Постанова

від 20.02.2019 по справі 903/718/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Справа №903/718/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" про розподіл судових витрат

за позовом приватного підприємства "Екоресурси Волинь"

до комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт"

про стягнення 100 000 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2018 р. рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2018 р. у справі №903/718/18 залишено без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "Екоресурси Волинь" - без задоволення.

12.02.2019 року комунальне підприємство "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" звернулось до апеляційного суду з клопотанням про розподіл судових витрат у справі №903/718/18 шляхом стягнення з приватного підприємства "Екоресурси Волинь" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн., з посиланням на положення статей 123, 126, 129 ГПК України. Крім того, просив розгляд клопотання здійснювати за відсутності сторони відповідача.

У судове засідання, що відбулося 20.02.2018 року, позивач не забезпечив явку свого представника, хоча належним чином та своєчасно повідомлявся про розгляд клопотання (а.с.135-139).

Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнала за можливе розглядати клопотання комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" про розподіл судових витрат за відсутності представників сторін.

Розглянувши заявлене клопотання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про його часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У відповідності до ст.30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.1, 2 ст. 126 ГПК України).

За приписами п.2 ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.01.2019 р. між відповідачем комунальним підприємством "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" (замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №25/01-19, згідно з п.2 якого виконавець зобов'язується здійснювати представництво та надавати кваліфіковану правничу допомогу у господарській справі №903/718/18 за позовом приватного підприємства "Екоресурси Волинь" до комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" про стягнення 100000,00 грн. під час провадження у Північно-західному апеляційному господарському суді (а.с.107-108).

Відповідно до п.3.2 договору, вартість надання правничої допомоги (гонорару), незалежно від результату, передбаченої даним договором складає 6000,00 грн.

Згідно з п.1.3 договору, виконавець зобов'язується надати замовнику правничу допомогу у вигляді: консультацій та роз'яснень з юридичних питань; усних чи письмових довідок щодо законодавства; складання необхідних процесуальних документів, пов'язаних з виконанням зобов'язання, а також, вчиняти від імені замовника всі процесуальні дії, передбачені чинним законодавством.

Додатковою угодою від 26.01.2019 р. (а.с.123) сторони внесли зміни до договору про надання правової допомоги №25/01-19 від 25.01.2019 р., зокрема, виклали в новій редакції п.3.5 договору: "після підписання акта приймання-передачі наданої правничої допомоги та розрахунку суми гонорару адвоката за надану правничу допомогу замовник сплачує виконавцю вказану суму протягом 3 (трьох) банківських днів".

Судом також встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 у судовому засіданні 11.02.2019 р. на підтвердження своїх повноважень, крім договору про надання правової допомоги №25/01-19 від 25.01.2019 р., було також надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ №781 від 01.11.2013 р. (а.с.109) та ордер серії ВЛ №015949 (а.с.110).

Згідно акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12.02.2019 р. (а.с.124) сторони підтвердили, що виконавцем надано, а замовником прийнято правничу допомогу згідно переліку наданих послуг (опис виконаних робіт, кількість витраченого адвокатом часу та вартість робіт) на суму 6000,00 грн. Претензії щодо виконання наведеного обсягу правничої допомоги у сторін відсутні.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу заявником надано копію платіжного доручення №1690 від 12.02.2019 р. про сплату 6000,00 грн. за надані послуги (а.с.125).

За вимогами ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

З огляду на вказане, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 ГПК України та ст.30 Закону. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12.02.2019 р. вбачається, що заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума 6000,00 грн. складається з:

1) ознайомлення з матеріалами справи та досьє по справі №903/718/18, в т.ч., але не виключно з'ясування фактичних підстав подання апеляційної скарги (2 год., 1600,00 грн.);

2) аналіз та вивчення апеляційної скарги та доданих до неї документів (3,5 год., 2800,00 грн.);

3) підготовка до розгляду апеляційної скарги, в т.ч., але не виключно підготовка виступу та короткої промови в судових дебатах (1,5 год., 1200,00 грн.);

4) здійснення представництва (участь) у судовому засіданні у справі №903/718/18 в Північно-західному апеляційному господарському суді (0,5 год., 400,00 грн.).

Проаналізувавши вказаний акт, колегія суддів вважає, що "ознайомлення з матеріалами справи та досьє по справі №903/718/18, в т.ч., але не виключно з'ясування фактичних підстав подання апеляційної скарги" (п.1) фактично і включає поняття "аналіз та вивчення апеляційної скарги та доданих до неї документів" (п.2), оскільки апеляційна скарга є частиною матеріалів справи. Відтак, суд не вбачає необхідності в окремій оплаті вказаних послуг. Крім того, судом враховується незначний обсяг апеляційної скарги та відсутність відзиву на неї з боку відповідача.

На підставі аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, тривалість розгляду справи, мотиви прийняття даного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо доцільності відшкодування позивачем на користь відповідача витрат на надання правової допомоги в апеляційному суді в розмірі 3200,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, а також те, що в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 р. у справі №903/718/18 не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне прийняти додаткову постанову на підставі ст.244 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" про розподіл судових витрат у справі №903/718/18 задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Екоресурси Волинь" (45651, Волинська обл., Луцький р-н, с.Коршів, вул.Лесі Українки, буд.82, код ЄДРПОУ 39670448) на користь комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" (43021, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Винниченка, буд.67, код ЄДРПОУ 05433614) 3200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити господарському суду Волинської області видати судовий наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" лютого 2019 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.