Ухвала

від 12.02.2019 по справі 302/74/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/74/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.02.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні судовепровадження11-сс/4806/81/19,заапеляційноюскаргою,якуподавпрокурор Міжгірськоговідділу Хустськоїмісцевоїпрокуратури ОСОБА_8 (далі прокурор),

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2019 року відмовлено в задоволенні погодженого прокурором клопотання старшого слідчого СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 (далі слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України кримінального правопорушення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Міжгірської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості.

Цією ж ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, на строк 60 діб, розпочинаючи з 16.01.2019.

На підозрюваного ОСОБА_6 покладені такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування із працівниками Міжгірського РЦЗ та потерпілою ОСОБА_10 без дозволу слідчого, прокурора, суду; не відвідувати місце роботи - Міжгірський РЦЗ; носити електронний засіб контролю.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 16 січня 2019 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .. У клопотанні слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що: « ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Міжгірської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості та будучи службовою особою уповноваженою на здійснення налагодження співпраці з роботодавцями, регулярно інформує роботодавців про можливості служби зайнятості щодо надання послуг та організовує підбір фахівців на замовлення роботодавця, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вимагав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 6000 (шість тисяч) гривень за сприяння їй та її доньці ОСОБА_11 в оформленні та отриманні Державної компенсації у вигляді грошової допомоги по безробіттю. Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на одержання ним, як службовою особою, неправомірної вигоди, 15.01.2019, знаходячись у коридорі Міжгірської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 6000 гривень». Зазначає, 16.01.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в скоєнні передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України кримінального правопорушення, а саме в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням. Підозра ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події, під час якого у ОСОБА_6 вилучені 6 (шість) тисяч гривень кошти, які йому передала як неправомірну вигоду ОСОБА_10 . Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , за яке йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, слідчий вважає, що існують ризики незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_6 на свідків, експертів спеціалістів, потерпілу з метою зміни ними показів та відмови від них, шляхом умовлянь, погроз, залякування, здійснювати спроби підкупу, чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню. У зв`язку з наведеним, слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаному ризику. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що слідчим та прокурором не доведено необхідності застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки посилання на наявність ризиків переховування його від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, є припущеннями, і для запобігання таким ризикам, з урахуванням даних про особу підозрюваного має постійне місце проживання і праці, за якими позитивно характеризується, є не судимою особою, передпохилого віку, відсутність даних, які негативно характеризують підозрюваного, достатнім може бути застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєнні передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких і за скоєння якого може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Крім того, вказує на те, що ОСОБА_6 неповнолітніх чи пристарілих осіб на утриманні немає, а тому, не виключена можливість того, що, перебуваючи на волі, може перешкодити встановленню істини у справі шляхом незаконного впливу на потерпілу чи свідків, у тому числі й колег із центру зайнятості, які в процесі досудового розслідування підлягають допиту в якості свідків. Вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаному ризику. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які судове рішення вважали законним та обґрунтованим і заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Із журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_6 ,так і його захисник адвокат ОСОБА_12 , що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_6 на захист.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що прокурором та слідчим наведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру, копія якого 16 січня 2019 року, з дотриманням вимог ст. 278 КПК України, йому вручена (а. с. 35-40). Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів враховує і те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення сторонами обвинувачення та захисту, не оспорюється, тому з урахуванням вимог передбачених ст. 404 КПК України не перевіряється, - висновок слідчого судді у цій частині визнається належним чином вмотивованим.

Крім того, проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього матеріали, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про доведеність слідчим та прокурором ризику можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_6 на свідків, експертів спеціалістів, потерпілу з метою зміни ними показів та відмови від них, шляхом умовлянь, погроз, залякування, здійснювати спроби підкупу, чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, - є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на матеріалах судового провадження,

Колегія суддів обґрунтованим вважає і висновок слідчого судді про те, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не вмотивоване, а викладені в ньому доводи, з достатністю не вказують на наявність обставин та інших ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного найсуворішого виду запобіжного заходу буде виправданим, що у свою чергу свідчить і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не наведено доводів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику, на який вказується у клопотанні.

Погоджуючись із такими висновками слідчого судді, колегія суддів зазначає, що обґрунтована підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та його тяжкість, не свідчать про те, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якогозапобіжного заходу,ніж триманняпід вартою,підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та впливати на потерпілих чи свідків.

За таких обставин, колегія суддів прийшла довисновку проте,що прирозгляді клопотанняслідчий суддя,врахувавши вищенаведеніобставини,вимоги кримінальногопроцесуального законута даніпро особупідозрюваного -має постійнемісце проживанняі праці,за якимипозитивно характеризується,є несудимою особою,передпохилого віку,відсутність даних,які негативнохарактеризують підозрюваного(а.с.22-25),прийшов до належних висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв`язку із чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими. При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Разом із тим, як такі, що не знайшли свого підтвердження, а також спростовуються наведеними вище обставинами, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано всіх обставин, які свідчать про неможливість запобігання вищевказаному ризику шляхом застосування більш мЙм`яких запобіжних заходів.

На інші доводи в обґрунтування апеляційної скарги, які б свідчили про незаконність судового рішення, в апеляційній скарзі не вказується, і на такі не посилався прокурор у ході її розгляду.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також враховує те, що під час розгляду апеляційної скарги прокурор не посилався на факти невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов`язків із часу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Під час розгляду апеляційної скарги прокурор не підтвердив, що під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_6 перешкоджав повному, всебічному та об`єктивному встановленню обставин справи, і не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з дотриманням вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_6 передбачені п. п. 1, 2, 4, 5, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи свідчити про незаконність таких висновків; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.176-178,181,183, 194, 376, 404, 405, 407,418,419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу, яку подавпрокурор Міжгірського відділу Хустськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосуддіМіжгірського районногосуду Закарпатськоїобласті від16січня 2019року,якоювідмовленов застосуванні щодопідозрюваногозач.3ст.368ККУкраїни ОСОБА_6 запобіжногозаходу увиглядітриманняпід вартоюй застосованозапобіжнийзахіду виглядіцілодобовогодомашньогоарешту іззастосуванням електроннихзасобів контролю, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: