Постанова

від 18.02.2019 по справі 810/3028/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3028/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року в справі за адміністративним позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, в інтересах держави до Германівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів імені братів Гетьманів Обухівської районної ради Київської області, Відділу освіти Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Германівська сільська рада Обухівського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року зазначену позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Заступником прокурора подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду (за текстом апеляційної скарги).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, в інтересах держави, звернувся до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме - представництва інтересів держави і просив:

- визнати незаконною бездіяльність Відділу освіти Обухівської районної державної адміністрації та Германівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Гетьманів Обухівської районної ради Київської області щодо не вчинення дій з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 2,9990 га по вул. Олени Ковальчук, 36 в с. Германівка Обухівського району Київської області;

- зобов'язати адміністрацію Германівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Гетьманів Обухівської районної ради Київської області оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 2,9990 га по вул. Олени Ковальчук, 36 в с. Германівка Обухівського району Київської області.

Між тим, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа за позовом прокурора, не може бути розглянута через відсутність (не доведення) у заявника адміністративної дієздатності для звернення з цим адміністративним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції та вважає помилковими висновки суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у постійному користуванні Германівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів імені братів Гетьманів Обухівської районної ради Київської області (далі по тексту - Германівська ЗОШ І-ІІІ ст.) перебуває земельна ділянка площею 2,9990 га, на підставі рішення Германівської сільської ради Обухівського району Київської області № 268/17-У від 18.02.200 року.

Тобто, фактичним користувачем земельної ділянки та зацікавленою особою в її отриманні у постійне користування є Германівська ЗОШ І-ІІІ ст.

В свою чергу, Прокуратурою Київської області встановлено, що, відповідно до норм чинного законодавства, Германівська ЗОШ І-ІІІ ст. повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,9990 га до Германівської сільської ради, яка наділена повноваженнями щодо передачі у постійне користування зазначеної земельної ділянки.

В подальшому після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки навчальному закладу необхідно подати зазначений проект до сільської ради для його затвердження та передачі земельної ділянки загальною площею 2,9990 га в постійне користування.

Таким чином, в порушення наведених вимог земельного законодавства Германівською ЗОШ І-ІІІ ст., на момент подання позову, не вжито заходів до оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2,9990 га.

Окрім того, Відділом освіти Обухівської районної державної адміністрації не вжито належних заходів контролю у сфері оформлення Германівською ЗОШ І-ІІІ ст., правоустановчих документів на користування земельною ділянкою під закладом.

Таким чином, чітко визначено орган, уповноважений на оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою під закладом та орган, який вправі вживати відповідних заходів контролю у вказаній сфері.

Разом з тим, орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою загальною площею 2,9990 га під Германівською ЗОШ І-ІІІ ст. відсутній, у зв'язку з чим Прокуратура Київської області, звернулася з даним позовом в статусі позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами та наявності державного інтересу під час звернення прокурора з позовом до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади .

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України).

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 806/1000/17, де вказано, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Як вже вище зазначалося, Германівською ЗОШ І-ІІІ ст. є фактичним користувачем земельної ділянки та зацікавленою особою в її отриманні у постійне користування, в порушення вимог чинного земельного законодавства Германівською ЗОШ І-ІІІ ст. досі не вжито заходів до оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2,9990 га.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, що зволікання Германівської ЗОШ І-ІІІ ст. з оформленням правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та неналежний контроль з боку Відділу освіти, порушує законодавчо встановлений порядок регулювання земельних відносин, а тим самим, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даною позовною заявою.

Отже, в даному випадку, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, законності передачі земельної ділянки громадського призначення, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо обґрунтованості звернення прокурором із позовом в інтересах держави викладена в постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №926\1111\15.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, виходячи з правових положень Конституції України, а також з норм чинного законодавства, залишення даного позову без розгляду з формальних підстав, може призвести до порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням та охороною земель та громадських інтересів, адже питання стосується функціонування навчального закладу та учбового процесу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що прокурор, вважаючи, що вказаною вище бездіяльністю відповідачів, порушуються державні та громадські інтереси мав не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому самостійно вірний спосіб захисту.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження по справі.

У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області - задовольнити .

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.