Рішення

від 13.11.2019 по справі 260/181/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2019 року м. Ужгород№ 260/181/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача:

ТОВ "Закарпатський торговий дім "Вікторія", представник - не з`явився,

відповідача:

Управління Держпраці у Закарпатській області, представник - Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 25 листопада 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 по накладення на ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія штраф у розмірі 111690,00 грн. та припис про усунення виявлених порушень №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ від 20.12.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 січня 2019 року на адресу відповідача надійшли два поштові відправлення, у першому з яких містилося супровідний лист №67 від 26.12.2018 року, до якого були додані для ознайомлення та підписання позивачу Акт інспекційного відвідування №3К673/217/АВ від 20.12.2018 року, в кількості двох примірників, Припис про усунення виявлених порушень №ЗКб73/217/АВ/П/ПТ від 20.12.2018 року, в кількості двох примірників та Протокол про адміністративне правопорушення №ЗКб73/217/АВ/П/ПТ від 20.12.2018 року, в кількості двох примірників, а також лист-відповідь за №07-02/17 від 03.01.2019 року про те, що розгляд справи відбудеться о 09:30 год. 11.01.2019 року у приміщенні Управління Держпраці в м. Ужгород, який також було запропоновано підписати та повернути протягом трьох робочих днів з дня отримання вказані документи, а в другому конверті знаходився супровідний лист із постановою першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицика В.І. за від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 про накладання та ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія штрафу у розмірі 111690,00 грн.

Позивач зазначив, що в порушення п.33 Порядку №295 його не було повідомлено про проведення перевірки до початку проведення такої, крім того, відповідачем було порушено п.5-7 Порядку №295, а саме інспекційне відвідування проведене безпідставно, оскільки а ні у Наказі №243 від 12.12.2018 "Про проведення інспекційних відвідувань", а ні у направленні про проведення інспекційного відвідування позивача не зазначені законні підстави, щодо проведення перевірки.

Вважає дії Відповідача по проведенню інспекційного відвідування у ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія та по складанню за його результатами Акт відвідування, а також Наказ та Постанову відповідача незаконними у зв`язку з грубим порушенням чинного законодавства і такими, що порушують його права, а Припис та Постанову такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, яким позов не визнає та вважає, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом.

Відповідач зазначив, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 винесена з урахуванням норм Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі Наказу про проведення інспекційних відвідувань від 12.12.2018р. № 1243 (а.с. 81-82), який був виданий на Рішення колегії Державної служби України з питань праці №1 від 19.10.2018 року затвердженого 27.10.2018 року (а.с.83), Направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.12.2018р. № 2148 (а.с.97), здійснено перевірку додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зафіксовано в Акті інспекційного відвідування № ЗК673/217/АВ від 20 грудня 2018 року (а.с.98-104).

В Акті зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності товариства: АДРЕСА_1 в бухгалтерії знаходився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконував роботу бухгалтера без укладеного трудового договору.

У своєму письмовому поясненні від 20.12.2018р. ОСОБА_1 повідомив, що раніше працював у товаристві на посаді головного бухгалтера, звільнився з роботи 31.03.2018 року за власним бажанням, а 20.12.2018р. прийшов у товариство для того щоб допомогти директору привести привести у порядок бухгалтерські документи за 2018 рік.

В Акті також було зазначено, що директором товариства, ОСОБА_2 , було повідомлено, що товариство знаходиться на стадії ліквідації, а тому попросив гр. ОСОБА_1 , як колишнього головного бухгалтера, допомогти привести у порядок бухгалтерські документи за 2018 рік.

Судом було також встановлено, що Акт, за результатами інспекційного відвідування було складено 20 грудня 2018 року , і тільки 26 грудня 2018 року Акт було направлено позивачу для ознайомлення та підписання, який позивачем було отримано 15 січня 2019 року.

Так на підставі Акту інспекційного відвідування, відповідачем було прийнято Припис про усунення виявлених порушень №ЗК673/217/АВ/П від 20 грудня 2018 року, яким зобов`язано директора ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія усунути порушення ч. 1,3 ст.24 КЗпП України, а саме зобов`язано укласти трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_1 та видати накази про прийом на роботу до 20.01.2019 року та про прийом працівника повідомити органи ДФС (а.с.116-117).

В подальшому, на підставі Акту інспекційного відвідування та припису про усунення порушень, відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09, якою першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області накладено на фізичну особу-підприємця штраф у розмірі 111690,00 грн. (а.с.31-32).

Крім того, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК6738/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2019 року (а.с.26).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (П.7 Положення № 96).

Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області - це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Статтею 2 Закону № 877-V встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону № 877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином Управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов`язковим врахуванням положень закону № 877-V.

Стаття 3 Закону № 877-V передбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V).

Частина 8 ст.4 Закону № 877-V визначає, що органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Відповідно до п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з ч.8 ст.4 Закону № 877-V: органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

За змістом ч.3 та ч.4 ст.265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч.2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до ст. 43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Управління Держпраці у Закарпатській області при здійсненні перевірок дотримання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування повинне керуватися також нормами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок).

Судом встановлено, що відповідачем було порушено п. 5 Порядку № 295, а інспекційне відвідування було проведене безпідставно, оскільки у наказі № 243 від 12.12.2018р. № "Про проведення інспекційних відвідувань" єдиною підставою для проведення перевірки позивача зазначене Рішення колегії Державної служби України з питань праці №1 від 19.10.2018 року затвердженого 27.10.2018 року, про що у відзиві також зазначає відповідач.

Статтею 3 абз.7 Закону України № 877-V визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Статтею 19 ч.2 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства. Таким чином, оскаржуваний наказ про проведення інспекційного відвідування суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині організації проведення перевірки у ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія .

Таким чином у відповідача станом на 20 грудня 2018 року були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності, що виключає можливість притягнення ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія до відповідальності.

Щодо правомірності винесення Акту інспекційного відвідування від 20 червня 2018 року №ЗК268/217/АВ та припису про усунення виявлених порушень №ЗК268/217/АВ/П/ПТ, суд зазначає наступне.

Згідно із нормами п.19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт, і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 20 Порядку визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування.

Суд зазначає, що в порушення вищезазначених норм, уповноваженими особами відповідача, акт інспекційного відвідування не було складено в останній день відвідування, хоча було зазначено дату 20 грудня 2018 року, та не було запропоновано позивачу його підписати.

В матеріалах справи наявний супровідний лист відповідача за №67 від 26.12.2018 року, з яким позивачеві було направлено Акт інспекційного відвідування, припис та протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, пункт 21 Порядку вказує, що у разі, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною . Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

З аналізу даної норми слідує, що інспектор праці у разі надходження зауважень зобов`язаний відреагувати на них шляхом надання суб`єкту господарювання відповіді з приводу таких зауважень. Нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауважень - це гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом.

Відповідно до п.23 Порядку, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пункт 24 Порядку визначає, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування , за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Незважаючи на норми порядку, відповідач лише 26 грудня 2018 року надсилає позивачеві акт інспекційного відвідування від 20 грудня 2018 року №ЗК673/217/АВ, одночасно з яким надсилає припис про усунення виявлених порушень №ЗК673/217/АВ/П/ від 20 грудня 2018 року та протокол про адміністративне правопорушення №ЗК673/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року, однак зазначений лист позивачем було отримано 15 січня 2019 року, навіть після винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09.

Відповідно до норм Порядку, за результатами інспекційного відвідування позивача Управління Держпраці у Закарпатській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування, тобто хоча би після ознайомлення позивача з актом інспекційного відвідування . З цього слідує, що державним органом при прийнятті Припису про усунення виявлених порушень фактично було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, має місце порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України: трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КЗпП України: основними трудовими правами працівника є право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору . При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу Акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Підставою для винесення спірної постанови стало те, що нібито ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія порушено норми ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме зафіксовано факт допущення працівника до роботи без укладення трудового договору в акті інспекційного відвідування , оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено фактичного допуску гр. ОСОБА_1 до бухгалтерської роботи.

Як зазначив позивач, гр. ОСОБА_1 з`явився на товариство для обговорення можливого питання щодо надання допомоги у майбутньому, що посадовими особами відповідача було розцінено, як порушення трудового законодавства, однак не було доведено належними та допустимими доказами фактичного допуску до виконання трудових обов`язків, підпорядковування правилам трудового розпорядку, виплати заробітної плати чи винагороди.

Крім того, на момент винесення постанов про накладення штрафу від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09, позивач навіть не був ознайомлений з результатами перевірки

Таким чином, правових підстав для винесення постанови про накладення штрафу відповідач не мав.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, дії відповідача по проведенню інспекційного відвідування ТОВ Закарпатський торговий дім Вікторія та складанню за результатами такого відвідування Акту інспекційного відвідування, винесенні наказу на його проведення та в подальшому прийняття постанови про накладення штрафу є неправомірними, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати Постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 11.01.2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09.

Визнати протиправним та скасувати Припис Управління Держпраці у Закарпатській області від 20.12.2018 року №ЗК673/217/АВ/П/ПТ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк