Постанова

від 19.02.2019 по справі 822/2228/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 лютого 2019 року

справа №822/2228/16

адміністративне провадження №К/9901/40793/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець -Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у складі судді Ковальчук О.К.,

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у складі суддів Загороднюка А.Г., Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П.,

у справі №822/2228/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кам'янецькі трансформаторні підстанції

до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

09 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кам'янецькі трансформаторні підстанції (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 24 жовтня 2016 року №0000841401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 64800,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 32400,00 грн., та №0000851401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 72000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 36000,00 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

06 грудня 2016 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, позов Товариства задоволений, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 24 жовтня 2016 року № 0000841401 і №0000851401, з мотивів правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту та недоведеності податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

23 березня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

17 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 22 березня 2017 року та витребувана справа №822/2228/16 з Хмельницького окружного адміністративного суду.

Заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу Товариством до Суду не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

15 січня 2018 року справа №822/2228/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справа №822/2228/16 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/40793/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34363300, перебуває на податковому обліку з 28 квітня 2006 року, є платником податку на додану вартість з 25 жовтня 2007 року.

Податковим органом у вересні 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року по проведених взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю Фреш Продакшн (код ЄДРПОУ 38799709), результати якої викладені в акті перевірки від 04 жовтня 2016 року № 734/22-09-14-01/34363300 (далі - акт перевірки).

24 жовтня 2016 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням - рішенням № 0000841401 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 64800 грн. за порушення пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 32400 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням - рішенням №0000851401 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на суму 72000 грн. за порушення пункту а пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 36000 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, використали та оцінили висновки акта позапланової перевірки Товариства проведеної в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків.

Суд погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що обумовило безпідставність збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акта перевірки, при цьому на виконання якого процесуального документа, постановленого (ухваленого) органом або особою актом перевірки не зазначено, єдине посилання здійснено на те, що перевірка проведена в межах кримінального провадження №12015000000000630, разом із тим доказів призначення перевірки за наведеними підставами не надано.

Відтак, за умови проведення перевірки в межах кримінального провадження до його закінчення використання акта перевірки в податкових правовідносинах, який є доказом в кримінальному процесі є передчасним. Поза увагою суддів попередніх інстанцій залишено той факт, що на наступний день після складання акта перевірки (04 жовтня 2016 року) ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року у справі 760/16785/16-к (1-кс/760/13464/16) відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України про призначення позапланової документальної перевірку межах досудового розслідування по кримінальному провадженню №12015000000000630.

Судами попередніх інстанцій здійснений розгляд справи по суті встановлених правопорушень, встановлено, що 22 вересня 2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш Продакшн" укладений та виконаний договір купівлі-продажу №220914, що підтверджується надісланням позивачу своєму контрагенту 22 вересня 2014 року позивач листа-замовлення про намір придбати оливу трансформаторну Т1500 у кількості 16000 кг, постачання контрагентом позивача цієї оливи трансформаторної Т1500 у кількості 16000 кг на загальну суму 432000 грн., в тому числі податок на додану вартість 72000, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, операціями транспортування (перевезення), що підтверджується товарно-транспортними накладними, наказами про відрядження працівника, посвідченнями про відрядження, подорожніми листами та звітами про використання коштів, оплатою товару в сумі 180000 грн.

Також встановлено, що відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги від 24 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш Продакшн за договором про відступлення права вимоги від 11 березня 2014 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріком-Трейд" право вимоги зобов'язань (сплати грошових коштів), визначених згідно з договором купівлі-продажу № 220914 від 22 вересня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янецькі трансформаторні підстанції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш Продакшн в сумі 252 000 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбану у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Продакшн оливу трансформаторну Т1500 позивач використав у виробництві трансформаторів, що підтверджується калькуляціями, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, видатковими накладними, накладними на передачу готової продукції за період вересень-грудень 2014 року, тобто у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Вартість сплаченого товару у сумі 432000 грн. позивач відніс до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а до складу податкового кредиту вересня 2014 року включив сплачений у ціні товару податок на додану вартість.

Актом перевірки встановлено, що здійснені позивачем витрати на оплату придбаної оливи трансформаторної ТІ500, а також доходи, отримані позивачем у зв'язку з здійсненням цих витрат, підтверджуються наявними у нього первинними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Дослідивши істотні обставини у справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем не порушені вимоги пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, висновок податкового органу про заниження податку на прибуток є неправомірними.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про правомірність дотримання позивачем вимог зазначених норм та правомірності формування податкового кредиту на підставі податкових накладних на поставку товару.

Факти поставки оливи трансформаторної Т 1500 від контрагента позивача, її оплата, сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару, використання позивачем зазначеного товару в господарській діяльності спростовують висновки податкового органу про правомірність формування податкового кредиту.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару (продукції).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентом контрагента позивача з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Здійснення господарських операцій позивачем, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі №822/2228/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер