Постанова

від 26.02.2020 по справі 260/181/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 260/181/19 пров. № А/857/17/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 260/181/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-

суддя в 1-й інстанції - Микуляк П. П.,

час ухвалення рішення - 13.11.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 25.11.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" звернувся в суд з позовом до відповідача - Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 11 січня 2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" штрафу у розмірі 111690,00 грн та припис про усунення виявлених порушень №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області від 20 грудня 2018 року №ЗК673/217/АВ/П/ПТ.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що інспекційним відвідуванням встановлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" ОСОБА_1 допустив до роботи бухгалтера ОСОБА_2 у приміщенні товариства без укладення з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України. Таким чином, у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимоги ст.24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу та припис прийнято з дотриманням норм чинного законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" зачинено та уже тривали час не працює, а тому підстав для здійснення інспекційного відвідування працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області не було. Зазначає, що ОСОБА_2 з 02 січня 2012 року по 31 березня 2018 року працював у товаристві на посаді головного бухгалтера, що підтверджується наказами про прийняття та звільнення з роботи, однак на даний час працює у іншій організації, що підтверджується індивідуальними відомостями у пенсійному органі про нього, як застраховану особу. Звертає увагу, що він домовився про зустріч із колишнім працівником на товаристві для обговорення питання щодо одноразового виконання роботи про складення річної звітності по закінченню звітного року. Таким чином, вважає, що підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу та припису відсутні, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 грудня 2018 року на підставі наказу про проведення інспекційних відвідувань від 12 грудня 2018 року №1243 (а.с. 81-82), який був виданий на Рішення колегії Державної служби України з питань праці №1 від 19 жовтня 2018 року затвердженого 27 жовтня 2018 року (а.с.83), направлення на проведення інспекційного відвідування від 12 грудня 2018 року №2148 (а.с.97) відповідачем здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" щодо додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зафіксовано в Акті інспекційного відвідування № ЗК673/217/АВ від 20 грудня 2018 року.

В Акті зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності товариства: АДРЕСА_1 . в бухгалтерії знаходився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконував роботу бухгалтера без укладеного трудового договору.

У своєму письмовому поясненні від 20 грудня 2018 року ОСОБА_2 повідомив, що раніше працював у товаристві на посаді головного бухгалтера, звільнився з роботи 31 березня 2018 року за власним бажанням, а 20 грудня 2018 року прийшов у товариство для того, щоб допомогти директору привести у порядок бухгалтерські документи за 2018 рік.

Крім того, в Акті також зазначено, що директором товариства Офрімом ОСОБА_3 було повідомлено, що товариство знаходиться на стадії ліквідації, а тому останній попросив ОСОБА_2 , як колишнього головного бухгалтера, допомогти привести у порядок бухгалтерські документи за 2018 рік.

При цьому, Акт інспекційного відвідування № ЗК673/217/АВ від 20 грудня 2018 року за результатами інспекційного відвідування було складено 20 грудня 2018 року, а направлено позивачу для ознайомлення та підписання 26 грудня 2018 року, який позивачем було отримано 15 січня 2019 року.

Так, на підставі Акту інспекційного відвідування, відповідачем прийнято Припис про усунення виявлених порушень №ЗК673/217/АВ/П від 20 грудня 2018 року, яким зобов`язано директора ТОВ «Закарпатський торговий дім «Вікторія» ОСОБА_1 усунути порушення ч.1,3 ст.24 КЗпП України, а саме: зобов`язано укласти трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_2 та видати наказ (розпорядження) про прийом на роботу та про прийом працівника повідомити органи ДФС до 20 січня 2019 року (а.с.116-117).

Відповідачем також було складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК673/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року (а.с.26 -28).

У подальшому на підставі Акту інспекційного відвідування та припису про усунення порушень, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу від 11 січня 2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" штраф у розмірі 111690,00 грн (а.с.31-32).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними та допустимими доказами фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_2 . Крім того, протиправними є дії відповідача по проведенню інспекційного відвідування ТОВ «Закарпатський торговий дім «Вікторія» , оскільки підстави вказані у наказі для проведення перевірки чинним законодавством для проведення такої не передбачені, а тому враховуючи встановлені фактичні обставини справи постанова про накладення штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено «Положення про Державну службу України з питань праці» , відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.6 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

П.7 Положення №96 передбачає, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Закарпатської області.

Крім того, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V).

Відповідно до п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було порушено п.5 Порядку № 295, а інспекційне відвідування було проведене безпідставно, оскільки у наказі № 243 від 12 грудня 2018 року №«Про проведення інспекційних відвідувань» єдиною підставою для проведення перевірки позивача зазначено Рішення колегії Державної служби України з питань праці №1 від 19 жовтня 2018 року затвердженого 27 жовтня 2018 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства, а тому оскаржуваний наказ про проведення інспекційного відвідування є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині організації проведення перевірки у ТОВ «Закарпатський торговий дім «Вікторія» , у зв`язку з чим у відповідача станом на 20 грудня 2018 року були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності, що виключає можливість притягнення ТОВ «Закарпатський торговий дім «Вікторія» до відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

П.6 ч.1 ст.24 КЗпП України передбачає, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань регламентувалося Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295.

Відповідно до п.2, п.9 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Згідно з пп.3, 6 п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

П.19 Порядку №295 передбачає, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення визначає "Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

П.2 Порядку №509 передбачає, що штрафи можуть бути накладені Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту). Штрафи накладаються на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.6, 7 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Згідно з п.8 Порядку №509 постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як вбачається з матеріалів справи, під час інспекційного відвідування, зокрема, встановлено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" ОСОБА_1 допустив до роботи без оформлення трудового договору бухгалтера ОСОБА_2 .

На підтвердження факту допуску особи до роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Закарпатський торговий дім "Вікторія" інспектором праці відібрано пояснення в ОСОБА_2 , з якого вбачається, що останній працював у товаристві на посаді головного бухгалтера та звільнився за власним бажанням 31 березня 2018 року. При цьому, 20 грудня 2018 року прийшов у товариство для допомоги директору для приведення у порядок бухгалтерської звітності за 2018 рік.

Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані пояснення є єдиним доказом, зібраним відповідачем, які не можуть підтвердити наявність ознак порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України, інших доказів, які б свідчили про фактичний допуск позивачем працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) відповідачем не надано.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати і винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Таким чином, підставою для застосування вказаних санкцій є факт допуску без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує на підприємстві певну трудову функцію, що у сукупності з іншими ознаками надає їй статусу працівника підприємства, а підприємство щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що преюдиційним при кваліфікації порушення частини 3 статті 24 КЗпП України є встановлення фактичного допуску працівників до роботи, що в цій справі посадовими особами здійснено не було, а судом враховуючи усе вищенаведене такого факту не встановлено.

Крім того, відповідно до п.20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

П.21 Порядку №295 здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю передбачає, що у разі, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

З аналізу цих норми вбачається, що інспектор праці у разі надходження зауважень зобов`язаний відреагувати на них шляхом надання суб`єкту господарювання відповіді з приводу таких зауважень. Нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауважень - це гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи акт інспекційного відвідування від 20 грудня 2018 року позивачу вручений не був, як і не складений акт про відмову у його отриманні, в матеріалах справи наявний супровідний лист відповідача за №67 від 26 грудня 2018 року, з якого вбачається, що позивачеві направлено Акт інспекційного відвідування, припис та протокол про адміністративне правопорушення 26 грудня 2018 року.

Відповідно до п.23 цього Порядку припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п.24 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

П.25 Порядку №295 передбачає, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Відповідно до п.26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

П.27 вищезазначеного Порядку передбачає, що здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з п.29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було видано позивачу акту інспекційного відвідування у день відвідування товариства, а направлено 26 грудня 2018 року поштою такі документи: акт інспекційного відвідування від 20 грудня 2018 року №ЗК673/217/АВ, припис про усунення виявлених порушень №ЗК673/217/АВ/П/ від 20 грудня 2018 року та протокол про адміністративне правопорушення №ЗК673/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року.

Колегія суддів зазначає, що ці документи були отримані позивачем 15 січня 2019 року, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 11 січня 2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09, з якою позивач ознайомлений не був.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування позивача Управління Держпраці у Закарпатській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування, тобто хоча би після ознайомлення позивача з актом інспекційного відвідування, разом з тим державним органом при прийнятті Припису про усунення виявлених порушень фактично було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність у діях позивача ознак порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, а тому постанова першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 11 січня 2019 року №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-09 про накладення на ТОВ «Закарпатський торговий дім «Вікторія» штрафу у розмірі 111690,00 грн та припис про усунення виявлених порушень №ЗК/673/217/АВ/П/ПТ від 20 грудня 2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 260/181/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.