Рішення

від 23.01.2019 по справі 639/839/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/839/18

Провадження №2/639/153/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря-Кузнецової (Тіщенко) А.О.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Автомобіліст , ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Спілка інвалідів Автомобіліст про стягнення заборгованості за договором оренди,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Автомобіліст , ОСОБА_5 з обмеженою відповідальність Спілка інвалідів Автомобіліст , в якій просить стягнути з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Автомобіліст на користь ОСОБА_4 47200 грн. основного боргу, 3941, 20грн. інфляційних нарахувань, 957,27 грн. 3% річних, загалом 52098,47 грн. - з кожного з відповідачів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1. 09.12.2009 року між ОСОБА_4 (наймодавець) з однієї сторони та ТОВ Автомобіліст і ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст (наймачі) з іншої сторони було укладено договір найму (оренди) квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №3351 (далі - Договір). Відповідно до п.2.1. договору строк його дії - до 09.12.2014 року, а на підставі п.2.2. договору оскільки жодна із сторін не заявила про його розірвання - його було автоматично пролонговано до 09.12.2019 року. Згідно з п.3.1-3.2 договору плата за оренду квартири за цим договором становить 5900, 00 грн. на місяць з кожного з орендарів, що вноситься наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця. При цьому плата за комунальні послуги не включена до сплати орендної плати, що встановлено договором від 19.02.2010 року про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди квартири від 09.12.2009 року. Як зазначає позивач, орендарі з травня 2016 року перестали сплачувати орендну плату за користування житлом, однак до стягнення ОСОБА_4 заявляє період несплати орендної плати з 11.2016 року по 16.02.2018 року, оскільки питання стягнення заборгованості з орендної плати за період з травня 2016 року до 17.10.2016 року вже було предметом судового розгляду. Позивачем направлялись на адресу відповідачів листи з вимогою про погашення заборгованості зі сплати орендної плати, однак відповідь не отримана. Враховуючи викладене, посилаючись на ст.ст. 526, 625, 815 ЦК України та надаючи відповідні розрахунки, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі.

Представником позивача ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування доказів, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.03.2018 року зазначене клопотання задоволено і ухвалено витребувати у ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Спілка інвалідів Автомобіліст та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Автомобіліст належним чином завірені копії документів (квитанцій, видаткових касових ордерів, тощо), що підтверджують фактичний розрахунок (оплату) з ОСОБА_4 за Договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 3351.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст ОСОБА_3 подана заява, в якій зазначено, що ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст з 01.11.2016 року по 16.02.2018 рік (у період, зазначений в позові) не сплачувало ОСОБА_4 за договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, оскільки з договору завдатку вбачається, що 21.04.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 був укладений договір про завдаток, відповідно до якого сторони дійшли згоди в тому, що забезпечення укладення договору купівлі-продажу квартири №1 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 169, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 передбачена 100% передплата у розмірі 60000 доларів США, що за курсом обміну на день укладення договору становила 1500000 грн., яка має статус завдатку. ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 валютні цінності в сумі 60000 доларів США до підписання зазначеного договору і в день підписання договору передала ОСОБА_7 ключі від вказаної квартири. Відповідно до п.7 зазначеного договору сторони домовились що ОСОБА_4 з 01.05.2016 року не матиме жодних претензій щодо плати за оренду за договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, укладеного з ТОВ Автомобіліст та ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст , вважаючи його фактично припиненим в односторонньому порядку з боку орендодавця у зв'язку з укладенням цього договору. Згідно висновку експертного дослідження №2 від 05.12.2016 року Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру підпис від імені ОСОБА_4 і рукописний запис ОСОБА_4І. в тексті договору завдатку від 21.04.2016 року виконано ОСОБА_4 Зазначені обставини встановлені ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15.03.2017 року по цивільній справі №639/7728/16-ц. Крім того, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання зазначеного договору про завдаток таким, що не укладався, відмовлено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.07.2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.12.2017 року по цивільній справі №639/9339/16-ц (а.с.78-79).

Судом задоволені всі клопотання учасників справи про долучення доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.06.2018 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

Представником відповідача ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст ОСОБА_3 подані письмові пояснення, в яких даний представник надає оцінку наданим представником позивача доказам, зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними, не відповідають матеріалам справи, суперечать вже встановленим іншими судами обставинам та носять надуманий характер, тому не підлягають задоволенню (а.с.164-165).

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, надала вступне слово, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених в раніше поданих письмових заявахта поясненнях, в останнє судове засідання даний представник не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, повідомлений належним чином про день і час розгляду справи.

Представник ТОВ Автомобіліст в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, повідомлений належним чином про день і час розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглянута у відсутність даного представника.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 30.08.2016 року власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, за реєстраційним № 335, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 04.03.2009 року (а.с.12-13). Зазначені дані підтверджуються копією договору купівлі продажу від 04.03.2009 року, витягом з Державного реєстру правочинів від 04.03.2009 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.03.2009 року, а також копією рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.04.2013 року, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на вищезазначену квартиру після переобладнань і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2013 року (а.с.220-225).

09.12.2009 року між ОСОБА_4 (орендодавець) з однієї сторони та ТОВ Автомобіліст і ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст (орендарі) з іншої сторони укладено договір найму (оренди) квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3351. Відповідно до договору плата за оренду квартири становить 5900 грн. на місяць, а сааме, по 2950 грн. на місяць з кожного з орендарів, що вноситься наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця (а.с. 14-15).

19.02.2010 між ОСОБА_4 з одного боку та ТОВ Автомобіліст і ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст з іншого боку також укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 586, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни до п. 3.4. Договору та викласти його в такій редакції: Плата за комунальні послуги не включена до сплати орендної плати (а.с. 16).

22.02.2017 року, 26.10.2017 року та 28.12.2017 року ОСОБА_4 направлялись на адресу ТОВ Автомобіліст і ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст листи щодо стану заборгованості з орендної плати та з вимогою погасити зазначену заборгованість, розірвати договір оренди та звільнити займане приміщення, сплатити заборгованість за комунальними послугами (а.с.25,28).

На ухвалу суду представником відповідача ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст ОСОБА_3 подана заява, в якій зазначено, що ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст з 01.11.2016 року по 16.02.2018 рік (у період, зазначений в позові) не сплачувало ОСОБА_4 за договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, з посиланням на зміст договору завдатку від 21.04.2016 року, який укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками ТОВ Автомобіліст є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (а.с. 19-21).

21.04.2016 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладений Договір про завдаток, відповідно до якого сторони дійшли згоди в тому, що для забезпечення укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, передбачена 100 % передоплата у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) доларів США, що за курсом обміну на день укладення цього Договору становить 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., яка має статус завдатку. ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 валютні цінності в сумі 60000 доларів США до підписання зазначеного договору в якості завдатку, що підтверджується її підписом в Договорі про завдаток. В день підписання цього Договору, а саме 21.04.2016 року, ОСОБА_4 передала ОСОБА_7 ключі від вказаної квартири. Також, сторони домовились та виклали це у п.7 зазначеного Договору, що ОСОБА_4 з 01.05.2016 року не матиме жодних претензій щодо плати за оренду за Договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, укладеного з ТОВ Автомобіліст та ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст , вважаючи його фактично припиненим в односторонньому порядку з боку орендодавця у зв'язку з укладенням цього договору (а.с.30).

Відподвідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.12.2016 року розглянута цивільна справа №639/7728/16-цза позовом ОСОБА_4 до ТОВ Автомобіліст , ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст про розірвання договору найму (оренди), стягнення заборгованості, виселення, в задоволенні зазначеного позову відмовлено (а.с.29-32).

На підставі ухвали Апеляційний суд Харківської області від 15 березня 2017 року вказане рішення залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. В тексті зазначеної ухвали сформульовані висновки про те, що ОСОБА_4 при укладенні договору оренди свідомо не визначила банківську установу та рекізити поточного рахунку для розрахунку з нею орендарями, тривалий час втаємничено від державних органів фіскальної служби сторони договору оренди здійснювали свої розрахунки, а до суду з позовом ОСОБА_4 звернулася лише після виникнення корпоративного спору з відповідачами. На протязі семи років дії договору оренди позивач так і не спрмоглася ініцювати укладення додаткової угоди з метою упорядочення здійснення розрахунку за оренду шляхом визначення банківської установи і реквізитів рахунку на її ім'я у відповідності до задекларованих в пункті 3.2 умов договору найму квартири від 09.12.2009 року. При цьому позивачем не спростовані доводи представника відповідача та надані нею докази на отримання позивачем ОСОБА_4 у якості попередньої оплати за відчуження спірної квартири засновнику ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст ОСОБА_7 60000 доларів США (а.с.81-82).

Крім того ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13.12.2017 року відхилена апеляційна скарга представника ОСОБА_4 і залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.07.2017 року, яким розглянута цивільна справа 639/9339/16-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором про завдаток та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання договору про завдаток таким, що не укладався: позов ОСОБА_7 задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 за договором про завдаток від 21.04.2016 р. 60000 доларів США, що становить 1561380 грн., а також понесені витрати - 3445 грн., а всього 1564825 (один мільйон п'ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн.; інша частина позовних вимог ОСОБА_7 залишена без задоволення; у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання договору про завдаток таким, що не укладався - відмовлено за необгрунтованістю заявлених позовних вимог. При цьому апеляційний суд Харківської області погодився з висновком Жовтневого районного суду м. Харкова про те, що сторони не укладали договір купівлі-продажу, а тому вимоги щодо письмової форми правочину сторонами не порушені, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання договору про завдаток таким, що не укладався.

Зазначені вище судові рішення набули законної сили і на час розгляду даної справи не скасовані.

Відповідно до наданої представником відповідача ОСОБА_3 копії висновку експертного дослідження №2 від 05.12.2016 року, складеного на адвокатський запит адвоката ОСОБА_10 про призначення експертного дослідження Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, зокрема, на питання №4 надана відповідь про те, що підпис і рукописний запис ОСОБА_4І. від імені ОСОБА_4 в договорі завдатку від 21.04.2016 року, виконаний ОСОБА_4 (а.с.166-172). Крім того, відповідно до наданої представником відповідача ОСОБА_3 копії висновку експертного технічного дослідження документів №14162 від 28.02.2017 року, складеного на адвокатський запит адвоката ОСОБА_10 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_11, встановити послідовність виконання друкованих текстів та підписів від імені ОСОБА_4 і рукописних записів: ОСОБА_4И. у наданих для дослідження документах, зокрема, у договорі про завдаток від 21.04.2016 року щодо отримання ОСОБА_12 60 тисяч доларів США у якості завдатку за квартиру АДРЕСА_1 не представляється можливим (а.с.173-180). Зазначеним експертним висновкам надавалась оцінка під час розгляду цивільної справи 639/9339/16-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором про завдаток та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання договору про завдаток таким, що не укладався.

Відповідно до наданої представником позивача ОСОБА_1 копії висновку судово-почеркознавчої експертизи №5567/17446 від 25.09.2017 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_11 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016220480005353, зокрема, на питання №2 надана відповідь про те, що підпис від імені ОСОБА_4 в договорі про завдаток від 21.04.2016 року, розташований у рядку Завдаткодержатель виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_4 а іншою особою (а.с.111-161). Даний доказ суд не бере до уваги, оскільки він є неналежним під час розгляду даної справи через відсутність позовних вимог про визнання договору про завдаток недійсним або припиненим.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також, ч.ч.4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 815 ЦК України визначено обов'язки наймача житла. Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявляє до стягнення за період несплати орендної плати відповідачами за договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року з 11.2016 року по 16.02.2018 року, зазначивши, що за кожним з відповідачів наявна заборгованість, яка складається з - 47200 грн. основного боргу, 3941, 20 грн. інфляційних нарахувань та 957,27 грн. 3% річних, загалом 52098,47 грн. Однак, відповідно до умов договору про завдаток, укладеному 21.04.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, сторони домовились та виклали це у п.7 зазначеного договору, що ОСОБА_4 з 01.05.2016 року не матиме жодних претензій щодо плати за оренду за Договором найму (оренди) квартири від 09.12.2009 року, укладеним з ТОВ Автомобіліст та ТОВ Спілка інвалідів Автомобіліст , вважаючи його фактично припиненим в односторонньому порядку з боку орендодавця у зв'язку з укладенням договору про завдаток, що не суперечить принципу свободи договору. Зазначений договір про завдаток є чинним, він був предметом судового розгляду, та на даний час не визнаний таким, що не укладався, рішення суду набрали законної сили та на даний час не скасовані. Судом під час розгляду даної справи не розглядаються позовні вимоги щодо визнання недійсним або припиненим договору про завдаток, тому суд вважає докази, надані представником позивача щодо експертних досліджень підпису ОСОБА_4 в договорі про завдаток неналежними, оскільки встановлені ними обставини не входять до предмету доказування у даній справі. Таким чином, з огляду на досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає недоведеними позивачем наявність підстав та факту заборгованості за договором оренди, а, як слідство, і наявність підстав для стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення №105224/2024 серії ААІ №747128, виданого 02.03.2017 року та копією довідки до акта огляду МСЕК за №285394 (а.с.9), тому позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір . У зв'язку з відмовою в задоволенні позовусудові витрати у вигляді судового збору суд вважає за необхідне компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст . 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 625, 626, 629, 810, 815 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовуДавиденко ОСОБА_13 до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Автомобіліст , ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Спілка інвалідів Автомобіліст про стягнення заборгованості за договором оренди- відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківськогоапеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: 61034, АДРЕСА_7;

Відповідачі:

-ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Автомобіліст , місцезнаходження: 61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 9-А;

-ОСОБА_5 з обмеженою відповідальність Спілка інвалідів Автомобіліст , місцезнаходження якого: 61036, АДРЕСА_8.

Повне рішення складено 19.02.2019 року.

Суддя Н.В. Баркова