Ухвала

від 18.02.2019 по справі 260/181/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

18 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/181/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасувння постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасувння постанови.

Разом із позовною заяву, позивачем, було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного Управління Держпраці у Закарпатській області від 20 грудня 2018 року за № ЗК673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 про накладання штрафу у розмірі 111690,00 грн. та зупинити стягнення на підставі цієї постанови, а також зупинити дію припису про усунення виявлених порушень №ЗК673/217/АВ/П/ПТ від 20.12.2018р. в частинні зобов'язання директора ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія укласти трудовий договір з ОСОБА_1 та видати наказ про прийняття на роботу.

Заяву мотивовано тим, що 20 грудня 2018 року відповідачем було винесено постанову про накладання штрафу за № ЗК673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 у розмірі 111690,00 грн., який позивач повинен сплатити у місячний термін з дня прийняття постанови.

Позивачем оскаржується постанова про накладання штрафу і на даний час існує реальна можливість початку примусового виконання державним виконавцем постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання.

Також, позивач зазначив, що наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішенням в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови.

Зупинення дії постанови управління Держпраці у Закарпатській області, яка є предметом оскарження у адміністративному позові, який був поданий одночасно із заявою про забезпечення позову, за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправним та скасування постанови, та переконання позивача, що управління Держпраці подасть постанову про накладання штрафу на примусове виконання до органів ДВС не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.

Також, суд наголошує, що законодавець передбачає можливість оскарження рішення та дій державного виконавця.

Так відповідно до ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Щодо зупинення дії припису, суд зазначає, що рішення про виконання припису про усунення виявлених порушень №ЗК673/217/АВ/П/ПТ від 20.12.2018р. в частинні зобов'язання директора ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія укласти трудовий договір з ОСОБА_1 та видати наказ про прийняття на роботу, приймається керівником підприємства особисто, на підставі наявних повноважень та не зупиняється рішенням суду до початку розгляду справи.

Суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" про забезпечення позову - відмовити .

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк