Рішення

від 19.02.2019 по справі 574/895/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/895/18 Провадження №2/574/126/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Лігерко Н.В.

представників позивача Власенко Є.М., Яковенко А.О.

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом селянського (фермерського) господарства Лан до ОСОБА_4 та фермерського господарства Едельвейс-2007 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Буринська міська рада Буринського району Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

Селянське (фермерське)господарство Лан звернулося до суду з цим позовом, мотивуючи тим, що 17.10.2005 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким господарство прийняло в строкове платне користування, строком на 20 років, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Успенської сільської ради. Вказаний договір був зареєстрований в Буринському РВ СРФ ДП Центр ДЗК 17.10.2005 року за №040562700387. Однак 14.03.2018 року між відповідачами був укладений другий договір оренди, відповідно до якого вказану земельну ділянку ОСОБА_4 передала у користування ФГ Едельвейс-2007 , державна реєстрація якого була проведена реєстратором Буринської міської ради 16.03.2018 року. Вказаними діями було порушено право СФГ Лан на користування спірною земельною ділянкою, оскільки строк дії попереднього договору не закінчився. Просив визнати недійсним договорів оренди землі від 14.03.2018 року укладений між ОСОБА_4 та ФГ Едельвейс-2007 на спірну земельну ділянку та скасування рішення про його державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник позивача Власенко Є.М. заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в позовній заяві, доповнивши, що ним, як головою СФГ Лан , був укладений договір оренди землі з ОСОБА_4, який діє до теперішнього часу. Відповідачка жодних претензій на виконання господарством обов'язків по договору не мала, а тому вважає законних підстав на укладення нового договору з ФГ Едельвейс-2007 не було.

Представник позивача Яковенко А.О. вважав, що державний реєстратор був зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення подвійної реєстрації права оренди на одну і туж земельну ділянку, однак цього не зробив, чим поставив під сумнів право позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Представник відповідачів ОСОБА_3 позов не визнав, вважав, що позивач не довів порушення його прав відповідачами, оскільки належних та допустимих доказів на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 між СФГ Лан та ОСОБА_4 не надав. На вказану земельну ділянку жодних обтяжень не накладено, прав оренди зареєстровано не було.

Представник третьої особи про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, суд визнав можливим справу розглянути без його участі за наявними доказами.

Вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши їх аргументи викладені у письмових відзиві на позовну заяву і відповіді на відзив, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено , що 17 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та СФГ Лан (орендар), в особі голови господарства Власенка Є.М., укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку посвідчену державним актом серії НОМЕР_3, площею 4,96 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області строком на 20 років по 31.12.2025 року (а.с.32-34).

Відповідно до п.42 Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

17 жовтня 2005 року вказаний договір був зареєстрований в Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру за №040562700387.

Земельна ділянка передана позивачу у користування відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки від 17.10.2005 року (а.с.35,36).

14 березня 2018 року між ОСОБА_4 та фермерським господарством Едельвейс-2007 укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_4 передала в оренду на 10 років зазначеному господарству належну їй земельну ділянку площею 4,9601 га, з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.80-84).

Даний договір був зареєстрований 16.03.2018 року державним реєстратором Буринської міської ради Сумської області з відкриттям розділу індексний номер 40140240, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.37-38).

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.18 Закону України Про оренду землі , в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З положень частин 1 та 3 ст.203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою ст.215 цього Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На період укладення договору оренди земельної ділянки від 17.10.2005 року діяло два нормативних акти, відповідно до яких і проводилась державна реєстрація договорів оренди землі, зокрема - Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою КМУ від 25.12.1998 року № 2073, який втратив чинність 05.08.2011 року та Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174, який втратив чинність з 20.08.2012 року.

Реєстрація договорів оренди землі згідно вказаних нормативних актів відрізнялася лише процедурною складовою.

Таким чином суд приходить до висновку, що державна реєстрація договору оренди землі, укладеного між позивачем СФГ Лан та відповідачкою ОСОБА_4 17.10.2005 року, яка була проведена Сумською регіональною філією ДП Центр Державного земельного кадастру , здійснена у відповідності до чинного на період її проведення законодавства, а тому доводи представника відповідачів в цій частині про відсутність такої реєстрації на момент реєстрації права оренди ФГ Едельвейс-2007 , є безпідставними і не можуть бути прийняті до уваги судом.

Підпунктами 1 та 3 частини 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Однак відповідачами не надано належних і допустимих доказів, що при здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі, державний реєстратор виконав зазначені вимоги закону та перевірив відсутність державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.

Доводи представника відповідача, що зареєстроване право оренди земельної ділянки ФГ Едельвейс-2007 не порушує право оренди позивача, оскільки це різні земельні ділянки як за кадастровим номером так і за площею, суперечить встановленим судом фактичним обставам справи.

Зокрема, як вбачається з умов договору оренди землі від 17.10.2005 року між ОСОБА_4 та СФГ Лан , предметом оренди є земельна ділянка площею 4,96 га, право власності на яку було посвідчено за ОСОБА_4 Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1210 (а.с.148)

Вказаний правовстановлюючий документ був виданий Буринської районною державною адміністрацією 23 серпня 2004 року, підставою для його видачі було свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.07.2004 року за №882.

Як видно з роз'яснень, наданих відділом у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на запит суду у листі від 18.02.2019 року №192/116-19, під час виготовлення технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам-власникам земельних часток (паїв) на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області було виділено в натурі з подальшим виготовленням державних актів на право приватної власності на землю земельні ділянки за НОМЕР_4 ОСОБА_6 та НОМЕР_5 ОСОБА_7, за якими були зарезервовані кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_6. Після смерті вказаних громадян, спадкоємицею ОСОБА_4 було замовлено та виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3. В результаті цього дві земельні ділянки були об'єднані в одну, але на державному акті було зазначено два кадастрові номери. Під час державної реєстрації земельної ділянки в 2017 році державним кадастровим реєстратором було визначено кадастровий номер цієї ділянки НОМЕР_2.

Вказане також підтверджується як самим державним актом, так і витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку, з якого вбачається, що на підставі державного акта серії НОМЕР_3 була зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 земельна ділянка площею 4,9601 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.103-107)

Відповідно до ст.126 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Що стосується розбіжності площі на 0,0001 га при виготовленні державного акта серії НОМЕР_3 (де вказано 4,96 га) та при державній реєстрації права ОСОБА_4 20.11.2017 року (4,9601 га), суд вважає ці обставини в жодній мірі не спростовують доводів позивача, а свідчать лише про встановлення фактичної конфігурації земельної ділянки при проведенні нових обмірів.

Аргументи представника відповідача, що вказаний державний акт не може бути прийнятим судом як належний та допустимий доказ, так як представник позивача порушив процедуру його подання, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Так, відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як вбачається клопотання представника позивача ОСОБА_2 про долучення доказів, що надійшло до суду 04.02.2019 року, позивач не мав раніше належну копію вказаного державного акта, а отримання її та подання до суду було зумовлено новими доказами, які були витребувані судом з відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за клопотанням представника відповідача, а саме завіреного витягу з Книги записів державної реєстрації договорів оренди (а.с.129).

Такі причини пропуску строку подання доказів, з огляду на те, що обставини необхідності їх подання стали відомі представнику позивача лише після закриття підготовчого судового засідання, суд вважає поважними, а тому приймає як належний і допустимий доказ завірену копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3.

З системного аналізу частини 5 статті 126 Земельного кодексу України вбачається, що неможливо передати в користування земельну ділянку без припинення права попереднього користувача, в тому числі і орендаря.

Таким чином, суд приходить до висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

За таких обставин, суд вважає, що договір оренди землі, від 14.03.2018 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством Едельвейс-2007 на спірну земельну ділянку необхідно визнати недійсним, задовольнивши вимоги позивача в цій частині.

Між тим, згідно з вимогами ст.12 ЦК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач визначив коло осіб, які є відповідачами.

При цьому, державного реєстратора відповідачем не залучав, як і не звертався до суду із відповідним клопотання про залучення його в якості співвідповідача.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до приписів п.п. 1 та 9 ч. 1ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, зі змісту вищезазначених положень законодавства вбачається, що записи до державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Таким чином, рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі та при отриманні державним реєстратором відповідного рішення суду, що набрало законної сили, він зобов'язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав, а в разі відмови скасування такого запису заінтересовані особи не позбавлені права звернутися до суду з відповідними вимогами зобов'язального характеру, зокрема, з вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

За таких обставин вимоги позивача про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 16.03.2018 року заявлені передчасно і є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову (50%), суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати з оплати судового збору пропорційно до розміру задавлених вимог (50%), тобто в сумі 1762 грн.

Керуючись ст. ст.2,3,5,7,10,12,13,23,76-83,109,258,259,265,268,354 ЦПК України, ст.ст.203,207,215,396,629,638 ЦК України, ст.ст.125,126 ЗК України, ст..ст.13,14,18 ЗУ Про оренду землі , суд -

в и р і ш и в:

Позов Селянського (фермерського) господарства Лан до ОСОБА_4 та фермерського господарства Едельвейс-2007 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Буринська міська рада Буринського району Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 14.03.2018 року між ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1) та Фермерським господарством Едельвейс-2007 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34520275, юридична адреса: Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул.Шкільна,25) на земельну ділянку площею 4,9601 га, кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстрований державним реєстратором відділу державної реєстрації апарату виконавчого комітету Буринської міської ради за №40140240 від 16.03.2018 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Едельвейс-2007 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34520275, юридична адреса: Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул.Шкільна,25) на користь Селянського (фермерського) господарства Лан (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31264508, юридична адреса: Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул.Солдатенка,50) 1762 грн. в рахунок компенсації понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: