Ухвала

від 15.02.2019 по справі 2-2331/11

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2331/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

судді Козирського Є.С.,

при секретарі Сірман Г.В.,

за участю:

представника заявника - ОСОБА_1,

стягувача - ОСОБА_2,

представника стягувача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа №2-2331/11, виданого 19.09.2018 р. по цивільній справі №2-2331/11, таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2019 року заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою в якій просив суд визнати виконавчий лист № 2-2331/11, виданий 19.09.2018 року за ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 вересня 2018 року у цивільній справі № 2-2331/11, яким зобов'язано ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у здійсненні нею права власності щодо належних їй на праві власності 59/100 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами по вул.. залізничній, 8 в смт. Овідіополь Одеської області таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що вищевказаний лист, виданий на підставі ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.09.2018 року у цивільній справі № 2-2331/11, якою задоволено заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-2331/11 та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.12.2018 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.09.2018 року у цивільній справі №2-2331/11. Також просив суд, звернути увагу на те, що зобов'язання ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у здійсненні нею права власності щодо належних їй на праві власності 59/100 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами по вул.. Залізничній, 8 у смт. Овідіополь було прийнято заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 30.03.2012 року (справа №2-2331/11). Однак це рішення було прийняте з метою виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 липня 2011 року (справа № 2-429/2011), яке на той момент ще не набрало законної сили. Також, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2012 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.7.2011 року задоволено частково та визнано за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: Одеська обл..,смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 8. В задоволенні рещти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.10.2012 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 13.06.2012 року залишено без змін. Скасоване апеляційною інстанцією рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.07.2011 року (справа 2-429/2011) передбачало поділ майна в натурі по вул. Залізничній,8 в смт. Овідіополь, із зазначенням конкретного переліку приміщень та будівель, що були присуджені стягувачу ОСОБА_2, та становили 59/100 частки спірного майна. А рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13.06.2012 року визнано за стягувачем ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: Одеська обл.., смт. Овідіополь, вул.. залізнична, 8 без визначення в натурі її частки. Також зазначає, що за шість років, що минули з дня прийняття рішення Апеляційним судом Одеської області від 13 червня 2012 року, стягувач ОСОБА_2 так і не спромоглася отримати правовстановлюючі документи на визначену їй судом Ѕ частину домоволодіння по вул. Залізничній, 8 у смт. Овідіополь Одеської області.

Представник позивача ОСОБА_1 . в судове засідання з'явився, заяву підтримав. Просив задовольнити.

Стягувач та його представник в судове засідання з'явилися, надали суду заперечення на заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якому просили залишити без задоволення заяву.

Дослідивши письмові докази по справі, матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Тобто, підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню має слугувати в першу чергу відсутність зобов'язань боржника перед стягувачем.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

Як роз'яснено у Інформаційному листі підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 25 вересня 2015 року звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Підставою для визнання виконавчого листа № 2-2331/11 від 19.09.2018 року таким, що не підлягає виконанню, заявник зазначив, те, що вказаний лист виданий з метою виконання нечинного судового рішення, а тому виданий помилково. Судове рішення, яке заявник вважає нечинним, є рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.07.2011 року по справі №2-429/2011.

Однак, виконавчий лист № 2-2331/11 від 19.09.2018 року, виданий на виконання заочного рішення від 10.03.2012 року, а не рішення овідіопольського районного суду Одеської області від 13.07.2011 року по справі № 2-429/2011.

Виконавчий лист № 2-2331/11 від 19.09.2018 року виданий на підставі ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.09.2018р. Ця ухвала була оскаржена заявником до Апеляційного суду Одеської області, однак ухвалою цього суду від 26.12.2018 року заявнику було відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Тобто, ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.09.2018 р. є чинною, а виконавчий лист № 2-2331/11 від 19.09.2018 р. підлягає виконанню.

Заявник зазначив, що за шість років, що минули з дня прийняття рішення Апеляційним судом Одеської області від 13 червня 2012 року, стягувач ОСОБА_2 так і не спромоглася отримати правовстановлюючі документи на визначену їй судом Ѕ частину домоволодіння по вул. Залізничній, 8 у смт. Овідіополь Одеської області. Однак згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153993604 від 25.01.2019 року ОСОБА_2 є власником 1/2 частини жилого будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул.. Залізнична, 8.

Усі обставини, викладені заявником у пред'явленій суду заяві не є підставою для винесення ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки таке рішення може бути постановлене лише у разі встановлення судом, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_4 не надано доказів того, що виконавчий лист було видано помилково або в неї відсутній обов'язок боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням нею чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа №2-2331/11, виданого 19.09.2018 р. по цивільній справі №2-2331/11, таким, що не підлягає виконанню-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення в поряду ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 19.02.2019 р.

Суддя Є.С. Козирський