Рішення

від 14.02.2019 по справі 903/775/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2019 р. Справа № 903/775/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-адвокат (ордер серія ВЛ №000043305 від 16.01.2019р., Свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №805 від 27.02.2015р.)

від третьої особи-ТОВ "КІР": не з'явились

від відповідача: ОСОБА_2-адвокат (довіреність №б/н від 02.01.2019р., Свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю серія №745 від 16.12.2010р.)

від третьої особи-ТОВ "Зелена Країна-2000": не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

-ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "КІР", м. Львів

до відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Зелена Країна-2000", селище Бар Барського району Вінницької області

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

Встановив: Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду з позовом від 24.10.2018р. до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", оформленого протоколом загальних зборів від 07.03.2017р. №04/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неповідомлення, всупереч вимогам ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства", Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про проведення зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", у зв'язку з чим у підприємства - позивача не було можливості взяти участь у загальних зборах учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", чим були порушені його права як учасника товариства брати участь у загальних зборах та голосувати через своїх представників.

Ухвалою суду від 30.10.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.11.2018р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 29.11.2018р. розгляд справи в підготовчому судовому засіданні було відкладено на 27.12.2018р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "КІР"; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Зелена Країна-2000"; зобов'язано позивача надіслати на адреси третіх осіб копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами надати суду; а також надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали протоколів Загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко" від 28.02.2017р. №03/17, від 07.03.2017р. №04/17, договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 03.10.2017р.; запропоновано третім особам надати суду письмові пояснення по суті позовної заяви.

27.12.2018р. на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "КІР" надійшло клопотання від 27.12.2018р., в якому товариство просить суд розглядати справу за відсутності представника товариства.

При цьому вказує, що викладені в позовній заяві вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.12.2018р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження до 28.01.2019р.; розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 17.01.2019р.; витребувано у Відділу реєстрації бізнесу "ЦНАП у місті Луцьку" Луцької міської ради матеріали реєстраційної справи ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 23, код ЄДРПОУ 30349632) в частині рішення загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко", оформленого протоколом загальних зборів від 07.03.2017р. №04/17; зобов'язано позивача надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали протоколів Загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко" від 28.02.2017р. №03/17, від 07.03.2017р. №04/17, договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 03.10.2017р., копії котрих долучено до матеріалів справи; зобов'язано відповідача надати суду усі без виключення матеріали, що стосуються проведення 07.03.2017р. загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко" (зокрема, матеріалів стосовно порядку скликання зборів та їх проведення, повідомлення позивача про проведення 07.03.2017р. загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко", повідомлення учасників зборів про порядок денний, реєстрації учасників зборів, видачі бюлетнів для голосування, здійснення такого голосування по питаннях порядку денного зборів, оригіналу протоколу загальних зборів від 07.03.2017р. №04/17 тощо).

11.01.2019р. на адресу суду від Відділу реєстрації бізнесу Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради надійшов лист від 10.01.2019р. №6.2-4 в якому зазначено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко", оформлене протоколом загальних зборів від 07.03.2017р. №04/17 відсутнє в документах реєстраційної справи ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", у зв'язку з тим, що дане рішення не подавалось на державну реєстрацію.

Присутній в судовому засіданні 17.01.2019р. представник відповідача надав суду для огляду оригінал протоколу загальних зборів учасників №04/17 від 07.03 2017 року, оригінал протоколу загальних зборів учасників №03/17 від 28.02 2017 року, оригінал договору купівлі - продажу корпоративних прав - частки у статутному капіталі від 03.10.2017р.

За наслідками розгляду справи в судовому засіданні 17.01.2019 року ( за участю представника позивача та відповідача) господарським судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 14.02.2019р.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року було повідомлено ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "КІР" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Зелена Країна-2000" про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 14.02.2019р.

Присутній в судовому засіданні 14.02.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні 14.02.2019р. представник відповідача своїми усними поясненнями позов заперечує. Водночас, своїм процесуальним правом на подання суду письмового відзиву не скористався, відзиву суду не надав.

Засвідчує, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" повідомляло Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про проведення 07.03.2017р. зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" шляхом направлення відповідних документів на адресу позивача поштовим зв'язком, однак докази в підтвердження повідомлення у відповідача відсутні.

У визначений судом день та час третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "КІР" в судове засідання свого уповноваженого представника не направила, направлений на адресу ТОВ "КІР" (м. Львів, вул. Данилишина Д., 6) примірник ухвали суду від 17.01.2019р. був повернутий до суду органом поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У визначений судом день та час третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-ТОВ "Зелена Країна-2000" в судове засідання уповноваженого представника не направила, направлений на адресу ТОВ "Зелена Країна-2000" (Вінницька обл., Барський р-н, селище Бар, вул. Привокзальна, 1) примірник ухвали суду від 17.01.2019р. був повернутий до суду органом поштового зв'язку з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При неявці третіх осіб в судове засідання суд враховує, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню. Згідно витягу з ЄДР адреса третіх осіб: м. Львів, вул. Данилишина Д., 6 (ТОВ "КІР") та Вінницька обл., Барський р-н, селище Бар, вул. Привокзальна, 1 (ТОВ "Зелена Країна-2000"), куди і направлялась ухвала суду.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проаналізувавши подані сторонами на обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, беручи до уваги те, що треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті за відсутності представників третіх осіб, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений позивачем до відповідача позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

За приписами ст.1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Згідно зі ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Згідно п.п. 1.5-1.13 Статуту ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" (нова редакція), який затверджено Загальними зборами учасників ТОВ "Західмолоко" протоколом №02/16 від 06.12.2016р. (а.с. 15-35) учасниками ТОВ "Західмолоко" є: Громадянин України ОСОБА_4, паспорт серії НС №167642, виданий Соснівським РВУ МВС України в Черкаській області 10 жовтня 1996 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; Громадянка України ОСОБА_5, паспорт серії АЮ № 054175, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 16 жовтня 2007 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2; Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 05.05.2000р., місцезнаходження: 43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 30887609. ОСОБА_3 має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту та чинного законодавства України. ОСОБА_3 набуває прав юридичної особи з дня його державної - реєстрації. ОСОБА_3 має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням, може мати фірмові бланки, емблему а також знаки для товарів і послуг. ОСОБА_3 формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України. ОСОБА_3 є власником належного йому майна. Здійснюючи право власності, ОСОБА_3 володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до мети своєї діяльності. ОСОБА_3 несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України. ОСОБА_3 не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями ОСОБА_3. Учасники ОСОБА_3 не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю ОСОБА_3 в межах вартості своїх вкладів. Учасники ОСОБА_3, які не повністю внесли свої вклади, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_3 у межах вартості невнесеної ними частини вкладу. ОСОБА_3 має право укладати від свого імені угоди (договори, контракти), на підставі яких набуває, продає, передає безкоштовно, дарує, обмінює, передає в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва, інші матеріальні цінності, майнові та немайнові права, використовує та відчужує їх іншими способами, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту. ОСОБА_3 самостійно планує свою діяльність. ОСОБА_3 вільне у виборі форм господарських стосунків, що не суперечать чинному законодавству України. Для досягнення цілей, передбачених цим Статутом, ОСОБА_3 має право у порядку, визначеному чинним законодавством та цим Статутом: створювати як на території України, так і за її межами господарські товариства, підприємства, спільні підприємства (в тому числі за участю іноземного капіталу), філії, представництва в порядку, що не суперечить чинному законодавству держави, на території якої воно створено, які здійснюють діяльність на основі затверджених в установленому порядку Статутів та Положень; самостійно або через посередників вести зовнішньоекономічну діяльність; відкривати рахунки у банках (в тому числі за місцем розташування філій, представництв), як в Україні, так і за кордоном у національній та іноземній валюті; надавати (за рахунок своїх коштів) позики та отримувати позики від юридичних та фізичних осіб; бути засновником (учасником) господарських товариств та інших товариств, концернів, консорціумів, асоціацій та інших добровільних об'єднань; проводити операції на біржах; чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству. ОСОБА_3, для досягнення мети своєї статутної діяльності, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському, адміністративному суді, займатись комерційною, некомерційною та благодійною діяльністю в Україні та за її межами, встановлювати ціни та тарифи на свої товари та послуги.

Пунктом 2.1. Статуту визначено, що товариство створено з метою задоволення суспільних потреб у виконанні робіт, послуг та реалізація на основі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу та інтересів Учасників ОСОБА_3.

У відповідності до п. 3.1. даного Статуту майно ОСОБА_3 становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності. ОСОБА_3 відповідно до законів України, установчих документів ОСОБА_3 та укладених договорів належить йому на праві власності.

Згідно п.п. 4.1.-4.8. цього Статуту для забезпечення діяльності ОСОБА_3, за рахунок вкладів Учасників товариства грошовими коштами, створено Статутний капітал у розмірі 49 375,00 (сорок дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять грн. 00 коп.) гривень. Статутний капітал ОСОБА_3 визначає мінімальний розмір майна, що гарантує :и його кредиторів. Вклади, оцінені в гривнях, становить частки Учасників у Статутному капіталі. Учасники ОСОБА_3: ОСОБА_4 - володіє часткою в розмірі 50% Статутного капіталу ОСОБА_3, що в грошовому виразі становить 24 687,50 грн.; ОСОБА_5 - володіє часткою в розмірі 49% Статутного капіталу ОСОБА_3, що в грошовому виразі становить 24 193,75 грн.; Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю володіє часткою в розмірі 1% Статутного капіталу ОСОБА_3, що в грошовому виразі становить 493,75 грн. Статутний капітал ОСОБА_3 може збільшуватися на підставі рішення Загальних зборів учасників за рахунок прибутку, отриманого ОСОБА_3 від господарської діяльності, за рахунок додаткових вкладів Учасників або у випадку вступу до складу Учасників нового учасника та внесення ним вкладу у Статутний капітал. При прийнятті рішення про збільшення Статутного капіталу та внесення додаткових вкладів допускається як внесення всіма Учасниками ОСОБА_3 додаткових вкладів пропорційно до розміру їх частки в Статутному капіталі, так і внесення одним або декількома Учасниками додаткових вкладів відповідно до їх волевиявлення. В такому випадку, розмір частки Учасника ОСОБА_3 змінюється відповідно до розміру внесеного ним додаткового вкладу в Статутний капітал ОСОБА_3. Строк та порядок внесення Учасниками ОСОБА_3 додаткових вкладів, їх грошова оцінка, перерозподіл часток в статутному капіталі ОСОБА_3, встановлюється та затверджується учасниками ОСОБА_3 на Загальних зборах учасників. Рішення про вступ нового Учасника до складу ОСОБА_3 та внесення ним вкладу до Статутного капіталу може здійснюватися лише за згодою інших Учасників ОСОБА_3 шляхом додаткового внеску в Статутний капітал ОСОБА_3, відповідного збільшення Статутного капіталу ОСОБА_3 та нового розподілу часток всіх Учасників ОСОБА_3. ОСОБА_3 має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір Статутного капіталу. Збільшення Статутного капіталу ОСОБА_3 допускається після внесення Учасниками вкладів у повному обсязі. Зменшення Статутного капіталу допускається після повідомлення в порядку встановленому законом, усіх його кредиторів. Рішення про зменшення Статутного каапіталу надсилається поштовим відправленням (простим листом) всім кредиторам ОСОБА_3 не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Рішення ОСОБА_3 про збільшення розміру Статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Рішення ОСОБА_3 про зменшення Статутного капіталу набирає чинності не раніше, як через 3 місяці після державної реєстрації та публікації про це в встановленому порядку.

Пунктом 9.1. Статуту визначено, що учасники ОСОБА_3 мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами ОСОБА_3 у порядку, визначеному Статутом.

Згідно п.п. 13.1.-13.6. цього Статуту Управління ОСОБА_3 здійснюється: Загальними Зборами учасників (Збори учасників); Виконавчим органом - Директором ОСОБА_3. Вищим органом товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються із Учасників або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначатися на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника, сповістивши про це інших учасників. Учасники вправі передавати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його представнику. Загальні збори учасників обирають Голову та секретаря Зборів учасників. Загальні збори учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності ОСОБА_3. Голова зборів ОСОБА_3 організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися посвідчені витяги з книги протоколів. Протокол Зборів Учасників підписує Голова та секретар Зборів учасників. Компетенцією Загальних зборів учасників є: 1.визначення основних напрямків діяльності ОСОБА_3, затвердження його планів та звітів про їх виконання; 2. внесення змін до Статуту ОСОБА_3, в тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 3. утворення та відкликання виконавчого органу ОСОБА_3, Ревізійної комісії; 4. затвердження річних результатів діяльності ОСОБА_3, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновки ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; 5. створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх Статутів та положень про них; 6. винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління ОСОБА_3; 7. затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів ОСОБА_3, визначення організаційної структури ОСОБА_3; 8. визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та повноваження відповідних контрольних органів; 9. прийняття рішення про припинення діяльності ОСОБА_3, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; 10. встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; 11. вирішення питання про придбання ОСОБА_3 частки учасника; 12. виключення учасника з ОСОБА_3; 13. затвердження проекту колективного договору; 14. прийняття рішення та надання дозволу (повноважень) директору ОСОБА_3 на укладення, зміну чи розірвання ОСОБА_3 будь-яких правочинів на суму, яка перевищує 200 000,00 гривень або її еквіваленту в іноземній валюті за курсом НБУ; 15. прийняття рішення та надання дозволу (повноважень) директору ОСОБА_3 на розпорядження грошовими коштами на суму, яка перевищує 200 000,00 гривень або її еквіваленту в іноземній валюті за курсом НБУ; 16. прийняття рішення та надання дозволу (повноважень) директору ОСОБА_3 на укладення договорів (угод, контрактів), незалежно від їх суми, щодо: розпорядження будь-яким нерухомим майном ОСОБА_3, включаючи земельні ділянки, в тому числі, але не виключно - щодо застави, іпотеки та будь-якого відчуження нерухомого майна ОСОБА_3 (в тому числі передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу іншого підприємства), відмови від права користування чи права власності на земельну ділянку тощо; передачі в оренду, платне/безоплатне користування рухомого і нерухомого майна на строк більше 1 (одного) року; відчуження або розпорядження в будь-який спосіб корпоративними правами, цінними паперами, що належать ОСОБА_3 в інших товариствах, підприємствах та об'єднаннях; відчуження або розпорядження в будь-який спосіб об'єктами права інтелектуальної власності; надання будь-якої позики, поручительства, гарантії, отримання кредиту, а також передачі в довірче управління майна ОСОБА_3; випуск ОСОБА_3 облігацій, боргових розписок, будь-яких інших фінансових інструментів. Повноваження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 12 належать до виключної компетенції загальних зборів учасників і не можуть бути передані до компетенції іншого органу управління ОСОБА_3. Рішення з питань зазначених у пунктах "1", "2", а також при вирішенні питань про виключення учасника з ОСОБА_3 приймаються, якщо за них проголосують учасники, що володіють в сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників ОСОБА_3 у вищому органі. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Пунктом 13.7. цього Статуту визначено, що Чергові Загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються у разі неплатоспроможності ОСОБА_3, у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси ОСОБА_3 в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення Статутного капіталу. Загальні збори учасників також скликаються на вимогу Директора. Учасники ОСОБА_3, що володіють у сукупності більш як двадцятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь - якого приводу, що стосується діяльності ОСОБА_3. Якщо протягом 25 днів вимога учасників про скликання не виконана, вони мають право самі скликати загальні збори. Про проведення Загальних зборів учасники інформуються за 30 днів до їх проведення, шляхом надіслання поштового повідомлення або вручення повідомлення особисто Учаснику (його представнику). У повідомленні про проведення Загальних зборів повинно бути зазначено час і місце проведення зборів ОСОБА_3 та порядок денний. Будь-хто з учасників ОСОБА_3 вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних зборів учасниками ОСОБА_3 повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним і зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників присутніх на зборах. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Директор має право брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний з учасників. Цей перелік підписується Головою та секретарем зборів.

Як вбачається з матеріали справи, 28.02.2017р. було проведено загальні збори учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", результати яких оформлено протоколом №03/17 від 28.02.2017р. (а.с. 10).

На вказаних зборах вищим органом управління відповідача було прийнято рішення про: вступ до складу учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Зелена Країна-2000", шляхом придбання частки в Статутному капіталі ТОВ "Зелена Країна-2000" в розмірі 1%, шо в грошовому виразі становить 01,00грн., за договірною вартістю 01,00грн. та надання Директору ОСОБА_3 повноваження щодо здійснення всіх необхідних дій пов'язаних з виконанням прийнятих учасниками ТОВ "Західмолоко" рішень з правом передачі цих повноважень за довіреністю.

Крім цього, 07.03.2017р. було проведено загальні збори учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", результати яких оформлено протоколом №04/17 від 07.03.2017р. (а.с. 11-12).

На вказаних зборах вищим органом управління відповідача було прийнято рішення про наступне: з метою збільшення статутного капіталу ТОВ "Зелена Країна-2000" до розміру 6 637 628,80грн. внести в якості додаткового вкладу в статутний капітал ТОВ "Зелена Країна-2000" належне ТОВ "Західмолоко" на праві власності майно: Майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Барський район, селише Бар, вулиця Привокзальна, будинок 1 - 4 885 200,00 грн. (згідно висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №614/15 від 30.07.2015 р. величина ринкової вартості отримана в результаті оцінки без врахування ПДВ-20% - 40 071 000,00 грн.); земельна ділянка площею 1,9800 га - для виробничих потреб, що розташована за адресою: Вінницька область, Барський район, селище Бар, вулиця Привокзальна, будинок 1 - 458 000,00 грн. (згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Волинь-Експерт", сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17187/14 від 14.11.2014 р. ринкова вартість об'єкта оцінки без врахування ПДВ-20%- 458 000,00 грн.); Установка для сушіння молока (частково розукомплектована), що знаходиться за адресою: Вінницька область, Барський район, селище Бар, вулиця Привокзальна, будинок 1.-1 294 328,80 грн. (згідно висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №614/15 від 30.07.2015р. ринкова вартість отримана в результаті оцінки без врахування ПДВ-20% - 1 078 607,33 грн. На загальну суму: 6 637 528,80 грн, а також уповноважено директора ОСОБА_3 взяти участь у Загальних зборах учасників ТОВ "Зелена Країна-2000" та підписати всі необхідні документи, пов'язані з участю у Загальних зборах учасників ТОВ "Зелена Країна-2000" та внесенням додаткового вкладу в статутний капітал ТОВ "Зелена Країна-2000".

За наслідками розгляду справи судом встановлено, що визначене майно не входить до Статутного капіталу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", а належить товариству на праві власності.

За твердженнями позивача вказане рішення загальних зборів прийнято з порушенням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема, позивача, як учасника товариства, не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для визнання рішення загальних зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", результати якого оформлено протоколом №04/17 від 07.03.2017р., недійсним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно із ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Згідно пункту 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

У відповідності до п. 2.8., 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016р. у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи. Господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Згідно п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016р. рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У п.2.13 вищевказаної постанови вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Аналогічні підстави, що є безумовними для визнання недійсним рішення загальних зборів, наведено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Корпоративні права згідно ч.ч. 1, 3ст. 167 ГК України це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Таким чином, поняття корпоративні права є формою управління товариством шляхом управління діяльності товариства, у тому числі і через вищий орган управління - загальні збори, шляхом винесення на обговорення та включення до порядку денного відповідних питань, необхідних для сталого функціонування та розвитку товариства, які в свою чергу спрямовані на отримання належної частини прибутку та майнових та/або грошових активів у разі припинення діяльності товариства, тощо.

При цьому, загальні збори є волеутворюючим органом товариства, рішення на якому приймається з урахуванням волі учасників та з огляду на кворум при голосуванні за такі рішення.

Отже, порушення прав у тому числі корпоративних, є обмеження як юридичної, так і фізичної особи на здійснення визначених законом та/або договором прав та обов'язків, які спрямовані на досягнення певної мети, шляхом реалізації наявного обсягу прав, тоді як волевиявлення щодо відчуження, зменшення розміру та/бо частини наданих прав у тому числі корпоративних, яке не суперечить чинному законодавству не може вважатися порушенням прав, оскільки зменшення (відчуження) цих прав є однією із складових реалізації таких прав, що також тягне за собою досягнення визначених власником цілей.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (ч. 5 ст. 98 ЦК України).

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Тобто, діючим законодавством України учасникам надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму.

В даному випадку позивачем не доведено, а судом не встановлено яким чином прийняте на загальних зборах учасників 07.03.2017р. рішення, яким визначено з метою збільшення статутного капіталу ТОВ "Зелена Країна-2000" до розміру 6 637 628,80грн. внести в якості додаткового вкладу в статутний капітал ТОВ "Зелена Країна-2000" належне ТОВ "Західмолоко" на праві власності майно порушило корпоративні права Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яке володіє 1% Статутного капіталу ТОВ "Західмолоко", що в грошовому виразі становить 493,75грн. (п. 4.2. Статуту ТОВ "Західмолоко" (нова редакція), який затверджено Загальними зборами учасників ТОВ "Західмолоко" протоколом №02/16 від 06.12.2016р.).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється, зокрема, на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.74 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У ст.162 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; правові підстави позову.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення загальних зборів прийнято з порушенням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема, при проведенні зборів вищого органу управління відповідача позивача, як учасника товариства, не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Частинами 1, 5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 13.7. Статуту ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" (нова редакція), який затверджено Загальними зборами учасників ТОВ "Західмолоко" протоколом №02/16 від 06.12.2016р. визначено, що позачергові збори учасників скликаються у разі неплатоспроможності ОСОБА_3, у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси ОСОБА_3 в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення Статутного капіталу. Загальні збори учасників також скликаються на вимогу Директора. Учасники ОСОБА_3, що володіють у сукупності більш як двадцятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь - якого приводу, що стосується діяльності ОСОБА_3. Якщо протягом 25 днів вимога учасників про скликання не виконана, вони мають право самі скликати загальні збори. Про проведення Загальних зборів учасники інформуються за 30 днів до їх проведення, шляхом надіслання поштового повідомлення або вручення повідомлення особисто Учаснику (його представнику). У повідомленні про проведення Загальних зборів повинно бути зазначено час і місце проведення зборів ОСОБА_3 та порядок денний. Будь-хто з учасників ОСОБА_3 вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних зборів учасниками ОСОБА_3 повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним і зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників присутніх на зборах. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Директор має право брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний з учасників. Цей перелік підписується Головою та секретарем зборів.

В даному випадку (з огляду на твердження позивача та відсутність документального підтвердження протилежного відповідачем, а лише усні пояснення представника ТОВ "Західмолоко" стосовно поштового повідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко"), матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні ст. ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів повідомлення Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про проведення спірних загальних зборів учасників ТОВ "Західмолоко" 07.03.2017р.

Проте, суд зазначає, що згідно п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016р. підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи може бути невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. (п.2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016р.).

У п.2.14 вказаної постанови Пленуму визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зі змісту протоколу №04/17 від 07.03.2017р. (оригінал якого було оглянуто судом) вбачається, що директор Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 був присутній на спірних загальних зборах та голосував за прийняття рішень вищим органом управління товариства.

Також достовірність даних, вказаних в даному протоколі позивачем під сумнів поставлено не було, як і не було заперечено відповідного протоколу в цілому та в частині підписантів (головуючого на зборах та секретаря), відтиску печатки ТОВ "Західмолоко".

Згідно пункту 2.27. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016р. якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Отже, виходячи з того, що на спірних загальних зборах був присутній директор Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, враховуючи те, що фактично позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення корпоративних прав позивача у розумінні статті 167 ГК України під час проведення 07.03.2017р. зборів учасників ТОВ "Західмолоко", суд дійшов висновку, що відсутність доказів повідомлення заявника про проведення спірних загальних зборів у даному випадку не є достатньою підставою для визнання рішень загальних зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", які оформлені протоколом №04/17 від 07.03.2017р., недійсними.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 28.03.2018р. у справі №910/22291/16, від 16.05.2018р. у справі №923/567/17, від 17.07.2018р. у справі №916/2386/17, від 24.10.2018р. у справі №925/973/17, від 24.10.2018р. у справі №925/644/17, від 01.03.2018р. у справі №916/4139/15, від 31.01.2018р. у справі №927/265/17.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, за висновками суду позовні вимоги Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західмолоко", оформленого протоколом №04/17 від 07.03.2017р., є безпідставними та необґрунтованими, а отже, в позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід залишити за Спільним Українсько-Англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 20.02.2019р.

Суддя В. А. Войціховський