Постанова

від 13.02.2019 по справі 686/9638/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/9638/16-ц

Провадження № 22-ц/4820/291/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П'єнти І.В.,

секретар судового засідання Гриньова А.М.,

з участю: представника Хмельницької міської ради Рудківської Н.В.,

представника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Коруняк Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/9638/16-ц за апеляційними скаргами Хмельницької міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріно на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2018 року (суддя Мазурок О.В., повне судове рішення складено 11 грудня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_6 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріно , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Хмельницької міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, визнання нечинним рішення сесії міської ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, суд

у с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_63, звертаючись до суду з вказаним позовом та доповнивши вимоги, зазначав, що відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів №646 від 09 листопада 1995 року ОСОБА_63 була виділена земельна ділянка площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку. 19 грудня 1995 року Управлінням архітектури та містобудування було видано архітектурно-планувальне завдання №360 на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 і затверджено план відведення земельної ділянки площею 600 кв.м по АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 22 серпня 1996 року №1102 ОСОБА_63 передана у приватну власність земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 розміром 0,06 га.

За договором дарування від 05 грудня 1996 року він набув право власності на зазначену земельну ділянку. На підставі цього договору йому виданий державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2.

Вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_3, який не внесений до автоматизованої бази даних. Відомості про саму земельну ділянку були внесені в базу автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру.

У березні 2016 року дізнався про те, що ЖБК Гагаріно розпочато незаконне будівництво багатоповерхового будинку на частині належної йому на праві власності земельної ділянки.

Рішенням 39-ої сесії Хмельницької міської ради від 25 червня 2014 року №38 земельна ділянка площею 1000 кв.м по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд передана у власність ОСОБА_7 За договором купівлі-продажу від 28 листопада 2014 року останній продав її ОСОБА_8 В подальшому власником земельної ділянки площею 1000 кв.м по АДРЕСА_2 став ЖБК Гагаріно .

Земельна ділянка по АДРЕСА_2, на якій будується багатоквартирний житловий будинок, частково накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_1, що порушує його права.

Тому, позивач просив: скасувати державну реєстрацію права власності ЖБК Гагаріно на земельну ділянку по АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_4; скасувати кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4; зобов'язати ЖБК Гагаріно за власний рахунок звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом знесення багатоповерхового будинку і звільнення від будівельних матеріалів та привести її у попередній стан; визнати нечинним рішення 39-ї сесії Хмельницької міської ради №38 від 25 червня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки. по АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_4; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 28 листопада 2014 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2016 року, яка набрала законної сили 13 жовтня 2016 року, частково задоволено заяву про забезпечення позову. Заборонено ЖБК Гагаріно вчиняти будь-які дії, пов'язані з будівництвом багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду, постановленою у судовому засіданні 05 квітня 2018 року, залучено до участі у справі правонаступника ЖБК Гагаріно ОСББ Гагаріно .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду, постановленою у судовому засіданні 25 квітня 2018 року, до участі у справі залучено третіх осіб.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2018 року позов задоволено частково.

Визнано нечинним рішення 39-ої сесії Хмельницької міської ради №38 від 25 червня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_4.

Скасовано державну реєстрацію права власності ЖБК Гагаріно на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_4.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судовий збір.

Хмельницька міська рада, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_63 Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень міської ради, у спосіб, передбачений законом та відповідає вимогам діючого законодавства.

ОСББ Гагаріно , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вважає, що підстав для скасування реєстрації права власності на земельну ділянку немає, оскільки документи на підставі яких проведена реєстрація (протокол №3 від 02 грудня 2014 року, акт прийому-передачі земельної ділянки) є чинними. Правомірність набуття у власність земельної ділянки не була предметом дослідження у суді. Визнання нечинним рішення 39-ої сесії Хмельницької міської ради №38 від 25 червня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може бути підставою для скасування державної реєстрації права власності добросовісного набувача на земельну ділянку. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а не виправлятися за рахунок інших осіб. Судом порушено норми ч. 1 ст. 78, ст. 79, ч. 1 ст. 80, ст. 89, ст. 263, ст. 265 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Висновок експертизи №463/017 від 07 лютого 2018 року, який покладено в основу рішення суду, не може бути визнаний належним, допустимим і достатнім доказом на підтвердження позовних вимог. Мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить наведення підстав часткового задоволення позову.

У відзиві ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області посилається на те, що державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області правомірно внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4. Чинним законодавством не передбачено скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі рішення суду, а тому ця вимога не підлягала задоволенню.

Рішення суду в частині відмови в позові не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

У засіданні апеляційного суду представник Хмельницької міської ради підтримала апеляційні скарги. Представник ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у вирішенні спору покладається на суд.

Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм

матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на підставі рішення

виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 серпня 1996 року №1102 ОСОБА_63 набув у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 600 квадратних метрів, розташовану на території Хмельницької міської ради по АДРЕСА_1.

05 грудня 1996 року ОСОБА_63 подарував цю земельну ділянку ОСОБА_6.

Дані про земельну ділянку були внесені в базу даних автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру 22 березня 2005 року з присвоєнням кадастрового номера НОМЕР_3.

З невідомих причин кадастровий номер не був внесений до автоматизованої бази даних.

25 червня 2014 року на тридцять дев'ятій сесії Хмельницької міської ради було прийнято рішення №38 про передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 1000 кв.м по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4.

Виділена ОСОБА_7 земельна ділянка накладалася за координатами поворотних точок кутів зовнішніх меж на земельну ділянку, надану у власність ОСОБА_63 у 1996 році.

28 листопада 2014 року ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу виділену йому земельну ділянку відчужив ОСОБА_8

03 грудня 2014 року право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_4 зареєстровано за Житлово-будівельним кооперативом Гагаріно .

Відповідно до Статуту ОСББ Гагаріно , затвердженого установчими зборами співвласників (протокол №1 від 01 березня 2017 року) ОСББ є правонаступником ЖБК Гагаріно .

На земельній ділянці по АДРЕСА_2 розташований п'ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Рішення про задоволення позову про визнання нечинним рішення 39-ої сесії Хмельницької міської ради №38 від 25 червня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 по АДРЕСА_2, (кадастровий номер НОМЕР_4) та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_4) суд першої інстанції фактично мотивував тим, що рішення Хмельницької міської ради про передачу земельної ділянки ОСОБА_7 у власність прийняте з порушенням вимог земельного законодавства і порушує права власника земельної ділянки ОСОБА_63

Висновок суду про задоволення позову в частині вимог про визнання

нечинним рішення сесії міської ради відповідає встановленим судом обставинам справи та вимогам закону.

В силу ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як вбачається з матеріалів справи, після реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 за ЖБК Гагаріно у квітні 2015 року ТОВ ПоділляЗемЦентр на замовлення ЖБК за договором про виконання робіт №1/15/296 від 10 квітня 2015 року виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою виправлення технічної помилки і внесення змін в конфігурацію та координати поворотних точок меж земельної ділянки.

Із пояснювальної записки технічної документації (т.1, а.с.92) слідує, що під час проведення робіт було встановлено зміщення земельної ділянки в координатному відношенні в окремих точках, конфігурація земельної ділянки та довжини сторін відповідають дійсному положенню на місцевості.

Згідно із збірним кадастровим планом суміжних землевласників і землекористувачів (т.1, а.с.116) ЖБК Гагаріно фактично використовує земельну ділянку площею 0,1 га, розташування якої відрізняється від того, яке зазначене у правовстановлюючих документах.

Як вбачається з акту встановлення (відновлення) і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ЖБК Гагаріно від 10 квітня 2015 року (т.1, а.с.115) межові знаки не встановлювались у зв'язку з тим, що межі земельної ділянки збігаються в натурі (на місцевості) з залізними кілками по периметру ділянки.

Відповідно до висновку призначеної у справі судової будівельно-технічної експертизи №463/017 від 07 лютого 2018 року площа накладення земельної ділянки по АДРЕСА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 складає 0,0247 га та обмежена точками 1-2-3- 4-1. На земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться наступні будівлі та споруди: 25,8 м трубопроводу зовнішнього водопостачання будинку по АДРЕСА_2), у т.ч. два каналізаційні колодязі; залізобетонна опора під зовнішнє освітлення; дитячий майданчик, який включає гірку дитячу з дерев'яних та металевих елементів; пісочницю дерев'яну; лавки 2 шт. з дерев'яних та металевих елементів, гойдалку дитячу на два сидіння з металевих елементів; покриття з бетонної тротуарної плитки, в тому числі бетонні бордюри, загальною площею 240 кв.м; огорожа зі стальних профільованих листів орієнтовною висотою 1,5 м, довжиною 24 м; частина п'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку площею 222 кв.м та повністю або частково включає 25 однокімнатних та 10 двокімнатних квартир, в тому числі внутрішньоквартирні та внутрішньодомові комунікації. Розміщення п'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2, який побудований на земельній ділянці ЖБК Гагаріно , відповідає вимогам державних будівельних норм та правил стосовно відстані до суміжних ділянок та будівель. На земельній ділянці по АДРЕСА_1 неможливо здійснити будівництво одноквартирного житлового будинку та господарських будівель і споруд з

дотриманням вимог державних будівельних норм.

Виникнення права власності на земельну ділянку ОСОБА_7 пов'язане з обов'язковим прийняттям рішення Хмельницькою міською радою про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу її у власність.

В силу наведених вище норм закону міська рада є уповноваженим суб'єктом у сфері землеустрою, і при прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність особі зобов'язана була перевірити можливість передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_7 у запитуваному розмірі, межах та місці розташування.

Земельна ділянка у розмірі та конфігурації з урахуванням координат та встановлених меж не могла бути передана ОСОБА_7, оскільки накладалась на земельну ділянку, належну ОСОБА_63, а тому висновок суду у частині прийняття міською радою рішення всупереч вимогам законодавства, яке порушує права ОСОБА_63, та наявність підстав для визнання його нечинним є правильним.

Такий висновок суд фактично зробив з урахуванням вимог ст. 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України, проте помилково не послався на ці норми права у рішенні.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

На підставі п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги Хмельницької міської ради про недоведеність порушень закону при передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_7 є безпідставними.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 22 і ч. 1 ст. 23 ЗК України №561-XII від 18.12.1990 року (у редакції станом на час отримання у власність земельної ділянки ОСОБА_63.) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими,

селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном.

Отримавши державний акт на землю, що посвідчує право власності на неї, ОСОБА_63 мав право беззаперечно розраховувати на дотримання уповноваженим органом (посадовою особою) встановленого законом порядку реєстрації права власності на неї та вчинення усіх необхідних дій для цього, у тому числі внесення відповідних відомостей до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Альтернативи правомірності дій уповноваженого органу (посадової особи) в силу закону бути не може.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України , яка відповідно до Закону України Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ судами України повинна використовуватися як джерело права.

У цьому рішенні Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Не можуть бути взяті до уваги і доводи апеляційної скарги ОСББ Гагаріно , що висновок експертизи не є належним, допустимим і достатнім доказом.

Сформульовані у клопотанні експерта від 28 липня 2017 року твердження не є процесуальним джерелом доказів в розумінні ст. 76 ЦПК України та результатом проведення експертизи у розумінні Закону України Про судову експертизу .

Обов'язок дати відповіді на поставлені питання згідно зі ст. 12 Закону Про судову експертизу експерт виконав, надавши висновок від 07 лютого

2017 року.

На підставі ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

А тому, безпідставними є доводи апеляційної скарги про проведення експертизи не за первинними документами та недостовірність на цій підставі висновку експерта як доказу у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначених вимог суд дотримався, а тому аргументи апеляційної скарги ОСББ Гагаріно про неналежну оцінку доказів, апеляційним судом відхиляються.

Разом з тим, доводи апеляційних скарг в частині неправомірності скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку заслуговують на увагу з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України)

У ст. 216 ЦК України визначені особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі.

Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

ЦК України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, згідно зі ст. 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтями 387, 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в набувача.

Наведений правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року за результатом розгляду справи №278/1699/14-ц, апеляційний суд враховує на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За змістом ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, записів про проведену державну реєстрацію прав.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на земельну ЖБК Гагаріно набуло після вчинення ОСОБА_7 правочину (договору купівлі-продажу), а не на підставі оскаржуваного рішення Хмельницької міської ради.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником та скасування попередньої реєстрації.

З урахуванням цих правових норм та наведеного вище способу захисту права власності на земельну ділянку, яка була відчужена третій особі за правочином, рішення суду про задоволення позову у частині скасування реєстрації права власності ЖБК Гагаріно на земельну ділянку, що знаходиться про АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_4, є помилковим.

А тому у цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

В решті рішення суду необхідно залишити без змін.

Документально підтверджені витрати відповідачів по оплаті судового збору за подання апеляційних скарг відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню з позивача частково по 826 грн 80 коп.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Хмельницької міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріно задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2018 року в частині задоволення позову про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В позові ОСОБА_6 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріно , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 (місце проживання АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Хмельницької міської ради (місцезнаходження вул. Гагаріна, 3, м. Хмельницький, ІК ЄДРПОУ 33332218) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріно (місцезнаходження вул. Гагаріна, 37/2, м. Хмельницький, ІК ЄДРПОУ 39518831) витрати по оплаті судового збору за подання апеляційних скарг по 826 грн 80 коп (вісімсот двадцять шість грн 80 коп).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П'єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай