника РСЦ МВС № 297 від 03.10.2018р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, стягнути з РСЦ МВС моральну шкоду в сумі 5 000 грн., компенсувати понесені судові витрати на правничу допомогу(а.с. 3 - 20).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди - задоволенні частково.

Скасовано наказ начальника Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області № 297 від 03.10.2018р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнуто з Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.147-150).

В апеляційній скарзі Регіональний сервісний центр МВС у Дніпропетровській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування наказу застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та стягнення моральної шкоди, в решті рішення залишити без змін (а.с. 153-159).

Позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом передбаченим ст.360 ЦПК України, та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення суду 1 інстанції без змін (а.с.170-174).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт в своїй апеляційній скарзі фактично просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом 1 інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді водія транспортних засобів сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС з 04.01.2016р. на підставі наказу №1 о/с від 04.01.2016 року РСЦ МВС, що сторонами не заперечується.

Наказом начальника РСЦ МВС Білявського В.Є. № 297 від 03.10.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме - вимог наказу (п. 1.1, п. 3) РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018 року №16, що виразилось у експлуатації службового автомобіля Шкода Суперб, номерний знак НОМЕР_1 , у вихідні та неробочі дні з 24 по 26 серпня 2018 року, без відповідного дозволу керівництва РСЦ, а також з номерними знаками НОМЕР_2 , які не належать даному транспортному засобу (а.с. 98).

Підставою притягнення до відповідальності стали матеріали службової перевірки, оформленої висновком № 31/4-3926 від 03.10.2018 року (а.с. 103 - 108).

Так, в ході перевірки було встановлено, що 06.09.2018 року завідувачем сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС ОСОБА_3 .П. на розгляд керівництва РСЦ МВС була надана доповідна записка Щодо заходів реагування на недоліки під час експлуатації транспортних засобів РСЦ МВС в Дніпропетровській області № 31/4-3552 від 06.09.2018 року (а.с. 110), у якій він повідомив про те, що водій транспортних засобів сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_1 постійно і безпідставно порушує вимоги наказу (п.1.1) РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № 16 в частині зберігання та використання службового автомобіля Шкода Суперб, номерний знак НОМЕР_1 . Так, до 28.08.2018 року службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , використовувався виключно водієм ОСОБА_1 в неробочий час та у власних цілях. Поза робочим часом авто (розпорядчі документи відсутні) не зберігалося за адресою місця стоянки: м. Дніпро, пр. Праці, 16, що є позагаражним зберіганням. Службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 в неробочий час та вихідні дні постійно бачили під час руху в місті і поза його межами. При цьому, зі слів ОСОБА_4 , службовий автомобіль весь цей час обслуговувався та заправлявся паливом за бюджетні кошти. Як вказав ОСОБА_4 , водій ОСОБА_1 заявляв, що всі його дії узгоджено з керівництвом, але ніяких розпорядчих документів до сектору КЕАГД РСЦ МВС не надходило. Зі слів ОСОБА_4 , на його зауваження ОСОБА_1 не реагував.

Будучи опитаним ОСОБА_1 пояснив, що він як водій закріплений за всіма службовими транспортними засобами РСЦ МВС, в неробочий час жодний зі службових автомобілів ним не експлуатувався, а у доповідній записці завідувача сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_4 викладена неправдива інформація.

Будучи додатково опитаним, завідувач сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_4 додав, що 24, 25 та 26 серпня 2018 року службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , за адресою місця стоянки: м. Дніпро, проспект Праці АДРЕСА_1 , не зберігався та був відсутній. Зі слів ОСОБА_4 , 25.08.2018 року він спостерігав даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 неподалік від адміністративної будівлі, у якій розташовано РСЦ МВС в Дніпропетровській області, хоча в цей день він був вихідний. Також ОСОБА_4 вказав, що наступного дня, в неділю 26.08.2018 року, він також бачив даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на мосту № 2 в м. Дніпро. На підтвердження своїх слів ОСОБА_4 додав записи з відеореєстратора. Крім цього, ОСОБА_4 зазначив, що до 28.08.2018 року окрім ОСОБА_1 на службовому автомобілі Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , ніхто не їздив, ключі від цього автомобіля постійно знаходились у ОСОБА_1 і їх він нікому не передавав й не здавав. Зі слів ОСОБА_4 , він особисто в період з 24 по 26 серпня 2018 року службовим автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , не керував. Також, ОСОБА_4 зазначив, що до сектору КЕАГД РСЦ МВС ніяких розпорядчих документів щодо використання службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , у святкові та вихідні дні, а саме в період з 24 по 26 серпня 2018 року не надходило, але за місцем зберігання зазначений автомобіль був відсутній.

З фотографій, зроблених з відеозапису, наданого ОСОБА_4 , вбачається, що на автомобілі Шкода ОСОБА_5 , встановлені номерні знаки НОМЕР_2 (а.с. 26 - 28).

За даними ЄДР МВС, номерний знак НОМЕР_2 був закріплений за автомобілем Шкода Суперб 19.02.2016 року при проведенні перереєстрації на нового власника (РСЦ МВС) за актом прийому - передачі.

В подальшому, 27.12.2017 року за автомобілем Шкода ОСОБА_5 був закріплений номерний знак НОМЕР_1 при проведенні перереєстрації при заміні номерного знаку, власник - РСЦ МВС.

За даними ЄДР МВС, станом на 01.10.2018 року номерний знак НОМЕР_2 не закріплений за жодним транспортним засобом.

Згідно з пунктом 1.1. наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018 року №16, одним з закріплених за службовим автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , є водій автотранспортних засобів сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_1 . Цим же наказом визначена адреса місце стоянки зазначеного службового автомобіля: м. Дніпро, проспект Праці, 16 (територія ПрАТ Дніпропетровськ-Авто ).

Згідно з п. 3 наказу режим роботи службових транспортних засобів РСЦ МВС встановлюється з 9.00 до 18.00 з понеділка по п`ятницю та до 16.45 у суботу. Після 18.00 по будням та після 16.45 у суботу, у вихідні і святкові дні автомобілі можуть використовуватися виключно з письмового дозволу (наказ про відрядження, доручення) керівництва РСЦ МВС (а.с. 46 -53).

Як йдеться у висновку, інформація завідувача сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_4 про зберігання службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , протягом тривалого часу поза визначеним місцем стоянки свого підтвердження не знайшла, оскільки відповідно до дорожнього листа за серпень 2018 року № 59 у дні експлуатації зазначений службовий автомобіль повертався до місця стоянки, про що свідчать підписи ОСОБА_4 (а.с. 132).

В той же час, у дорожньому листі відсутня інформація про експлуатацію службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , у період з 24 по 26 серпня 2018 року (вихідні і неробочі дні), а будь-які накази або доручення керівництва РСЦ МВС про дозвіл на експлуатацію зазначеного автомобіля у вказані дні відсутні.

У зв`язку з цим на запит РСЦ МВС до ПрАТ Дніпропетровськ-Авто останнім листом № 12.09.2018 року № 201 повідомлено, що автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , за місцем стоянки, на території ПрАТ Дніпропетровськ-Авто (м. Дніпро, проспект Праці, 16) у період з 24 по 26 серпня 2018 року був відсутній на території ПрАТ Дніпропетровськ-Авто (а.с. 114).

На запит РСЦ МВС щодо надання записів (фотографій) з камер відеоспостереження, встановлених у рамках програми Безпечне місто , за період з 24 по 26 серпня 2018 року, на яких видно автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 (на синьому фоні) або НОМЕР_2 (на білому фоні), КП ІНФО-РАДА-ДНІПРО Дніпровської міської ради листом № 14/09-2 від 14.09.2018 року надана відповідь з посиланням на фотофіксацію з камер системи ситуаційного спостереження у м. Дніпрі з 24.08.2018 року по 26.08.2018р. (а.с. 116 - 128).

З фотографій встановлено, що автомобіль Шкода Суперб, сірого кольору з номерними знаками НОМЕР_2 , було зафіксовано: 24 серпня 2018р.: о 15:58:07 на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Січових Стрільців, м. Дніпро; о 15:58:20 на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Січових Стрільців м. Дніпро; о 17:39:52 на площі Успенській, м. Дніпро; о 17:45:03 на перехресті пр. Гагаріна та вул. Чернишевського, м. Дніпро; о 17:59:17 в м. Дніпро. 25 серпня 2018 року: о 13:06:21 на перехресті пр. Гагаріна та вул. Чернишевського, м. Дніпро. 26 серпня 2018 року: о 16:09:46 на Успенській площі, м. Дніпро; о 16:15:13 на перехресті пр. Гагаріна та вул. Чернишевського, м. Дніпро; о 17:16:25 на перехресті вул. Запорізьке шосе та вул. Панікахи, м. Дніпро; о 18:29:52 на перехресті вул. Запорізьке шосе та вул. Панікахи, м. Дніпро.

Були опитані працівники РСЦ МВС в Дніпропетровській області, за якими також закріплений службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 .

Так, спеціаліст з охорони праці сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС ОСОБА_6 вказав, що в період з 24 по 26 серпня 2018 року автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , не керував, оскільки перебував у відпустці. Цим автомобілем керував виключно водій ОСОБА_1 ,на автомобілі були встановлені номерні знаки НОМЕР_2 .

Спеціаліст сектору організації закупівель РСЦ МВС ОСОБА_7 вказав, що в період часу з 24 по 26 серпня 2018 року автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , не керував, оскільки перебував у відпустці. Цим автомобілем в даний період часу міг керувати виключно водій ОСОБА_1 та на автомобілі були встановлені номерні знаки НОМЕР_2 .

Завідувач сектору закупівель РСЦ МВС ОСОБА_8 вказав. що в період з 24 по 26 серпня 2018р. автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , не керував, оскільки був вихідним. Цим автомобілем керував переважно водій ОСОБА_1 .

Факт експлуатації автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 підтверджується: дорожнім листом №59 за серпень 2018 року, оскільки у графі Справний автомобіль прийняв (підпис водія) зазначено один і той же підпис; наказами Про відрядження працівників РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 01.08.2018 року №225, від 08.08.2018 року №229, від 13.08.2018 року №233, на підставі яких ОСОБА_1 направлявся у відрядження до м. Києва в якості водія на вказаному автомобілі.

Висновком перевірки встановлено, що водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги пунктів 1.1. та 3 наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № 16, що виразилось в експлуатації службового автомобіля Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , у вихідні та неробочі дні, з 24 по 26 серпня 2018 року, без відповідного дозволу керівництва РСЦ МВС, а також з номерними знаками НОМЕР_2 , які не належать даному транспортному засобу. Отже, автомобіль використовувався позивачем у власних потребах.

Як видно з чинної на момент винесення спірного наказу Посадової інструкції водія автотранспортних засобів сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності РСЦ МВС в Дніпропетровській області, затвердженою як додаток № 14 до наказу РСЦ МВС в Дніпропетровській області від 27.08.2018р. № 247, з якою позивач ознайомлений 10.09.2018р. (а.с. № 54 - 35), водій автотранспортних засобів несе відповідальність:за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України; за правопорушення, скоєнні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу начальника Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області № 297 від 03.10.2018 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідачем не надану суду належних і допустимих доказів того, що дійсно позивачем вчинено порушення, на яке вказує відповідач - використання службового автомобіля у неробочий час у власних цілях, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Так, статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з заходи стягнення в виді догани або звільнення, але законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші види дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Такої правової позиції щодо притягнення робітника до дисциплінарної відповідальності дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 18.01.2018р. № 757/16203/16-ц.

Отже, догана застосовується за порушення трудової дисципліни за умови наявності складу дисциплінарного проступку.

Як зазначає ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець зобов`язаний взяти від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

При цьому, мета цього пояснення - з`ясувати, чи вчинив працівник проступок і чи визнає він себе винним. Крім того, обов`язковість надання працівником пояснення з приводу вчинення проступку - одна з гарантій того, що накладення стягнення буде правомірним.

Отже, на підставі пояснень працівника і з урахуванням відповідних доказів, документів, що підтверджують факт порушень з боку працівника, роботодавець може видати наказ (розпорядження) про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оспорюючи наказ про оголошення догани, посилається на необґрунтованість накладення дисциплінарного стягнення, оскільки ним не використовувався службовий автомобіль у неробочий час, доказів того немає, про що він вказував у своїх поясненнях

ОСОБА_1 у поясненнях від 06.09.2018 року вказав, що відомості, викладені у доповідній записці завідувача сектору КЕАГД РСЦ МВС ОСОБА_4 є неправдивими, обумовленими неприязними стосунками (а.с. № 22).

Як видно з матеріалів справи, пояснення позивача жодним чином не враховані під час накладення дисциплінарного стягнення.

Суд 1 інстанції, дослідивши наявні у справі матеріали, вірно дійшов висновку, що відповідачем не надану суду належних і допустимих доказів того, що дійсно позивачем вчинено порушення, на яке вказує відповідач - використання службового автомобіля у неробочий час у власних цілях.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів (фотографій) (а.с. 26 - 28, 33 - 42, 117 - 126) дійсно неможливо встановити, що саме водієм ОСОБА_1 у період з 24 по 26 серпня 2018 року використовувався службовий автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 .

Тому суд 1 інстанції правомірно не взяв до уваги в якості належних, достовірних і допустимих доказів фото з відеореєстратора автомобіля ОСОБА_4 і камер відеоспостереження, на яких зафіксований автомобіль Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 , оскільки на цих фото взагалі не видно, хто керує автомобілем.

Також з матеріалів справи вбачається, як і не заперечується сторонами, що згідно на подорожнього листа № 59 на серпень 2018 року, завідувач сектору контролю за експлуатацією автотранспорту ОСОБА_4 23.08.2018 року о 17 год. прийняв службовий автомобіль Шкода Суперб, номерний знак НОМЕР_1 , у справному стані від водія ОСОБА_1 , а 27.08.2018 року ОСОБА_4 видав той же автомобіль ОСОБА_1 (а.с. 29).

Наказом №16 від 23.01.2018р. РСЦ МВС, на порушення якого посилається відповідач, за службовим автомобілем Шкода Суперб, н/з НОМЕР_1 , окрім водія ОСОБА_1 , користуються й інші працівники РСЦ МВС: начальник ОСОБА_9 , заступник начальника ОСОБА_10 Ю.А., завідувач сектору організації закупівель Гарбар Г.М., спеціаліст сектору організації закупівель ОСОБА_7 ., завідувач сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності ОСОБА_4 , спеціаліст з охорони праці сектору контролю за експлуатацією автотранспорту та господарської діяльності ОСОБА_6 (а.с. № 46).

Пояснення вказаних осіб про те, що вони у період з 24 по 26 серпня 2018 року не керували службовим автомобілем, суд 1 інстанції також не взяв до уваги, оскільки ці пояснення не вказують прямо на останнього, в них не зазначено, що хтось з них бачив ОСОБА_1 під час керування службовим автомобілем у вихідні, святкові і неробочі дні. А тому твердження відповідача про керуванні у ці дні саме ОСОБА_1 є припущенням, доказування на якому ґрунтуватися не може.

Відповідно до законодавства роботодавець має право вибирати вид стягнення, але зобов`язує його враховувати при цьому цілу низку факторів, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого проступку, який включає форму вини; заподіяну порушенням шкоду; обставини, за яких вчинено проступок; попередню роботу працівника.

У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду 1 інстанції про задоволення позовних вимог про скасування наказу начальника Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області № 297 від 03.10.2018 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, виходячи того, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що при накладенні на позивач стягнення у вигляді догани, враховані: ступінь тяжкості вчиненого проступку (форму вини), заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд 1 інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині скасування наказу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд 1 інстанції, враховуючи моральні страждання позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача у сумі 1 000 грн.

Однак із вказаним висновком суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі відповідними змінами) від 31.03.1995р. № 4 роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі відповідними змінами) від 31.03.1995 р. № 4 , з метою забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи, суддя повинен провести ретельну підготовку її до розгляду суд витребувати від позивача подання доказів про порушення його законних прав і заподіяну моральну шкоду.

Однак, як вбачається із матеріалів справи позивачем не обґрунтована моральна шкода, не надано належним та допустимих доказів на підтвердження заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди.

Виходячи з викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, у зв`язку із недоведеністю.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду 1 інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, з відмовою в цій частині у задоволенні позову, в іншій оскарженій частині рішення слід залишенню без змін, з вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 377, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2019 року в частині стягнення моральної шкоди - скасувати, відмовивши в цій частині у задоволенні позову, а в іншій оскарженій частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку .

Судді: